ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ МАЙНОВИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ МАЛОЛІТНІХ І НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Конституція України проголошує людину найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини – головним обов’язком держави. Законодавчо закріплено засоби та загалом створено механізм захисту прав і свобод людини. Водночас цей процес не завершено, оскільки доводиться константувати численні порушення в сфері майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх.

Як свідчить судова практика, найбільше порушуються майнові права та інтереси малолітніх і неповнолітніх під час вчинення правочинів із нерухомим майном, власниками якого є малолітні і неповнолітні особи, при відшкодуванні шкоди, завданої здоров’ю останніх і при втраті годувальника.

Сьогодні активізувався процес розробки та прийняття багатьох концептуальних норм, які визначають основи правового статусу особи в суспільстві, створюють сприятливі умови для забезпечення її цивільної активності та захисту порушених майнових прав та інтересів. Для цього необхідним є дослідження форм і способів цивільно-правового захисту майнових прав та інтересів фізичних осіб, удосконалення роботи органів, на яких державою покладено відповідний обов’язок.

У захисті майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб найважливішим є зв’язок між правовими гарантіями, які їм надає закон і практичною реалізацією права на захист. Дисертаційне дослідження спрямоване на з’ясування теоретичних і практичних проблем захисту майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, на вдосконалення правового механізму регулювання вказаних відносин.

Вітчизняна наука цивільного права в останні роки не приділяла достатньої уваги проблемам захисту майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб. Відтак, найбільшої гостроти це питання набуло із впровадженням в Україні у 1992 році приватної форми власності, суб’єктом якої закон визнає також малолітніх і неповнолітніх осіб. Саме в цей період у власності вказаної категорії осіб почало частіше з’являтися цінне майно. З 1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України, який істотно розширює можливості  неповнолітніх осіб щодо активного включення їх у сферу цивільного обороту шляхом надання їм повної дієздатності, а також щодо способів захисту порушених майнових прав. Однак Цивільний кодекс не в змозі охопити всі сфери правовідносин, у яких беруть участь малолітні і неповнолітні особи. Тому автор намагався обґрунтувати актуальність прийняття єдиного нормативно-правового акта, спрямованого на захист прав малолітніх і неповнолітніх осіб у всіх сферах їхньої життєдіяльності.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вчених-цивілістів: С.С. Алексєєва,  Ю.Г. Басіна, С.М. Братуся, В.П. Грібанова, А.Г. Діденко, А.В. Кройтора, М.С. Малеїна, В.Ф. Маслова, А.А. Пушкіна, А.П. Сергєєва, А.С. Сліпченко, Б.Ю. Тихонової, Ю.К. Толстого.

При вивченні захисту майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб предметом уваги стали праці Б.С. Антімонова, А.М. Белякової, Я.Р. Веберса, К.А. Граве, О.В. Дзери, С.Є. Донцова, Н.М. Єршової, І.В. Жилінкової, Ю.О. Заіки, Л.Л. Кофанова, В.А. Краснокутського, Н.С. Кузнецової, Л.Г. Кузнєцової, В.Н. Лєженіна, М.Я. Марініної, І.Б. Новицького, І.С. Перетьорського, В.А. Рясєнцева, Г.М. Свердлова, В.І. Серебровського,  В.М. Співака, А.І. Пергамент, З.В. Ромовської, Г.М. Свердлова, В.А. Томсінова, В.Ю. Чуйкової, Я.М. Шевченко.

Вагома дослідницька робота з проблем захисту майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб проведена внаслідок аналізу законів та підзаконних актів, які визначають напрямок правозастосовчої практики, що стосуються захисту майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб.

Судові рішення в цивільних справах судів м. Києва, м. Хмельницького та Хмельницької області, пов’язані із захистом майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, підтвердили теоретичні положення, проаналізовані у дослідженні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у контексті наукової теми “Проблеми удосконалення цивільного законодавства в умовах інтеграції України в європейське співтовариство”, затвердженій наказом ректора Львівського національного університету імені Івана Франка від 1.07.2002 року № 11/74 та “Вдосконалення цивільного законодавства в світлі нового Цивільного кодексу України” від 31.10.2005 року № 4.