СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСОДИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕКСТУ АНГЛІЙСЬКОЇ КОМЕРЦІЙНОЇ ТЕЛЕРЕКЛАМИ (експериментально-фонетичне дослідження) : Социолингвистические ОСОБЕННОСТИ просодической ОРГАНИЗАЦИИ ТЕКСТА АНГЛИЙСКОГО КОММЕРЧЕСКОЙ ТЕЛЕРЕКЛАМЫ (экспериментально-фонетическое исследование)

Краткое содержание

Розділ 1. Стан дослідження проблеми просодичного оформлення текстів англійської комерційної телереклами. У розділі схарактеризовано основні питання дослідження закономірностей та соціолінгвістичних особливостей просодичної організації тексту англійської комерційної телереклами. На підставі аналізу праць, присвячених загальнотеоретичним основам вивчення байки, прислів’я, приказки (О.О. Потебня), лінгвотекстовим особливостям есе (К.А. Брандес), типології англійських фольклорних текстів малих форм (В.А. Дмитренко, Л.М. Григор’єва), прагмалінгвістичним моделям німецького анекдоту (Ю.Є. Савченко), класифікуванню текстів малої форми (А.Б. Юриняк, І.К. Коб’якова), коротким віршованим текстам (М.П. Дворжецька), короткому американському оповіданню (О.П. Воробйова) з урахуванням традиційного вживання поняття короткого тексту щодо гумористичного оповідання-жарту (Т.І. Шевченко), газетного повідомлення (С.Н. Кисельова), короткого оповідання (К.І. Шпетний) тощо, у дисертаційній праці доведено доцільність визначення телерекламних повідомлень як текcтів малої форми та необхідність їхньої диференціації за тривалістю звучання на малі (5‑20 сек.), середні (20‑40 сек.) та великі (40‑60 сек.).

Здійснений на основі функціонального підходу аналіз результатів теоретичних та експериментальних досліджень особливостей просодичної організації текстів малої форми показав, що соціолінгвістична специфіка просодичного оформлення англійських телерекламних текстів визначається насамперед їхнім функціональним призначенням, прагматичним спрямуванням, взаємодією засобів лексико-стилістичної структури та соціальними факторами, під впливом яких складаються конкретні умови їхньої усної реалізації.

Результати досліджень різних аспектів реалізації телерекламних текстів (І.В. Гріліхес, Є.В. Кулаєва, Т.М. Лівшиць, Т.Г. Лукша, В.А. Соб’яніна та інші) дозволяють зробити висновок, що питання просодичного оформлення англійської комерційної реклами як частини загальної проблеми актуалізації інформаційного тексту відрізняється низкою особливостей. Головною особливістю реклами є її функціональне спрямування на заохочення аудиторії зробити покупку чи скористатися запропонованою послугою, яке реалізується навіюванням адресатові думки про необхідність активних дій. За цих умов телереклама набуває таких жанрових особливостей: простота композиційної будови тексту, лаконічність викладу, відсутність надлишкової інформації, компактніть стилістичних прийомів і виразових засобів, сумісне використання нормативних та розмовних синтаксичних конструкцій тощо. Попри те процес актуалізації телереклами пов’язано з необхідністю вибору таких просодичних засобів, які, взаємодіючи з музичним супроводом та відеорядом у відносно короткому за тривалістю звучання тексті, забезпечують максимальну ефективність реалізації прагматичної настанови.

Соціолінгвістична специфіка вибору мовних засобів комерційного телерекламного тексту потребує адекватного передбачення рекламістом масовості аудиторії, її вікової неоднорідності й психологічного розосередження, невизначеності настрою реципієнтів у момент сприйняття інформації, їхніх переконань, інтерпретативних позицій поглядів, смаків, захоплень, бажань і звичок тощо.

Важливо також, що ефективний вибір мовних засобів телереклами має спиратися на передбачення належності реципієнтів до певної соціальної групи або професії, рівня їхньої освіти тощо та сприяти встановленню максимально довірливих стосунків із адресатом, впливаючи на певний рольовий набір особистості через окремі рольові сегменти, спільні для всіх індивідів, які складають конкретну аудиторію.

Аналітичне виокремлення таких найбільш значущих факторів, як: неоднорідніть адресатів повідомлення, їхній інтелектуальний рівень, тобто рівень освіти і культури, а також соціально-професійний статус, вік, стать тощо із всієї множини соціокультурних ознак, відомих з лінгвістичних джерел, дало можливість диференціювати споживачів реклами за трьома узагальненими ознаками їхнього соціального статусу на: високий, середній, низький.

Прагматична настанова телереклами реалізується на основі інформативної, експресивної та впливової функції, які актуалізуються в межах різних структурних компонентів рекламного тексту або в його відповідних блоках. Структуру телерекламного тексту поділено в роботі на три компоненти: початок (вступний блок), основна частина (інформаційний блок) та завершення (завершально-довідковий блок). У межах зазначених компонентів нами виокремлено типові лінгвальні засоби передачі змісту рекламного тексту: вступний блок (вступна фраза, вступна інформація), інформаційний блок (основна інформація, слоґан), завершально-довідковий блок (кода, ехо-фраза, довідкова інформація). Отриману таким чином узагальнену структуру телерекламного тексту було покладено в основу формування матриці альтернативних варіантів структурно-алгоритмічних схем взаємодії лінгвальних засобів передачі змісту тексту телереклами, яка дозволила виявити типові структурно-лінгвістичні ознаки досліджуваного матеріалу.

За результатами теоретичного аналізу досліджуваної проблеми здійснено класифікацію функціональних, структурних і соціолінгвістичних ознак тексту англійської комерційної телереклами. Диференціювання класифікованих ієрархічно підпорядкованих ознак має такий вигляд: функція реклами (продаж товарів та надання послуг), соціальний статус адресата (низький, середній, високий), тривалість звучання (мала, середня, велика), структурні елементи тексту (початок, основна частина, завершення), прагматичне спрямування структурних елементів тексту (привертання уваги, збудження підсвідомого, кодування свідомості), емоційно-прагматичний потенціал тексту (низький, середній, високий).

Аналізуючи теоретичні закономірності актуалізації текстів англійської комерційної телереклами як текстів малої форми було встановлено, що з погляду їхньої прагматичної функції, провідними ознаками, які обумовлюють соціолінгвістичні особливості просодичної організації, є: соціальний статус адресата, тривалість звучання і структура тексту. Ці ознаки й було покладено в основу систематизації експериментально досліджуваних текстів, інші ознаки, згадані у класифікації, використано під час лінгвістичної інтерпретації результатів аудитивного й акустичного аналізу.

Проблема опису взаємодії просодичних і лексико-граматичних засобів актуалізації телереклами вирішується в дисертації на підставі розуміння нами того, що в межах сталої структурної побудови рекламних текстів широке варіювання їхнього змісту, прагматичного спрямування та впливу на адресата відбувається шляхом відповідного варіювання таких елементів, як: вступна фраза або вступна інформація, основна інформація, слоґан, кода, ехо-фраза, довідкова інформація.

Аналіз соціолінгістичних особливостей просодичної організації тексту англійської комерційної телереклами дозволив встановити, що провідними ознаками інваріанта його інтонаційної моделі є відносні значення чи параметри інтонаційних підсистем з найхарактернішими їхніми проявами на рівні інтонаційних груп структурних елементів та на їхніх відповідних стиках.

Розділ 2. Програма й методика експериментально-фонетичного дослідження. Експериментальне визначення соціолінгвістичних особливостей просодичної організації текстів англійської комерційної телереклами здійснювалося відповідно до комплексної програми й методики дослідження.

Програмою експериментального дослідження передбачено: підбір і запис експериментального матеріалу; аудитивний аналіз англійських комерційних телерекламних текстів аудиторами-інформантами; аудитивний аналіз перцептивних характеристик експериментальних реалізацій телерекламних текстів аудиторами-фонетистами; акустичний аналіз просодичних (тональних, темпоральних, динамічних) характеристик текстів англійської комерційної телереклами; лінгвістична інтерпретація та узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження.

У підрозділі “Методика експериментального дослідження” викладено послідовність формування корпусу експериментального матеріалу, порядок виконання етапів аудитивного аналізу англійських комерційних телерекламних текстів, процедуру дослідження акустичних параметрів текстів телереклами із застосуванням комп’ютерних програм SpectraLAB, WaveLAB, Cool Edit Pro, а також послідовність обчислення статистичних показників результатів експериментально-фонетичного дослідження.

Експериментальні тексти було оцінено та відповідно марковано за такими класифікаційними ознаками: їхньою функцією, тривалістю, прагматичним спрямуванням структурних елементів, емоційно-прагматичним потенціалом. Усі тексти було поділено на три групи за соціальним статусом адресатів: високий, середній, низький. Їхню остаточну класифікацію за структурними ознаками тексту, соціальним статусом та тривалістю звучання було покладено в основу змістової структури опису результатів експериментально-фонетичного дослідження соціолінгвістичних особливостей просодичної організіції англійських комерційних телерекламних текстів.

Розділ 3. Результати експериментального дослідження соціолінгвістичних особливостей просодичної організації тексту англійської комерційної телереклами. Аудитивний та акустичний аналіз було спрямовано на встановлення якісних і кількісних ознак взаємодії просодичних засобів у процесі актуалізації текстів англійської комерційної телереклами. Дослідження показало, що незалежно від конкретної функції рекламних повідомлень та тривалості звучання, соціолінгвістичні особливості їхнього просодичного оформлення пов’язані з орієнтуванням на адресатів з різним соціальним статусом і забезпечуються такими найчастотнішими засобами:

1) чергування висхідних і спадних кінетичних тонів (^\No,Å ³’cause I’m over ^/50 Þ ^|Barkeley ^\Jakobs Þ un^|locked my ^/pension Þ and ^|got me ^|tax ^|free ^\cash.Ç);

2) варіювання гучності (My ^|car is _\great.Ç ^\Running it Þ is ex_\pensive.Ç But my in^|surance _\not.Ç);

3) поділ мовлення на короткі інтонаційні групи (^\Cart Å from Chi^\cago.Ç ^\Sunday Å ^|twenty-^|two ^/hundred Å ^\liveÅ on ^\Euro_|sport.Ç);

4) паралелізм ритмічної структури інтоногруп та їхніх інтонаційних моделей (I just ^|don’t ^|know what to _\do, Þ ^|don’t ^|know what to _\say.Ç I can _\do that.Ç I can _\do that.Ç);

5) порізаність мелодійного контуру та зміни складу ритмогруп (_/Basically,Å it _/grabbed me Åand ^|took _/hold of me.Ç ^|Cancer _\spreads Å and it de^|velops Å _\fast,Å my _/lung was Å in^|fested with Å an_\/gioma.Ç);

6) емфатичне виділення просодичними засобами слів-інтенсифікаторів: прислівників, якісних, емоційно-оцінювальних прикметників тощо (You ^|see they’re ^/\special Å’cause they’re cre^|ated es↑pecially for _\women.Ç; I’ve ^|got some ↑top _\people Þ ^|coming to my _\barbecue.Ç °So I need ^|some of your ↑top _\sausages.Ç) та іншими фонетичними засобами.

До специфічних засобів забезпечення емоційного забарвлення текстів з середнім та високим емоційно-прагматичним потенціалом треба віднести модифікацію окремих звуків. Так, у висловленнях із середнім емоційно-прагматичним потенціалом подовження голосних і дифтонгів у поєднанні зі сповільненим темпом та зниженою гучністю створює враження певної загадковості і, тим самим, привертає увагу телеглядачів до конкретного повідомлення. Наприклад: Whe^|rever she _\goes.Ç Wha^|tever she _\does.Ç; When the ^|world is ^|weighing on _\you,Å ^|look a_\round.Ç

У перших двох реченнях цього текстового фрагменту подовжуються голосні /e/, /A/ у словах wherever [w@"eev@], whatever [wQ"teev@], does [dAAz] і ядро дифтонга /@U/ у слові goes [g@@Uz], а в третьому реченні – голосні /3:/, /u:/ у словах world [w3:3:ld], you [ju:u:] і ядро дифтонга /eı/ у слові weighing [weeıŋ].

У телерекламних повідомленнях з високим емоційно-прагматичним потенціалом подовження звуків простежується на ключових словах тексту: Just ^|press the ^|Sky ^\text button Þ on the ^|digital re^\mote and ^|choose _\e-mail.Ç; …And ^|see “_\Tomb _|Raider” Þ in _\theatres Þ ^|this _\summer.Ç; I ^|can’t be ^|right about _\everything.Ç Тут, у першому реченні подовжуються приголосна /t/ у слові text [ttekst] і /m/ у слові remote [rı"mm@Ut], у другому реченні – голосна /u:/ у слові Tomb [tu:u:m] і ядро дифтонга /ı@/ у слові theatres ["qıı@t@z]. А вимовлене з великим ступенем аспірації модальне дієслово can’t [kŽα:α:nt] у третьому реченні додає висловленню відтінку розчарування та прикрості.

Аналіз експериментального матеріалу свідчить, що в телерекламних висловленнях із високим і середнім емоційно-прагматичним потенціалом найчастіше подовжуються довгі голосні і дифтонги, проте можуть подовжуватися й короткі монофтонги; щодо приголосних, то найчастіше це – проривні, щілинні, а також сонорні звуки.

Крім подовження фонем, телерекламному мовленню притаманні також різні типи асиміляції. Наприклад, у висловленні I ^|don’t _\know Þ whether I could ^\do that Ç кінцева проривна приголосна /t/ у слові don’t зазнає елізії [d@Unt n@U – d@Un n@U]. Подібне випадіння фонеми /h/ відбувається у початковій позиції: Do you _/think Þ we should have ^|got to ^|think of um_\brellas?Ç [S@d h@v gQt – S@d @v gQt]. Не менш частотними є випадки неповної регресивної асиміляції, коли [d + j] і [t + j] змінюються на [dZ], [tS]: Would you ^|like that to _/go? Ç [w@d jU – w@dZ U]; …or ^|tune to ^|channel ^|4^|3_\3 Þ for ^|more _\details.Ç [tju:n – tSu:n]; In^|credible _\value,Å ^|8 ^|C_\Ds,Å over ^|8 _\hours Þ of ^|chill _\tunes Å but ^|that’s not _\all.Ç [^|tSıl _\tju:nz – ^|tSıl _\tSu:nz]. До того ж в останньому реченні внаслідок асиміляції слова tune і chill вимовляються з однаковим початковим звуком.

До соціолінгвістичних особливостей актуалізації англійської телереклами, розрахованої на адресата з середнім соціальним статусом, належить використання акцентів як засобу підсилення впливу на адресата, наприклад: – ^|Why on _\earth Þ  do they a^|llow that ^|bloke on the _/course?Ç

– ^|Mr. _/Kipling?Ç _\Well,Å he ^|does ªmake ex^|ceedingly ^|good _\cakes.Ç

Тут висловлення, реалізоване другим мовцем – носієм одного з локальних англійських акцентів, свідчить, що сонорний задньоязиковий звук /ŋ/ у прізвищі Kipling та у слові exceedingly змінюється на передньоязиковий /n/, а у словах make, cakes дифтонг /eı/ вимовляється як /aı/. За твердженням аудиторів, ці особливості вимови є характерними для акценту Кокні, який є лондонським просторіччям. До того ж вони припускають, що згаданий мовець є його носієм.

У випадках використання шотландського акценту в телерекламі, зазвичай, виявляються такі відмінності від стандартної англійської вимови: дифтонг /aU/ реалізується як /EU/ у словах mountains ["maUntınz – "mEUntınz], thousand ["qaUz@nd – "qEUz@nd], pounds [paUdnz – pEUdnz]; дифтонг /@U/ вимовляється як /oU/ у словах hope [h@Up – hoUp], going ["g@Uıŋ – "goUıŋ]; ядро дифтонга /eı/ вимовляється з наближенням до слов’янського /je/ у словах today, ways. Аудитивний аналіз реклами також свідчить про відсутність контрасту між /Q/ і /@U/ у словах most [most], don’t [dont], won’t [wont], doctors ["doktors] та голосної /3:/ через використання поствокалічного /r/ у слові tu ing ["t3:nıŋ – "te ıŋ]. Відхиленням від стандартної вимови є також подовження /і:/ у слові three [qri:i:]. За твердженням аудиторів-носіїв англійської мови особливості вимови у згаданому фрагменті телевізійної реклами є характерними для шотландського акценту англійської вимови. Крім того, м’який тембр голосу мовця, помірні темп і гучність вимови надають аналізованому тексту ваги, переконливого й авторитетного звучання.

Результати аудитивного й акустичного аналізу актуалізації тональних інтервалів на стиках структурних компонентів телерекламних текстів різної тривалості звучання свідчать, що найбільш частотним у них є позитивний звужений інтервал. Дещо меншою частотою марковано позитивний середній інтервал. Незначну частку складає позитивний інтервал, який актуалізується в розширеній і вузькій зонах, а також негативний та нульовий інтервали. Зіставлення досліджуваних типів телерекламних текстів показало, що найбільша варіативність цього параметру припадає на телерекламу, призначену для адресатів із середнім соціальним статусом як основного споживача рекламованих товарів та послуг. На відміну від цього, варіативність інтервалу тонального рівня стиків структурних компонетів телерекламних текстів, орієнтованих на реципієнтів із високим та низьким соціальним статусом, є значно меншою, оскільки в першому випадку рекламу адресовано людині, здатної мислити критично, а у другому – людині з обмеженою купівельною спроможністю.

Обробка й узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження дозволили встановити інваріант їхньої інтонаційної моделі та диференційні ознаки її варіантних реалізацій. Лінгвістична інтерпретація даних перцептивного й акустичного аналізу особливостей просодичної організації англійських комерційних телерекламних текстів свідчить про щільну кореляцію їхніх результатів та дає підстави вважати за можливе їхнє подальше використання в лінгвістичній теорії та практиці.

ВИСНОВКИ

Основною комунікативно-прагматичною функцією англійської комерційної телереклами як специфічного різновиду тексту малої форми є привертання уваги якомога ширшого кола адресатів рекламного повідомлення до запропонованих певною фірмою або виробником товарів чи послуг. Феномен реалізації функції телерекламного тексту в межах цілеспрямованого процесу досягнення його комунікативної мети забезпечується шляхом впливу на підсвідомість для збудження у споживача реклами певного емоційного стану, внаслідок якого в його свідомості формується бажання придбати рекламований товар чи скористатися пропонованою послугою.

Провідні соціолінгвістичні фактори, що визначають особливості просодичного оформлення телерекламних текстів, зумовлюються орієнтуванням рекламіста на узагальнений образ адресата – споживача реклами з урахуванням його соціальної належності, рівня отримуваного ним прибутку, віку адресата, освіти, рівня його культури тощо.

Досліджені в роботі найбільш частотні тексти англійської телевізійної реклами, час транслювання яких варіює від 5 до 60 секунд, класифіковано у роботі на тексти малої тривалості звучання (5‑20 сек.), середньої – (20‑40 сек.) та великої – (40‑60 сек.).

Структурну побудову тексту англійської комерційної телереклами доцільно розглядати за обґрунтованою нами структурно-блочною схемою створення його змісту, яка складається із: вступного блоку, лінгвістичними засобами передачі змісту якого може слугувати вступна фраза або вступна інформація; інформаційного блоку, що охоплює основну інформацію та слоґан; завершально-довідкового блоку, засобами реалізації якого є кода, ехо-фраза і довідкова інформація. Здійсненим на основі зазначеної схеми аналізом альтернативних типових варіантів взаємодії лінгво-структурних засобів передачі змісту текстів, які функціонують в англійському телерекламному просторі, доведено таку частоту вживання їхніх структурних елементів: основна інформація (42,79%), вступна фраза або вступна інформація (15,81%), кода (12,56%), довідкова інформація (11,63%), слоґан (10,23%), ехо-фраза (6,98%).

Результати дослідження підтвердили ефективність використання класифікації англійських телерекламних текстів, в основу якої покладено такі ієрархічно підпорядковані ознаки: конкретна прагматична функція реклами, соціальний статус її адресата, тривалість звучання тексту, прагматичне спрямування його структурних елементів та емоційно-прагматичний потенціал тексту.

Аудитивним аналізом встановлено інваріантні просодичні ознаки реалізації англійських телерекламних текстів: рівна середня і низхідна ступінчаста шкали; спадний середній термінальний тон; середній діапазон інтоногрупи; низький висотнотональний рівень завершення інтоногрупи; позитивні звужений та вузький інтервали на ділянці “передтакт – такт”; негативний вузький інтервал на стику передтермінальної частини та ядра; позитивні звужений та середній інтервали тонального рівня стиків структурних компонентів тексту; помірний темп мовлення; заповнені перцептивні паузи; помірна і підвищена гучність; простий та змішаний ритм.

Просодичне оформлення англійських комерційних телерекламних текстів, орієнтованих на адресатів із різним соціальним статусом, забезпечується такими найчастотнішими засобами: чергування висхідних і спадних кінетичних тонів; варіювання темпу та гучності; великий ступінь поділу мовлення на інтонаційні групи; паралелізм ритмічної структури інтоногруп та їхніх інтонаційних моделей; порізаність мелодійного контуру та зміни складу ритмогруп; варіювання тембру голосу мовців; емфатичне виділення просодичними засобами інтенсифікуючих прислівників, якісних, емоційно-оцінювальних прикметників тощо.

Реалізації впливової функції телерекламних текстів сприяє їхня актуалізація на рівнях середнього та високого емоційно-прагматичного потенціалів, засобами досягнення яких слугують: варіювання кількості наголошених складів та детальності їхнього членування; специфічний розподіл фразового наголосу в бік зменшення кількості наголошених складів; підвищення гучності; вживання сповільненого або прискореного темпу мовлення; широкого або розширеного діапазону інтоногрупи; функціонування висхідних ступінчастих та низхідних ступінчастих шкал з перерваною поступовістю; зниження гучності на важливих з погляду інформаційного наповнення словах; виділення сильним наголосом в інтонаційній групі першого наголошеного або ядерного складу; досягнення контрасту розширенням тонального рівня на стику шкали та ядерного тону. У межах загальної актуалізації телерекламних текстів на рівні середнього емоційно-прагматичного потенціалу такі струкурні елементи, як вступна й основна інформація, кода та ехо-фраза реалізуються з високим емоційно-прагматичним потенціалом.

Акустичний аналіз підтвердив результати аудитивного аналізу й дозволив визначити такі інваріантні ознаки просодичної організації англійських комерційних телерекламних текстів: позитивні звужений та середній інтервали тональних рівнів завершення попереднього та початку наступного структурних компонентів тексту; розширений та широкий тональні діапазони структурних компонентів тексту; коротка та мінімальна середньозвукова тривалість структурних компонентів; короткі та мінімальні паузи на стиках структурних компонентів тексту; локалізація максимуму інтенсивності на першій ритмогрупі синтагми та на ядерному складі; середня та велика зони актуалізації рівнів інтенсивності; звужений і середній діапазони інтенсивності інтоногрупи.

Лінгвістична інтерпретація результатів аудитивного й акустичного аналізу соціолінгвістичних особливостей просодичної організації текстів англійської комерційної телереклами свідчить про їхню щільну кореляцію та уможливлює використання результатів дослідження в лінгвістичній теорії і практиці.

Передумови, розроблені в теоретичній частині дисертації, та результати, отримані під час здійснення експериментально-фонетичного дослідження, можуть бути ефективно використані для розробки окремих питань теорії тексту, під час подальшого поглибленого вивчення соціолінгвістичної специфіки актуалізації англійських телерекламних текстів, а також можуть застосовуватися в професійно орієнтованому викладанні фонетики англійської мови, зокрема в навчанні особливостей інтонування текстів малих форм різних жанрів.