ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ВЛАДА У СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ : Вербализации КОНЦЕПТА ВЛАСТЬ В современном британском газетном дискурсе

Краткое содержание

Розділ 1. “Теоретико-методологічне підґрунтя лінгвокогнітивного аналізу вербалізації концепту ВЛАДА у сучасному британському газетному дискурсі”. Виходячи з розуміння дискурсу як мовленнєво-розумової діяльності людини у сукупності процесу і результату, актуального і віртуального, лінгвального й екстралінгвального (соціокультурного, прагматичного та когнітивного), британський газетний дискурс визначаємо як мовленнєво-розумову діяльність, обмежену інституціональними рамками британських друкованих засобів масової інформації, що обумовлює тематичну й семантико-прагматичну специфіку її продукту – газетного тексту.

Спираючись на трактування концепту як одиниці свідомості, що відбиває знання та досвід людини (О.С. Кубрякова, О.О. Залевська), та розмежовуючи його понятійний, образний й ціннісний зміст (Г.Г. Слишкін, В.І. Карасик), концепт ВЛАДА визначаємо як одиницю ментальних ресурсів індивідуальної свідомості, що репрезентує особистісну інтерпретацію засвоєного і привласненого у процесі соціалізації соціокультурного досвіду, пов’язаного з трактуванням феномена влади у британській лінгвокультурі, й містить понятійну, образну й ціннісну інформацію, різною мірою усвідомлювану продуцентами та інтерпретаторами британського газетного дискурсу.

Вважаємо, що понятійна, образна й ціннісна інформація у структурі концепту ВЛАДА співвідносна із структурними компонентами значення номінативних одиниць мови, які вербалізують його у дискурсі: понятійна – з денотатом, що категоризує репрезентований концептом ВЛАДА (одиницею, яка його вербалізує) феномен, визначаючи царину того, що може бути підведеним під цей концепт (названо його ім’ям); образна і ціннісна – з конотатом, що визначає царину того, що може бути пов’язаним з концептом ВЛАДА (його ім’ям), тобто весь культурно специфічний інтерпретаційний ряд раціонально-оцінних та образних емотивно-оцінних асоціацій, пов'язаних з уявленням про владу у британській лінгвокультурі.

Особливістю концепту ВЛАДА є його аксіологічна природа: у британському лінгвокультурному соціумі, орієнтованому на матеріальний успіх і прогрес (G. Hofstede, M. Kimmel, M. Messner), влада постає як утилітарна або морально-етична цінність, в залежності від мети суб’єкта владного впливу, що може мати егоцентричну (досягнення власної вигоди, багатства, престижу, слави, панування над іншими) або соціоцентричну природу (служіння суспільству). Як результат, понятійний та образний складники концепту ВЛАДА існують у нерозривній єдності з ціннісним.

Оскільки оцінка у структурі конотата номінативних засобів вербалізації концепту ВЛАДА, з одного боку, має імпліцитну природу, а з другого, проявляє амбівалентність і залежить від системи аксіологічних орієнтирів як продуцентів дискурсу, так й інтерпретаторів, ціннісна інформація, не має специфікованих засобів вербалізації й, як правило, актуалізується на тлі понятійної або образної.

Виходячи з розуміння концептуального аналізу як логічного продовження семантичного, когнітивне моделювання концепту ВЛАДА здійснюємо на підставі логічного аналізу даних, отриманих в результаті використання традиційних методик семантичного аналізу, а також вивчення дискурсивних реалізацій різнорівневих одиниць мови, які вербалізують владні відносини британського соціуму у сучасному британському газетному дискурсі.

Понятійно-ціннісний зміст концепту ВЛАДА з’ясовуємо на основі вивчення лексикографічних дефініцій й компонентного аналізу значень імені концепту, членів його синонімічного ряду, їх частиномовних дериватів та сформованих на їх основі вільних словосполучень. Отримані дані верифікуємо застосуванням контекстологічного аналізу функціонування зазначених засобів вербалізації концепту ВЛАДА у сучасному британському газетному дискурсі, а також методики когнітивно-прагматичної інтерпретації значення, яка дозволяє виявити пресупозиції продуцента дискурсу й прогнозувати інференції інтерпретаторів.

Кількісний аналіз частотності засобів вербалізації концепту ВЛАДА у сучасному британському дискурсі використовуємо як одну із необхідних процедур для обґрунтування вибору імені концепту.

Образно-ціннісний зміст концепту ВЛАДА встановлюємо за допомогою інструментарію теорії концептуальної метафори, що дає можливість з’ясувати базовий набір конвенціональних та образних метафор (G. Lakoff, M.  Johnson) влади.

На підставі логічного аналізу дані, отримані в результаті застосування описаних методик, співвідносимо між собою і подаємо у вигляді фреймової мережі, яка гіпотетично репрезентує ідеалізовану когнітивну модель (G. Lakoff) концепту ВЛАДА.

Розділ 2. “Вербалізація понятійно-ціннісного складника концепту ВЛАДА у сучасному британському газетному дискурсі”. Понятійно-ціннісний зміст концепту ВЛАДА репрезентований низкою субстантивних, ад’єктивних, дієслівних й адвербіальних номінацій, що залучають ім’я концепту (power), члени його синонімічного ряду (ascendancy, authority, command, control, dominion, dominance, gove ment, influence, jurisdiction, mastery, precedence, preponderance, privilege, reign, rule, sovereignty, superiority, supremacy, sway), їх частиномовні деривати (powerful, powerfully, powerfulness, to power, powered; authorisation, controllable, influential, juridical, masterful, predominant, preponderant, domineering, dominant; to authorise, to influence, to preponderate; authoritatively, influentially, masterfully, predominantly, preponderantly, domineeringly тощо), а також сформовані на їх основі вільні словосполучення (economic power, political power, buying power, financial power, staying power, male/ female/ girl power, rule of wealth тощо).

Вибір номінації power у якості імені концепту ВЛАДА здійснено на підставі її полісемантичності, що дозволяє їй передавати зміст концепту, позначаючи його як цілісний феномен у сукупності усіх його аспектів, та поліфункціональності, виявленої у більшому різноманітті ситуацій, в яких вона актуалізується у дискурсі, а також значно більшій частотності у порівнянні з іншими засобами вербалізації концепту (42% від загальної кількості 20 000 прикладів порівняно з 21,33% influence; 16,02% authority, 5,87% control, 2,98% reign, 2,76% command, 2,65% rule, 1,21% gove ment, 1,21% privilege, 0,91% supremacy, 0, 71% sovereignty, 0,52% superiority, 0,51% sway, 0,39% jurisdiction, 0,35% dominion, 0,26% mastery, 0,15% ascendancy, 0,03% precedence, 0,03% preponderance).

Результати етимологічного аналізу імені досліджуваного концепту, номінації power, дозволяють припустити, що закладене в етимоні стереотипне соціокультурне уявлення про владу має гендерну природу і є результатом метафоричного переосмислення феноменів соціокультурної реальності в термінах реальності фізичного природного світу, а саме верховенства чоловіка, пов’язаного з фізіологічною потенцією та статусом хазяїна, асоційованого з міццю, могутністю, впливовістю, ефективністю, тобто здатністю чинити владний вплив.

Набір ознак, виявлених за результатами дефінітивного аналізу імені концепту ВЛАДА, дає прототипове уявлення про владу, що функціонує як когнітивний класифікатор і може бути структурованим на підґрунті акціонального фрейму [ХТОСЬ суб’єкт влади ДІЄ спричиняє регулятивний вплив на КОГОСЬ об’єкта влади].

Фреймова модель понятійного складника концепту ВЛАДА є структурованою на підґрунті мережі пропозицій предметного, акціонального та таксономічного фреймів. Слот предметного фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ є ТАКИЙ мотивований егоцентрично чи соціоцентрично спрямованою актуальною потребою здійснення ВЛАДИ] репрезентує МОТИВИ здійснення вданого впливу суб’єктом ВЛАДИ та прогнозує МЕТУ/РЕЗУЛЬТАТ його/її дії й семантичні ролі об’єкта влади, подані слотами акціонального фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ діє задля МЕТИ/РЕЗУЛЬТАТУ суспільного блага або задоволення власної актуальної потреби спричинення владного впливу (підпорядкування, контролю, верховенства, правління тощо)] та [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ діє на ОБ’ЄКТА ВЛАДИ: пацієнса або бенефіціанта]. Слот предметного фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ є/діє ТАМ: інституціональна сфера (політична, фінансово-економічна, правова, адміністративна, релігійна, військова, духовна, передових технологій тощо) або не інституціональна сфера (міжособистісні стосунки індивідів)] подає сфери дії суб’єкта ВЛАДИ, що визначають інституціональні/ неінституціональні прояви влади, та прогнозує РЕСУРСИ й ЗАСОБИ здійснення влади, подані слотами акціонального фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ діє за допомогою ІНСТРУМЕНТА: інституціональних ресурсів (повноважень, суверенності, юридичного права, привілеїв, переваг) або не інституціональних ресурсів (авторитету, професіоналізму, харизми, сексуальності, популярності тощо)] та [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ діє ТАК застосовуючи ЗАСОБИ здійснення ВЛАДИ: інституціональні (вплив, підпорядкування, контроль, верховенство, правління тощо) та не інституціональні (особисті надбання індивідів)]. Слоти таксономічного фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ/ОБ’ЄКТ ВЛАДИ є ХТОСЬ (РОЛЬ): інституціональна (політик, бізнесмен, посадовець, науковець, адміністратор/пересічний індивід) або не інституціональна (пересічний індивід/пересічний індивід)] репрезентують аргументні ролі суб’єктів та об’єктів ВЛАДИ.

Практично будь-яка номінація, що характеризує владу (суб’єкта влади, його/її дії чи атрибути), реалізує телеологічну оцінку ефективно. Зміст оцінки визначений аксіологічною природою феномена ВЛАДА, що є запорукою втілення в життя пріоритетних цінностей британського лінгвокультурного соціуму: досягнення матеріального успіху та прогресу. Номінації, що характеризують об’єкта влади (його/її дії, стан, атрибути), навпаки, реалізують оцінку неефективно (inferiority, inferior, subordinate, controllable, subjugated, lacking authority, without power/ authority/ resource).

Негативна оцінка суб’єктів влади пов’язана з кваліфікацією поведінкових характеристик, а не соціальної вагомості, й підпадає під категорію етичних, що кваліфікують їх поведінку у термінах неприпустимо (domineering, authoritarian – авторитарний, домінуючий).

Розділ 3. “Вербалізація образно-ціннісного складника концепту ВЛАДА у сучасному британському газетному дискурсі”. Образно-ціннісний складник концепту ВЛАДА реалізується на підґрунті конвенціональних та образних метафор. Конвенціональні метафори репрезентовані вільними та фразеологічними словосполученнями із зв’язаним значенням одного з компонентів, що побудовані на основі денотата імені концепту або членів його синонімічного ряду. Образні метафори подані образно мотивованими словами та ідіомами, структурованими за участі гештальта.

Конвенціональні метафори репрезентують владу як нечленований феномен. За способом концептуалізації влади усі конвенціональні метафори є онтологічними.

Спектр конвенціональних метафор влади залучає такі кореляти, як неспецифікований об’єкт (володіння: to have/ lose power; відчуження: to give/ cede power to smb, to be given power, to hand power (over) to smb, to give up one’s power in favour of smb, to hand power back to, to inherit power from, to renew/ restore power, to grant jurisdiction, transfer of power to smb, power transition to smb, handover of power to smb; бажання: to desire/ to want/ to be desperate for power; трофей: to gain/ seize/ keep/ take/ win/ retain/ renew/ campaign for power, smb’s grip/ grasp on power, retention of power, to test/ question/ challenge smb’s authority, to take away smb’s authority); матеріальний об’єкт/феномен, сприйманий органами чуття й вичленований у просторі за його фізичними характеристиками, зокрема, артефакт (механізм: the mechanics of power; гужовий транспорт: reins of power/ gove ment; архітектурна споруда: corridors/ halls of power; інструмент: to use/ abuse/ wield power to obtain smth, to wield/ use one’s authority, to exercise jurisdiction/ dominion/ sovereignty); контейнер: to be in power, to stay in power, to remain in power, to be in authority, to be within jurisdiction, to put smb in(to)/ out of power, to keep smb in power, to sweep smb into power/ to be swept into power, to revel in power, an exile from power; пункт призначення (точка у просторі): to come/ retu to power, a road to power; керований динамічний ресурс, що піддається кількісному перерозподілу: balance of power, division of authority more/ less/ the most/ the least power/ authority, heaps of power, to pull more power to the centre, to centre all power on, to limit/ cut/ curb/ reduce/ maximize/ weaken/ slash/ increase/ control power, to limit/ cut/ reduce/ weaken/ undermine smb’s power; жива істота: power deludes/ seduces/ wins over/ concedes, compromises of power, mantle of power.

Образні метафори переважно позначають складники владних відносин: суб’єктів/об’єктів влади, їхні дії/стан або атрибути.

Образні метафори сформовані на підґрунті гештальта. Гештальт визначаємо як особливий вид концептуальної структури, цілісний образ, що сполучає в собі чуттєве й раціональне в їхній єдності та цілісності, результат нерозчленованого сприйняття ситуації, вищий рівень абстракції, недискретне, неструктуроване знання, розташоване поза категоріальними межами природної мови, але реконструйоване на підставі мовних засобів (М.М. Болдирев, В.А. Маслова, В.М. Телія, Л.О. Чернейко). У структурі значення аналізованих слів та ідіом гештальт, по-перше, відіграє роль квазіденотата, приймаючи участь у категоризації дійсності за допомогою метафоричного/метонімічного уподібнення означуваного певному об’єкту/феномену; по-друге, викликає емоційне сприйняття означуваного у вигляді почуття-ставлення до тієї подоби, за участі якої його категоризовано (В.М. Телія, А.П. Мартинюк).

Гештальт, що формує значення засобів вербалізації образно-ціннісного складника концепту ВЛАДА, вважаємо полімотиваційним, оскільки він містить різні комбінації предметного образа, подієвого образа ситуації та абстрактного уявлення.

Предметний образ становить джерело онтологічної метафори, що уподібнює суб’єкта влади особі соціально-телеологічної категорії із висхідним вектором престижності: королю, королеві, кардиналу, принцу, тощо (king of the castle, grey eminence, uncrowned king/queen, merchant prince, press/ drug/ oil baron, captain of industry, power broker, political master), а об’єкта влади – артефакту: ляльці (to make a stooge of), маріонетці (behavе like a puppet on a string), килимку для витирання ніг (doormat), дрібній монеті (dandiprat), футбольному м’ячеві (to kick around like a football), іграшці (to make one’s plaything).

Подієвий образ формує структурну метафору, концептуалізуючи соціально-телеологічну дію (здійснення суб’єктом владного впливу) у термінах (переважно) фізичних дій – некаузативних (у ситуації з одним актантом-агенсом: to cut ice, to take matters in hand, to sit on the throne) або каузативних (у ситуації з двома актантами – агенсом та пацієнсом: to have/ take/ get a hold/ a grip of smb/smth, to hold smb down/ under, to lead smb by the nose, to wind smb round one’s little finger), а стан об’єкта впливу – у термінах фізичного стану: to have no leg to stand on.

Абстрактне уявлення є джерелом: по-перше, структурної метафори, репрезентуючи соціально-культурну реальність (суб’єкта/об’єкта владного впливу, їх дії й атрибути) у термінах фізичної реальності, зокрема таких фізичних характеристик, як великий розмір (fat cat, big boy/ daddy/ pot/ gun/ noise/ shot; bigwig; big bug/ cheese/ dog/ fish/ number/ wheel, Mr Big, biggie), сила (force to be reckoned with), первинність (prime mover, main squeeze), вага (to carry weight, to pull weight, to throw weight into the scale, to put one’s weight behind) та, відповідно, маленький розмір (thin cat), пасивність (dead duck); по-друге, орієнтаційної метафори на підґрунті асоційованих з суб’єктом/об’єктом влади просторових орієнтирів ‘верх’ та ‘низ’ (the upper crust, top banana/ brass/ dog, to get the upper hand, – underling, underdog).

У полімотиваційному образному складнику аналізованих номінацій предметний образ, крім того, лежить у підґрунті метонімії, що концептуалізує владу через такі артефакти-символи, як трон: to mount/ to ascend/ to accede/ to succeed to the throne, pretender to the throne, usurper of the throne; корона: to seize/ wear the crown; поводи: take over the reins of power; кермо: to snatch the wheel, а також такі частини тіла, як рука: hidden hand, hand that rocks the cradle, the hand that holds the money, to get the power into one’s hands, to have/ to give/ get/ hold the whip hand, to have/ take/ keep hand in/ capture in the palm of one’s hand, to have eating out of one’s hand, великий палець руки: to keep smb under one’s thumb, п’ята: to bring to heel тощо, що репрезентують ресурси владного впливу суб’єкта влади, або вуха: to have the ear of/ to have smb’s ear bent, волосся: to have one by the short hair, коліна: to bring to one’s knees тощо, що подають атрибути об’єкта влади.

Завдяки присутності у структурі значення образно мотивованих номінацій гештальта на раціональну оцінку ‘нашаровується’ емотивна. Емотивна оцінка реалізується за умови, що референт номінації знаходиться у комунікативному фокусі висловлення, тобто мета мовця полягає у кваліфікації референта, і визначається як лінгвальним так і екстралінгвальним контекстом, насамперед, емпатією продуцента дискурсу, яку розуміємо як його/її налаштованість на ситуацію на підґрунті певних аксіологічних орієнтирів. Наприклад, в залежності від емпатії продуцента дискурсу, образно мотивована номінація bigwig, що позначає впливову персону, може імплікувати схвалення референта як такого, що є успішним, авторитетним тощо, несхвалення/зневагу до нього як такого, що є ординарним і банальним, або взагалі нейтралізуватися, якщо у комунікативному фокусі опиняється не власне референт, а пов’язані з ним події, порівн.: William Forsythe is a choreographic bigwig whose work you watch even if you can’t warm to. His experiments have changed the way we think about ballet. (Evening Standard, October 13, 2006, p. 52) It’s not every day that a senior executive with an oil major tell a jou alist that he is ashamed about something, but a glance at Kieron McFadyen’s CV tells you he is not the average oil company bigwig. (Herald, September 16, 2006, p. 21) You’ll have heard the howles of outrage over Labour MP Sion Simon’s spoof webcast in which he impersonates Tory chief David Cameron. Simon was slapped down by Labour bigwig Jack Straw over the video in which ‘Dave’ offers voters the chance to sleep with his wife and take his children. (News of the World, October 15, 2006, p. 14)

Отже, наявність у структурі значення образних номінацій гештальта дозволяє їм актуалізувати свій емотивно-оцінний потенціал в діапазоні ‘схвалення’ – ‘нейтральне ставлення’ – ‘більш/менш інтенсивне несхвалення’ – ‘зневага’ до референта в залежності від емпатії мовця, що втілюється у контексті дискурсу.

ВИСНОВКИ

Виходячи з когнітивно-дискурсивного розуміння концепту як ментального стану індивіда у процесі продукування/інтерпретації дискурсу, лінгвокультурний концепт ВЛАДА визначаємо як одиницю ментальних ресурсів індивідуальної свідомості, що репрезентує особистісну інтерпретацію засвоєного і привласненого у процесі соціалізації соціокультурного досвіду, пов’язаного з трактуванням феномена влади у британському лінгвокультурному соціумі.

Концепт ВЛАДА містить понятійно-ціннісний та образно-ціннісний складники, актуалізовані різнорівневими номінативними одиницями в англомовному дискурсі. Ціннісний складник існує у нерозривній єдності з понятійним і образним завдяки аксіологічній природі концепту.

Понятійно-ціннісний складник концепту ВЛАДА вербалізований ім’ям концепту, членами синонімічного ряду, їх частиномовними дериватами, а також структурованими на їх основі вільними словосполученнями, денотат яких ускладнюється раціонально оцінною інформацією. Переважна більшість засобів вербалізації понятійно-ціннісного складника концепту, що позначають владу як нечленований феномен, суб’єктів влади, їхні дії/атрибути, реалізують позитивну раціональну телеологічну оцінку ‘ефективно’, а ті, що позначають об’єктів, їхній стан/атрибути, відповідно, – оцінку ‘неефективно’.

Вибір номінації power у якості імені концепту ВЛАДА здійснено на підставі її полісемантичності, поліфункціональності, а також значно більшої порівняно з іншими засобами вербалізації концепту ВЛАДА частотності у дискурсі.

Образно-ціннісний складник концепту ВЛАДА актуалізується конвенціональними та образними метафорами.

Конвенціональні метафори, вербалізовані фразеологічними словосполученнями із зв’язаним значенням одного з компонентів, побудованими на основі денотата імені концепту або членів його синонімічного ряду, репрезентують владу як нечленований феномен. За способом концептуалізації влади усі конвенціональні метафори є онтологічними.

Спектр конвенціональних метафор влади містить такі кореляти, як неспецифікований об’єкт (володіння, відчуження, бажання, трофей), матеріальний об’єкт/феномен, сприйманий органами чуття й вичленований у просторі за його фізичними характеристиками, зокрема, артефакт (механізм, гужовий транспорт, архітектурна споруда, інструмент), контейнер, пункт призначення (точка у просторі), керований динамічний ресурс, що піддається кількісному перерозподілу, жива істота.

Образні метафори, вербалізовані образно мотивованими словами та ідіомами, переважно позначають складники владних відносин: суб’єктів/об’єктів влади, їхні дії/стан та атрибути.

Образні метафори структуровані на основі полімотиваційного гештальта, що містить різні комбінації предметного образа, подієвого образа ситуації та абстрактного уявлення. У структурі полімотиваційного гештальта метафора може взаємодіяти з метонімією. Предметний образ є джерелом як онтологічної метафори, так і метонімії. Подієвий образ формує структурну метафору. Абстрактне уявлення лежить у підґрунті як структурної, так і орієнтаційної метафори.

Наявність у структурі значення засобів вербалізації образно-ціннісного складника концепту ВЛАДА гештальта дозволяє їм реалізувати емотивно-оцінний потенціал.

Фреймова модель концепту ВЛАДА структурована у вигляді мережі пропозицій предметного, акціонального, таксономічного та компаративного фреймів. Слоти предметного фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ є ТАКИЙ/ діє ТАМ] визначають мотиви дії суб’єкта влади (егоцентричні чи соціоцентричні) та сферу дії (інституціональну/ не інституціональну). Слоти акціонального фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ діє на ОБ’ЄКТА ВЛАДИ/ діє задля МЕТИ/РЕЗУЛЬТАТУ/ діє за допомогою ІНСТРУМЕНТА/ діє ТАК] – аргументі ролі об’єкта влади (пацієнс/бенефіціант), егоцентричну/соціоцентнирчну мету/результат дії суб’єкта влади, інституціональні/ неінституціональні ресурси та засоби дії суб’єкта влади. Слот таксономічного фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ/ОБ’ЄКТ ВЛАДИ є ХТОСЬ іпостась] – інституціональні/ неінституціональні ролі суб’єкта/об’єкта влади. Слот компаративного фрейму [ЩОСЬ/ХТОСЬ референт ВЛАДА/СУБ’ЄКТ ВЛАДИ/ОБ’ЄКТ ВЛАДИ/ ДІЇ/АТРИБУТИ СУБ’ЄКТА/ОБ’ЄКТА ВЛАДИ є начебто ЩОСЬ/ХТОСЬ] – кореляти конвенціональних та образних метафор влади. Раціональна й емотивна оцінка влади, її суб’єктів/об’єктів, їх дій та атрибутів актуалізується на основі слотів предметного фрейму ТАКИЙ/ТАК та компаративного фрейму.

Перспективи роботи вбачаємо у виявленні особливостей вербалізації концепту ВЛАДА в релігійному, діловому, військовому та інших інституціональних типах дискурсу англомовної лінгвокультури, а також проведенні його міжкультурних досліджень та зіставленні отриманих даних із викладеними результатами.