СОВРЕМЕННЫЙ ЭОЛОВЫЙ МОРФОГЕНЕЗ В БЕРЕГОВОЙ ЗОНЕ МОРЕЙ : СУЧАСНИЙ ЕОЛОВИЙ МОРФОГЕНЕЗ У БЕРЕГОВІЙ ЗОНІ МОРІВ

Краткое содержание

Розділ 1. Аналіз вивченості еолових процесів у береговій зоні Світового океану. Важливе значення еолового рельєфу в житті людини вимагало його дослідження вже давно. Суттєва активізація вивчення цього рельєфу відбулася  усередині ХІХ ст. З тих пір накопичилася велика кількість опублікованих робіт, які виконувалися у різних країнах і за різними напрямками (рис. 1). До середини ХІХ ст. у більшості робіт переважали якісні описи еолового рельєфу як елементу певної місцевості, максимальна увага приділялася швидкостям, напрямкам руху дюн, завданій шкоді та шляхам боротьби із негативним впливом рухомих дюн. З часом діапазон дослідження розширився, дослідження були сконцентровані на виявленні ролі деяких факторів (вітер, рослинність) у появі і динаміці дюн.На початку ХХ ст. активно втілюються кількісні описи. З 50-х років ХХ ст. більшість робіт було спрямовано на з’ясування залежності кількості піску, який переноситься вітром певної швидкості (Айбулатов, 1966; Егоров, 1953; Минкявичус, 1964; 1968; Bagnold,1966; Briguet,1923; Cooper, 1958; Guilcher, 1954; Kuenen,1960; Tnicart,1951). Але при цьому не ураховувалася дія інших факторів еолового рельєфоутворення, а в першу чергу — морських гідрогенних факторів, які є керівними в еволюції берегової зони взагалі.

У другій половині ХХ століття з’являється все більше робіт, присвячених отриманню кількісних характеристик і комплексному дослідженню еолового морфогенезу на морських берегах. Найвидатнішою була робота В.П. Зенковича (1962),  в якій він довів нерозривний зв’язок розвитку підводного схилу і берегу, сусідніх берегових ділянок у межах літодинамічних кошарок, різних факторів рельєфоутворення у береговій зоні. Вперше у літературі висловлюється припущення про зв’язок еолових процесів з загальною динамікою берегової зони, але яким чином і чому — не пояснювалося.