ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ : Экономико-географические основы сбалансированного развития УКРАИНЫ

Краткое содержание

Розділ І. Теоретико-методологічні основи дослідження збалансованого розвитку. Вивчення і узагальнення сучасних теоретико-методологічних праць з проблематики збалансованого розвитку дозволяє зазначити недостатню розробленість концепції ЗР загалом та її понятійно-термінологічного апарату - зокрема.

В роботі запропоновано визначення терміну “збалансований розвиток” (sustainable development) як: “збалансований економічний, соціальний та екологічний розвиток на основі сталого (в розумінні: невиснажливого, довготривалого, підтримуваного) використання ресурсів планети Земля”. На наш погляд запропоноване визначення досить точно розкриває суть проблем життєдіяльності суспільства в природі та завдань по розв’язанню суперечностей їх взаємовідносин як частини і цілого, оскільки суспільство є органічною і невід’ємною складовою частиною природи. Ці суперечності з’явились з часу виникнення суспільства, коли людина виділилася з числа решти живих організмів, які населяють планету і стало розвиватися на основі своїх, специфічних законів розвитку.

Дане визначення, на наш погляд, виражає суть збалансованого розвитку, його безперервність, довготривалість та умови, за яких він може бути досягнутий, а саме - постійне підтримання на кожному з етапів взаєморозвитку суспільства і природи  оптимальних пропорцій між ними та забезпечення невиснажливого і довготривалого використання ресурсів Природи для збереження подальшого існування і розвитку життя на Землі. Терміни “економічний” та “соціальний” відображають два найважливіші аспекти, властиві виключно суспільству, а “екологічний” - специфіку взаємовідносин суспільства з природою, їх взаємозалежність  та взаємовплив.

Досягнення збалансованого розвитку вимагає здійснення глобальної системної зміни поведінки людства в природі. Докорінна відмінність переходу до моделі збалансованого розвитку від попередніх змін етапів розвитку людства  полягає в тому, що його забезпечення потребує не тільки збереження існуючого на сьогодні природного потенціалу, але й забезпечення ренатуралізації природи при одночасному продовженні якісного поступального розвитку суспільства.

ЗР слід розглядати як перехід до тривалої коеволюції (синхронної взаємообумовленої зміни параметрів суспільства і біосфери, яка матиме головною метою досягнення динамічного і стійкого балансу між ними на основі суворого дотримання законів взаємодії суспільства і природи). В такому значенні перехід до збалансованого розвитку, до якісно нового стану суспільства і природи можна розглядати як практичну реалізацію ноосфери (“сферу розуму”),  розроблену у працях В.І. Вернадського.

Збалансованість розвитку суспільства і рівновагу його взаємовідносин з природою визначають, зокрема, такі чинники як:

-               масштаби використання людством природних ресурсів для забезпечення потреб населення і господарства, характер і напрямки практичного використання природно-ресурсного потенціалу;

-               рівень природоємності виробництва і зумовлений ними ступінь антропогенного впливу на навколишнє природне середовище; особливості динаміки демографічних процесів;

-               забезпеченість народонаселення основними природними ресурсами, життєво необхідними компонентами та якісними умовами навколишнього природного середовища;

-               вибір та узгодження довготривалих цілей суспільного розвитку, узгодження національних інтересів окремих країн у сфері взаємовідносин з природою на основі розуміння спільної  відповідальності людства за стан і якість природи Землі, збереження життя на планеті.

Проблема збалансованого (сталого) розвитку є міждисциплінарною,  в її опрацюванні повинні використовуватись наукові знання багатьох фундаментальних і прикладних наук. На сьогоднішній день можна зазначити першочергову необхідність теоретико-методологічного вивчення і опрацювання тих блоків концепції ЗР, які обґрунтовують  її філософські, світоглядні аспекти, а саме:

1.                 Вивчення природи нашої планети як основи виникнення людства, джерела ресурсів та середовища його існування.

2.                 Вивчення суспільства, що пов’язане з природою діалектичними зв’язками як частина і ціле, яке є, з одного боку, невід’ємною частиною природи, а з іншого –  елементом у системі природних зв’язків, котрий вийшов на якісно новий рівень розвитку і розвивається за власними, відмінними від природних законами.

3.                 Вивчення взаємодії суспільства і природи, пізнання законів, закономірностей і механізмів цієї взаємодії як основи для здійснення коеволюційних змін у природі і суспільстві та досягнення збалансованого розвитку на планеті.

   Економіко-географічне вивчення проблем збалансованого розвитку окремої країни має враховувати дві основні групи факторів, котрі визначають його можливості, а саме: зовнішні та  внутрішні фактори збалансованого розвитку. У відповідності з цим можна виділити і два основні рівні вивчення зазначених проблем:

1.     Наддержавний, в т.ч. підрівні:

   1.1. планетарний (глобальний);

   1.2. макрорегіональний.

2. Державний, в т.ч. підрівні:

   2.1. загальнодержавний;

   2.2. внутрішньодержавний (регіональний);

   2.3. локальний.

  Всі рівні вивчення є ієрархічно пов’язаними між собою і розглядаються як ланки єдиної системи економіко-географічного вивчення проблем ЗР.

Україна ще донедавна не була активним суб’єктом, котрий самостійно визначав і реалізовував політику розвитку власної території та її окремих регіонів. Водночас в українській географії  протягом тривалого часу проводились значна робота щодо вивчення особливостей та закономірностей просторової диференціації природного середовища, населення і господарства та їх поєднань у вигляді комплексів і систем. Ці традиції дослідження, теоретико-методологічні розробки і методичні напрацювання є потужним фундаментом, який необхідно обов’язково використовувати для подальшого розвитку суспільно-географічних досліджень з даної проблематики в сучасних умовах, при розробці наукових засад формування державної політики ЗР в Україні на різних рівнях.

Однією з важливих проблем переходу до збалансованого розвитку є створення і розробка відповідних показників, систем індикаторів, які б дозволяли досить точно і коректно аналізувати та досліджувати суть всіх процесів та взаємозв’язків, котрі в сукупності визначають параметри розвитку суспільства і його життєдіяльності в природі та ступінь “збалансованості” зазначеного розвитку.

В залежності від того, які аспекти розвитку відображають зазначені показники, їх розділяють на різні групи. Ми пропонуємо виділити групу економіко-географічних індикаторів ЗР. Вони мають характеризувати, насамперед, територіальні аспекти розвитку суспільства і його впливу на навколишнє природне середовище та зворотного впливу антропогеннозміненої природи на можливості і територіальні особливості розвитку суспільства.

Основними принципами, яких ми намагались дотримуватися при використанні вже існуючих і розробці власних показників ЗР, були:

-         відповідність індикаторів напрямкам і змісту економіко-географічних досліджень;

-         доступність статистичних даних на всіх рівнях: від глобального  до локального;

-         репрезентативність індикаторів, що застосовуються; мінімізація їх кількості;

-         відсутність дублювання одним показником інших, недопущення повторних рахунків окремих показників;

-         можливість здійснення моніторингу і постійного оновлення статистичної інформації;

-         можливість розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи статистичної звітності на базі результатів, отриманих внаслідок здійснених розробок.

Формулювання узагальнюючих висновків для прийняття стратегічних рішень щодо управління розвитком вимагає розробки і застосування інтегральних показників збалансованості розвитку. В цьому напрямі здійснена значна робота. На сьогоднішній день розроблено досить багато інтегральних індикаторів, котрі характеризують суть взаємовідносин суспільства і природи в контексті проблематики  ЗР.

Ми запропонували інтегральний економіко-географічний індекс збалансованості розвитку. Зазначимо, що цей показник відображає не всі аспекти збалансованості та  не є самодостатнім. Його побудовано на основі розрахунків восьми окремих індексів, кожен з яких розраховано на базі декількох перемінних. (В подальшому можливо удосконалення показника).

 Загальна формула розрахунків індексу збалансованості розвитку має вигляд:

             (Іжн · Ів · Ізнт · Ізпр) + 0,5 · (Ікв + Іін)

Ізр  =                                                                     , 

           (Ідн + Іпрв)

   де   Ізр – інтегральний індекс збалансованості розвитку;

Іжн – індекс життєстійкості населення;

Ів – індекс виробництва ВВП (для регіонів України – ВДВ; де: ВВП – валовий внутрішній продукт, ВДВ – валова додана вартість)  в розрахунку на одного жителя;

І знт – індекс забезпеченості населення ресурсами території;

Ізпр – індекс забезпеченості ресурсами навколишнього природного середовища;

Ікв – індекс капіталовкладень (інвестицій в основний капітал);

Іін – індекс інвестицій;

Ідн – індекс демографічного навантаження;

Іпрв – індекс природоємності ВВП (для регіонів України - ВДВ).

Конкретно індекси для окремої країни, на основі яких розраховувався інтегральний індекс збалансованості розвитку для кожної з них, обчислювався наступним чином:

Іжн = Ітжн / І сн, де: Ітжн – Індекс тривалості життя населення; Існ – Індекс смертності населення;

Ітжн = (тривалість життя населення країни) / (тривалість життя населення світу);

І сн = (смертність населення країни) / (смертність населення світу);

Ів =  (обсяг ВВП країни / чисельність населення країни) / (обсяг ВВП світу / чисельність населення світу);

Ізнт =  (площа території країни / чисельність населення країни) / (площа території світу / чисельність населення світу);

Ізпр = 0,5 · (Ізнпр + Ізтпр), де: Ізнпр - Індекс забезпеченості населення природними ресурсами; Ізтпр – Індекс забезпеченості території природними ресурсами.

Ізнпр = 0,25 · (Ізнт + Ізнв + Ізнл + Ізнзт), де:

Ізнт - Індекс забезпеченості населення ресурсами території = (площа території країни / чисельність населення країни) / (площа території світу / чисельність населення світу);

Ізнв – Індекс забезпеченості населення водними ресурсами = (запаси місцевих водних ресурсів країни / чисельність населення країни) / ( запаси місцевих водних ресурсів світу / чисельність населення світу);

Ізнл – Індекс забезпеченості населення лісовими ресурсами = (площа лісів країни / чисельність населення країни) / (площа лісів світу / чисельність населення світу);

Ізнзт – Індекс забезпеченості населення захищеними територіями = (площа захищених територій країни / чисельність населення країни) / (площа захищених територій світу / чисельність населення світу);

Ізтпр – Індекс забезпеченості території природними ресурсами.

Ізтпр = (Ізтв + Ізтл + Ізтзт) / 3, де:

Ізтв – Індекс забезпеченості території водними ресурсами = (запаси місцевих водних ресурсів країни / площу території країни) / (запаси місцевих водних ресурсів світу / площа території світу);

Ізтл – індекс забезпеченості території лісовими ресурсами = (площа лісів країни / площа території країни) / (площа лісів світу / площа території світу);

Ізтзт – Індекс забезпеченості території захищеними територіями = (площа захищених територій країни / площа території країни) / (площа захищених територій світу / площа території світу);

Ікв = 0,5 · (Іквв + Іквт), де:

Іквв – Індекс капіталовкладень по відношенню до обсягів виробництва; Іквт – Індекс капіталовкладень по відношенню до площі території;

Іквв = (обсяги капіталовкладень в країні  / ВВП країни) / (обсяги капіталовкладень в світі / ВВП світу);

Іквт = (обсяги капіталовкладень в країні / площа території країни) / (обсяги капіталовкладень в світі / площа території світу);

Іін =  0,5 · (Іінвкр + Іінзкр), де: Іінвкр - Індекс інвестицій в країну; Іінзкр – індекс інвестицій з країни.

Іінвкр = 0,5 · (Іінвкрв + Іінвкрт), де:

Іінвкрв - Індекс інвестицій в країну по відношенню до обсягів виробництва = (обсяги інвестицій з-за кордону країни / ВВП країни) / (обсяги інвестицій з-за кордону в світі в цілому / ВВП світу);

Іінвкрт - Індекс інвестицій в країну по відношенню до території  = (обсяги інвестицій з-за кордону країни / площу території країни) / (обсяги інвестицій з-за кордону в цілому в світі / площу території світу);

Іінзкр = 0,5 · (Іінзкрв + Іінзкрт), де:

Іінзкрв - Індекс інвестицій з країни по відношенню до обсягів виробництва = (обсяги інвестицій з  країни / ВВП країни) / (обсяги інвестицій за кордон у світі в цілому / ВВП світу);

Іінзкрт - Індекс інвестицій з країни по відношенню до території = (обсяги інвестицій з країни / площу території країни) / (обсяги інвестицій за кордон у цілому в світі / площу території світу)

Ідн = 0,5 · (Іщн + І(днн)²), де:

Іщн – Індекс щільності населення; І(днн)² – індекс квадрату динаміки населення;

Іщн = (щільність населення країни / щільність населення світу );

І(днн²) = (динаміка чисельності населення країни)² / (динаміка чисельності населення світу)².

 Індекс динаміки чисельності населення визначався по квадрату значення показника, виходячи з того, що ми вважаємо від'ємну динаміку чисельності населення в окремих країнах, де вона має місце, фактором, що вкрай негативно впливає на можливості збалансованого розвитку;

Іпрв = 0,2 · (Івємв + Івв + Іееємв + Іеємв + Ішвап), де:

Івємв – Індекс водоємкості виробництва ВВП; Івв – Індекс використання водних ресурсів; Іееємв  – Індекс електроенергоємності виробництва ВВП; Іеємв – Індекс енергоємності виробництва ВВП; Ішвап - Індекс шкідливості виробництва ВВП для атмосферного повітря;

Івємв = (обсяг використання водних ресурсів країни / обсяг ВВП країни) / (обсяг використання водних ресурсів світу / обсяг ВВП світу);

Івв = (обсяг використання водних ресурсів за рік в країні / обсяг запасів водних ресурсів країни) / (обсяг використання водних ресурсів за рік в світі / обсяг запасів водних ресурсів світу);

Іееємв = (використання електроенергії в країні / обсяг ВВП країни) / (використання електроенергії в світі / обсяг ВВП світу);