ЯКІСНІ ПРИСЛІВНИКИ НА -LY В ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ АСПЕКТІ (на матеріалі англійської художньої прози)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЯКІСНІ ПРИСЛІВНИКИ НА -LY В ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ АСПЕКТІ (на матеріалі англійської художньої прози)
Альтернативное Название: КАЧЕСТВЕННЫЕ наречие НА -LY В лингвокогнитивном АСПЕКТЕ (на материале английской художественной прозы)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Розділ I. Якісні прислівники на -ly як засіб мовного вираження категорії якості.  Під терміном “прислівник” об’єднується велика кіль­кість різ­но­ма­нітних одиниць. Вказуючи на надзвичайно високу гетерогенність та поліфунк­­ціональність прислівників, деякі дослідники (Л.В.Щерба, Г.Глі­сон, Р.Кверк, М.Перрот та ін.) сумніваються в самій можливості за­лу­­чення до одного класу всіх мовних форм, які традиційно визна­ча­ються як прислівники. Прислівники на -ly відносяться до лексико-граматичного розряду якісних прислівників, що представляють різноманітні окремі види за­гального значення якості. Аналіз мовознавчої літератури з проб­лем виз­на­чення категоріального статусу дос­лід­жу­ваних одиниць вказує на те, що їх тісний зв’язок з твірною основою якісного прик­мет­ника спричинив роз­біжності у поглядах вчених стосовно трактування оди­ниці з суфіксом -ly, що вказує на якісну ознаку дії, чи як своєрідної форми прик­метника, необхідної йому для характеристики дій та ознак (М.Брайан, Ч.Фріз) чи як самостійного похідного прис­лівника, моти­во­­ва­ного прикметником (Є.Ю.Жаркіх, О.І.Смирницький, Ф.Вуд, Р.Елбоу, Р.Занд­воорт, Дж.Керм, Е.Крейзінга та ін.). Наразі дериваційні відно­шення, що складаються в парах якісних прикметників і коре­ля­тивних їм прис­лів­ників, розглядаються як від­ношення між різними частинами мови і тому як відношення транспозиції з одного класу в інший.


Велика увага у вивченні зазначених мовних одиниць на сучасному етапі приділяється дослід­женню їх функціональних характеристик. Так, з точки зору семантико-функціонального варіювання функціями якісних прис­лів­ників визначаються син­так­сичні функції адвербіального оз­на­чення, об­ста­вини, модального вставного слова (В.Г.Павлов). В рамках пер­фор­ма­тив­ного аналізу, який торкається проблеми модифікації за допомогою цих одиниць всього мовленнєвого акту, прислівники способу дії на -ly функ­ціонують як парентетичні внесення, за допомогою яких мовець привертає увагу реципієнта до того, що повідомлювана ін­фор­мація є cуто його суб’єктивним баченням ситуації (А.Міттвох). Ана­ло­гічне виведення на перший план про­тис­тав­лення функцій адвербіального компонента дієслова-предиката та адвербіальної моди­фікації пропозиції (сентен­ціального моди­фі­катора) характерне для інших відомих лінгвістів (О.Л.Зайцева, А.Лєрер). У нашій роботі підтри­мується точка зору Н.Б.Гвішіані щодо необхідності вив­чення полі­функ­­ціональних одиниць, якими є якісні прис­лівники на -ly, з урахуванням дихо­томії “мова – мов­лення”, що дозволяє пізнати та проаналізувати системно-норма­тив­ні й специфічно-індивідуальні харак­те­ристики вжи­вання дос­лід­жуваних одиниць.


Той факт, що якісні прислівники на -ly виступають засобом ви­ра­ження мовної категорії якості, яка є, відповідно, мовною інтерпре­тацією логіко-поня­тійної категорії якості, зумовлює необхідність роз­г­ляду питання виз­на­чення та фор­мування категорій взагалі та категорії якості зокрема у філо­софській та лінг­вістичній парадигмах. Так, у ході розвитку філо­софської думки логіко-понятійна кате­горія якості одержує різні тлума­чення: ототожнюється з властивостями й ста­нами (Аріс­то­тель); ви­бу­до­вується у схему первинних / апріорних та вторинних / посте­ріорних якостей (Декарт, Локк, Гоббс, Кант); як безпосередня харак­теристика буття складає першу, бідну й абстрактну фазу мислячого пізнання (Гегель). Філо­софська думка нашого часу розглядає категорію якості як якісну визначеність предмета.


У лінгвістичному плані результатом трансформації логіко-понятійної категорії якості в мовну є мовна категорія якості. Наразі відзна­чається відсутність спільного погляду на номінацію цієї категорії: у працях відомих вчених терміни “атрии­бу­тивність” (І.І.Мещанінов), “ква­лі­та­тивність” (Н.А.Слюсарєва), “якіс­ність” (О.В.Бон­дарко), “якість” (В.З.Пан­філов) на позначення даної категорії існують паралельно, що не змі­нює її загального розуміння як такої, що втілює універсальні для людства по­няття якості, властивості, ознаки. Співвіднесення мовної ка­те­горії якості з логіко-орієн­тованим аспектом син­таксису вказує на вик­лючну роль останнього у її пізнанні.


Еволюція основних підходів до питання формування категорій виглядає наступним чином: 1) класична точка зору (її витоками є ідеї Платона, Арістотеля), основним положенням якої є бінарне протис­тав­лення (наявність – відсутність) всіх ознак категорії; 2) теорія Л.Вітген­штайна стосовно будови категорій за принципом родинної схожості на основі подібності та пересіченні характеристик катего­ріальних членів; 3) теорія прототипів (Е.Рош), пос­тулатами якої є положення про необов’язкову наяв­ність у всіх членів категорії набору певних ознак, про особливу внутрішню структуру категорії, центральне  місце в якій займають прототипи як найбільш типові її елементи, положення про невиз­­наченість меж категорій та необхідність врахування того факту, що ка­тегоризація є антропоцент­ричною, орієнтованою на особ­ливості внут­рішнього світу людини – досвід, культуру, уяву.


Корпусний метод лінгвістичного аналізу дозволяє вийти на когні­тивний рівень дослідження якісних прислівників на -ly з точки зору про­ник­­нення в особливості реалізації за допомогою зазначених одиниць ви­раженої ними категорії якості в мовному континуумі.


У другому розділі “Якісні прислівники на -ly в структурно-синтаксичному та лексичному аспектах” встановлюються побудовані за схемою “дієслово – якісний прис­лівник на -ly” синтаксичні моделі, що фіксують положення дослід­жуваної одиниці по відношенню до дієслова-пре­диката в структурі речення. Теоретичною основою дослідження послу­гували виконані у рамках формального (структурного) аналізу праці відомих вчених: Ю.Д.Апресяна, І.Р.Буніятової, В.В.Виног­радова, Л.П.Іва­нової, Т.П.Ломтєва, О.І.Мос­кальської, О.В.Паду­чевої, І.І.Ревзіна, О.Єсперсена.


Встановлені синтаксичні моделі групуються в блоки, кожний з яких є набором реалізаційних варіантів від­по­відної базисної моделі, що являє собою синтаксичну структуру, яка фіксує елемент­ний склад даного блоку. Для умовного позначення елементів моделі за основу взято таку сим­воліку: Adv – якісний прислівник на -ly; Adv. Mod. – обставина, виражена не якісним прислівником; Attr. – означення; d.o. – прямий додаток; conj. – сполучник; interj. – вигук; modif.– модифікатор; prp.o.– непрямий додаток з прийменником; Subj. – підмет; V – дієслово-присудок. Реалізаційні варіанти фіксують пунктуаційне оформлення роз­та­шування елементів моделі, а також ступінь віддаленості від дієслова від­повідного дос­ліджуваного прислівника по відношенню до його повтору або іншого якісного прис­­­лів­ника. У випадку безперервної лінійної послідовності елементи моделі роз­ді­ля­ються знаком “+”, в разі відокремлення вказується від­­повідний пунктуаційний знак.


Наведемо базисні синтаксичні моделі та їх реалізаційні варіанти з дослід­жуваними прислівниками (базисні моделі подаються в круглих дужках ( ), елементи відокрем­лю­ються один від одного знаком “/”).


Базисна модель  (V / Adv) реалізується у таких варіантах моделей: 1) V+Adv (усі досліджувані прислівники); 2) V, Adv (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, happily); 3) V – Adv (abruptly, slowly); 4) V; Adv (softly). Реалізаційними варіантами базисної моделі (Adv / V) виступають: 1) Adv+V (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, joyfully); 2) Adv,V (slowly). Реалізаційними варіантами базисної моделі (Adv / Adv / V) є: 1) Adv, Adv, V (slowly); 2) Adv, Adv, V (slowly); 3) Adv AdvV (abruptly). Реалізаційними варіантами базисної моделі (V / d.o. / Adv) являються: 1) V+d.o.+Adv (усі досліджувані прислівники); 2) V+d.o., Adv (abruptly, slowly, softly, desperately). Реалізаційними варіантами базисної моделі  (V / prp.o. / Adv) є: 1) V+prp.o.+Adv (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, despairingly, happily); 2) V+prp.o., Adv (softly). Реалізаційними ва­ріантами базисної моделі (V / Subj. / Adv) зафіксовано: 1) V+Subj.+Adv (усі дос­ліджувані прис­лівники); 2) V+Subj., Adv (slowly, sharply, softly, desperately). Реалізаційні варіанти базисної моделі (V / Adv.Mod. / Adv) ста­новлять: 1) V+Adv.Mod.+Adv (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, happily); 2) V+Adv.Mod., Adv (abruptly, slowly, sharply, softly, despairingly, happily); 3) V+Adv.Mod. – Adv (slowly, happily). Реалі­за­ційними варіантами ба­зисної моделі (V / d.o. / Adv.Mod. / Adv) є: 1) V+d.o.+Adv.Mod.+Adv (abruptly, sharply); 2) V+d.o.+Adv.Mod.,  Adv (slowly, softly); 3) V+d.o.+Adv.Mod. – Adv (slowly); 4) ); 4) V+d.o.+Adv.Mod.; Adv (softly). До реалі­заційних варіантів базисної моделі (V / Adv / Adv) відносяться: 1) V+Adv, Adv (slowly, softly, despairingly, happily); 2) V+Adv, Adv (softly); 3) V, Adv, Adv (slowly, softly). Реалізаційними ва­ріан­тами базисної моделі (V / Adv / conj. / Adv) є: 1) V+Adv+conj.+Adv (slowly, softly, desperately, happily); 2) V, Adv+conj.+Adv (sharply, softly). До реалізаційних варіантів базисної моделі (V / as Adv as) від­носяться: 1) V + as Adv as (abruptly, softly); 2) Vas Adv as (softly). Базисна модель (Adv / Subj. /V) реалізується у таких варіантах моделей: 1) Adv+Subj.+V (abruptly, slowly, sharply, sofly, desperately, despairingly, happily); 2) Adv, Subj.+V (abruptly, slowly, sofly, desperately, joyfully, despairingly, happily). Ре­а­лізаційні варіанти базисної моделі (Adv / Adv / Subj. / V) становлять: 1) Adv, Adv, Subj.+V (slowly); 2) Adv, Adv, Subj.+V (slowly, desperately); 3) Adv, Adv Subj.+V (happily). Базисна модель (Adv / conj. / Adv / Subj. / V) пред­ставлена такими реалізаційними варіантами: 1) Adv+conj.+Adv+Subj.+V (slowly, softly); 2) Adv+conj.+Adv, Subj.+V (slowly); 3) Adv, conj.+Adv+Subj.+V (slowly). Реалізаційні варіанти ба­зисної моделі (Adv / Adv.Mod. / Subj. / V) представлені наступними моде­лями: 1) Adv, Adv.Mod., Subj.+V(slowly, softly); 2) AdvAdv.Mod. – Subj.+V (abruptly).


Решту синтаксичних моделей, що не мають варіантних ана­ло­­гів, становлять: 1) V+d.o.+Adv, Adv (slowly); 2) V+modif., modif. Adv (softly); 3) V+prp.o.+prp.o., Adv (sharply); 4) V+Subj.+Adv.Mod., Adv (slowly); 5) V+Adv.Mod.+ as Adv as (happily); 6) V, interj., Adv (softly); 7) V, conj.+Adv (happily); 8) V+d.o.+Adv.Mod.+Adv.Mod., Adv (happily); 9) Adv, Adv.Mod., V (abruptly); 10) Adv, Adv, Subj.+Adv+V (abruptly); 11) Adv, Adv+Subj.+Attr.+V (abruptly); 12) Adv, Adv, Adv.Mod., Subj.+V (slowly); 13) Adv, Adv, Adv, Subj.+V (softly); 14) Adv+conj.+Adv +V (abruptly).


Аналіз частотних характеристик синтаксичних моделей доз­во­­ляє говорити про прототипічну структуру мовної категорії якості, вираженої досліджуваними якісними прислівниками на -ly: виді­ляються моделі ядерної зони (охоплюють 75% дослід­жу­ваного ма­те­ріалу) – найкращі репре­зен­тан­ти даної категорії, а також моделі ближньої та дальньої (решта моделей) периферії, окремі з яких поєднують вираження об’єк­тивно існуючої ознаки дії з її суб’єктивним баченням мовцем, чим підтверджується одне з основних положень теорії прототипічної орга­нізації категорій про невизначеність їх меж, що призводить до виник­нення зон пере­тину з іншими категоріями, у даному випадку з категорією оцінки.


Центральною для всіх досліджуваних прислівників моделлю ядерної зони є V+Adv, частотні показники якої становлять 50-60% досліджуваного матеріалу (для прислівника softly цей по­каз­ник становить 84%). Модель, що фіксує позицію прислівника перед дієсловом (Adv+V) входить у ядерну зону категорії якості, вираженої прислівниками abruptly, slowly, desperately, joyfully та happily. З рештою прислівників ця модель належить до дальньої периферії. З прислівником despairingly така модель не зафіксована взагалі. Пояснити такий розподіл можна припу­щенням того, що в мовній кар­тині світу більшості мовців ознака дії, виражена прислівниками despairingly, sharply та softly, несе значне ко­му­нікативне навантаження, а тому знаходиться в пра­восто­ронній позиції, де, на відміну від лівостороннього положення по від­но­шенню до означуваного дієслова, вірогідність часткової редукції лексичного зна­чення прислівника з акцентом на дії як такій набагато менша. Модель V+d.o.+Adv формує ядерні зони з abruptly, sharply та slowly. З рештою прис­лівників (softly, joyfully, happily, desperately, despairingly) згадана модель вхо­дить в зону ближньої периферії. Таким чином, ідентичними є моделі ядерних зон з прислівниками despairingly та softly (ядерна зона пред­с­тавлена моделлю V+Adv); desperately, joyfully та happily (V+Adv; Adv+V); abruptly та slowly (V+Adv; Adv+V та V+d.o.+Adv).


Ідентичними є ближньопериферійні моделі з прислівниками despairingly, joyfully, happily та softly (V+d.o.+Adv, V+Subj.+Adv). Остання з названих моделей є конституентом зони ближньої пе­ри­фе­рії прис­лівників sharply й desperately та дальньої периферії прислівників abruptly й slowly. Ближче до ядра розташована модель V+prp.o.+Adv з прис­лівником sharply. Для прислівників abruptly, slowly, softly, desperately, despairingly та happily ця модель належить до дальньої пери­ферії.


З прислівниками abruptly, desperately, slowly модель Adv+Subj.+V є наближеною до ядра. Для решти прислівників у цьому по­ло­женні (sharply, softly, despairingly, happily) ця модель є дальньо­пе­ри­фе­рійною. Тільки для прислівників abruptly та slowly ближньопериферійною є мо­дель, де вони знаходяться в цьому ж положенні в позиції відокремленого члена ре­чення. З цими ж прислівниками в зоні ближньої периферії зафіксовано модель V, Adv. У наближену до ядра зону з прислівником slowly входять також моделі Adv, Adv.Mod., Subj+V та V+Adv.Mod.+Adv.


Решта моделей дальньої периферії з досліджуваними прис­лів­­никами представлена низькочастотними реалізаційними ва­ріан­тами базис­них моделей, а також складними син­так­сичними утво­реннями, що не мають аналогових ва­ріан­тів.


У результаті встановлення лексичного наповнення найбільш частотної і характерної для всіх досліджуваних якісних прис­лів­ників моделі V+Adv одержано утворення, що розглядаються як лексичні класифікативні фрейми сполучуваності. Вони передають знання і думки про регулярно повто­рю­вану ситуацію, якою є мовна реалізація категорії якості, що про­яв­ляється у спо­лученні дієслова та конкретного якісного прислівника на -ly. Такі фрейми виступають множинами, що формуються за допомогою кате­го­рі­ального прототипу. Для кожного прислівника з огляду на частотність вживання в тексті встановлена ієрархія груп дієслів, що запов­нюють слоти відповідного фрейма. На основі показників частотності лексичних фреймів для кожного досліджуваного прислівника визначено лексичний прототип. Належність дієслів до певного семан­тичного класу визначається на основі дос­лід­ження кон­текс­туальної реалізації значення в реченні. Як теоретичне підґрунтя для дослідження використано праці вітчизняних та зарубіжних учених в рамках теорії фреймів (М.Мінський, Дж.Лакофф, Ф.Унгерер, Г.-Й.Шмід, Ч.Філлмор) та питань класифікації та функціо­нальних характеристик дієслів (Г.Г.Сильницький, Г.А.Золотова, М.В.Всеволодова, М.Е.Білинський, Н.А.Коб­ріна, О.В.Падучева, М.Бейкер, А.Веж­бицька, Р.Діксон, Е.Коупер, Б.Левін, К.Феллбаум, У.Л.Чейф та ін.). Всього з досліджуваними прис­лівниками зафіксовано 29 семан­тичних груп дієс­лів, до яких відносяться: 1) дієслова невербального вираження дії (з ними зафіксовані усі досліджувані прислівники); 2) мовлення (усі досліджувані прислівники); 3)  розумової діяльності (abruptly, slowly, sharply, desperately, joyfully, despairingly, happily); 4) руху (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, joyfully, happily); 5) статуальні (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, happily); 6) соціальної інтерсуб’єктної дії (abruptly, sharply, softly, desperately, happily); 7) сприйняття (slowly, sharply, softly, desperately, despairingly, happily); 8) фазисні (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, happily); 9) екзистенціально-локалізуючі (abruptly, slowly, sharply, softly); 10) каузативні (abruptly, sharply, softly, desperately, happily); 11) функтивні (abruptly, slowly, sharply, softly, joyfully, happily); 12) появи / зникнення (abruptly, slowly, softly, happily); 13) фі­зіо­логічної дії (slowly, sharply, softly, desperately); 14) діяльності / зайняття (slowly, desperately, happily); 15) що вказують на застосування сили (sharply, softly, desperately); 16) екзистенціальні (despairingly, happily); 17) контакту (softly, desperately); 18) компа­ративного значення (sharply, happily); 19) негативного судження (sharply, softly); 20) об’єднання / приєднання (softly, desperately); 21) що позначають творення зображення (sharply, joyfully); 22) внутрішнього стану існування тіла (despairingly); 23) бажання (desperately); 24) втрати / надбання (slowly); 25) догляду за тілом (slowly); 26) захоплення й ут­римання (desperately); 27) модальні (desperately); 28) що вказують на положення в просторі (happily); 29) пошуку (desperately).


Третій розділ “Прагматика якісних прислівників на -lyприс­вя­чено вив­ченню функціонального наван­таження досліджуваних якісних прис­лівни­ків на -ly в худож­ньому тексті, яке відображає прагматичну уста­новку мовця (автора тексту) в аспекті особливостей бачення ним квалі­фі­кативних від­­ношень між дією та її ознакою. Теоретичну базу про­ве­де­ного аналізу ста­­новлять праці відомих мовоз­навців, ви­­конані у рам­ках прагмалінгвістики (Ч.Моррис, Ю.С.Степанов, Г.-Й.Шмід, Ю.І.Левін, В.І.Карабан, О.М.Старикова, В.В.Козловський).


Аналіз досліджуваного матеріалу показав, що якісні прислівники на -ly виступають засобами відтворення як об’єктивної (що мислиться як реально існуюча), так і суб’єктивної (позначеної впливом авторського сприй­­няття) кваліфікації дії мовцем. Вивчення особ­ли­востей суб’єк­тивної ква­ліфікації на фоні об’єктивної виявляє специфіку тісного зв’язку ка­тегорій якості та оцінки, а, отже, пояснює позицію суб’єкта як творця вис­ловлювання щодо бачення ним відношень між дією та її якісною ознакою. Так, встановлено, що засобами вираження зна­чення суб’єк­тив­ної оцінки кваліфікації дії виступають: пунктуаційні знаки; інтенси­фі­ка­тори прислівникової семан­тики; вигуки; стилістичні прийоми; синоні­мічна конденсація; поєднання дос­ліджуваного з іншим якісним прислів­ни­ком; повтор; зіткнення семан­тики прислівника та граматичної форми дієслова.


У випадках без­пе­рерв­ного, тобто не позначеного пунктуаційними зна­­­­­­ками, розташування дієс­лова та якісного прислівника на -ly, дія та її якісна оз­нака мисляться мовцем як нероз­­ривна, об’єктивно існуюча ціліс­ність (1). Відокремлення прислів­ника за рахунок коми не змінює зміст ква­лі­фікації, а лише вказує на інший, проти­лежний зазначеному, спосіб їх сприйняття. При цьому у вираження прислівником якісної ознаки дії про­ни­кають оцінні смисли, тобто в об’єктивне вираження якісної харак­те­рис­тики дії втручаються еле­менти суб’єктивного (2): (1) ‘The lights are going out all over the galaxy,’ he said softly [G1M]; (2) ‘But they were unable to chain me with their own powers,’ he said, softly [G1L].


Значення суб’єктивної оцінки особливо підсилюється за рахунок інтен­си­фі­каторів прислів­никової семантики, як то so, very, їх поєднання та повтору: ‘And is there a spark now?’ he asked so very, very softly [HGY].


Більшій суб’єктивізації кваліфікації дії сприяє вживання вигуків у пре­по­зиції до досліджуваної одиниці: ‘Meaning?’ he asked, oh, so softly, a wa ing glitter in his eyes [H9V].


Об’єктивно існую­чий зв’язок між дією та її якісною харак­теристикою може від­значатися пара­доксальністю, оскільки об’єктивність поєд­нання дієс­лова з невідокрем­лю­ваним прислівником у препозиції піддається наша­руванню суб’єк­тив­них конотацій, причиною чого виступають оксюморон (1), повтор (2): (1) Seaweed and my parents back from the dead and objects come alive and sort of leer at me and sometimes I joyfully feel as if I'm going to sink to the bottom of the ocean forever, but I wake up and then I don't know what's real. These dreams are realer to me than this house. My father and Gabriel are realer to me than you or – anyone in the now. There's something wrong. With me. Maybe I'm having a breakdown [CA3]; (2) I have lea ed to please, to gauge and sniff the air before I move off, to swing my head from side to side as I put one foot carefully in front of the other, ears and hair raised to twang on the slightest change in the atmosphere. This is the nature with which I desperately attune, knowing no other, with which I painfully harmonise, fearful always of the loss of the love which keeps me that way [BP8].


За рахунок відокремлення якіс­ного прислівника на -ly у позиції перед під­метом може підкреслюватись про­ти­лежний характер вербальної поведінки дійових осіб: ‘What do you mean?’ She stared at him. ‘You've already admitted that was the cause of your break-up with Ian White. You could end up very lonely at this rate, Rachel, and all for Jennifer's sake.’ ‘She's worth it,’ she retorted. He was silent for a moment then, softly, he said, ‘Are you sure of that?’ She stared at him, wondering if she'd heard right, then something seemed to snap inside her. ‘How can you say that?’ she cried [JXY].


Суб’єктивність сприйняття кваліфікативних відношень стає особливо ви­­разною за рахунок синонімічної конденсації. У цьому ви­падку вказівка на якісну оз­наку дії здійснюється також іншими оди­ни­цями у позиції після дос­лід­жу­ваного прислівника, пред­ставлених: якіс­ним прислівником – абсо­лют­ним сино­німом досліджуваному, якісним прис­лів­ником – кон­текс­туальним синонімом досліджуваному, синоні­мічним досліджуваній оди­ниці виразом: She was in a mindless world where she had forgotten everything about why he was there, mindless that not half an hour ago she had thought him the most hateful of men when, abruptly, shatteringly, he suddenly stilled [JY1].


Специфічним проявом авторського “я” виступає поєд­нання дос­лід­жуваного якісного прис­лівника на -ly з іншим якісним прислів­ником за допомогою сполучника and. У випадку невідокрем­люваності прислів­ни­кового комплексу зв’язок між дієс­ловом та кожним із прислівників залишається на рівні синтак­сису словоспо­лучення, на передньому плані знаходиться поняття ко­лігації: елементи згаданого комплексу мисляться як окремі рівноправні одиниці в одному цілому, між якими відсутній асо­ціа­­тивний зв’язок: But slowly and surely the followers of Chaos won [CM1]. У ви­падку відокремлення прислів­никового комп­лексу його складові елементи мис­ляться як такі, що поєднані асоці­а­тив­ним зв’язком. Ведуча роль ко­локації призводить до того, що другий ком­­по­нент прис­лів­никового комп­лексу, вказуючи на ознаку дії мен­таль­ного плану, обумовлює ви­ражену досліджуваним якісним прислівником на -ly оз­наку дії фізичного плану: Slowly and deliberately, he was poisoning the young boys mind [FRH].


Повтор якісних прислівників на -ly може призводити до зміни пов’я­заного з передачею деякої смислової інфор­мації оригі­нального зна­чення прислівника, внаслідок чого відбувається формування ними на ос­нові контекстної інформації додат­кових смислів загрози, заляку­вання (With a wolfish smile, he grabbed her wrist again and put it above her head with the other one, and then slowly, slowly, bent towards her [HGY]); вибу­дови певної стра­тегічної лінії мовленнєвої поведінки персонажу, яка про­вокує від­по­відну реакцію реципієнта (‘It seems you went to see your friend Joseph Hyde first,’ she said softly, very softly, ‘and then … you attended a secret meeting of the Irish Republican Brotherhood, of which apparently, you have been a member for some two years.’ ‘Since I was eighteen,’ Patrick said defiantly [EVG]); створення специ­фічних ефектів, як то відтворення про­цесу ре­тель­ного обду­мування (1), фізичного відчуття сповільненого темпу дії, плину часу (2): (1) I thought, softly, softly [JXU]; (2) Everything was in shadow, for the tiers of gas candles – an excellent improvement, thatwere dimming, slowly, slowly, taking the sight of his daughters and his wife away from him … [GUX].


Виражена якісним прислівником на -ly кваліфікація дії набуває відтінку суб’єктивності і за рахунок зіткнення семантики прис­лівника та грама­тичної форми дієслова, що призводить до метафоричного переос­мис­­лення останнього: He was running away from me. Stopped. Panted. Then abruptly I was looking at him, seeing him, because he'd put my dreams back on top of the bag and he'd got his head stuck down on his knees and his shoulders were shaking [BMS].


Задоволення прагнення мовця (автора тексту) до виділення бачення ним особливої вагомості якісної ознаки дії досягається за допомогою таких “сильних” пунктуаційних знаків як тире та крапка з комою, вико­рис­­тання яких зумовлює значне зростання інтенсивності емоційного фону – “дра­матизацію” всього вис­лов­лювання. Особливе згущення смислу приз­во­дить до фор­мування ефектів від­чу­женості, безприст­расності сприй­­­няття; зітк­нення емоційного та ін­те­лек­туального в процесі когніції; транс­­­формації фізичного в ментальне.


З метою досягнення успішної та ефективної взаємодії мовця та ре­­­­ци­пієнта якісний прис­лівник на -ly виступає маркером власне емфа­тич­ного  (як у зоні пра­во-, так і­ лівосто­рон­нього контекстів) та емфа­тично-контрас­тивного (3) фокусів підвищеної уваги. Концентрація уваги у правосто­ронній зоні характерна для кон­текстів, що відзначені при­сутністю означуваного якісним прис­лівником на -ly дієслова. При цьому прислівник зна­ходиться в ініціальній позиції в ре­ченні на початку абзацу (1). Зосеред­ження уваги у лівосторонній зоні відзна­чено у випадках набуття прислів­ником статусу ок­ремого речення  (2). У разі вжи­вання прислівника без дієс­лівного супроводу та необ­хідності реконст­рую­вання значення остан­нього згідно ситуації шляхом ак­тивації від­повідних слотів лек­сичних фреймів з досліджуваним якісним прис­лів­ником на -ly, останній виступає маркером емфатично-контрастивного фо­кусу (4):


(1) ‘I'm afraid,’ she said, ‘you'll find intrigue everywhere you look, but it's what business thrives on.’


Sharply Wickham replied: ‘Your father didn't thrive, Miss MacQuillan. Someone murdered him.’ [GWG];


(2) He started. Abruptly. Where had he been? [BN1];


(3) He had no sense of time. His body lay broken and discarded. … He tried to open his eyes again.


Slowly, the left eyelid opened. It was worse than he had imagined. Three of the Hunters were prodding his legs [HTY];


(4) ‘What? No shopping?’ he mocked, but he didn't seem dismayed or put out by her request. ‘No money,’ she retorted. ‘I could lend you –’ ‘No!’ sharply and then, more quietly, ‘No, thank you. I'm not broke. I just meant I don't have any to fritter on shopping for the sake of it.’ [HHA]


Проявом власного бачення вираженої якісним прислівником на -ly ознаки дії мовцем є наділення досліджуваних одиниць дискурсотворчим потенціалом, реа­лі­­зація якого полягає в тому, що вони виступають:


а) засобом забез­пе­чення розвитку контексту, на­даючи мож­ли­вість роз­­­ши­рення авторського мовлення (атрибутивного дискурсу), здійснюваного за раху­нок фінітних / нон-фінітних / бездієс­лів­них порівняльних підрядних ре­чень (‘Nope. My father's a doctor.’ He spoke abruptly, as if the subject of his father was one he generally tried to avoid [JY3]), паренте­тич­них внесень (It was the most exciting time of my life. The happiest. Or would have been had you not insisted on remaining in the very centre of so much decay and corruption and horridness’, in Frizingley.She had spoken to her about it, not sharply, of course – she could never do that – but with disappointment to which Gemma had calmly replied, Mother, I told you all along that I didn't want to live in the country.’ [H7P]); вказуючи на спо­сіб досягнення вираженої у пост­кон­текс­­ті мети (‘What did Nate mean, your bookin' days're over?’ He spoke slowly to avoid hurting his bruised mouth [HJD]), причину (1) або наслідок (2) дії / ста­ну у право­сто­рон­ньому кон­тексті: (1) ‘No,’ said Dierdriu, but now she spoke so softly that Fergus had to move closer to hear her [G10]; (2) Why d'you write down everything in that book?’ demanded Miriam sharply, irritated by the Doctor's methodical habits [EFW];


б) активними елементами формування рит­мічної організації тексту, виступаючи механізмом створення специфічного рит­мічного ри­сунку двох типів: плавного та уривчастого. У першому випадку якісний прислівник вис­тупає складовою набору однорідних елементів (обста­вин способу дії) (1), у другому він позначений значним відривом від озна­чуваного дієслова, вживанням без дієс­лів­ного супроводу, виокрем­ленням в окреме речення / синтагму (2): (1) Slowly, disconnectedly, with Conchis prompting me, I told him a bit about Alison; remembering his frankness the night before, produced some of my own [G13]; (2) ‘Heaven forbid,’ Violet exclaimed. Gloria cried. Very softly. They were far back from the bar. Thankfully. A quiet co er [BNC];


в) засобом фор­му­вання особливої техніки письма постмодер­ністського літера­тур­ного напрямку, конк­ретні прояви якої полягають у значній дис­тан­тизації еле­ментів зв’язки “дієслово – якісний прислів­ник на -ly”, спричиненої праг­ненням автора до од­но­­час­ного охоплення та лінійного від­тво­рення у тексті декількох атрибутів си­туації, як то зовнішніх обста­вин події, фізичної поведінки дійової особи, її психо-емоційного стану, авторського / дійової особи суб’єктивного став­­лення до обстановки / си­туації, що склалася (1); розриві за рахунок якісного прис­лівника на -ly прямої мови персонажу (2): (1) And abruptly, from what buried part of her muddled brain she had no idea, the moon and the man watching her, oh, never to forget this look, she found herself shaking her head, reaching out a hand which seemed to be operating on automatic pilot  [GUE]; (2) ‘I like to work up an appetite for my breakfast. Besides, we need to talk and…’ slowly ‘… fresh air is more conducive to sanity than this cabin.’ [HHA] Використання зазначених прийомів породжує струк­­турну невизначеність тексту, ускладнює утримання реципієнтом зв’язку між якіс­ним прислівником та дієсловом, порушує цілісність сприйняття пові­дом­люваного.


 


ВИСНОВКИ


Виступаючи засобом вираження мовної категорії якості, якісні прис­лівники на -ly є конституентами 53 син­таксичних моделей, що фіксують положення якісного прислівника на -ly по від­ношенню до озна­чу­ваного дієслова-предиката в реченні. З них 39 синтаксичних моделей, які скла­да­ють 73,58% усіх встановлених з даними прислівниками, виступають мов­лен­нєвими реалізаційними варіантами 15 належних до мови-системи базисних моделей, кожна з яких фіксує еле­ментний склад від­повідного блоку реалізаційних моделей. Решта 14 моделей, що складають 26,42% від загальної кількості встановлених синтаксичних моделей, не мають ана­ло­гових варіантів. Частот­ність їх вживання невисока, кількість зафіксованих у них прислівників із числа дослід­жу­ваних не перевищує дві одиниці.


З точки зору представлення в синтаксичній побудові речення ви­ра­жена досліджуваними якісними прислівниками на -ly мовна категорія якості є за структурою прототипічною категорією. Її ядро з усіма до­слід­жу­­­ва­ними прис­лівниками формують синтак­сичні моделі-прототипи, що, вира­жаючи об’єктивно існуючі відношення між дією та її якісною харак­те­ристикою, втілюють найбільш характерні риси категорії якості. Інші мо­делі, залежно від відстані, на якій вони знаходяться від прототипічного ядра, формують ближню і дальню пери­ферію, окремі з них є зонами перетину з категорією оцінки.


Синтаксична модель, в якій прислівник займає положення безпо­середньо після означуваного дієслова (V+Adv), є центральною моделлю ядерної зони для всіх досліджуваних одиниць. Вона відзна­чається найви­щою частотністю вживання і в більшості випадків охоплює в середньому 50-60% досліджуваного матеріалу (лише для прислів­­ника softly цей по­каз­ник становить 84%). Цим самим, з одного боку, підтверд­жується думка біль­шості лінгвістів про те, що позиція адвербіального ком­по­нента по від­ношенню до дієслова у такій моделі є найбільш характерною і безумовно домінуючою, тобто нормою. З іншого боку, такий частотний розподіл між “нормативною” та іншими моделями свідчить про тен­денцію наближення зафіксо­ваного в них способу вираження якісної ознаки дії до моделі, що відо­бражає традиційно нормоване бачення якісної ознаки у постпозиції по від­но­шенню до означуваної дії. Це, в свою чергу, дозволяє припустити, що поняття норми не є абсолютним і може бути засто­соване не лише до зазна­че­ної моделі, а й до інших мо­де­лей ядерної зони, а також ближньої та дальньої пе­риферії. Причину цього вбачаємо у відображенні в граматиці, до якої на­ле­жать встановлені нами син­таксичні моделі, змін у способі мис­лення сучасної людини – творця художнього тексту як пов­но­прав­ного члена суспільства, який прагне до найбільш адекватного вираження своїх думок та почуттів у певну епоху розвитку соціуму.


Активовані мовною реалізацією категорії якості лексичні фрей­ми на­лежать до розряду класифікативних фреймів сполу­чу­ваності. Вони пе­ре­да­ють знання і думки про регулярно повто­рю­вану ситуацію, якою є мовна реа­лі­зація категорії якості, що проявляється у сполученні дієслова та конк­рет­ного якісного прислівника на -ly, а отже, відображають закріп­лений в мові досвід всіх її носіїв, є виразниками колективного знання. Всього з дос­лід­жу­ваними прислівниками зафік­совано 29 семантичних груп дієслів. З огляду на показники частотності вживання в тексті, лек­сичним прототипом по відно­шенню до прислівників abruptly, sharply, softly, desperately та happily виcтупає лексичний фрейм, який фіксує спо­лу­чення даних одиниць з дієсловами мовлення. Лексичний фрейм, слоти якого заповнені дієс­ловами руху, вис­тупає прото­ти­пічним для прис­лів­ників slowly та joyfully. Для прислівника despairingly найбільш репрезен­та­тивним утво­ренням є фрейм, в якому зафіксовано сполучення даного прислівника з дієс­ло­вами розу­мової діяльності.


Характерний для художнього стилю високий ступінь варіантності син­так­сичних моделей, наявність безаналогових син­так­сичних моделей та контекстів, можливість моделювання в яких відсутня, пояснюється спе­цифікою прагматичної установки мовця (автора тексту). Її цент­ром є праг­нення останнього до вираження власного бачення представленої якісними прислівниками на -ly кваліфікації дії, що проявляється у суб’єктивізації кваліфікативних відношень між дією та її ознакою; маркуванні за допомогою досліджуваних якісних прислівників на -ly зон підвищеної уваги; наділенні якісних прислівників на -ly дискурсотворчим потенціалом. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины