МОРЕГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНСЬКОГО ПРИАЗОВ’Я: СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ : Морехозяйственный комплекс УКРАИНСКОГО ПРИАЗОВЬЯ: Географическое ИССЛЕДОВАНИЯ

Краткое содержание

У першому розділі ”Теоретико-методологічні та методичні засади дослідження морегосподарського комплексу” визначається суспільно-географічна сутність, принципи та закономірності розвитку МГК, розглядаються соціально-економічні та природно-екологічні умови і ресурси його функціонування та розвитку, розробляються методичні засади дослідження і оцінки природно-ресурсного потенціалу (ПРП), структури і динаміки МГК.

Сучасний стан розвитку України як незалежної держави характеризується подальшим поглибленням процесів поділу праці – як міжрайонного, так і міжнародного, наслідком чого є зростання ролі приморських регіонів як фасадів держави: в умовах берегової зони в цілому відзначається інтенсифікація ресурсокористування та збільшення ресурсоспоживання. Розвиток специфічних господарських ланок, що використовують ресурси моря та континенту в берегових зонах призводить до формування МГК.

МГК визначається нами як складне, багатопрофільне, цілісне та компактне аквально-територіальне функціонально-виробниче і суспільно-екологічне формування у складі якого виділяються: а) ресурси моря та приморської зони; б) галузі їх розвідки, освоєння, розробки (переробки), використання і охорони; в) морський транспорт; г) портове господарство та виробничу інфраструктуру; д) господарська діяльність у приморській зоні, яка впливає на екологічний стан моря та узбережжя; е) рекреаційне ресурсокористування і рекреаційна діяльність; ж) соціально-екологічна діяльність. Застосування системно-структурного аналізу дозволило нам більш детально структурувати та досліджувати названі блоки-складники МГК (рис. 1).

На нашу думку, межами МГК слід визнати межі низових адміністративних районів, оскільки це дозволяє здійснювати управління господарським розвитком. Основними закономірностями та особливостями розвитку МГК є:

-    нерівномірність розміщення морегосподарської діяльності, пов’язана з низькою просторовою концентрацією більшості ресурсів акваторії ;

-    поєднання економічної та екологічної взаємодії морських (аквальних) і берегових (територіальних) систем;

-    посилений вплив політичних процесів на розвиток та функціонування МГК;

-    формування специфічної аквально-територіальної організації, з подальшим зрушенням соціально-економічних просторових систем як вглиб континенту, так і на нові ділянки акваторії (тобто розширення хінтерланду і форланду).

Характер ресурсокористування в межах МГК значною мірою впливає на формування просторових соціально-економічних систем, а отже і суспільно-географічних умов функціонування МГК. Більшість галузей МГК можна віднести до руральних (сільське господарство – на прибережних територіях) та напівруральних (в першу чергу рибальство, видобувна промисловість, морський транспорт та портове господарство). Акцентуємо, що руральність та напівруральність переважної більшості видів морегосподарської діяльності в МГК багато в чому визначає особливості його аквально-територіальної організації, адже природні умови і ресурси значною мірою лімітують розміщення галузей.