ВЛАСНА НАЗВА В КОМПОЗИЦІЙНО-СМИСЛОВІЙ СТРУКТУРІ ВІРШОВАНИХ ТЕКСТІВ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ: КОМУНІКАТИВНО-КОГНІТИВНИЙ ПІДХІД

Краткое содержание

Розділ І. "Композиційно-смислова структура віршованих текстів американської поезії крізь призму власної назви". З метою обґрунтування нашого підходу в дисертації подано критичний аналіз поглядів на поняття композиції поетичного тексту, що формувались протягом двох останніх століть. Кожна наукова парадигма підкреслювала різні домінантні чинники цього складного феномену, які не можуть бути проігноровані сучасною лінгвістичною теорією.

Історична поетика визначає композицію художнього твору як розвиток і спосіб утілення типових сюжетів (О.М.Веселовський, О.М.Фрейденберг). У контексті нашої роботи ідеї, розроблені представниками цього напряму, дали поштовх для виявлення концептуальних схем КСС віршованих текстів.

Структурна поетика розуміє під композицією форму побудови художнього твору, що проявляється у значущості співвідношення окремо взятих його частин (Р.Барт). У руслі цього наукового напряму народжується поняття КСС тексту (Ю.М.Тинянов, Н.Енквіст). Постструктуралізм виходить з ідеї декомпозиції тексту, яка має на меті винайдення не єдиної “глибинної структури”, а навпаки – множинності структур. Ідея декомпозиції як археології смислу, а не руйнування структури (Ж.Дерріда) слугує підґрунтям для реконструкції концептуальних схем КСС, а також для пошуку вписаних у текст вірша стратегій і тактик його композиції.

У світлі семантичної поетики композиція художнього тексту тлумачиться як особливість організації його змісту (М.Л.Гаспаров), що складається з універсальних текстових смислів “час”, “простір”, “людина”, “подія” (В.В.Виноградов, І.Я.Чернухіна). У контексті дисертаційного дослідження ми використовуємо поняття універсальних текстових смислів, які, на нашу думку, відображають відповідні категоріальні архетипні концепти КОЛИСЬ, ДЕСЬ, ДЕХТО / ДЕЩО, ДІЄ ТАК (С.А.Жаботинська). Такі концепти є окремими семантичними вузлами концептуальних схем КСС вірша, що віддзеркалюють певні знання та вибудовують семантичний простір поетичного тексту.

Когнітивна поетика зорієнтована на визначення тих лінгвокогнітивних механізмів, що задіяні на всіх рівнях художнього твору, починаючи від його задуму автором до сприйняття й осмислення читачем. На основі теоретичних здобутків представників когнітивної поетики (Р.Цур, M.Tернер, М.Фріман, П.Стокуел, О.П.Воробйова, Л.І.Бєлєхова), ми визначаємо композицію вірша як лінгвокогнітивний конструкт, що існує в художньо-поетичній свідомості певної історично-культурної спільноти, американської зокрема. Цей конструкт скеровує формування поетичного тексту та обумовлює типи його КСС.

Дослідження жанрово-смислової структури віршованих текстів американської поезії ХХ століття виявили розмитість жанрів, порушення канонів віршотворення, народження нових стилів (В.К.Шпак, І.П.Ільїн), викликане тенденціями віршованого мовлення до прозаїзації (Н.Н.Іванова, І.І.Ковтунова) та наративності (Р.Цур). Наративність, тобто оповідальність, сюжетність, великою мірою зумовлена наявністю у тексті вірша власних назв (далі ВН), оскільки імена здатні накопичувати й зберігати в собі інформацію минулого (Г.Г.Молчанова), формувати свій внутрішній сюжет. Проведений нами аналіз поетичних творів, для яких характерною є наративність, продемонстрував, що у КСС таких текстів майже завжди використовується ВН. Це уможливило вивчення композиції віршів крізь призму ВН та виявлення типів їх композиційно-смислової структури.

У реферованій дисертації доводиться, що КСС віршованого тексту ґрунтується на певних когнітивних структурах, закріплених у свідомості інтерпретативної спільноти, які отримали назву базових концептуальних схем КСС. Останні лежать в основі художньо-поетичної компетенції автора й читача твору та являють собою частину бази мисленнєвої діяльності людини. Вони є так званими фабульними схемами, які походять від прасюжету та його когнітивного сценарію композиції. У ході поліфазної еволюції та дискурсивної реалізації прасюжет розгалужувався на численні фабульні утворення (О.М.Фрейденберг), але зберігав наявність сталих смислових категорій, що притаманні будь-якому художньому тексту в будь-який період його створення (І.Я.Чернухіна). Вони існують у формі категоріальних архетипних концептів КОЛИСЬ, ДЕСЬ, ДЕХТО / ДЕЩО, ДІЄ ТАК, які у складі концептуальної схеми КСС відіграють роль її семантичних вузлів, що можуть бути вираженими ВН. Категоріальні архетипні концепти КОЛИСЬ та ДЕСЬ унаслідок онтологічного зв’язку часу і простору відтворюються в поетичному творі у своїй єдності та формують категорію хронотопу (М.М.Бахтін). У проаналізованому нами корпусі матеріалу загальний репертуар базових концептуальних схем КСС обмежується шістьма схемами розвитку смислу вірша:

1)     об'єктно-подієва концептуальна схема КСС

     {[[((ДЕХТО / ДЕЩО) ДІЄ ТАК) КОЛИСЬ] ДЕСЬ]};

2)     подієво-об'єктна концептуальна схема КСС

     {[[((ДІЄ ТАК) ДЕХТО / ДЕЩО) КОЛИСЬ] ДЕСЬ]};

3)     об'єктно-локутивна концептуальна схема КСС

     {[[((ДЕХТО / ДЕЩО) КОЛИСЬ) ДЕСЬ] ДІЄ ТАК]};

4)     локутивно-об'єктна концептуальна схема КСС

     {[[((КОЛИСЬ) ДЕСЬ) ДЕХТО / ДЕЩО] ДІЄ ТАК]};

5)     подієво-локутивна концептуальна схема КСС

     {[[((КОЛИСЬ) ДЕСЬ) ДІЄ ТАК] ДЕХТО / ДЕЩО]};

6)     локутивно-подієва концептуальна схема КСС

     {[[((ДІЄ ТАК) КОЛИСЬ) ДЕСЬ] ДЕХТО / ДЕЩО]}.

У результаті дослідження прототиповою виявилась об'єктно-подієва концептуальна схема КСС {[[((ДЕХТО / ДЕЩО) ДІЄ ТАК) КОЛИСЬ] ДЕСЬ]}. Вона слугує підґрунтям КСС великої кількості віршованих текстів американської поезії. Для контрольного аналізу ми використали 200 поетичних творів суцільної вибірки, із числа яких було виявлено 61 вірш (30,5%) такого композиційного типу. Ці поетичні тексти мають набір спільних ознак, головною з яких є актуалізація об'єкта художньої оповіді, що часто виражається ВН. Паралельно зображується комплекс якостей та подій, пов'язаних з цим об'єктом. Однак часові та просторові відношення відходять на задній план. У таких віршах зображуване сприймається у різних хронологічних ракурсах і може бути спроектованим на будь-який період реального часопотоку. Прикладом, що ілюструє прототипову концептуальну схему КСС, є твір К.Сендберга "Old Timers", поданий у вигляді конфігурації семантичних вузлів у фрагментах тексту (див. Рис.1). Тут і далі ВН виділені нами.