КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАСУДЖЕНИХ, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬ ПОКАРАННЯ У ВИПРАВНИХ КОЛОНІЯХ МАКСИМАЛЬНОГО РІВНЯ БЕЗПЕКИ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поступ України як соціальної, демократичної та правової держави у європейське співтовариство вимагає підвищення ефективності функціонування усіх ланок суспільства. До основних засад розбудови української держави необхідно віднести й удосконалення чинного кримінально-виконавчого законодавства у напрямі відповідності положенням Конституції України та міжнародно-правовим документам, що регламентують поводження із засудженими, з метою захисту їх прав і свобод, суспільства та держави загалом.

За даними Державного департаменту України з питань виконання покарань, чисельність осіб, засуджених до кримінальних покарань у виді позбавлення волі на певний строк, залишається високою, а засуджених до довічного позбавлення волі (далі – ДПВ) – має тенденцію до зростання. Так, у 2004 році у виправних колоніях максимального рівня безпеки (далі – ВК максимального рівня безпеки) відбували покарання 5496 осіб, серед них – 971 засуджений до ДПВ; у 2005 році – 5592 засуджених, серед яких 1172 засуджених до ДПВ; у 2006 році – 5741 засуджений, у тому числі – 1213 засуджених до ДПВ; у 2007 році – 5792 засуджених та 1270 засуджених до ДПВ, станом на 31 грудня 2008 року – 5503 засуджених, серед них 1292 засуджених до ДПВ.

Сучасна наука кримінально-виконавчого права повинна спрямувати зусилля на дослідження особи, яка засуджена до тривалих термінів ув’язнення. Саме з урахуванням того, що завданням цієї науки є пошук оптимальних шляхів удосконалення правового регулювання діяльності органів і установ виконання покарань, вивчення особи засудженого, розробка з цією метою відповідних теоретичних і практичних рекомендацій, постає необхідність подальшого розвитку наукових теорій, які мають на меті поглиблене вивчення особистості засудженого. Одним із напрямів дослідження особи, яка відбуває тривалий строк покарання, а також удосконалення законодавчого врегулювання процесу виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі є кримінально-виконавча характеристика засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки.

В юридичній літературі теоретичні та практичні питання кримінально-виконавчої характеристики були предметом вивчення таких відомих радянських учених-юристів, як: Г.А. Аванесов, О.В. Брілліантов, М.І. Волошин, І.О. Кирилова, С.І. Комарицький О.Б. Лисягін, В.О. Ласточкін, Ю.О. Мінаков, О.С. Міхлін, А.О. Новіков, М.О. Стручков, О.Л. Ременсон, О.М. Ружніков, Ю.М. Ткачевський, В.З. Фєтісов, А.В. Шаміс.

Безумовно, їх роботи збагатили здобутки теорії вивчення особи засудженого під час відбування ним покарання, вони також мають велику наукову та пізнавальну цінність. Разом з тим, не можна не відзначити, що більшість досліджень здійснені до 90-х років ХХ ст., що не відповідає сучасним тенденціям розвитку науки кримінально-виконавчого права.

Серед вітчизняних науковців проблемам виконання покарань значну увагу приділяли наступні вчені: Л.В. Багрій-Шахматов, В.А. Бадира, В.С. Батиргареєва, Ю.В. Баулін, О.В. Беца, Є.М. Бодюл, А.П. Гель, Т.А. Денисова, О.М. Джужа, Л.М. Давиденко, В.П. Ємельянов, О.Г. Колб, В.В. Лень, С.Ю. Лукашевич, В.О. Меркулова, П.П. Михайленко, Л.О. Мостепанюк, А.А. Музика, О.М. Неживець, В.П. Пєтков, В.І. Рудник, О.В. Романенко, В.М. Трубников, А.Х. Степанюк, С.Я. Фаренюк, П.Л. Фріс, О.Г. Фролова, О.І. Фролов, Ю.А. Чеботарьова, Ю.В. Шинкарьов, І.С. Яковець.

Окремо варто зазначити, що у науці кримінально-виконавчого права за роки незалежності України намітилися певні зрушення, викликані новим поштовхом у розробці теоретичних та практичних засад кримінально-виконавчої характеристики. На монографічному рівні окремі її питання досліджували І.Г. Богатирьов, Т.А. Денисова, О.Г. Колб. Роботи цих науковців, без сумніву, збагатили науку кримінально-виконавчого права і становлять собою значну наукову та практичну цінність. Проте чимало питань з окресленої тематики залишаються дискусійними та потребують подальшої наукової розробки, чим і визначається актуальність даного дисертаційного дослідження.

Зв\'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження відповідає основним положенням Концепції реформування Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої Указом Президента України № 401/2008 від 25 квітня 2008 року, Державної програми покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, на 2006-2010 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1090 від 03 серпня 2006 року, а також Тематики пріоритетних напрямів досліджень на 2006-2010 рр., затвердженої науково-методичною радою Державного департаменту України з питань виконання покарань 17 лютого 2006 р., і відповідає Пріоритетним напрямкам розвитку правової науки на 2005-2010 рр., рекомендованим відділенням кримінально-правових наук Академії правових наук України.

Тема дослідження затверджена вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 22 лютого 2007 року (протокол № 2).