СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НЕОЛОГІЗМИ ТА ОКАЗІОНАЛІЗМИ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ВАРІАНТІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: СТРУКТУРА – СЕМАНТИКА – ФУНКЦІОНУВАННЯ : СОЦИАЛЬНО-ПОЛИТИЧЕСКИЕ неологизмы И неологизмов В американском варианте английского языка: СТРУКТУРА - СЕМАНТИКА - ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету дослідження, його об’єкт та предмет, окреслено хронологічні рамки, сформульовано методологічні принципи, якими керувався дисертант під час роботи. Розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне й практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ – “Трактування проблеми соціально-політичних неологізмів (СПН) і соціально-політичних оказіоналізмів (СПО) в лінгвістичній літературі” – присвячений основним положенням про соціальну детермінованість мовних явищ, характеристиці попередніх праць з досліджуваної проблеми і  висвітленню питання про неологізми та оказіоналізми у сучасному мовознавстві.

Поміж мовознавців існують різні погляди стосовно ідентифікації та критеріїв визначення неологізмів, їхньої диференціації та співвідношення з поняттями “новоутворень”, “інновацій”. Є.В.Розен стверджує, що чинник часу виникнення слова є визначальним у з’ясуванні ступеню його новизни. А.А.Радченко вважає, що основним у визначенні неологізмів є не його хронологічні межі, а функціональна доцільність нової номінації. Г.І.Міськевич і Л.К.Гельцова вказують на такі умови, що сприяють входженню слова в мову: функціональна доцільність, критерій правильності, вплив позамовних чинників і частотність вживання слова. А.Г.Ликов характеризує неологізм як слово, яке знаходиться на початковому періоді свого історичного життя в мові.  У працях Н.М.Булавіна, Н.Ю.Топурідзе-Сумбатової основними критеріями визначення неологізмів є новизна їхніх змісту і форми. Слід дотримуватися погляду, за яким неологізми  – це новоутворені чи переосмислені і зареєстровані слова, що 1) частково нові за формою і повністю або частково нові за змістом (Dallasgate, retribilization); 2) нові за формою і повністю чи частково нові за змістом (hashaholic, inflump); 3) старі за формою, але нові за змістом (pacification, presence); 4) слова повністю нові за формою, а за змістом старі (edbiz, Irenology); 5) запозичення (je m’en foutisme, aperturismo), котрі з’явились у мові під впливом позамовних та внутрішньомовних чинників для відбиття і назви нових чи старих явищ і процесів об’єктивно існуючого світу та суб’єктивної його оцінки мовними засобами.

Соціально-політичні неологізми – це нові слова, які пройшли стадії узуалізації, акцептуалізації і частково лексикалізації, зареєстровані у лексикографічних джерелах та використовуються для позначення явищ і процесів, пов’язаних із суспільно-політичною та економічною ситуацією, із зовнішньою та внутрішньою політикою і розвитком відносин між державами.

Соціальні-політичні оказіоналізми – це мовленнєві конкретно-ситуативні, створені ad hoc за традиційними і нетрадиційними (новими) словотвірними моделями слова, які проходять стадію узуалізації у ході їхньої адаптації в мові, проте ще не зареєстровані у словниках неологізмів, хоч і служать для нової назви денотату.

Критерії розмежування соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів такі: 1) неологізми є лексичними одиницями мови і мовлення, а оказіоналізми   – лише мовлення;  2) для неологізмів наявність автора не є суттєвою, а для оказіоналізмів – вона суттєва; 3) неологізми мають позатекстове і текстове  значення, а оказіоналізми лише  текстове; 4) новизна неологізмів пов’язана передусім з новизною денотату, а новизна оказіоналізмів – із незвичністю поєднання морфем та компонентів слів; 5) свіжість неологізмів з часом зникає внаслідок їхньої повної лексикалізації. Є випадки їхнього переходу в архаїзми: Cubanologist, Brezhnev Doctrine, Bolshevize і т.п. Новизна оказіоналізмів хоч і зникає з часом, проте незвичність форми залишається: pollutician, Euroshima, Cartergate і т.п.

Соціально-політичні оказіоналізми згруповано за такими трьома типами: 1) оказіоналізми, що утворені за загальноприйнятими моделями і ще не зареєстровані у словниках неологізмів: Reaganaut, Nasserite, globflation та ін.; 2) оказіоналізми, які утворені за аналогією із добре відомим терміном: ayatolocracy (bureaucracy), Rambomania (dipsomania), White Housese (jou alese), та ін.; 3) оказіоналізми, які утворені нетипово, довільно: peace-is-my-middle-name, a-curse-on-both-your-houses, good-guy-nigh-on-superman  і т.п.

Таким чином, беручи до уваги не тільки позамовну соціальну детермінованість виникнення соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів, а й внутрішньомовну потребу номінації і комунікації, враховуючи різноманітні концепції трактування неологізмів і оказіоналізмів у лінгвістичній літературі, а також виокремлення різних критеріїв їхнього розмежування, можемо зробити висновки до першого розділу:

1.  Оскільки у мовознавстві існує велика кількість концепцій стосовно слова як одиниці мови і мовлення і ще немає його єдиного усталеного всебічного визначення, то це ускладнює розмежування неологізмів та оказіоналізмів і їхню ідентифікацію. Однак у даному дослідженні зроблено спробу дати визначення соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів та диференціювати їх на рівні дихотомії мова – мовлення.

2.  Серед чинників, які зумовлюють появу нових слів (потреба номінації і комунікації), поміж критеріїв, які є показниками новизни слів (час, мовний простір), слід виокремити передусім новизну форми і змісту, новизну денотатів, які ці слова відбивають, а також сприйняття названих мовно-мовленнєвих утворень як нових у першу чергу носіями мови.

3.  Враховуючи думку провідних мовознавців, можемо стверджувати, що показниками лексикалізації новоутворених слів є насамперед їхнє входження в систему парадигматичних і синтагматичних відношень та реєстрація у лексикографічних джерелах.

4. Побічний додатковий зміст новітніх лексичних одиниць у публіцистичних текстах і в інших матеріалах засобів масової інформації проявляється в тому, що в ньому віддзеркалюються не тільки соціально-економічні, політичні явища, а й світоглядні позиції, переконання мовців, в тому числі й укладачів словників.

Другий розділ – “ Структурно-семантичні ознаки соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів” присвячений найпродуктивнішим способам словотворення неологізмів. За результатами дослідження виявлено, що суфіксація (1226 одиниць) і префіксація (875 одиниць) є найпродуктивнішими. Менше продуктивними є телескопія (212 слів), конверсія (63 слова). У словотворенні помітна  висока словотворча активність префіксів заперечення anti-, de-, non- у неологізмах та оказіоналізмах, які  утворені за словотвірними моделями anti + n = N, de + v = V, non + n = N (anticorruption, de-Americanize, nonpolicy), та низька продуктивність префіксів hyper-, mini- у неологізмах, утворених за словотвірними моделями hyper + n = N, mini + n = N (hyperaggressiveness, minibudget). Високу активність виявляють суфікси -ism, -ist, -ization (womanism, Pekinologist, Albanianization).

Послуговуючись класифікацією О.С.Кубрякової, серед неологізмів, утворених шляхом суфіксації, виокремлюємо три групи суфіксів для появи неологізмів, а саме: оцінювальні: -ese, -ite, -nik, -ness, -manship, -ie, -cracy, -phobe, -ish, ‑dom, -esque, -itude, -y, -ster, -ee,  -ics, -ola; класифікаційні суфікси, які визначають певний семантичний клас: er, -ist, -ee, -ster, -nik; транспонуючі, які здійснюють редистрибуцію основи. До них належать: -ology, ‑ation, -ize, ‑ ic, ‑manship, -ism, -ness, -al, -cracy, -ish, -ing, -ly, -ous.

За участю компонентів складних слів утворено 984 неологізми суспільно-політичного змісту. Активними виявилися компоненти  micro-, mega-, crypto- (microinstability, megarich, cryptocolonial). Нові компоненти складних слів, такі як nega-, -oriented, dino-, run-of-the-, industrio-, -scam (negademand (negative), action-oriented, run-of-the-alley (common hoodlums), dinomania, industrio-nuclear,  petroscam (fraudulent  scheme) є свідченням того, що внутрішньомовні чинники в утворенні нових слів мають невичерпні можливості сприяти новоутворенням суспільно-політичного змісту.

Конверсія також розглядається як особливий спосіб утворення неологізмів, оскільки вона є таким морфолого-синтаксико-семантичним способом словотво- рення, в якому словотворчим рушієм служить сама парадигма слова. 63 неологізми утворено шляхом конверсії (Watergate v, war-game v). Вони свідчать про постійну семантичну динаміку серед новоутворень.

Шляхом усічення структури слів утворено 580 неологізмів  та оказіоналізмів. Це передусім акроніми, апокопа, еліпс і змішаний тип скорочень, напр.: ADI (acceptible daily intake), BOSS (Bureau of State Security), terr (terrorist) та ін. У дисертації запропоновано тезу про те, що слова-скорочення скороминущі, а через те загальна реєстрація подібних утворень є недоцільною, хоч з пізнавальною метою, вона, очевидно, була б виправданою.

Структурний аналіз 212 нових слів-телескопізмів дає підстави вважати, що у сучасному словотворенні помітна тенденція поєднання двох видів словотворення – скорочення та телескопії (як виду словоскладання). Унаслідок відсікання початкової, кінцевої та середньої частини основ  телескопізми видозмінюються за формою і за змістом. Це, очевидно, складає структурно-семантичний механізм пом’якшення соціально-політичного змісту окремих неологізмів і оказіоналізмів в АВАМ, що підтверджується такими прикладами як dawk (dove + hawk), civex (civilian extraction), concom (coordinating committee) і низкою інших нових телескопізмів.

Серед соціально-політичних неологізмів складних слів нараховано 1192 одиниці. Проаналізовано два типи складних слів: 1) слів, утворених зі звичайних, простих за структурою слів; 2) слів, у яких принаймні один із компонентів є похідною основою. До першого типу належать  такі складні слова, як work-release adj, demand-pull n, daylight v. До другого – brain-drainer n, jobholder n, also-runner n. Найпродуктивнішою в утворенні складних слів виявилась структурна модель N + N. За цією моделлю утворено  459 складних слів, таких як star-warrior, bridge-builder, sleazebag  та ін.

Неологізми із другим компонентом person: pressperson, clergyperson, mediaperson є свідченням нової тенденції у АВАМ – вживати слово person замість слів man, woman чи суфіксів -esse, -ine, -ette  для передачі поняття роду іменників, чи радше, для уніфікації цього поняття. Поштовхом для їх появи є подальша емансипація жінок у вирішенні різноманітних, побутових, соціально-політичних, та інших проблем сучасного суспільства.

Дослідження структурно-семантичних особливостей фразеологічних та перехідних лексикалізованих словосполучень (3859 одиниць) показує, що такі неологізми належать до іменних словосполучень і утворюються за звичними моделями: N + N (gesture politics), A + N (Queer Nation), N + of + N (Gang of Four) та ін. В окремих словосполученнях помітно тенденцію поступового перетворення перших чи других компонентів у своєрідні узагальнювальні гіперсеми - домінуючі семантичні компоненти стійких словосполучень. Такий процес простежується у наступних прикладах: Watergate notoriety, 9-11 plotter, elder abuse, які виокремлені з-поміж аналогічних новоутворень, зразка Watergate crimes, 9-11 attacks, safety abuse та ін.

Розрізнено чотири способи оказіональних фразеологічних модифікацій чи дефразеологізмів: 1) доповнення фразеологізмів додатковими словами (sea of domestic troubles); 2) заміна однієї чи декількох складових компонентів фразеологізмів (blood is thicker than su ames), 3) скорочення фразеологізмів (silver lining); 4) розміщення фразеологізмів у незвичному оточенні слів (Peking airs more dirty linen). Дослідження їх семантичних особливостей ілюструє, що внаслідок зміни форми фразеологізмів модифікується їх денотативне та конотативне значення. Суть модифікації полягає у бісемантичному злитті денотативно-конотативних аспектів початкового значення фразеологічних одиниць та цілісних новоутворених оказіональних конфігурацій фразеологізмів. Роль семантичної субдомінанти в таких модифікаціях виконують нововведені слова, слова-замінники окремих компонентів фразеологізмів, а також слова, які перебувають у препозитивному положенні слова (у випадку незвичного розміщення компонентів дефразеологізмів. У випадку скорочення фразеологізмів роль семантичної субдомінанти виконують скорочена частина і мовленнєві одиниці мікро- та макроконтексту.

Лексико-семантичне вивчення запозичень (426 одиниць) з  французької мови (force de dissuasion), шведської (ombudsmanship), російської (novoje myshlenye), італійської (aggio amento), іспанської (montañero), німецької (Überfremdung), японської (kaizen), арабської (jihad) та ін.  показує, що переважна більшість з них лише частково адаптована у фонетичній та граматичній системах АВАМ, що пояснюється їх рідкісним функціонуванням у мовленні та вузькою сферою використання у суспільно-політичній тематиці.

Загальна таблиця з переліком способів утворення досліджуваних неологізмів та їхніми кількісними показниками виглядає так: