ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОЗАЇЗАЦІЇ АНГЛОМОВНИХ ПІСЕННИХ ТЕКСТІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ДВАДЦЯТОГО СТОЛІТТЯ : Лингвостилистичные АСПЕКТЫ прозаизаци АНГЛОЯЗЫЧНЫХ ПЕСЕННЫХ текстов Второй половине двадцатого века

Краткое содержание

Розділ 1. “Теоретичні засади прозаїзації поетичного мовлення”. Розкриття специфіки прозаїзації поетичного тексту потребує визначення аспектів розрізнення поетичного та прозового способів організації мовлення. В результаті критичного аналізу наукових поглядів на співвідношення поезії та прози автором досліджено функціональний, семантичний і структурний аспекти диференціації поезії та прози.

У функціональному аспекті поезія та проза розрізняються на тій підставі, що поезія як художнє мовлення покликана виконувати, насамперед, естетичну функцію, тоді як проза – прагматичну, утилітарну функцію забезпечення комунікативного зв`язку між членами суспільства (Я.Мукаржовський, Р.Барт).

У семантичному аспекті в плані втілення інформації поезію та прозу диференціюють як типи організації дискурсу, що базуються, відповідно, на образному та раціонально-понятійному мисленні (В.В.Виноградов, М.М.Кожина) і репрезентують суб`єктивований та об`єктивований спосіб відображення дійсності (П.М.Поспєлов, Б.В.Томашевський). У плані сприйняття й обробки вербальної інформації поезія та проза розрізняються як такі типи мовлення, що сприймаються й осмислюються більш деавтоматизовано та автоматизовано (В.Б.Шкловський, Ю.М.Лотман).

Структурний аспект передбачає диференціацію поезії та прози як різновидів мовленнєвої організації, де, в основному, акцентується, відповідно, план вираження та план змісту (Р.Якобсон); максимально та мінімально використовуються стилістичні ресурси усіх мовних рівнів (В.В.Виноградов); структура твору є ритмічно організованою або неорганізованою (В.М.Жирмунський, Ю.М.Тинянов).

Під прозаїзацією поетичного твору пропонується розуміти проникнення у структуру поетичного тексту ознак без-óбразного зображення дійсності, що знаходить вияв у спрощенні плану вираження твору, позбавленні його ознак стилістичної забарвленості, внесенні в текст елементів розмовного мовлення, внаслідок чого твір сприймається більш автоматично і, певною мірою, втрачає глибину естетичної функціональної спрямованості.

Базовими аспектами прозаїзації поезії є наративізація, або епізація, стилістична нейтралізація, або дестилізація, колоквіалізація та стереотипізація.

Наративізація як об`єктивація авторського відображення дійсності виражається у виборі оповідальної позиції, розповіді від третьої особи, у використанні конкретних найменувань на позначення часу, місця тощо. Наприклад, у пісенному тексті “Biko” (Peter Gabriel) об’єктивація авторського відображення дійсності відбувається, зокрема, через використання хрононіму September ’77 та топоніму Port Elizabeth.

Стилістична нейтралізація полягає у спрощенні плану вираження твору, зменшенні ступеня використання стилістичних прийомів та виразових засобів. Наприклад, у фрагменті пісенного тексту “Skateaway” групи Dire Straits “The cars do the usual dance, / some old cruise, the kerbside crawl; / She is sailing through the crowd; / She tortures taxi drivers just for fun” кожне речення містить метафору. Натомість у рядках тексту “Michelle” групи Beatles “I need to make you see, / Oh, what you mean to me” не спостерігається жодного тропу, що вказує на певний ступінь стилістичної нейтралізації цього тексту.

Колоквіалізація вбачається у мовленнєвій демократизації, “орозмовленні” поезії, наприклад, у пропущенні підмета, вираженого займенником I, скороченні частки not та злиття дієслова want з часткою to у пісенному тексті групи Aerosmith: “Don’t wanna miss a thing”.

Стереотипізація відбувається шляхом перетворення поетичного тексту на зразок клішованого, стилістично нейтрального, легко передбачуваного мовлення. Наприклад, висловлення I can’t be without you та I just can’t stop loving you, що неодноразово вживаються у тексті “I Just Can’t Stop Loving You” (Michael Jackson), є прикладами фразових кліше, характерних для сучасних англомовних пісенних текстів інтимної лірики.

Вказані аспекти прозаїзації по-різному проявляються в досліджуваних текстах залежно від певних мовних і позамовних чинників.

         Розділ 2. “Мовні й позамовні чинники прозаїзації англомовних пісенних текстів”. Основною причиною прозаїзації англомовних пісенних текстів (далі АПТ) другої половини ХХ століття є, насамперед, складна семіотична природа пісні, яка є зразком поліаспектного стилістичного утворення, де стилістична значущість пісенного тексту є лише однією зі складових загальної стилістичної маркованості. Навіть максимально позбавлений стилістичних прийомів та виразових засобів пісенний текст, не стає на заваді впливу, який пісня може здійснювати на слухача, зокрема, завдяки музичному супроводу та іміджу виконавця.

         Наступним фактором, який зумовив активізацію прозаїзації АПТ другої половини ХХ століття, є комерціалізація мистецтва. Внаслідок комерціалізації втрачається естетична значущість вокального твору, і його популярність базується виключно на комерційному успіху.

         Вагомою передумовою інтенсифікації впливу прозового мовлення на корпус АПТ другої половини ХХ століття, окрім комерціалізації, є також демократизація суспільства та цілих галузей мистецтва як наслідок так званого бунту мас, внаслідок якого людина зі споживацькою світоглядною позицією впливає на всі сфери суспільного життя і таким чином знижує елітарну піднесеність мистецької творчості. Це пояснюється, по-перше, тим, що споживачем мистецької продукції стає людина з посередньою мистецькою компетенцією, яка нав’язує свої естетичні орієнтири авторові. По-друге, художній твір будується за сталим алгоритмом, розрахованим на створення популярного продукту. По-третє, автором і виконавцем твору стає пересічна людина з демократизованим світоглядом (Х.Ортега-і-Гасет).

                   Активізація процесу прозаїзації знаходить відображення у двох протилежних напрямах, один з яких націлений на нівелювання інституту поезії як такої,
а другий – на бунт поетичності. Останній виникає як якісна реакція на кількісне накопичення прозовості як протилежної даності, що не дозволяє привести поезію до остаточного вимирання (Є.М.Карцева, В.П.Шестаков).

Мовленнєвими показниками впливу прози на поетичне мовлення, або, в нашій термінології, операторами прозаїзації, є різноманітні елементи текстової побудови. Так, в аспекті наративізації операторами прозаїзації виступають власні назви, тобто топоніми, антропоніми та інші номінативні одиниці змістової деталізації; в аспекті дестилізації – мінус-прийоми (Ю.М.Лотман), які встановлюються через зворотну залежність від частоти стилістично маркованих одиниць, вжитих у поетичному творі; в аспекті колоквіалізації – елементи повсякденного розмовного мовлення; а в аспекті стереотипізації – кліше, сталі вирази, що характеризуються автоматичністю продукування та сприйняття.

За результатами проведеного аналізу найбільш частотними операторами прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття в аспекті наративізації є хрононіми, топоніми та антропоніми.

Серед хрононімів, які зустрічаються в АПТ другої половини ХХ століття, виділено такі основні групи: назви конкретних років: 2000s, 2005 (текст “Point Me at the Sky” групи Pink Floyd); назви місяців: November (“Meet Le Presidente” Duran Duran); назви днів тижня: Sunday, Monday, Tuesday, Wednesday (“Let Me Know” Kiss); назви конкретного часу доби: 10.15 (“10.15 Saturday Night” The Cure); назви вікових характеристик персонажа: 23, 21, 15, 29 years old (“Guilty Conscience” Eminem).

Внаслідок дослідження процесу топонімізації АПТ другої половини
ХХ століття виділено такі основні різновиди топонімів: власні географічні назви на позначення континентів, наприклад: Eurasia, Africa (“West End Girls” Pet Shop Boys); на позначення конкретної країни: Afghanistan, France (“Bombs Away” Police); USSR, Ukraine, Georgia (“Back in USSR” Beatles); на позначення адміністративних регіонів країн: Arizona, Oklahoma, Califo ia (“Tulsa Time”
Eric Clapton); на позначення міст: Tokyo, New York, Rome, London (“Action”
Gorky Park); на позначення міських об’єктів: the Berlin Wall (“Holidays in the Sun” Sex Pistols); на позначення конкретних географічних об’єктів рельєфу: river Tyne (“Southbound Again” Dire Straits) та інші. Найбільш вживаними топонімами є London, New York, Paris, LA, New Orleans і Hollywood.

Стосовно антропонімів, за характером емоційності виділено нейтральні антропоніми, наприклад, Jean-Claude, Louise-Marie у пісенному тексті “I’ll Meet You at Midnight” групи Smokie та розмовні, зменшувально-пестливі антропоніми, наприклад, Charlie, Jackie, Sandy у тексті “The Lady Is a Vamp” групи Spice Girls; за структурою: повні (Frank Zappa у тексті “Smoke on the Water” групи Deep Purple) та неповні антропоніми, тобто ім’я або прізвище (Josephine, Bill, Sam у тексті “Home Sweet Home” групи Genesis); за характером позначення: конкретизовані, тобто імена знаменитостей: (Frankie Sinatra у тексті “It’s My Life” групи Bon Jovi) та узагальнені антропоніми, тобто імена індивідуумів, невідомих більшості людей (Sammy у тексті “Spread Your Wings” групи Queen).

Прикладами частотних операторів колоквіалізації на фонетичному рівні виступають еліптичні мовленнєві одиниці на зразок I’m, he`s got, we’re. Найбільш продуктивною моделлю фонетичної колоквіалізації є скорочення через вилучення початкового голосного форми теперішнього часу дієслова be після підмета, вираженого займенником, і скорочена заперечна частка not у комбінації з допоміжним дієсловом чи дієсловом-зв’язкою. На рівні синтаксису операторами колоквіалізації виступають синтаксичні еліптичні структури, наприклад, мовленнєві утворення з пропущеним підметом, як правило, вираженим займенником. Менш продуктивними засобами синтаксичної колоквіалізації є прийоми пропущення допоміжних дієслів, прийменників та артиклів. У сфері лексичної організації твору чинником колоквіалізації стає зниження, орозмовлення лексики, наприклад, через вживання прозаїзмів та вульгаризмів: bullshit, babe, baby doll, gonna, wanna, gotta, cause, blue, gal, hi, yeah, c`mon, shit, kinda, getcha, mum, mom, mommy, mama, ma, damn, bum, honky tonk, betcha, lemme, whatcha, wantcha, bloody, kicks, bumpty-dump, whore, pretty, fucking, fuck, moron, buddy, kiss my ass, stinking, catch the blues, drop a line, Daddy, Lordie, musta, bro, bite the dust, buy the farm, how come, brag, folks, cops, do time, jock for a dollar. В АПТ другої половини ХХ століття спостерігаються своєрідні гібридні утворення на зразок shouldna catch the blues, де задіяні всі можливі типи колоквіалізації. Повна нейтральна структура наведеного висловлення могла б мати вигляд: you should not have been so sad.

Дестилізація пісенних текстів реалізується через зменшення ступеня використання таких стилістично маркованих одиниць, як алітерація та асонанс на фонетичному рівні, хіазм, інверсія, перелік та риторичні запитання на синтаксичному рівні і, нарешті, метафора, епітет, художнє порівняння, оксюморон та інші на лексико-семантичному рівні.

Порівняймо фрагменти текстів групи King Crimson “Epitaph” та Whitney Houston “I Will Always Love You”. Фрагмент тексту “Epitaph” “When every man is to apart by nightmares and by dreams; / And silence drowns the screams; / The military band blows the air of normality” є прикладом образного метафоричного мовлення, в якому наявні метафори: man is to apart by nightmares and by dreams, silence drowns the screams, епітет the air of normality, алітерація silence drowns the screams, антитези nightmares – dreams, silence – screams, nightmares, screams – normality. Рядки тексту “I Will Always Love You” “If I should stay, / I would only be in your way, / So I’ll go” репрезентують дестилізоване художнє мовлення, тобто мовлення, позбавлене стилістично маркованих одиниць.

Щодо стереотипізації пісенних текстів на фонетичному рівні, то частотними операторами є клішовані рими, наприклад, day-way-say-stay-play; light-night-tight-right-bright; me-be-see-sea-free; you-do-true-to-too-through-blue; know-go-no-so-show-low; fall-call-all-wall-small-tall-roll-hall; more-door-floor-for-before; long-wrong-song-strong; why-cry-high-eye-sky-die-by-bye-lie. Такі часто відтворювані рими збільшують ступінь автоматизації сприйняття пісенного тексту.

 Найбільш частотними одиницями лексичної стереотипізації в АПТ другої половини ХХ століття є фразові кліше: I love you; I need you; you know; broken heart; I am on my knees; dreams come true; deep inside; set free; reason why; (fall) in love; go crazy; get high; only one; on and on; I am blue; I can’t be without you; I can’t stop loving you; same old; brand new, you are on my mind; you make me cry; hold me tight; till the break of day; break the spell; you are mine; (no) place to hide; the show must go on. Наведені оператори стереотипізації перетворюють текст у зразок неодноразово відтворюваного мовлення.

Внаслідок аналізу співвідношення операторів прозаїзації в дисертації запропоновано формулу обчислення коефіцієнта прозаїзації, який утворює прямо пропорційну кореляцію із сумою показників наративізації, колоквіалізації та стереотипізації і зворотну кореляцію з показником середньої кількості стилістично маркованих одиниць, вжитих у тексті: P = D (E + С + S). У наведеній формулі
P – коефіцієнт прозаїзації, котрий відображає специфіку співвідношення плюс- та мінус-прийомів, E – показник епізації, С – показник колоквіалізації, S – показник стереотипізації, D – показник дестилізації, що вираховується через зворотну залежність від середньої кількості стилістично маркованих одиниць (M): D = 1/M.

Застосування виведеної формули обчислення коефіцієнта прозаїзації дало можливість установити, що еволюція прозаїзації АПТ другої половини
ХХ століття має хвилеподібний характер. Зниження ступеня прозаїзації в період
60-тих років зумовлене впливом руху рок-н-рол, насамперед, в англомовному суспільстві, який запропонував нову антикласичну стилістику організації пісенного тексту, а поступове зростання рівня прозаїзації в період 70-90-тих років пояснюється узуалізацією нових тенденцій у розвитку популярної вокальної творчості.

До позамовних факторів, що визначають особливості АПТ другої половини ХХ століття, відносяться: хронологічна визначеність, тобто час виникнення пісні, наприклад, 90-ті, 80-ті або 70-ті роки; музично-жанрова характеристика, тобто належність до музичного стилю, зокрема, рок, психоделік чи диско, а також тематичні ознаки, наприклад, філософська, інтимна чи соціальна пісня. За результатами аналізу максимально прозаїзованими англомовними пісенними текстами другої половини ХХ століття є соціальні диско-тексти 90-тих років, а мінімально прозаїзованими – філософські психоделік-тексти 60-тих років.
В середньому англомовному пісенному тексті досліджуваного корпусу кількість операторів прозаїзації більше ніж у півтора рази переважає кількість стилістично маркованих одиниць.

Проілюструємо вияви та ступінь прозаїзації на прикладі пісенних текстів “Lady of the Dancing Water” (King Crimson) та “I Just Can’t Stop Loving You” (Michael Jackson), в яких розподіл між рядками позначено символом /, а розподіл між куплетами – //.

Так, у тексті “Lady of the Dancing Water”: Grass in your hair, stretched just like a lion in the sun, / Restlessly tu ed, moistened your mouth with your tongue. / Pouring my wine in your eyes caged mine glowing, / Touching your face, my fingers strayed knowing. / I called you my lady of the dancing water. // Blown autumn leaves, shed to the fire where you laid me, / Bu slow to ash just as my days now seem to be. / I feel you still always your eyes glowing / Remembered hours, salt, earth and flowers, flowing. / Farewell, my lady of the dancing water, що складається з 90 лексичних одиниць,
17 слів актуалізують два оператори прозаїзації, а саме: клішовану риму me-be та синтаксичне кліше, виражене повтором структури lady of the dancing water. Прозаїзований сегмент становить біля 19% тексту при показникові прозаїзації 0,08, оскільки текст містить 25 стилістично маркованих одиниць (20% фонетичних, наприклад, алітерація: flowers flowing, farewell; 16% синтаксичних, зокрема, перелік: hours, salt, earth; 64% лексичних стилістично маркованих одиниць, наприклад, художнє порівняння: Grass in your hair, stretched just like a lion in the sun). Отже, кількість стилістично маркованих одиниць у цьому тексті майже в
13 разів переважає кількість операторів його прозаїзації.

Пісенний текст “I Just Can’t Stop Loving You” складається з 350 лексичних одиниць, з яких 175 актуалізують оператори прозаїзації тексту, а саме: оператори колоквіалізації can’t, ‘cause, ain’t, Know I do та оператори стереотипізації у вигляді клішованих рим tomorrow-sorrow, strong-wrong, high-by; фразових кліше I love you, got me high, the love you bring, can’t stop loving you, can’t be without you; повторів And if I stop tell me what I will do та інших.

Наведемо цей текст повністю: Each time the wind blows, / I hear your voice so / I call your name. / Whispers at mo ing, / Our love is dawning, / Heaven's glad you came... // You know how I feel / this thing can't go wrong. / I'm so proud to say 1 love you, / Your love's got me high. / If I long to get by / This time is forever / Love is the answer. // I hear your voice now, / You are my choice now. / The love you bring / At your call / I hear harps, / And angels sin. // You know how I feel / This thing can't go wrong, / I can't live my life without you, / I just can't hold on, / I feel we belong. / My life ain't worth living / If I can't be with you. // I just can't stop loving you (2 times), / And if I stop... / Then tell me just what will I do, / 'Cause I just can't stop loving you. // At night when the stars shine / 1 pray, in you I'll find / A love so true... / When mo ing awakes me / Will you come and take me? / I'11 wait for you. // You know how I feel, /
I won't stop until / I hear your voice saying “I do”, / “I do”, / This thing can't go wrong, / This feeling's so strong. / Well, my life ain't worth living / If I can't be with you. // I just can't stop loving you (2 times), / And if I stop... / Then tell me, just what will I do, / I just can't slop loving you. // We can change all the world tomorrow, / We can sing songs of yesterday, / I can say, hey... farewell to sorrow, / This is my life and I / Want to see you for always, / I just can't stop loving you, / No, baby, Oh! / I just can't stop loving you. / If I can't stop! (8 times) / What will I do? / (Then tell me, just what will I do?) / I just can't stop loving you / Нее! Нее! Нее! Know I do girl! / I just can't stop loving you. / You know I do / And if I stop… / Then tell me, just what will I do?