Ландшафтно-екологічний аналіз природокористування (на прикладі території Сумської області)

Краткое содержание

У  першому розділі “теоретико-методологічні основи ландшафтно-екологічних досліджень природокористування” розкрито зміст поняття природокористування та визначено його місце у вирішенні екологічних проблем взаємодії природи і суспільства; сформульовано основні принципи раціонального природокористування та шляхів його оптимізації; проведено аналіз становлення теоретико-методологічних основ ландшафтно-екологічних досліджень природокористування; викладено суть, наукові підходи і принципи ландшафтно-екологічного аналізу природокористування.

ЛЕА території як комплексний метод пізнання сучасного ландшафтогенезу, становлення, розвитку, стану та прогнозування просторово-часової структури різнорангових ландшафтних структур покликаний впорядкувати послідовність вивчення та оцінки системи природокористування з метою його оптимізації. Методологічну основу ландшафтного аналізу складає розуміння характеру взаємозв’язків у системі “природа-суспільство”, які реалізуються через конкретні соціально- та природно обумовлені види природокористування, а також системний ландшафтно-екологічний підхід до оцінки природно-антропогенних систем (Гродзинський, 1993), вивчення їх блоків та системи взаємозв’язків між ними, які розглядаються як територіальні одиниці локального ієрархічного рівня, полікомпонентні за структурою.

Теоретико-методологічною основою ЛЕА природокористування виступає сукупність системного, ландшафтного, екологічного, ландшафтно-екологічного, історичного, соціально-економічного, а також ландшафтно-типологічного наукових підходів до його оптимізації, та система загальних принципів : ландшафтно-функціонального, історико-ландшафтного, структурно-ландшафтного, ландшафтно-організаційного (проектного), які розкривають комплекс взаємозв’язків у системі “ландшафт – вид  природокористування”, і можуть бути доповнені наступними ландшафтно-екологічними властивостями геосистем, як об’єктів природокористування : системності, ієрархічності, генетичності, динамічності, стійкості функціонування, відкритості, поляризованості, екологічної різноманітності.

науковий підхід до проблеми раціонального природокористування як складової частини взаємодії суспільства і природи включає в себе проблеми комплексного використання природних умов та ресурсів у їх територіальних поєднаннях і являє собою сферу виробничої та наукової діяльності, спрямовану на комплексне вивчення, освоєння, використання, перетворення, відновлення, покращення й охорону природного середовища та природних ресурсів з метою розвитку виробничих сил та забезпечення сприятливих умов для життя людини. ландшафт розглядається як об’єкт природокористування й техногенного впливу, а його властивості виступають своєрідними детермінантами по відношенню до форм господарського використання. При цьому природокористування виступає як фактор перетворення структури і функцій ландшафту, специфічний за своїми основними видами.

Проблема природокористування у кожному конкретному регіоні вирішується за допомогою прикладних досліджень з використанням системного географічного підходу, комплексного вивчення актуальних геосистем і їх компонентів. У процесі виробництва експлуатуються перш за все природні ресурси ландшафту, який виконує при цьому певні соціальні функції і приходить у стан, їм відповідний. Тому з практичної точки зору важливим є висновок про те, що для забезпечення оптимального природокористування необхідно враховувати ступінь зміненості та функціональної відповідності ландшафту способу його господарського використання, і що раціональне використання ландшафтів  передбачає перш за все збереження й збагачення їх компонентів та властивостей, які є ресурсами даного виду природокористування.

У другому розділі “Методика ландшафтно-екологічного аналізу природокористування” запропоновано концепцію ЛЕА природокористування та висвітлено особливості методики, розробленої та застосованої автором при проведенні дослідження.

В цілому ЛЕА природокористування уявляється як цілісний дослідницький процес, що здійснюється за певною програмою і відбувається у три стадії : вербального обґрунтування, деталізації емпіричної і побудови концептуальної моделі, реалізації концепції ЛЕА природокористування (рис. 1).

Основою реалізації концепції ЛЕА природокористування Сумської області є вивчення закономірностей ландшафтної диференціації території шляхом з’ясування специфіки взаємодії і взаємовпливу ландшафтоутворюючих компонентів та факторів, а також показників динаміки геокомплексів у вигляді несприятливих фізико-географічних процесів і явищ, які визначають особливості функціонування й розвитку геосиcтем, та прогнозування інтенсивності й місць їх прояву. Результатом ландшафтного аналізу є створення картографічної моделі ландшафтно-типологічної структури території в масштабі 1:200 000 з розгорнутою легендою та наступною всебічною характеристикою геосистем, з послідуючою розробкою класифікації й типології ландшафтних комплексів і регіональних структур, які визначають специфіку організації раціонального природокористування в регіоні.