ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧЕСКАЯ ГРУППА “РАСТИТЕЛЬНЫЙ МИР” В НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ: ДИАХРОНИЧЕСКИЙ АСПЕКТ : ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА ‘РОСЛИННИЙ СВІТ’ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: ДІАХРОНІЧНИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дисертаційного дослідження, його теоретичне й практичне значення; визначено об’єкт, предмет, мету, матеріали і методи дослідження.

У першому розділі “Дослідження лексичного значення слова як одиниці ЛСГ в історичному аспекті” проведено огляд наявних у вітчизняному й зарубіжному мовознавстві праць, які стосуються проблем ЛСГ, лексичного значення слова. Розглянуто також матеріал і методи дослідження ЛСГ “рослинний світ”.

Найпоширенішим при дослідженні ЛСГ є дескриптивний метод. Це метод синхронного аналізу, що, на думку багатьох лінгвістів, у тому числі й Г. Глісона, є найбільш популярним напрямом у сучасній науці про мову. За його допомоги проведено сплановану інвентаризацію лексем ЛСГ ‘Pflanzen’ на кожному етапі розвитку німецької мови (двн., свн., нвн.), пояснено особливості будови й функціонування окремих лексем досліджуваної групи на кожному етапі.

Відповідно до дескриптивного методу дослідження ЛСГ “Pflanzen” передбачено  такі етапи:

– виокремлення одиниць аналізу з тексту;

– класифікація, інтерпретація й опис виокремлених одиниць.

За допомогою парадигматичного методу, а саме зіставлення і протиставлення, з’ясовано диференційні ознаки лексем досліджуваної ЛСГ, і на основі загальних і відмінних рис лексеми було об’єднано в одну парадигматичну групу.

За допомогою методу синтагматичного аналізу визначено не лише семи досліджуваної ЛСГ, а й їх структурну організацію, тобто місце й вагу кожної семи в компонентній структурі лексичного значення, тому що просте перерахування сем не дає вичерпної характеристики про зміст значення слова, оскільки воно істотно залежить від структурної організації сем, способу їхнього групування.

Порівняльно-історичний метод був і залишається найголовнішим засобом з’ясування подібності мов і пізнання їхньої історії. Засновниками цього методу були Ф. Бопп, О.Х. Востоков, Я. Грімм, Р. Раск, а його подальше вдосконалення здійснили Е. Бенвеніст, К. Бругман, Л.А. Булаховський, Б. Дельбрюк, А. Мейє, П.Ф. Фортунатов.

За допомогою цього методу, що ґрунтується на понятті генетичної спільності та наявності сімей і груп споріднених мов, порівнювалися слова ЛСГ “рослинний світ” німецької мови зі словами цієї ж групи інших споріднених мов у їхній динаміці. Розглянуто також історичні варіанти того самого слова, проведено реконструкцію деяких слів ЛСГ “Pflanzenwelt”.

У роботі використаний також ймовірнісно-статистичний метод. Інвентаризація проводилася за методикою, запропонованою Л.В. Бистровою, Н.Д. Капатруком і В.В. Левицьким (див. розділ 2).

За допомогою методу кореляції соціальних і мовних явищ лексичні значення і їх зміни розглядалися в тісному зв’язку із соціальними особливостями, оскільки соціальні зміни впливають на зміни у мові, а мова відбиває соціальну диференціацію суспільства.

В дисертаційному дослідженні застосовано також метод лінгвокультурологічної інтерпретації лексики. За допомогою цього методу виявляється зв’язок семантики з реаліями, простежуються історичні зміни, що сталися з первинною формою та значенням слова.

На підставі вивчення відповідних теоретичних праць у власне дослідній частині дисертаційного дослідження використано такі критерії аналізу ЛСГ:

У ЛСГ встановлюються зв’язки слів за значенням, її межі визначаються шляхом поділу лексичного складу на значеннєві групи (Ш. Баллі, В.В. Виноградов, М.В. Нікітін, О.Д. Огуй, П. Робер, Р. Халліг та ін.). Семантична класифікація узгоджується зі структурою мови при визначенні рівня узагальнення понять-значень з компонуванням простих понять у складні поняття-значення. Семантична класифікація не виходить за межі концептуального рівня.     

Слова однієї ЛСГ вступають у різні зв’язки зі словами інших ЛСГ, утворюючи певну систему (Г. Остгоф, О.О. Потебня, М.М. Покровський, Ф. де Соссюр, Г. Шпербер та ін.). Лексико-семантична система базується на парадигматичних, синтагматичних, епідигматичних  зв’язках.

Гіпергіпонімічні, синонімічні, опозитивні відносини впливають на впорядкування ЛСГ (В.В. Виноградов, М.П. Кочерган, М.В. Нікітін, О.Д. Огуй).

Дослідження асоціативних (В. Вундт) зв’язків між словами є важливим для характеристики розвитку лексики.

При утворенні нових слів за допомогою різних способів обирається той, який забезпечує більш високу вмотивованість нового слова (В.В. Виноградов, М.В. Нікітін, А.А. Уфімцева).        

Значення слова – це складне мовне явище. Становлення і розвиток значення зумовлюються зв’язком мови й мислення (кореляцією між поняттями й словами, що їх називають), а також внутрішньомовними зв’язками, які складаються всередині лексичної системи мови.

 Аналіз словотворчих моделей і фразеологізмів, утворених з досліджуваними компонентами ЛСГ “рослинний світ”, дає змогу глибше розкрити лексичне значення  слова, що належить до цієї ЛСГ.

Методи дослідження ЛСГ “рослинний світ”, наведені в цьому розділі, сприяють проведенню всебічного діахронічного дослідження фітонімів у двн., свн., нвн. мові.

У другому розділі “Діахронічне дослідження компонентів ЛСГ “рослинний світ”. Розвиток семантики слова Pflanze “рослина” розглянуто символіку слів зі значенням ‘рослина’ у міфах народів світу; проведено класифікацію й інвентаризацію німецькомовної ЛСГ “рослинний світ”: досліджувана ЛСГ структурується за польовим принципом на ядро, наближену й віддалену периферію; з’ясовано етимологію слів, що позначають об’єкти рослинного світу; деталізовано семантику слів-фітонімів, зокрема слова Pflanze ‘рослина’ у двн., свн., нвн. мові; відповідно до встановлених нами критеріїв визначено компоненти ядерного складу ЛСГ “рослинний світ” для їх подальшого вичерпного лексико-семантичного аналізу; виокремлено композитні моделі складників фітонімів, що входять до ЛСГ “рослинний світ”; схарактеризовано німецькі фразеологізми з компонентами ЛСГ “рослинний світ”

Аналіз слів, які номінують об’єкти рослинного світу в німецькій мові, засвідчив, що лексичний склад досліджуваної групи бере свій початок від індоєвропейської прамови. Поряд з індоєвропейськими і загальногерманськими словами з’являються запозичені слова з інших мовних груп. Велика кількість запозичень відбувається в часи Римської імперії.

Результати вибірки й інвентаризації ЛСГ “Pflanzen” дали можливість визначити лексичний склад групи у різні періоди розвитку німецької мови і виокремити її на ядерний склад, наближену периферію, віддалену периферію.