КЛАСИЧНИЙ І НЕКЛАСИЧНИЙ ПІДХОДИ У ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВОМУ ДОСЛІДЖЕННІ ФЕНОМЕНУ ВЛАДИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Владні відносини завжди відігравали фундаментальну роль у житті суспільства. Феномен влади за всіх часів викликав до себе посилений інтерес. Влада є дуже складним, багатоаспектним явищем. Її природа, форми та методи – предмет глибоких досліджень для політології, соціології, історії, політекономії, психології та інших наук. Не менш важливим є феномен влади і для філософії, правознавства та філософії права. Авторитет норм права може мати різну природу, але в кінцевому рахунку, коли виникає питання про його легітимність, він мусить спиратись на верховну, суверенну владу, щодо легітимності якої вже не можна ставити питання, оскільки вона сама є останньою інстанцією для вирішення усіх питань про легітимність. Взаємодія влади і права потребує ретельного філософського дослідження.

Розв’язання проблеми влади має як теоретичне, так і практичне значення. Теоретичне полягає в адекватній оцінці того, наскільки вірно філософсько-правове розуміння категорії влади відповідало історико-політичним реаліям і яким чином та за рахунок чого забезпечувалася відносна гармонія між філософськими та правовими елементами змісту цієї категорії. Практична актуальність теми зумовлена конкретизацією відповіді на питання про тенденції зворотного впливу філософсько-правових концепцій влади на сьогоденну практику створення законодавчих підвалин розбудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави та громадянського суспільства.

Потреба в активізації філософсько-правових досліджень владних відносин посилюється прийнятим 8 грудня 2004 року Верховною Радою України закону „Про внесення змін до Конституції України”. Один з найважливіших її аспектів полягає в оптимізації співвідношення між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади, яка дозволила б прискорити процес демократичних перетворень в нашій країні. Варте уваги те, що проблема розподілу влад останнім часом стала чи не найголовнішим об’єктом конституційно-правових реформ у переважній більшості демократичних країн світу.

Філософсько-правовому дослідженню влади присвячено багато праць. Класична концепція влади викладена передусім у працях І.Канта, Г.Гегеля, Т.Гоббса, Дж.Локка, Ш.Монтеск’є; біологічне тлумачення влади – у Ф.Ніцше, з позицій соціальної конфліктології цей феномен розглядали К.Маркс, Ф.Енгельс, В.І.Ленін, з точки зору біхевіоризму – Е.Л.Торндайк, Дж.Б.Ватсон, Г.Д.Ласуелл, Дж.Кетлін, психоаналітичний підхід до влади розробляли З.Фройд, А.Адлер, К.Юнг, неофройдистський – К.Хорні, Е.Фромм, міфологічний – Л.Дюгі, типи легітимного панування досліджував М.Вебер, функціоналістське трактування категорії влади було предметом творчості Т.Парсонса, інтеракціоністське – Д.Ронга, Р.Дарендорфа, комунікативістське – Х.Аренд, Ю.Габермаса; з числа представників постструктуралізму проблемою влади займалися М.Фуко, П.Бурдьє, Р.Барт, Ж.Бодріяр, Ж.Дельоз, Ф.Гваттарі; тут можна було б назвати й інших дослідників.

Різних аспектів класичного та некласичного тлумачення влади торкались у своїх працях І.В.Бичко (Україна), а також Є.А.Борзунова, С.І.Дуднік, Н.В.Короткова, І.Н.Мележик, А.П.Огурцов, Д.Я.Райгородський (Росія); до постструктуралістських поглядів на владу звертались О.О.Бандура, В.В.Лях, О.І.Хома (Україна), Н.С.Автономова, В.П.Візгін, М.В.Желнов, І.П.Ільїн, М.К.Риклін, З.А.Сокулер, Д.Б.Циганков (Росія); до цього кола входять й інші вчені.

Необхідно назвати тих фахівців з філософії права, які досліджували проблему влади; це перш за все вітчизняні вчені В.П.Горбатенко, М.М.Гуренко, О.Г.Данильян, А.А.Козловський, М.В.Костицький, С.І.Максимов, О.Є.Маноха, Ю.Н.Оборотов, М.І.Панов, Ю.І.Римаренко, В.М.Свінціцький, С.С.Сливка, Б.Ф.Чміль та їх російські колеги А.Н.Верещак, В.Г.Графський, Н.Н.Єфремов, Г.І.Іконнікова, І.А.Ісаєв, В.І.Карпець, В.П.Ляшенко, Н.П.Осипова, В.А.Подорога, Ю.В.Тихомиров та інші. З кола авторів праць, які більшою чи меншою мірою пов’язані з юридичними аспектами влади, слід назвати насамперед О.Г.Мурашина, О.В.Петришина (Україна), Ж.-Л.Шабо (Франція).

В.Ю.Барков, О.В.Лазоренко, Н.М.Оніщенко, В.В.Полохало, В.В.Речицький, Т.В.Розова та ряд їх колег аналізували у своїх працях Конституцію України і проблеми її подальшого розвитку відповідно до демократичних стандартів; філософсько-правові питання, пов’язані з Основним Законом Російської Федерації, стали предметом розвідок Б.С.Крилова, В.П.Мілецького, М.А.Міхальової, Г.І.Мусіхіна, B.C.Рижова, Є.Б.Шестопала (Росія) і ще ряду вчених; В.М.Дехтяр, (Україна), М.У.Арзаканян, Е.А.Арсеньєв, М.І.Бунін, І.С.Вдовіна, В.К.Глєбов, Н.Н.Зав’ялов, Р.Р.Кинчев, A.M.Ковальов, В.В.Люблінський, Г.Н.Новіков, Г.В.Пушкарьова, П.І.Савицький, А.А.Черв’яков (Росія) та інші фахівці вивчали конституційний досвід Франції; З.Бжезінський, Л.Фрідман (США), О.А.Останіна, В.А.Савельєв (Росія) та інші вчені у своїх працях звертались до конституціоналізму США, І.А.Василенко та І.В.Цуріна (Росія) – до коституційного права обох цих держав, О.В.Пушкіна (Україна) порівнювала українську та російську Конституції.

Категорія влади має важливі філософсько-політичні й політологічні аспекти, які досліджувались В.Д.Бабкіним, О.П.Дзьобанем, В.Д.Воднік, Л.М.Герасіною, Г.П.Клімовою, В.Н.Селівановим (Україна), К.С.Гаджієвим, Г.В.Голосовим, В.В.Ільїним, Ю.Ю.Качановим, М.Б.Кругловим, В.Г.Ледяєвим, В.В.Макеєвим, Р.Т.Мухаєвим, В.В.Мшвенієрадзе, А.С.Панаріним, А.А.Паршиною, С.В.Решетніковим, А.В.Рябовим, Р.І.Соколовою, Г.Г.Філіпповим, В.Ю.Шпаком (Росія), М.Говлетом, М.Рамешем (США), Т.Даєм, Д.Пелассі (Великобританія), а також іншими фахівцями в цій області.

З етичними аспектами влади пов’язані зокрема, праці вітчизняних дослідників В.А.Бачиніна, В.К.Ларіонової, з соціально-психологічними – В.П.Казміренка, В.О.Татенка та інших; бажано, щоб філософсько-правове дослідження феномену влади враховувало загальне співвідношення класичної та некласичної філософії; цієї проблеми торкались передусім такі вчені, як О.І.Гвоздік (Україна), А.А.Костікова (Росія).

Аналіз цих джерел свідчить про те, що проблема порівняння класичного та некласичного підходів до феномену влади досі не стала предметом спеціального систематичного дослідження ні у вітчизняній, ні у зарубіжній літературі. Це і зумовило вибір теми.

Зазначимо, що дослідження проводиться на межі філософії права, з одного боку, та історії політичних і правових вчень і конституційного права, з іншого. Його не можна розглядати як суто історичне дослідження, оскільки історичний матеріал використовується як підстава для філософських узагальнень. Що стосується конституційного права, то воно межує з філософією права, а інша його межа – з областю юридичної техніки. Дослідження зовсім не торкалось юридико-технічних питань, а проводилось на межі конституційного права з філософією права, причому основний акцент у ній зроблено на філософському осмисленні обраної проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи та її аналітичні висновки, як проміжного, так і підсумкового характеру, є складовою частиною комплексної програми науково-дослідницьких робіт Одеської національної юридичної академії, зокрема, теми “Філософські основи правознавства”, яка виконується кафедрою філософії ОНЮА.