НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ ГЕОГРАФІЧНОГО АТЛАСУ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ



Название:
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ ГЕОГРАФІЧНОГО АТЛАСУ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ
Альтернативное Название: Научно-методические основы РАЗРАБОТКИ Географический атлас для учителей средней общеобразовательных ЗАВЕДЕНИЙ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У ВСТУПІ викладено обґрунтування теми дисертаційної роботи, її актуальність, наукову та практичну цінність.


У РОЗДІЛІ 1 “АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ НАВЧАЛЬНОГО АТЛАСНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ” розглянуто картографічні твори, створені в країнах СНД (перші шкільні атласи; комплексні навчальні атласи,  видані в СРСР; шкільні атласи, створені в Україні, Росії, Білорусі), проаналізовано їх структуру та зміст, вивчено особливості атласів, що розроблені та видані за кордоном, а також описано відмінності і спільні риси в організації географічної освіти та її методичного забезпечення в країнах світу.


Вивчення досвіду атласного навчального картографування в країнах СНД дало змогу визначити такі періоди його розвитку: 1) виникнення навчального атласного картографування як самостійного напрямку картографування, вихідним принципом якого було узгодження змісту атласів з існуючими програмами з географії (перші навчальні атласи складалися з фізичних карт світу та материків) у  XVIIІ ст.; 2) розвиток навчального атласного картографування (поступове ускладнення змісту і структури атласів, вміщення до них спеціальних карт) у ХІХ ст.; 3) створення навчальних атласів, у яких спостерігається розширення змісту тематичних (переважно природничих) карт та вміщено розділ, присвячений географії своєї країни (кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст.); 4) розвиток радянського навчального картографування (30-ті роки ХХ ст.), коли створюються атласи для вивчення географії в молодших та середніх класах радянської загальноосвітньої школи; 5) формування сучасних рис навчального атласного картографування у 50-х роках ХХ ст. (переважають аналітичні карти, розвитку набуває соціально-економічне картографування); 6) створення фундаментальних комплексних навчальних атласів світу, що було обумовлено розвитком продуктивних сил, темпами зростання населення (60-ті – 80-ті роки ХХ ст.); 7) розвиток і вдосконалення атласів: вміщення до їх змісту прогнозних та оцінювальних карт, збагачення змісту атласів, орієнтація на системне розкриття взаємодії природи та суспільства, розширення показників картографування, використання картоподібних зображень, покращання зовнішнього вигляду атласів завдяки комп’ютерним технологіям створення і видання карт (90-ті роки ХХ ст. – початок ХХІ ст.).


Атласне навчальне картографування в Україні та країнах СНД в умовах, коли відбувається реформування географічної освіти, розвивається у 3-х напрямах діяльності: шкільні, шкільно-краєзнавчі, комплексні атласи своєї країни. На сучасному етапі в Україні згадані вище групи атласів укладені та видані (проводиться їх щорічне перевидання і подальше вдосконалення), а основну увагу зосереджено на проектуванні та розробці навчальних картографічних творів для вищої школи (зокрема, педагогічних навчальних закладів) і створенні електронних версій атласів, виданих поліграфічно.  


Проектування майбутнього атласу для вчителів має спиратися на досягнення радянської та української картографічних шкіл, на апробовані класичною картографією методи та підходи до створення комплексних навчальних атласів, тому в якості вихідних джерел для укладання його карт використовуються вітчизняні атласи для 10-11 класів середньої школи, шкільно-краєзнавчі, довідкові (України і світу), а також  навчальні стінні карти.


Аналіз зарубіжних навчальних атласів подібного призначення надає можливості визначити у загальному вигляді концепцію майбутнього атласу, окреслити перелік карт, які повинні входити до таких картографічних творів, проаналізувати методи їх проектування і загального оформлення.


Структура і зміст іноземних комплексних навчальних атласів залежить передусім від особливостей вивчення географії в кожній окремій країні світу і традиційно складається з таких основних частин: вступ; карти країни; материки та держави світу; океани; світ; довідкова частина. Послідовність розміщення розділів та підрозділів залежить від змісту географічної освіти і соціокультурних традицій у країні-виробнику картографічної продукції, від розміщення її на карті світу. У сучасних атласах спостерігається тенденція до збільшення кількості тематичних карт, серед яких переважають соціально-економічні, висвітлення глобальних проблем людства, регіональних особливостей країн. Зміст цих творів збагачено за рахунок діаграм та графіків, довідкових таблиць та пояснювальних текстів. Атласам властивий сучасний дизайн і високоякісне поліграфічне видання.


У РОЗДІЛІ 2 “НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ НАВЧАЛЬНИХ АТЛАСІВ” обґрунтовано концепцію географічного атласу для вчителів середніх загальноосвітніх закладів; розглянуто загальні та конкретні принципи розробки атласу; охарактеризовано інформаційні джерела, покладені в основу його побудови; окреслено методичні положення проектування змісту і оформлення відповідних карт.


Робота зі створення географічного атласу для вчителів середніх загальноосвітніх закладів мала здійснюватися в декілька традиційних етапів: 1) етап наукової розробки атласу полягає в обґрунтуванні концепції атласу, розробці його тематичної структури і змісту, визначенні зв’язків між розділами та підрозділами, створенні списку карт, формулюванні проекту програми атласу, підготовці макету його компонування; 2) науково-організаційний етап передбачає вирішення таких завдань: визначення забезпеченості розробки атласу інформаційними джерелами, придатними для картографування; формування авторського колективу для роботи над конкретними розділами і картами; 3) на редакційно-підготовчому етапі мала здійснюватися статистична обробка інформації, виконуватися наукова розробка авторських оригіналів карт, проводитися рецензування цих карт, обиратися технологія видання атласу; 4) етап підготовки атласу до видання вимагає здійснення виробничого редагування авторських оригіналів карт, підготовки укладальницьких оригіналів карт, остаточного узгодження карт у межах усього атласу, виконання технічного редагування атласу.


Географічний атлас для вчителів середніх загальноосвітніх закладів – це комплексний навчальний атлас, складна картографічна модель, яка об’єднує цілісну систему тематично пов’язаних між собою, узгоджених карт, що доповнюють одна одну. В атласі узгодженими блоками карт змодельовано найсуттєвіші особливості структури, функціонування, взаємодії геосистем – сукупностей природних і соціально-економічних об’єктів, процесів та явищ. Концепція такого атласу включає основні принципи й інформаційні джерела (різного рівня та походження), які обґрунтовують та визначають його основні параметри (рис.1.).


Створення географічного атласу для вчителів базується на трирівневій системі принципів: загальних, визначальних і уточнюючих. Загальні принципи є керуючими при конструюванні усіх комплексних географічних атласів різного призначення і саме вони визначають концепцію атласного картографування в цілому. Серед них виділяють такі: тематичної повноти, конкретності і детальності, внутрішньої єдності, наукової обґрунтованості, сучасності, наочності та доступності.


 


Визначальними принципами є такі, що окреслюють характеристики атласу з погляду його призначення і методичної спрямованості. Це принципи відповідності до шкільних програм, рівномірного навантаження, стереотипності і стійкості до фізичного зношення. Принцип відповідності до шкільних програм передбачає адекватність змісту атласу вимогам інформаційно-методичних документів, які регламентують обсяг і якість знань для засвоєння учнями при вивченні географії. Тематична повнота різних розділів атласу, а також карт в окремих розділах характеризується різною наповненістю їхнього змісту. У разі постійного чергування різних за насиченістю карт атласу втрачається увага і погіршується усвідомлення читачами всієї інформації, тому важливим є дотримання  принципу рівномірної навантаженості змісту карт. Принцип стереотипності передбачає застосування для відображення окремих явищ прийомів і методів, які використовуються традиційно в картографії, до яких уже звикли користувачі, що полегшує читання карт і покращує сприйняття інформації. Принцип стійкості до фізичного зношення спрямований на суттєве покращення загального вигляду атласів за рахунок використання твердої обкладинки і паперу високої якості. Цей принцип випливає з умов використання картографічної продукції у навчальній практиці, коли повсякденне користування призводить до швидкої втрати “товарного” вигляду і псування атласу.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины