НАЗВИ ЇЖІ Й КУХОННОГО НАЧИННЯ В ПІВДЕННИХ УЖАНСЬКО-ЛАТОРИЦЬКИХ УГОРСЬКИХ ГОВІРКАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ : НАЗВАНИЯ пищи и кухонного начинания в ЮЖНЫХ Ужанско-Латорицких ВЕНГЕРСКИХ говорах Закарпатской области

Краткое содержание

         У “Вступі” обґрунтовано  вибір теми, її актуальність, визначено об’єкт і предмет дослідження, вказана джерельна база, з’ясовується наукова новизна,

теоретичне й практичне значення одержаних результатів, їх апробація та особистий внесок здобувача. 

            У першому розділі “Закарпатські угорські назви їжі й кухонного начиння як предмет наукового дослідження” характеризується стан ви-  вчення назв їжі й кухонного начиння в Угорщині взагалі та на Закарпатті зокрема. Дослідження назв їжі й кухонного начиння проводилося як вченими Угорщини, які здебільшого цю групу лексики аналізували в  етнографічному аспекті, так і вченими України, зокрема, Закарпатської області, які більше уваги приділяли її мовному аспекту.

        Незважаючи на те, що кожна нація, народність має свої специфічні назви

їжі, напоїв, печива та кухонного начиння, свої особливості харчування,  пов’язані з культурою та традиціями певного народу, угорці утворили свій особливий колорит проживаючи на території Закарпатської області і тісно контактуючи з населенням різних національностей – українцями, словаками, румунами та ін., запозичивши від них деякі назви їжі та кухонного начиння.    

         Другий розділ “Назви їжі, напоїв та кухонного начиння у південних ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області:

семантичний і культурологічний аспекти”. Основна частина другого розділу представлена словниковими статтями за такою структурою:  заголовне слово у його розмовній літературній формі, його фонетичні та морфологічні варіанти, фіксація назв–лексем в інших угорських говірках Закарпаття та в говірках Угорщини, а також у сусідніх українських говорах. У  цьому  розділі розглянуто 1) назви їжі та напоїв і  2) назви кухонного начиння.

 Проаналізований матеріал у цьому розділі складає 203 реалії, що

включають близько 1000 лексем з їх фонетичними та морфологічними варіантами. Опрацьовані назви їжі, напоїв та кухонного начиння свідчать про те, що ця група лексики серед угорців досліджуваної території є багатою і самобут-  ньою. Ці назви дають змогу краще вивчити матеріальну і духовну культру угорців у їх тісному взаємозв’язку з матеріальною і духовною культурою українського населення Закарпаття. 

         У цьому розділі основна увага приділялася мовному аналізу назв, але ми не залишали поза увагою і етнографічний аспект, тобто подали етнокуль-

турний опис окремих лексем.

            Для прикладу наводимо опис деяких назв.

         Курячий бульйон (tyúkhúsból készült leves): tyukleves, tyukhusleves, bujjon.

Назва tyukleves id. поширена в усіх досліджуваних угорських говірках. Складається з двох компонентів: перший tyuk 'курка' (літ. tyúk)  має дтур. пох. [TESz ІІІ, 1021], другий компонент leves 'суп' виник на уг. ґрунті від іменника lé 'рідина' [TESz IІ, 762]. Лексема tyukleves зафіксована і в боржавських та марамороських угорських говірках Закарпатської області [KMNуA I, карта 272].

tyukhusleves (5, 7) 'бульйон'. Складається з трьох компонентів:  tyuk id. (див. tyukleves), другий hus (літ. hús) 'м’ясо', пох. якого невідоме;  твердження, що це тур. запозичення помилкове; пор. англ. flesh, нім. Fleisch 'живе м’ясо; м’якоть фруктів' [TESz II, 172], третій leves id. (див. tyukleves). Лексема tyukhusleves зафіксована ще у марамороських угорських говірках  Закарпатської області [KMNуA I, карта 272].

bujjon 'бульйон'. Ця назва вживається тільки в н. п. 6, де використовуєть-    ся паралельно з лексемою tyukleves id. Лексема bujjon походить, напевно, від укр. бульйон чи рос. бульон id. Цей номен поширений і у боржавських та марамороських угорських говірках Закарпатської області [KMNуA I, карта 272].

 Вареники (derelye): dereje, barátfüle, m#csk#füle.   

dereje id. Ця назва є загальнопоширеною. Етимологія лексеми dereje непевна, можливо від іменника dereglye [TESz I, 619]. Лексема dereje зафіксована і в боржавських та марамороських угорських говірках Закарпаття [KMNyA I, карта 283] та в угорських говорах на території Угорщини [SzamSz І, 167], а також поширена в українських говорах Закарпатської області [Лизанец ІI, 158, 593].

barátfüle 'чернечі вуха'. Ця назва вживається тільки в н. п. 5, де викорис-    товується паралельно з лексемою dereje 'вареники'. Лексема-композит barát-  füle складається з двох компонентів: перший barát 'чернець; приятель', сл. пох. [TESz ІІ, 246], другий компонент füle 'його вуха', від іменника fül 'вухо', що сягає ще ф.-у. періоду [TESz І, 1000] та особово-присвійне закінчення -е. Назва barátfüle зафіксована і в боржавських та марамороських угорських говірках Закарпаття [KMNуA I, карта 283].

m#csk#füle 'вуха кішки'. Поширена тільки в н. п. 6. Паралельно вживаєть-  ся реалія dereje id. Cкладається з двох компонентів: m#csk# 'кішка', сл. пох. [TESz ІІ, 807], füle 'вуха', від іменника fül id. і особово-присвійне закінчення

-е (див. barátfüle). 

   Корейка свині (karmonádli): karaj, k#r#j, karmonádli, karmenádli, kar-  moládé, k#rmon#†dé.

karaj (1–3, 7), k#r#j  (6) id. cл. пох. [TESz ІІ, 373]. Лексема karaj зафіксо-  вана і в боржавських та марамороських угорських говірках  Закарпатської області [KMNуA I, карта 290]. Поширена ця назва і в українських говорах  Закарпатської області [Лизанец ІI, 94, 135, 605].

karmonádli (1), karmenádli (7), karmoládé (4–5),   k#rmon#†dé (6)  'вирезка'.  В  н. пп. 1, 6–7 вживається паралельно з лексемою karaj id. Лексема kar-  monádli, від нім.Karbonade 'грудинка свині' [TESz ІІ, 386]. Лексема karmonád-  

li зафіксована  і в боржавських та марамороських угорських говірках Закар-   патської області [KMNуA I, карта 290].

Сир з молока корови  (tehéntúró): turó, turó‘, tehenturó‘.

         turó (1–2, 4), turó‘ (3, 5–7)  id. (літ. túró) має дтур. пох.[TESz  ІІІ, 1005].

         tehenturó‘ (3, 5) id. використовується паралельно з turó‘ id. Лексема tehenturó‘ (літ. tehéntúró) складається з двох компонентів: tehen (літ. tehén) ¢корова¢  ір. пох. [TESz  ІІІ, 875] та turó‘ id. (див. turó).

 Вергуни (csörögefánk): csőröge, cső›röge.

csőröge (1–2, 4), cső›röge (3, 5–7). Це похідне слово від дієcлова csörög 'дзвякати, брязгати' [TESz І, 566]. Поширена ця лексема і в  українських говорах Закарпаття [Лизанец ІI, 95, 120, 141].

 Пончик (fánk):  fánk, f#†nk, puffancs, puff#ncs, poncsiki.

fánk (1–4, 7), f#†nk (6)  id. пох. від слова трансільванських сасів  paηkox, fōnkox 'смажені яйця, печене на сковорідці тісто' [TESz І, 839]. Лексема fánk зафіксована і в боржавських та марамороських угорських говірках Закар-паття [KMNyA I, карта 306].

puffancs (1, 3–5), puff#ncs (6) id.  від дієслова puffan 'надувається', що є звуконаслідувальним словом [TESz  ІІІ, 304] та суф. -cs.

poncsiki id. Ця назва вживається тільки в н. п. 2, де використовується паралельно з лексемою fánk id.Це нова назва, запозичена з  укр. чи рос. мови, пор. пончики id. Назва poncsiki зафіксована також у боржавських та мара-  мороських угорських говірках Закарпаття [KMNyA I, карта 306].

 Рулет з горіхами із листового тіста (diós rétes): diós rétes, dió‘s  rítes, dió‘s  r…étes.

  diós rétes (1–2, 4), dió‘s rítes (3, 5, 7), dió‘s r…étes (6) id. Ця назва є загальнопоширеною в досліджуваних угорських говірках. Словосполучення складається з двох компонентів: diós 'з горіхом' корінь dió 'горіх', дтур. пох. 

[TESz І, 641] та суф. -s, другий компонент rétes 'рулет із листового тіста' виник на уг. ґрунті з прикметника réteges (rétes) 'з кількох шарів' [TESz ІІІ, 397]. 

 Рулет з маком із  листового тіста  (mákos rétes):  mákos rétes, mákos

rítes, m#†kos r…étes, kigyó‘rítes   

mákos rétes (1–2, 4), mákos rítes (3, 5, 7), m#†kos r…étes (6) id. Перший ком-  понент mákos 'з  маком', від іменника mák 'мак', сл. пох. [TESz ІІ, 822] та    суф. -os, другий компонент rétes id. (див. diós rétes). Словосполучення mákos rétes зафіксоване і в боржавських угорських говірках Закарпаття [КMNyA I, карта 310].

kigyó‘rítes id. Ця назва вживається тільки у н. п. 3, де використовується паралельно з лексемою mákos rítes id. Лексема-композит kigyó‘rítes скла-  дається з двох компонентів, перший kigyó‘ 'змія' (літ. kígyó id.), похідне слово,  від основи kigy- , що сягає ще урал. періоду [TESz ІІ, 486] (та суф. –ó), другий компонент rétes id. (див. diós  rétes).

         Бідон для жиру (zsírosbödön): zsirosbödöny, zsirosdöböny, zsirosdebeny, bödön, döböny, zsiroskanna.

zsirosbödöny (1, 3–5, 7), zsirosdöböny (3), zsirosdebeny (2–3, 5) id.  Cкладається ця назва з двох компонентів: перший zsiros 'жирний' корінь zsír 'жир', сл. пох. [TESz III, 1221] та суф. -os, другий компонент bödöny    (фонетичні варіанти döböny, debeny ) – з іменника bödön 'бідон', півд. сл. пох. [TESz I, 357]. Лексема zsirosbödöny зафіксована і в боржавських та мара-мороських угорських говірках  Закарпатської області [KMNуA I, карта 256].

bödön (6), döböny (6, 7) 'бідон'.  Етимологію   див.  zsirosbödöny  id. Лек-

сема bödön зафіксована і в боржавських та марамороських угорських   говірках  Закарпатської області [KMNуA I, карта 256] та в інших угорських говорах [SzamSz I, 47]. Назва bödön поширена і в українських говорах Закарпатської області [Лизанец ІІ, карта 333].

zsiroskanna id. Ця назва вживається тільки в н. п. 7. Її перший ком-  понент zsir id. (літ. zsír) (див. zsirosbödöny) та суф. -os, другий  kanna 'бідон' від нім. Kanne [TESz II, 348]. Лексема zsiroskanna зафіксована і в боржавських угорських говірках Закарпатської області [KMNyA I, карта 226].

         Пристрій, через який протирають помідори для одержання томат-  ного соку (passzírozó): passzirozó, passzirozó‘, p#sszirozó‘.

passzirozó (1–2, 4), passzirozó‘ (3, 5, 7), p#sszirozó‘ (6). Ця назва поши-  рена на всій досліджуваній території. Пох. від дієслова passziroz (літ. passzíroz) 'протирати', що з нім. passieren 'переходити чеорез щось' та суф. -ó  [TESz III, 121]. Лексема passzirozó поширена і в українських говорах Закарпатської області [Лизанец ІІ, 94, 118, 123].

 Третій розділ “Назви їжі, напоїв й кухонного начиння: етимоло-   гічний, словотвірний аспекти та явище синонімії”. З точки зору походження більшість досліджуваної лексики є власне угорськими словами  (77% від загальної кількості назв), тобто успадкована з уральського, фінно-угорського та угорського періоду, або виникла на власному угорському ґрунті.

  а) слова, успадковані з уральського періоду. Назви, успадковані з ураль-  ського періоду, становлять 13 % від загальної кількості власне угорських назв. Лексема bőr 'шкіра' із уральського періоду, виникла від уральської мови-основи *perз. В ужансько–латорицьких угорських говірках Закарпаття вона поширена також як компонент складного слова disznóbűr (літ. disznóbőr) 'шкіра свині'. До групи слів  успадкованих з уральського періоду, відносимо ще такі  лексеми: élet ¢життя (в значенні пшениця), fa 'дерево', hal 'риба', kígyó 'змія', láb 'нога', máj 'печінка', mos 'мити', süt 'смажити', szem ¢зерно(око)¢ vas  'залізо', víz 'вода'. Ці назви у досліджуваних говірках найчастіше поширені як компоненти складних слів – назв їжі й кухонного начиння. Наприклад: máj 'печінка' – disznómáj, disznó‘máj, disznó‘disznó‘m#†j 'печінка свині'; láb 'нога' – vasláb ¢залізні ніжки (тринога)¢; fa 'дерево' – kavarófa, kavaró‘fa, k#v#ró‘f# 'мішалка (з яким мішали повидло у казані)'; kígyó 'змія' – kigyó‘rítes  'рулет з маком із листового тіста' і т. д.

        б) слова з фінно–угорського періоду. Стосовно цієї групи слів зазнача-  ємо, що тільки окремі одиниці з досліджуваної тематичної групи з упевне-  ністю можна віднести до фінно–угорських, тому що не залишилося писемних пам’яток до Х ст., у яких би згадувалася значна кількість назв їжі й ку-  хонного начиння фінно–угорських народів.

Назви, успадковані з фінно–угорського періоду, становлять 24% від загальної кількості власне угорських назв. З фінно–угорського періоду успад-  ковані такі лексеми: fül 'вухо', gyökér 'корінь', háj 'свиняче сало низького  сорту', kés 'ніж', kéz 'рука', kő ¢камінь¢, lé ¢рідина (суп)¢, mag ¢зерно¢, nagy ¢ве-  ликий¢, rongy 'ганчірка', szúr 'колоти¢, vaj 'масло', vér 'кров' і т.д.

 Ці назви у досліджуваних говірках найчастіше поширені як компоненти складних слів – назв їжі й кухонного начиння. Наприклад: fül 'вухо' – barát-  füle 'чернечі вуха'; gyökér 'корінь' – gyükörkefe, gyökirkefe 'господарська щітка, якою мили обпалену свиню' (літ. gyökérkefe), kés 'ніж' –  szuró‘ké…s, natyké…s, n#tyké…s 'ніж, яким заколюють свиней' (літ.disznóölő kés), kéz 'рука' – kézi-  malom, ké…zimalom ¢ручний млин (для обмолоту зернових)¢ (літ. magvak őrlésére szolgáló eszköz), kő ¢камінь¢ – nyomó‘kű ¢камінь-тягар (великий ка-  мінь, що стискав капусту у бочці) (літ. nehezék  –  a káposztáshordóban lévő savanyú káposzta összenyomására használt kő), nagy ¢великий¢ – natyfazik, n#ty-   - f#zik 'великий горщик' (літ. nagyfazék) і т. д.

 в) лексеми, успадковані з угорського періоду. Назви, успадковані з угор-  ського періоду, становлять 18% від загальної кількості власне угорських назв. До цієї групи належать такі слова: aszal ¢висушити¢, haj ¢волос¢, hízik  'повнішає', mer 'черпати', nyúl 'заєць', szél 'край (для позначення реалії – окраєць хліба)', szőr 'волосся', tál 'миска', tűz 'вогонь'.

Більшість із вищеназваних слів використовуються  як  окремо, так  і  в похідних назвах  їжі  й кухонного начиння. Вони  відіграють  активну  роль  в утворенні нових слів. Наприклад: haj ¢волос¢ – tengerihaj, té…ngerihaj ¢листя ка-  чана кукурудзи¢ (літ. borítólevél – a kukoricacsőé); mer 'черпати' – merőkanál,  merő›kanál, merítő›kanál 'черпак' (літ. merőkanál); szőr 'волосся' – kondor-sző›rü 'порода свині (довгохребтові, м’ясисті)' (літ. hússertés); tál 'миска' – tálka, t#†lk#, kistálka  'маленька миска' (літ. kisméretű tál).

г) назви, утворені на власному угорському ґрунті. Після осілого життя угорських племен на території Карпатського басейну почався активний процес культурного та мовного оновлення. У період XVI–XVIII ст. починає формуватися угорська літературна мова, а у кінці XVIII–XIX ст. настає пе-  ріод оновлення угорської мови, що має велике значення у збагаченні літера-  турної мови новими словами. В той час прогресивні письменники та вчені бачили, що лексика угорської мови досить бідна для вираження нових ідей та реалій життя.

 Назви, утворені на власному угорському ґрунті, становлять 45% від загальної кількості власне угорських назв. До цієї групи можемо віднести такі слова: béles 'пиріжки', burizs 'ячмінна крупа', hordó 'бочка', hurka 'лівер', kapar  'гребти',  lábаs  'сковорода', leves 'суп', rétes 'рулет із листового тіста',

 szarvas 'олень', tengeri 'кукурудза', tepertő 'шкварки',  zacskó 'мішечок'. 

Вищеназвані лексеми використовуються як окремо, так і в похідних назвах їжі й кухонного начиння. Деякі назви у досліджуваних говірках поширені як компоненти складних слів чи словосполучень. Наприклад: béles 'пиріжки' – kásás béles, kásás bé…les, k#†s#†s bé…les  'пиріжки з кашею, зваре-  ною у молоці' (літ. kásás béles); hordó 'бочка' – káposztáshordó, káposztás-  hordó‘, k#†poszt#†shordó‘ ¢бочка для квашення капусти¢ (літ. káposztáshordó); hurka 'лівер' – hurkatőtő, hurkatő›tő›, hurk#tő›tő› 'пристрій для начинення ковбаси, ліверу' (літ. hurkatöltő); rétes 'рулет із листового тіста' – diós rétes, dió‘s rítes,dió‘s r…étes 'рулет з горіхами із листового тіста' (літ. diós rétes); kapar 'гребти' – szénkaparó, színkaparó‘ 'кочерга з довгою ручкою' (літ. szén-  kaparó); szarvas  'олень' – szarvaspörkölt, sz#rv#spörkölt 'рагу з оленя' (літ. szarvaspörkölt).

У назвах їжі й кухонного начиння в південних ужансько–латорицьких угорських говірках Закарпатської області багато запозичень 23% від загальної кількості назв. В угорських говірках особливо багато запозичень із тих мов, з якими вони контактували на протязі тривалого часу, наприклад, із слов’янських, тюркських, німецької мов та деяких інших.

  а) слов’янські запозичення. Кількість слов’янських запозичень серед  іншомовних слів у назвах їжі й кухонного начиння в південних ужансько–

латорицьких угорських говірках Закарпатської області становить 46 % від

загальної кількості усіх запозичень.

 Це пояснюється об’єктивними причинами, адже угорські племена ще до ІХ ст. майже 300 років безпосередньо контактували зі східнослов’янськими племенами: сіверянами, в’ятичами, полянами. У Х ст. у житті угорців від-  булися великі зміни, оскільки вони здобули нову батьківщину у Карпат-  ському регіоні і поселилися по сусідству зі слов’янськими племенами. З другої половини Х ст. угорські племена починають вести осілий спосіб життя якому сприяло їхнє знайомство з більш високою слов’янською землеробською  культурою

В ужансько–латорицьких угорських говірках серед назв їжі й кухонно-  го начиння поширені такі слов’янські запозичення: bödön 'бідон', bukta 'пон-  чики', gabona 'жито', gomba 'гриб', kacsa 'качка', kalács 'солодка булочка', karaj  'корейка', káposzta 'капуста', kocsonya 'холодець', kolbász 'ковбаса', korpa 'крупа', kosár 'корзина', lepény 'коржик', mák 'мак', olaj 'олія', paprika 'перець', paszuly 'квасоля', pálinka 'горілка', pecsenye 'печеня', répa 'ріпа', rozs 'жито',   szalonna 'сало', szilva 'слива', szkovorodka 'сковорода', tészta 'тісто', vodka 'го-  рілка', zsír 'жир' і т.д.

Більшість із вищеназваних слів використовується як окремо, так і в по-  хідних назвах їжі й кухонного начиння. Слов’янізми активно збагачують  словниковий склад угорської мови. Вони виступають як компоненти склад-  них і складених назв: libapecsenye 'печеня з гуски', tyúkpecsenye 'печеня з курятини', gyékénykosár  'корзина з рогожі круглої форми, в яку кладуть тісто для докисання', gabonakenyér 'хліб з житнього борошна', rozskenyér 'хліб з житнього борошна', kacsaleves 'суп з качки', sárgarépa 'морква', zsíros 'жир-  ний', paprikás 'з перцем'.

 б) тюркські запозичення. Тюркські запозичення становлять другу за кількістью групу іншомовних запозичень у лексиці їжі й кухонного начиння в ужансько–латорицьких угорських говірках Закарпатської області. Вони становлять 16,5 % від загальної кількості усіх іншомовних слів. Це по-  яснюється тим, що угорські кочові племена безпосередньо контактували з тюркськими народами ще до приходу до Карпатського регіону. З V до IX ст. тюркські та угорські племена жили по сусідству, на території Причорно-   мор’я, й тоді ще більше зміцнилися тюрксько–угорські зв’язки.

Після приходу угорських племен у Карпатський регіон  угорсько–тюрк-

ські зв’язки були слабкими, вони стали тіснішими тільки у XVI–XVII ст., коли Угорщина перебувала під гнітом турків.

У досліджуваних угорських говірках поширені такі тюркізми: alma 'яб-  луко', árpa 'ячмінь', bor 'вино', borsó 'горох', búza 'пшениця', dara 'грубе мливо   dió 'горіх', disznó 'свиня', findzsa 'чашка', gyümölcs 'фрукт', túró 'сир (з молока  корови)', tyúk 'курка' і т. д.

Тюркізми в ужансько–латорицьких угорських говірках беруть активну участь у словотворенні: árpakása 'ячмінна крупа', tengeridara 'грубе мливо з кукурудзи', borsóleves 'гороховий суп', tyúkpecsenye 'печеня з курятини', birs-  alma 'айва', túrós 'з сиром' і т. д.

 в) німецькі запозичення. Угорська мова мала деякі контакти з німець-  кою і перед приходом угорців у Карпатський регіон, але ці зв’язки стали міцнішими з Х ст. Німецький вплив залишився після прийняття християнства коли на угорській території поселились німецькі священики та лицарі коро-  лівського двору, ще більше зріс цей вплив після 1526 р., коли Габсбурги взяли політичну владу у свої руки .

Німецькі запозичення назв їжі й кухонного начиння у досліджуваних ужансько–латорицьких угорських говорах становлять 14,6 % від загальної кількості усіх іншомовних слів. Головним чином запозичувалися німецькі назви із баваро–австрійських та середньонімецьких говорів.

У південних ужансько–латорицьких угорських говірках поширені такі німецькі запозичення: kanna 'бідон', karalábé 'кольрабі', karmonádli 'вирізка, корейка' krumpli 'картопля', láda 'ящик', nokedli 'галушки-клецки, виготовлені на спеціальному металічному пристрої з дірками', marha 'рогата худоба', sódar 'окіст', sonka 'окіст' і т. д.

 г) латинські запозичення. У середньовічній  Угорщині мовою церкви й науки  була  латинська мова. Найбільша частина латинських слів пов’язана з

християнством та церквою. Так, наприклад, лексема angyal 'ангел' від лат. angelus у досліджуваних угорських говірках у назвах їжі й кухонного начиння  використовується як складовий компонент лексеми angyalbögyörő 'ангельські галушки (галушки продовгастої форми, виготовлені з муки та вареної кар-  топлі)'. Крім цього, поширені ще такі латинські запозичення: kamra 'окреме приміщення для зберігання продуктів', szálika 'амоній', tea 'чай'.

         Латинські запозичення становлять 3,5 % від загальної кількості усіх іншомовних слів.

             Серед цього шару лексики можна виділити назви похідні, утворені за допомогою словотворчих морфем, це суфіксація, префіксація та префіксація-суфіксація. Основна частина дериватів утворена суфіксальним способом.   До

найпродуктивніших суфіксів, належать -s, -ka -t, -tt, напр.: dará-+ -s 'з крупою', káposztá- + -s 'з капустою',  tésztá- + -s 'з тістом',  lekvár-+-(o)s 'з повидлом', tál-+ -ka 'миска' , fő-+ z-+ -(ö)tt  'варений',  habar- +-t  'заправлена  з молоком  або сметаною та мукою'. Деякі назви виникли префіксальним способом, напр.: meg-+-fő 'звариться', le-+-szűr 'проціджувати', fel-+-ver 'взбити'. Префіксально–суфіксальним способом виникли такі назви: meg- +

- só-+-z 'посолити', meg- + -fő- +-z 'зварити', meg-+-fő-+-tt 'зварений', fel-+-ver-+-t 'взбитий'.

Другим важливим способом творення назв їжі та кухонного начиння є також осново- і словоскладення. Тут виділяємо складні  і складені назви.

Складні назви поділяємо на  чотири підгрупи з урахуванням походжен-  ня їх складових компонентів:          

– обидва компоненти – угорські назви:  ásványvíz 'мінеральна вода' від ásvány 'мінерал' + víz 'вода'; édesvíz 'солодка вода, лимонад' від édes 'солодкий'  + víz 'вода' і т. д.

         – перший компонент – угорська назва, а другий – іншомовна назва:  tengericső  'качан  кукурудзи' від tengeri 'кукурудза'  +  півд.сл. cső 'качан';   fatekenő 'дерев’яне корито, в якому мисили хлібне тісто' від fa 'дерево'  +  дтур. tekenő  'корито' і т. д.        

            –  перший компонент – іншомовна назва, а другий – угорська назва:

gyümölcslé 'фрукти, заправлені сметаною або молоком з мукою' від. дтур. gyü-    

mölcs 'фрукт' + lé 'рідина, суп'; borsóleves 'гороховий суп' від дтур. borsó 'горох' + leves 'суп' і т. д.

– обидва компоненти – іншомовні  назви: gyékénykosár 'корзина з рогожі круглої форми, в яку кладуть тісто для докисання' від дтур. gyékény 'рогожа' + сл. kosár 'корзина';  kockatészta 'тісто у вигляді кубиків (для супу)' від сл. kocka 'кубик' + сл. tészta 'тісто'  і т. д.

Складені назви. Серед них виділяємо такі підгрупи, з урахуванням        походження їх складових частин:    

–  обидва  компоненти  – угорські  слова:  májas  hurka 'ліверна ковбаса  з          

печінкою', véres hurka 'ліверна кров’яна ковбаса' і т. д.

        –  перший компонент – угорське слово,  друге – іншомовне запозичення:

gombódás paszuly 'суп із квасолі з кусочками локшини' – paszuly 'квасоля' схв. пох.; habart paszuly 'заправлена сметаною або молоком і мукою квасоля' – paszuly 'квасоля' схв. пох.; habart szilva 'заправлені  сметаною  або молоком і мукою сливи' – szilva  'слива' сл.  пох. і т. д.

 –  компоненти змішаного походження  (в  них  більше  ніж  два компонен-         

та): rántott paszulyleves 'заправлений мукою,  жиром і червоним перцем суп з

лущеної квасолі' – paszuly 'квасоля' схв.пох.(інші компоненти угорські слова); töltelékes krumplileves 'картопляний суп з домішкою хліба та зеленої петрушки' – krumpli  'картопля'  нім.  пох. (інші  компоненти  угорські слова)

і т. д.  

У системі назв їжі й кухонного начиння також досліджували  явище  синонімії. Ми аналізуємо три основні групи: а) синонімічні  пари, компо-ненти яких є словами угорського походження: derelye–barátfüle 'вареники', zurboló–vajverő 'маслоробка, маслобійка'; б) синонімічні пари, які скла-даються з угорського та запозиченого слів: burizs – gersli 'ячмінна крупа', gömböc–sajt 'свинячий сальтисон'; в) синонімічні  пари,  у яких обидва слова – іншомовного походження: fánk–poncsiki 'пончики',  findzsa – csésze 'чашка', kanna – diner 'бідончик (для молока)',  lepény  –  olágyi 'оладка, коржик'.

          В південних ужансько–латорицьких угорських говірках нами зафіксо-   вано 112 синонімічних рядів, що пов’язані з назвами їжі й кухонного начиння. Всі вони подані у  додатках.

         У “Висновках” відзначаємо, що у повсякденному житті людини важ-   ливу роль відіграє харчування, тому дослідження назв їжі й кухонного начин-  ня має суттєве значення не тільки для мовознавчої науки, але й етнографії, історії й культури населення взагалі.  

         В основному розділі дисертаційної роботи подаються словникові статті

за такою структурою: заголовне слово (розмовна літературна форма),  фоне-

тичні та морфологічні діалектні варіанти, значення лексеми, її походження,  фіксація даної назви у цьому ж значенні в інших угорських говірках Закарпатської області та в угорських говірках на території Угорщини, в українських говірках Закарпаття з покликанням на відповідні наукові праці. 

Основу назв їжі й кухонного начиння становлять лексеми, які є загальнопоширеними і в інших угорських говорах Карпатського регіону та   в угорській літературній мові: cseresznye ¢черешня¢, csésze ¢чашка¢, hús ¢м’ясо¢, kenyér ¢хліб¢, leves ¢суп¢, szalonna ¢сало¢, tál ¢миска¢,  zsír ¢жир¢  і т. д. Часто ці назви вживаються з фонетичними відмінноcтями: csésze – csé…sze, csé…szé ¢чашка¢, szalonna  – sz#lonn#   ¢сало¢, tál – t#†l ¢миска¢  і т. д.

В південних ужансько–латорицьких угорських говірках в назвах їжі й кухонного начиння наявні і такі регіоналізми чи нові слова, словоспо-лучення, які відсутні в угорських говорах на території Угорщини та угорській літературній мові: szkovorodka ¢сковорода¢, skvárka ¢шкварки¢, grecska ¢гречка¢, polenai víz 'полянська мінеральна вода', buljon ¢курячий бульйон¢, szup 'суп зі свинини' і т. д.

Деякі з досліджуваних назв уже архаїзувалися. Наприклад: baket ¢бідон-  чик (для молока)¢, bróza ¢харчова сода¢, diner ¢бідончик (для молока)¢, élet ¢пшениця¢, findzsa ¢чашка¢, krajszon ¢сковорода¢, lecske ¢тісто у вигляді кубиків (для супу)¢, pemete ¢помело для вичищення печі¢, penészpor ¢саліціловий натрій¢, pilis ¢окраєць хліба¢, rocska ¢дійниця¢ і т. д.

Збагачення лексики, пов’язаної з їжею й кухонним начинням  від-бувається в результаті словотворення, переосмислення слів і запозичення назв з інших мов. Основна частина нових номенів з’являється шляхом творення слів на угорському мовному ґрунті за допомогою власних словотворчих засобів.  

За словотвірною  класифікацією  досліджувану  лексику поділяємо на  три групи: прості  (48 %), складні  (33 %)  та  складені  (19 %)  назви на  позначення їжі та кухонного начиння.  

Назви їжі та кухонного начиння за походженням поділяємо на дві групи: власне угорські слова (77% від загальної кількості назв) та запо-  зичення з інших мов (23 % від загальної кількості назв).

 І. Власне угорські слова поділяємо на: а) слова, успадковані від ураль-

 ського періоду (5 % від загальної кількості власне угорських  назв); б)слова

з фінно–угорського періоду (6 %); в)слова з угорського періоду (4 %); г)назви, утворені на власному угорському ґрунті (85% ).

2. Запозичення з інших мов. Серед них  виділяємо: а) слов’янські за-   позичення (46 % від загальної кількості усіх запозичень); б) тюркські запо-  зичення (16,5 %); в) німецькі запозичення (14,6 %);  г) латинські запозичення

(3,5 %); д) лексеми невизначеного чи невідомого походження (13 % ); е) між-

 народні слова (2,7 %); є) інші запозичення (3,7 %).

 У південних ужансько–латорицьких угорських говірках серед назв їжі й кухонного начиння досліджувалося і явище синонімії та лексичних парале-  лізмів. У досліджуваних говірках для одного й того ж поняття часто вико-  ристовується кілька назв, які утворюють синонімічний ряд. Значна кількість назв для одного й того ж поняття пояснюється головним чином лексичними запозиченнями.

У зібраних  угорських  назвах  їжі й  кухонного начиння ми виділяємо три групи синонімічних пар: а) синонімічні пари, компоненти яких є словами 

угорського походження; б) синонімічні пари, які складаються з угорського та

запозиченого слів; в) синонімічні  пари,  у яких обидва слова – іншомовного походження.  

         У складі синонімічних рядів переважають двокомпонентні назви, набагато менше їх з трьома і більше компонентами. В ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області серед назв їжі та кухонного начиння  більшість лексичних синонімічних пар не є абсолютними сино-німами. Вони відображають певний відтінок у семантиці  позначуваних понять. 

                   Досліджувана нами лексика є багатою і своєрідною, що пояснюється багатовіковим контактуванням цих говорів з українськими та словацькими говорами. Зібраний нами лексичний та семантичний матеріал містить значну інформацію про побут угорського населення  Закарпатської області, його історію та взаємозв’язки з іншими угорськими, а також українськими, словацькими й румунськими говорами. Значна частина лексем успадкована від фінно-угорського та угорського періоду, багато назв виникло уже на власному угорському ґрунті та засвоєно чи запозичено з інших мов, і в першу чергу з мов сусідів.