СЛОВОТВІРНА СТРУКТУРА ТА МІЖЧАСТИНОМОВНИЙ ТЕЗАУРУС ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ ‘STRONG - WEAK’ В ІСТОРІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ : Словообразовательная СТРУКТУРА И МЕЖДУЧАСТИЧНОЯЗЫЧНЫЙ ТЕЗАУРУС Лексико-семантического ПОЛЯ \"STRONG - WEAK \' В ИСТОРИИ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА

Краткое содержание

У вступі розкрито стан і суть обраної наукової проблеми, зазначено актуальність теми і обгрунтовано доцільність системного підходу до вивчення лексики та необхідность виявлення прихованих закономірностей і взаємозв’язків між близькими за значенням лексемами на парадигматичному рівні в історичній лексикології та дериватології. Окреслено мету і завдання дослідження, вказано його наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.  Виділено положення на захист. Наведено дані про апробацію, структуру та обсяг дисертаційної роботи.

Перший розділ присвячено обгрунтуванню теоретичних принципів та їх застосуванню у процесі аналізу матеріалу, а також епістемологічним аспектам опису змодельованого об’єкта дослідження (лексико-семантичного поля антонімічних полісемантів ‘strong – weak’). Розглянуто структуризацію сигніфікативного потенціалу визначеного сегмента ономасіологічного простору; характеристики членів ядра та периферії із врахуванням ваги компонента у дефініції (В.В.Левицький).

Хід дослідження зумовлений компонентною природою лексичного значення, представленого певним набором лексико-семантичних варіантів, кожен з яких є структурною семантично неподільною одиницею і виконує класифікуючу та диференційну функції. Для виявлення ступенів зв’язності синонімів і точнішого встановлення парадигматичних відношень між елементами смислової структури слова використовується метод компонентного аналізу.

 Внаслідок проведеної інвентаризації обраного фрагмента словникового складу мови з використанням багатоступеневої процедури компонентно-лексикометричного аналізу за 15 лексикографічними джерелами різних типів, які забезпечують дефініційну та синонімічну семантизацію лексичних одиниць, було виділено дводомінантне парадигматичне утворення, котре складається із двох лексико-семантичних груп антонімічних полісемантів ‘strong – weak’. Структуризація останніх виявила 19 членів ядра домінанти ‘strong’, 26 синонімів периферійних значень та 22 одиниці маргінального характеру другого порядку. Для антонімічного ядра домінанти ‘weak’ ці дані становлять 12, 32 та 12 лексем, відповідно. Досліджено хронологію та щільність входження компонентів ядра із зазначенням етимологічного чинника. У списку ‘strong’ налічується 8 споконвічних основ, у списку ‘weak’– 6. Решта – різноетимологічні запозичення, що увійшли до англійської мови на певних етапах її розвитку. Матричним способом подано чітку картину всієї складної системи безпосередніх та опосередкованих семантичних зв’язків між синонімами.

 Насиченість семного складу домінант ‘strong’ та  ‘weak’ із урахуванням хронологічного чинника продемонстровано на графіках (рис.1.1 та 1.2), де прикметник ‘strong’ майже вдвічі перевищує відповідний показник свого антоніма  ‘weak’. Ад’єктивна лексема ‘weak’, що увійшла до словника значно пізніше від свого антонімічного попередника (у середньоанглійському періоді) з часом набуває системи значень, майже повністю симетричної прикметникові ‘strong’.

Проведено верифікацію  змістової подібності членів лексико-семантичних груп за допомогою таких лексикометричних методів дослідження синонімів як попарний коефіцієнт семантичної близькості (Б.І.Бартков, С.Г.Бережан, Н.А.Шехтман) та матричний аналіз (В.Г.Вілюман). Визначено ступінь їх синонімічності за десятиступеневою шкалою (С.Г.Бережан).

Хронологічний семний набір синонімів ‘vigorous’, ‘violent’, ‘solid’, ‘virile, ‘potent’, ‘robust’, ‘muscular’ лексико-семантичної групи ‘strong’ та антонімічної лексико-семантичної групи  ‘weak’: ‘decrepit’, ‘flaccid’, ‘flimsy’ повністю збережений, оскільки жоден із лексико-семантичних варіантів цих лексем не зазнав обсолетизації.