СЕМАНТИКА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕТНОНОМІНАЦІЙ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ : Семантика и функционирование ЭТНО НОМИНАЦИЙ В СОВРЕМЕННОМ АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ

Краткое содержание

Розділ 1. “Етнокультурна специфіка мовного відображення світу”. Сучасна лінгвістика багато в чому орієнтується на вивчення концептуальних систем національних мов (З.Д.Попова, Й.А.Стернін).  Мова використовується як ключ до системи мислення та природи людської психіки (Л.Єльмслев). Результатом пізнання світу є його представлення мовними засобами й утримання в свідомості людини у вигляді певної сітки понять, тобто концептуальної картини світу (М.М.Болдирєв, В.З.Дем’янков, Г.В.Колшанський, О.С.Кубрякова, Т.О.Фесенко). Вона відбиває особливості мислення тієї чи іншої лінгвокультурної спільноти з властивими їй системою цінностей і стереотипів сприймання “своїх” та “чужих”. Отже, етнічний стереотип є фрагментом концептуальної картини світу – стійким, зумовленим національно-культурною специфікою уявленням про певний народ. Такий стереотип є спрощеним, узагальненим, емоційно забарвленим образом будь-якої етнічної спільноти (О.С.Кубрякова, Ю.С.Степанов, Є.Ф.Тарасов).

Концептуальна картина світу як сукупність знань людини про оточуюче середовище та стереотипне сприйняття представників інших етносів, їхніх реальних або уявних якостей відбивається у мовній картині світу, фрагментом якої є номінативні засоби позначення іноземців, наприклад: froggy – француз; Chinky, yellow, ricer – китаєць; spaghetti, dago – італієць; sauerkraut – німець; spinach – іспанець; bagel bender – єврей; bean bandit, greaseball – мексиканець.

Поява стереотипів щодо “чужих” народів зумовлюється такими особливостями сприймання, як виділення та протиставлення ознак, нетипових для співвітчизників. Наприклад, у центрі сприймання “чужого” етносу може опинитися зовнішній вигляд і фізичні характеристики його представників. Так, разом із зазначенням національності офіціантів китайців й італійців вказується тип зачіски перших і статура, фізичні якості останніх:

I wonder if Dessous themed all his meals, so that if we’d eaten Chinese we’d have been surrounded by pigtailed Chinamen, while an Italian dinner would have been served by dark, slim-hipped young men called Luigi (I.Banks).

У сучасній англійській художній прозі існують також стереотипи національно-специфічної поведінки й уподобань різних етносів. Наприклад, стриманість та повага до так званої “приватності”, намагання не втручатися в особисте життя та простір змушує англійців уникати фізичного дотику співрозмовника. На відміну від англійців, греки поводяться іншим чином та спокійно реагують на фізичний контакт під час вітання:

‘One of those kids who can touch you without giving you the creeps. Don’t like being touched as a rule. Greeks do it. Hate it, personally.’

Smiley said he hated it too (J.le Carré).

Стереотипи національних характерів можуть зазнавати змін та, як наслідок, не відповідати дійсному стану речей у певний історичний період. Проте, як свідчать дослідження у сфері міжкультурної комунікації (А.Д.Бєлова, В.І.Карасик, М.М.Філіппова), стереотипи трансформуються повільно. Наприклад, поширеним є уявлення, що росіянам потрібен жорсткий лідер (Дж.Хоскінг), вони звикли до авторитарного правління:

‘They do say the Russians need a strong man; their tsars, their Stalins’ (I.Banks).

Етнічні стереотипи є відносними, оскільки вони не мають універсального характеру. Наприклад, усупереч стереотипному уявленню про японців як таких, що дотримуються традицій у повсякденному житті та є стриманими й покірними, у романі Т.Парсонза постає новий образ представниці цього народу як сучасної дівчини, яка слідкує за модою:

She is one of the new kind of Japanese girls – dyed blonde hair, heavy make-up and platform boots. She looks like one of the Glitter Band (T.Parsons).

            Розділ 2. “Особливості номінації іноземців засобами сучасної англійської мови”. Залежно від того, яке суспільство досліджується, у ньому виділяється чітке розмежування “свої – чужі” (В.В.Красних, Ю.М.Лотман, Ю.С.Степанов). В індивідуальній повсякденній свідомості має місце тенденція ототожнювати “своїх” з емотивно нейтральною нормою або подавати їх з позитивною оцінкою. “Чужі” ж у більшості випадків оцінюються нейтрально чи негативно. Ця опозиція містить ознаку протиставлення (Г.Ф.Ковальов) і “будує світ, навколо людини” (М.В.Ліхінін).

Суб’єктивний аспект міжетнічних стосунків, ґрунтуючись, як правило, на побутових уявленнях, відтворюється на лексичному рівні мови у вигляді системи етнономінацій. У семантичній структурі лексичних одиниць, які називають особу за національною ознакою, присутній обов’язковий компонент, що вказує на країну або місце проживання особи, на належність до певної етнічної спільноти.

Стереотипні знання й уявлення про представників “чужих” етнічних груп, що існують у англійському суспільстві, є складовими концепту ІНОЗЕМЕЦЬ. Концептоутворюючими елементами досліджуваної ментальної одиниці є ‘особа’, ‘країна/територія’, ‘нація’, ‘національність’, ‘група / об’єднання людей з певними характеристиками’ (раса, традиції, культура, мова, походження, історія, релігія і т.ін.). Структуру концепту ІНОЗЕМЕЦЬ представляє предметно-центричний фрейм (у термінах С.А.Жаботинської):