Оцінка медико-екологічного ризику території

Краткое содержание

У Вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету й завдання, наукову новизну і практичне значення дослідження, коротко викладено їхній зміст.

У першому розділі “Теоретична та методологічна база еколого-географічного та  медико-демографічного дослідження стану території” розглянуто теоретичні та методичні аспекти досліджуваної проблеми.

Охарактеризовано наукові напрямки, присвячені пошуку інтегральних показників оцінки здоров'я населення, розробці оптимальних методичних прийомів його аналізу. Вагомий внесок у даному напрямку зробили: О.П.Авцин, В.О.Барановський, М.І.Будико, Б.В.Вершинський, О.Г.Воронов, Є.І.Ігнатьєв, В.М.Гуцуляк, І.І.Даценко, А.А.Келлер, В.В.Ковальський, Г.П.Облапенко, В.М.Пащенко, А.Г.Попов, Б.Б.Прохоров, Е.Л.Райх, С.В.Рященко, І.А.Хлебович, В.О.Шевченко, Л.Т.Шевчук,  О.О.Шошин та інші вчені.

Вивчені природні, медичні та демографічні чинники здоров'я населення та їх взаємозв'язок. При аналізі тематичних карт захворюваності населення та забрудненості навколишнього середовища (картографічне моделювання) встановлено, що територіальний розподіл захворюваності населення (зокрема загальної) тісно корелює з рівнем напруження  екоситуації в Україні (В.О.Барановський, В.М.Пащенко, П.Г.Шищенко), зокрема в Чернівецькій (В.М.Гуцуляк), Хмельницькій (О.Я.Романів), Тернопільській (Л.В.Янковська), Вінницькій (І.В.Мартусенко), Івано-Франківській (І.В.Мартусенко) областях та інших регіонах як України, так і Росії (І.О.Хлебович, І.М.Ротанова, С.В.Рященко).

У розділі обґрунтовані основні положення обраної стратегії досліджень. Згідно з нею ключовими поняттями є система “здоров'я населення – навколишнє середовище”, медико-екологічні параметри здоров'я  населення, чинники ризику, медикo-екологічний pизик.

Під медико-екологічним ризиком слід розуміти рівень невизначеності, пов'язаний із зміною здоров'я у конкретних просторово-часових координатах внаслідок інтегрального впливу довкілля. Медико-екологічний ризик можна розглядати як шанс втратити або покращити здоров'я, перебуваючи у конкретній точці простору. Низький ризик пов'язують із низьким сподіваним рівнем захворюваності, смертності, інвалідності тощо, а високий ризик – із високим сподіваним рівнем цих показників (О.П.Авцин, В.М.Гуцуляк).          

Визначено основні проблеми розвитку медичної та екологічної географії при дослідженнях медико-екологічного ризику. В розділі висвітлено проблему створення детальних баз даних медико-демографічних, природно-екологічних показників за достатньо великі проміжки часу для зниження похибки та підвищення репрезентативності вибірки; обґрунтовано потребу в кореляційних обчисленнях при оцінюванні природно-антропогенних чинників впливу на медико-демографічну ситуацію; обґрунтовано створення тематичних карт розподілу чинників впливу на людину та показників зворотної реакції – стану її здоров'я.

У другому розділі “Оцінка природного та екологічного стану Рівненської області” наведено характеристику природних умов стану Рівненської області, здійснено аналіз екологічної ситуації.

Рівненська область розташована на північному заході України. Її площа — 20052 км², що становить 3,1% від загальної території держави. В цілому Рівненщина характеризується рівнинною поверхнею з абсолютними висотами від 372 м на крайньому південному заході до 134 м на півночі. За середньою висотою (184 м над рівнем моря) досліджувана територія є найнижчою серед областей України (І.М.Коротун, Л.К.Коротун).

В Рiвненськiй областi нараховується 165 малих рiчок довжиною понад 10 км, загальна до­вжина яких становить 4451 км. Всi рiч­ки областi відносяться до басейну Прип’яті. Більша частина озер зосереджена у поліській (північній) частині області. Невідповідність якості води за хімічними показниками фіксувалась в основному за рівнем концентрації завислих речовинах, нафтопродуктів, аміаку, загального заліза, формальдегіду, органічних речовин. Забруднення поверхневих вод значною мірою впливає на якість підземних вод, які активно використовуються для водопостачання населенню області.

Стан атмосферного повітря має географічну диференціацію: рівень забрудненості вищий в центральних районах та зменшується в північному напрямку. Досліджена динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря на протязі 19 років. Обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від 1985 до 1999 року невпинно зменшувався і від стаціонарних джерел забруднення і від автотранспорту. Це пояснюється спадом виробництва в перехідний період (1990-1998 рр.). З 1999 р. обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря знову починають збільшуватись у зв'язку з відновленням виробництва (за даними державного управління екологічної безпеки в Рівненській області).

Після аварії на ЧАЕС відбувся викид радіоактивних елементів і значне дозове навантаження сформувалось за рахунок радіоактивного йоду. Це пов'язано з тим, що Поліська зона характеризується недостатньою кількістю природного йоду в продуктах харчування та воді, тому щитовидна залоза проживаючих захопила радіоактивний йод у великій кількості. За даними міністерства України з питань надзвичайних ситуацій на даний час основними радіоактивними елементами, що залишаються в ґрунтах північних районів Рівненської області є: цезій-137; стронцій-90; ізотопи плутонію.

Екологічна ситуація на досліджуваній території неоднорідна. Північні райони мають порівняно менше промислове навантаження та, відповідно, менші обсяги викидів в атмосферу і нижчий рівень забрудненості поверхневих та підземних вод. Центральні та частково південні райони (особливо Рівненський та Здолбунівський) мають максимальне промислове і найвище антропогенне навантаження.

За природними показниками найкращі умови мають північні райони Рівненщини, проте існує фактор радіонуклідного забруднення ґрунтів цієї частини області внаслідок викидів радіоактивного пилу після аварії на ЧАЕС.

У третьому розділі “Оцінка сучасного та ретроспектива медико-демографічного стану Рівненської області” проаналізовано народжуваність та смертність населення Рівненської області, виявлена просторова та темпоральна структура первинної захворюваності та поширеності захворювань в розрізі окремих нозологій, досліджена структура смертності.

В умовах посилення деструктивних процесів у соціально-економічному житті  Рівненської області, тут поглибилась медико-демографічна криза, яка визначається такими складовими: депопуляцією (природним зменшенням чисельності населення), падінням народжуваності, погіршанням стану здоров’я дорослих і дітей.