СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ, ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТУ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ РЕЦЕНЗІЇ (на матеріалі німецьких газет)



Название:
СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ, ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТУ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ РЕЦЕНЗІЇ (на матеріалі німецьких газет)
Альтернативное Название: СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦИОННЫЕ, лингвостилистичные и прагматические особенности ТЕКСТА искусствоведческой РЕЦЕНЗИИ (на материале немецких газет)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі висвітлено актуальність та новизну теми, сформульовано мету й завдання дослідження, перелічено методи дослідження, обґрунтовано теоретичне значення та практичну вартість роботи.


Дисертація присвячена комплексному аналізу німецької мистецтвознавчої рецензії як типу тексту газетного дискурсу, уперше досліджено її різновиди на різних рівнях текстової структури, досліджено зв’язність текстів на структурно-композиційному й тематичному рівнях, а також з’ясовано роль зовнішніх зображальних засобів у формуванні впливу тексту мистецтвознавчої рецензії на реципієнта.


Розділ 1. Типологічні риси та структурно-композиційна організація різновидів газетного тексту німецької мистецтвознавчої рецензії.


У першому розділі встановлено основні типологічні та жанрові особливості типу тексту німецької мистецтвознавчої рецензії, визначено різновиди дискурсивної форми “газетна мистецтвознавча рецензія”, висвітлено питання їхньої структурно-композиційної організації, проаналізовано особливості взаємодії горизонтальної та вертикальної структур кожного різновиду.


Зважаючи на положення сучасної комунікативної лінгвістики щодо розуміння тексту як вербально опосередкованого фрагмента комунікації, можна стверджувати, що лише в межах комунікативного підходу до тексту можуть бути виявлені та адекватно інтерпретовані важливі закономірності його структурно-змістовної організації, які детерміновані жанровою специфікою тексту. Мовленнєвий жанр як сукупність дискурсивних форм (Селіванова, 2002) зумовлює структурні особливості певного мовленнєвого акту, впливає на його обсяг та мовне оформлення, що спричиняє виникнення загальної моделі типу тексту.


Вихідним поняттям дисертації є розуміння жанру як апробованої, закріпленої традицією форми мовленнєвого втілення функції практичного призначення змісту твору. Ця ідеальна схема мовленнєвого акту та динамічна структурна модель може втілюватися у велику кількість конкретних мовленнєвих творів (Брандес, 1990) і реалізувати певне абстраговане ставлення до дійсності, тобто форму образа автора, що визначає спосіб відображення, ступінь і глибину охоплення матеріалу (Вакуров, 1978).


Головним у визначенні певного жанру слід вважати його комунікативну спрямованість. Виділення комунікативної мети є першим кроком аналізу, за яким іде повний розклад жанрів на елементи (Радзієвська, 1993). Відповідно до цього жанр мистецтвознавчої рецензії (МР) визначено як субмікрожанр стосовно до мікрожанру газетної рецензії, який містить у собі критичне осмислення естетичної продукції, тобто є оцінкою та розглядом твору мистецтва: живопису, скульптури, фотомистецтва. Автором такої рецензії є не професійний критик-фахівець з питань мистецтва, а журналіст, який займається цими питаннями.


Системотвірними чинниками мистецтвознавчої рецензії, що визначають характер формування його предметного та функціонального змісту, є специфічні якості функціонального стилю газетної публіцистики, а також критично-оцінного та інформативного типів тексту, які до нього належать. Специфіка рецензії як типу тексту визначається співвідношенням функцій, які вона виконує: інформування читача про рецензований твір; аргументована переконлива рекомендація та оцінка твору,  аналіз його компонентів; здійснення певного впливу на читача. Головними комунікативними настановами тексту газетної рецензії слід вважати оцінку та аналіз (Сіндєєва, 1984). Комунікативні функції окремих текстів МР реалізуються не повністю і не однаково, вони можуть вступати в різні функціональні взаємозв’язки.


Застосовуючи гіпотетико-дедуктивний метод, було висунуто гіпотезу, що залежно від інтенції відправника тексту в момент комунікації (пізнавально-комунікативної, емоційно-естетично-пізнавальної, інформаційної та волюнтативної) одна із згаданих функцій може одержати перевагу і спричинити відповідні зміни у структурі тексту та його мовному оформленні. На основі узагальнення зібраного матеріалу було доведено, що зміна співвідношення комунікативних функцій зумовлює появу жанрових різновидів мистецтвознавчої рецензії. Вивчення жанрових різновидів вимагає додаткових досліджень, оскільки важливо виявити, чи відповідають їм суттєві мовні та мовленнєві особливості.


 


Дослідження типологічних особливостей жанру мистецтвознавчої рецензії свідчить про належність до них таких рис, як аналітичність та оцінність, інформативність, публіцистичність, емоційність, експресивність, рекламність і лапідарність. Певні жанрові риси, які  прагматично зумовлені, набувають у тексті статусу первинних, або вторинних жанрових ознак.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины