| Краткое содержание: | Розділ 1. «Теоретичні основи когнітивно-семантичного опису метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману». Поняття неправди та обману нерідко розглядаються дослідниками як взаємозамінні. Їх об'єднує те, що як і у випадку неправди, так і у випадку обману мова йде про навмисну подачу суб'єктом такого образу тієї чи іншої ситуації, який не відповідає образу, що склався в його свідомості. У даній роботі ми дотримуємося позиції, відповідно до якої неправда є різновидом обману, а саме, вербальним обманом. Той факт, що неправда й обман, об’єктивовані в мові, нерідко органічно переплетені, дає нам підстави для їх об'єднання в концептуальний комплекс неправди/обману.
Номінативно рівнозначними відносно змісту, який іменується, є як лексичні, так і фразеологічні одиниці, що зумовлює континуальність семантичного простору МЛФНно. Різниця між ними проявляється в різному характері кодування явищ об'єктивної дійсності, що відбивається в людській свідомості: фразеологічне значення, як правило, більш емоційно забарвлене й експресивне, більш деталізоване, ніж лексичне значення відповідного слова-синоніма.
В семантиці МЛФНно ми виділяємо частиномовне, словотвірне та лексичне значення, що різняться за ступенем абстракції і способами концептуалізації інформації, яка подається. Частиномовне й словотвірне значення апелюють до достатньо загальних властивостей і/або достатньо крупних класів об'єктів і тим самим мають більш абстрактний характер у порівнянні з лексичним значенням. Вони відображають структуру фрагментів світу з позиції мовця. При цьому словотвірне значення, на відміну від частиномовного, не є обов'язковим. Лексичне значення містить інформацію про те, яким бачить людина фрагмент світу, а не те, у якій формі він відображений у її свідомості. Воно репрезентує результат пізнавальної діяльності людини, пов'язаної з абстрагуванням істотних ознак об'єктів або сутностей навколишньої дійсності, які номінує мовна одиниця. Опис значення МЛФНно, що належать до абстрактного прошарку лексикону, зводиться до опису сукупності ознак, які складають ядро їх лексичного значення.
Своєрідність номінативної функції досліджуваних лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману зумовлена процесом метафоризації, який лежить в основі їх лексичного значення. Метафора як когнітивний процес переносу інформації з однієї галузі знань в іншу розширює можливості пізнавальної діяльності людини. Вона дозволяє структурувати абстрактну царину неправди/обману за образом більш конкретних сфер життєдіяльності людини, висвітлюючи ту ознаку або набір ознак цього явища, які вважаються істотними для його розуміння. Наприклад, сутності навколишньої дійсності, об’єктивовані в номінації smoke and mirrors (букв. «дим і дзеркала»), мають набір ознак (smoke – білий, непрозорий, легкий, і т.п., mirror – має гладку поверхню, блищить, відображає предмети і т.п.). Метафоричне переосмислення значення номінації дозволяє використовувати її для називання абстрактного явища неправди/обману. При такому переосмисленні виділяються лише ті ознаки названих об'єктів, які є важливими для царини мети (smoke – непрозорість, mirror – властивість відображати і викривляти предмети).
Розділ 2. «Когнітивні аспекти граматичної і словотвірної семантики метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди та обману». Частиномовна семантика МЛФНно. В основі МЛФНно різної частиномовної належності лежить уявлення про три когнітивні категорії, що різняться між собою, – предметності, ознаковості та процесуальності. Серед МЛФНно виділяються: субстантивні, що називають предмет (butter, banana oil, crocodile tears, flannel, mirrors, story, etc.); дієслівні, що називають процес (act/play a/the part of, crawl, deal from the bottom of the deck, draw the long bow, embroider, jockey, weasel, etc.); ад'єктивні, що називають ознаку предмета (hokey, inoperative, less than honest, not straight, etc.); адвербіальні, що називають ознаку процесу (in borrowed plumes, under colour of, under the guise of, etc.).
Словотвірна семантика МЛФНно. Основними словотвірними моделями МЛФНно є конверсія (субстантивація (phon(e)y adj : : phon(e)y n, cover up v : : cover-up n, take in v : : take-in n, etc.), вербалізація (soft soap n : : soft-soap v, goldbrick n : : goldbrick v, sweet talk n : : sweet-talk v, etc.), ад'єктивація (tongue in cheek adv : : tongue-in-cheek (reply) adj), подвійна конверсія (shuck n : : shuck v : : shuck n) і суфіксація (twister, sweeten the pill, stretcher, etc.).
Семантична структура похідних МЛФНно зберігає категоріальне та лексичне значення мотивуючих одиниць поряд із набуттям категоріального значення того класу слів, до якого вони включаються. У результаті нове найменування має властивість одночасно відбивати семантичні ознаки вихідного й результативного класів слів. Так, при транспозиції віддієслівні МЛФНно одержують процесуальні характеристики мотивуючого дієслова. Використання субстантивних (герундіальних) МЛФНно (cover-up, window dressing, etc.) дозволяє подати ситуацію або подію у вигляді єдиного (одномоментного) об'єкта сприйняття. При вербалізації у фокус уваги вводиться зміна стану справ у просторі, а об'єкт стає «внутрішнім» актантом дії (soft soap n : : soft-soap v, etc.), або ж ознака об'єкта набуває значення градуальності (sweeten the pill). Процес транспозиції ад'єктивних МЛФНно в клас субстантивних (phon(e)y adj : : phon(e)y n) дозволяє виділити відповідну ознаку, зробити її предметом особливого розгляду. Перехід адвербіальних МЛФНно до класу ад'єктивних забезпечує здатність транспонованого знака називати ознаку предметної сутності (tongue in cheek adv : : tongue-in-cheek (reply) adj).
Лабільність МЛФНно. МЛФНно різної частиномовної належності різняться за властивістю лабільності, яка визначається як відсутність «жорсткої «прив'язки» до певної ситуації» (К.В.Рахіліна). Ця властивість градуальна. Значення процесуальності зумовлює зв'язок МЛФНно із ситуацією, яка називається, та її учасниками, а значення предметності – незалежність від неї. Серед досліджуваних номінацій виділяються предметні, предметно-процесуальні, функціональні, реляційні та процесуальні.
q До предметних відносяться субстантивні номінації, які не містять додаткової інформації про віднесення їх до конкретного контексту неправди/обману (МЛФНно, що вербалізують агенса: bullshit artist, con man, sea lawyer, shark, etc.). Вони характеризуються найвищою лабільністю.
q Групу предметно-процесуальних складають МЛФНно, у значенні яких міститься указання на процес: герундіальні (window dressing, apple polishing, gold-bricking, etc.) і віддієслівні субстантивні МЛФНно (cover-up, put-on, whitewash, twister, truth-shader, etc.). Із набуттям вихідними одиницями ознаки предметності їх лабільність збільшується, хоча процесуальна ознака, яка вказує на зв'язок з актантами ситуації, що вербалізується, – суб'єктом, об'єктом, інструментом дії, – зумовлює обмежену лабільність цих номінацій у порівнянні з предметними.
q Група функціональних номінацій включає субстантивні МЛФНно, що називають інструмент дії (banana oil, cover story, crocodile tears, fisherman's ya , smoke and mirrors, traveller's tale, etc.). Функціональні МЛФНно можуть бути використані тільки в контекстах, що співвідносяться з конкретними ситуаціями. Вони містять процесуальну складову, яка вказує на певний засіб використання відповідного об'єкта, тому лабільність МЛФНно, що входять у цю групу, більш обмежена, ніж лабільність предметних та предметно-процесуальних номінацій.
q Реляційні номінації позначають відношення актантів до ситуації, що визначені заздалегідь. До них відносяться ад'єктивні й адвербіальні МЛФНно (full of hot air, in borrowed plumes, with one's tongue in cheek, etc.). Одиниці цієї групи вербалізують ознаку, яка виявляється релевантною для використання відповідного предмета або дії в даній ситуації. Оскільки ознака не може бути подана незалежно від сутності, яку вона визначає, реляційні номінації мають ще меншу лабільність, ніж номінації попередніх груп.
q До процесуальних номінацій відносяться дієслівні МЛФНно, що вербалізують процес (bluff, brown-nose, weasel, give (a) false colour to, give (some plausible) colour to the matter, move the goal posts, pull a fast one, salt a mine, etc.). Номінації цієї групи містять інформацію про потенційних актантів ситуації, тому їх лабільність найбільш обмежена.
Розділ 3. «Когнітивні аспекти лексичної семантики метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману». МЕТАФОРА ПЕРЕДАЧІ як метафорична модель комунікативної події неправди/обману. В основі лексичного значення МЛФНно лежить МЕТАФОРА ПЕРЕДАЧІ (conduit metaphor), яка зображує мовне спілкування у вигляді процесу передачі об'єкта одним співрозмовником іншому (G.Lakoff, M.Johnson; J.Vanprays), що зумовлено фізичним досвідом людини (людина спрямовує об'єкт яким-небудь шляхом до місця призначення). Цей досвід відображено в образ-схемах ШЛЯХ і ОБ'ЄКТ, які у випадку комунікативної події неправди/обману мають ряд відмінних рис.
Образ-схема ШЛЯХ. Відповідно до МЕТАФОРИ ПЕРЕДАЧІ, максимально ефективним (інформативним) способом передачі об'єктів (ідей) є прямий шлях (нормативна комунікація). Будь-які відхилення від прямолінійного руху об'єкта, таким чином, будуть означати відхилення від комунікативної норми. Зміни в траєкторії руху об'єкта можуть носити різноманітний характер. Вони подані наступними варіантами образ-схем, що лежать в основі значення відповідних МЛФНно: рух об'єкта без досягнення пункту призначення (near (close to) the mark, far from the truth, etc.); рух об'єкта за межі пункту призначення (blow up, draw the long bow, hoke up, hype up, talk big, etc.); рух об'єкта з відхиленням від пункту призначення (blow off, evasion, move the goalposts, run round the Ho , sleight of hand, weasel, etc.); рух об'єкта паралельним шляхом (act/play a/the part of, put a brave front/face on, play possum, etc.); рух об'єкта у протилежному напрямку (swear that black is white, etc.); рух об'єкта всередині/всередину/з контейнера (brazen out, lie in one's teeth, take in, etc.); проходження об'єкта над ціллю (come over one, come Yorkshire over one, put sb on, walkover, etc.); порушення видимості об'єкта в процесі його руху (snow, put up a smoke screen, give colour to, dress up, salt a mine, etc.).
Образ-схема ОБ'ЄКТ. В основі значення МЛФНно, які об'єктивують об’єкт, що рухається шляхом, або опредмечений слід його руху, лежить образ-схема ОБ'ЄКТ. Услід за А.Ченкі виділяємо концептуальну метафору МАКСИМАЛЬНО ІНФОРМАТИВНА МОВА – ОБ'ЄКТ ПРАВИЛЬНОЇ ФОРМИ. Форму/якість поверхні об'єкта можна змінити різними способами, що обумовлює цілу низку образ-схем, які об’єктивовані в МЛФНно: збільшений об'єкт (big talk, hot air, stretcher, tall story, applesauce, etc.); зменшений об'єкт (terminological inexactitude, economy of truth, etc.); замаскований об'єкт (smoke and mirrors, Trojan horse, cover story, wolf in sheep's clothing, doctor, etc.); друга (зворотна) сторона об'єкта (double-talk, backhanded compliment, paper tiger, in borrowed plumes, etc.); перерваний ряд/послідовність об'єктів (selective facts, jazz, etc.); скривлений об'єкт (crooked deal, not straight, etc.); м'який об'єкт (butter, flannel, saddle soap, etc.).
При концептуалізації комунікативної ситуації спостерігач фокусує увагу на тих або інших аспектах того, що відбувається (R.Dirven, V.Verspoor; M.McGlone, J.L.Harding; I.Roth, J.P.Frisby); таким чином, у зоні його уваги виявляються ті компоненти ситуації, які в даний момент видаються істотними. Ці компоненти об'єктивуються у відповідних МЛФНно.
q Дія. Комунікативна подія неправди/обману – це, насамперед, дія мовця, спрямована на якийсь об'єкт (особу). Увага концептуалізатора може бути сфокусована на будь-якому елементі події, як пов’язаному з дією, і інші аспекти цього елемента виявляються нерелевантними. У групі МЛФНно, що вербалізують дію, виділяються підгрупи номінацій, які називають: агенса (apple-polisher, con man, shark, slicker, twister, etc.); пацієнса (easy mark, fall guy, patsy, walkover, etc.); дію агенса (lie in one's teeth, gild the pill, embroider, play the hypocrite, shoot among the doves, jockey, etc.); дію пацієнса (eat up, get a raw deal, swallow hook, line and sinker, etc.); обставини виконання дії (under color of, under the guise of, in borrowed plumes, etc.); інструмент дії (applesauce, backhanded compliment, banana oil, cock-and-bull story, red herring, selective facts, ya , etc.).
стан. Агенс або інструмент дії можуть потрапити в поле зору концептуалізатора як самостійні об'єкти, яким притаманні певні властивості або які мають певні характеристики. Коли увагу мовця зосереджено на властивостях, виникає лише образ об'єкта або істоти, яким притаманні ці властивості, а не дії, яку може виконати істота або для виконання якої використовується певний інструмент. Відповідні МЛФНно називають:
§ зовнішній вигляд агенса в даній ситуації (paper tiger, wolf in sheep's clothing, whited/painted sepulchre, etc.), характеристику агенса в даній ситуації (economical with the truth, full of hot air, less than honest, etc.)
§ властивості інструмента (double-barrelled, hokey, not straight, phon(e)y, etc.)
q Володіння виходить на перший план, коли у фокус уваги концептуалізатора потрапляє те, чим володіє агенс. Серед МЛФНно, що вербалізують цей аспект ситуації, виділяються номінації, що називають: частини тіла агенса (big-mouth, brown-nose, double-tongued, etc.);
q Подія. Коли мовець концептуалізує ситуацію неправди/обману як подію, в центрі його уваги знаходиться процес (дія або низку пов'язаних дій), до якого залучені конкретні учасники. Останні можуть брати як активну, так і пасивну участь. Усі елементи ситуації, що має місце, сприймаються стороннім спостерігачем як сукупність, причому дія подається як окрема сутність. Номінація того, що відбувається, реалізується за допомогою МЛФНно, категоріальне значення яких – дія в опредмеченому вигляді (apple-polishing, bum steer, evasion, gold-bricking, sharp practice, snow job, sweet talk, window dressing, etc.).
Кореляти концептуальних метафор, що репрезентовані МЛФНно. При концептуалізації явища неправди/обману людина називає акти неправди/обману, різноманітні дії, пов'язані з неправдою, вчинки обманщика, самого обманщика, того, кого обманюють і т.д., використовуючи знання з різних сфер своєї життєдіяльності. У МЛФНно об’єктивовано знання про такі домени:
I. ЛЮДИНА: той, кого обманюють – дитина (be bo yesterday, there's one bo every minute, etc.); неправда/обман – одяг (put sb on, have sb on); неправда/обман – частина тіла (метафора на основі метонімії) (double-tongued, big-mouth, etc.); неправда/обман – їжа (applesauce, banana oil, butter, cook up, eat up, etc.)
II. НАВКОЛИШНІЙ ПРИРОДНИЙ СВІТ: неправда/обман – природне явище (snow, hot air, gas, etc.); неправда/обман – тварина (paper tiger, play possum, weasel, wolf in sheep's clothing, etc.); неправда/обман – речовина (soft soap, flannel, soft sawder, etc.); неправда/обман – предмет (stretcher, double edged, etc.); неправда/обман – маніпулювання предметами (cover up, handle the truth roughly, truth-shader, etc.); неправда/обман – рух/переміщення (pull a fast one, run round the Ho , suck in, crawl, get round, etc.).
III. ВЗАЄМОДІЯ ЛЮДИНИ З ІНШИМИ ЛЮДЬМИ: неправда/обман – подарунок (Trojan horse); неправда/обман – комунікація (talk big, speak with forked tongue, backhanded compliment, pay/give lip service, sweet talk, etc.); неправда/обман – бізнес (get a raw deal, salt a mine, sell a pig in a poke, etc.); неправда/обман – професія (jockey, doctor, etc.); неправда/обман – гра (catch out, deal from the bottom of the deck, move the goal posts, etc.); неправда/обман – трюк (jiggery-pockery, palm off, smoke and mirrors, etc.); неправда/обман – полювання/риболовля (blow one’s (own) ho /trumpet, swallow hook, line and sinker, easy target, etc.); неправда/обман – ворожнеча/війна (draw the long bow, psychological warfare); неправда/обман – злочин (Alibi Ike).
IV. ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ: неправда/обман – театр/маскарад (act/play a/the part of, put on the dog, under the guise of, etc.); неправда/обман – музика (jazz, jive, play on, etc.); неправда/обман – винахід (make up, phon(e)y); неправда/обман – казка (bedtime story, cock-and-bull story, fairy tale/story, fisherman's ya , story, tall story/tale, etc.); неправда/обман – прикраса (embroider, give color to, trim, whitewash, window dressing, etc.).
Когнітивно-семантична класифікація МЛФНно. Когнітивні аспекти формування лексичного значення досліджуваних одиниць дають підставу для перегляду лексико-семантичної класифікації номінацій неправди/обману. Пропонуємо об'єднати МЛФНно в семантичні групи із загальним значенням:
I. Недостатня кількість інформації (недомовка/недостатність): емпірична основа значення – рух об'єкта без досягнення пункту призначення, зменшений об'єкт (economy of truth, (be) less than honest, etc.).
II. Збільшена кількість інформації (перебільшення/хвастощі): емпірична основа значення – рух об'єкта за межі пункту призначення, збільшений об'єкт (big-mouth, blow one’s (own) ho /trumpet, fish story/tale, etc.).
III. Додаткова інформація (прикидання/лицемірство/створення/двоїстість): емпірична основа значення – рух об'єкта паралельним шляхом, друга (зворотна) сторона об'єкта (fairy tale/story, double-deal, put on the dog, etc.).
IV. Змінена інформація (введення в оману/шахрайство/ухилення/лестощі/ нісенітниця/хитрість/(неприхована) неправда/протилежність): емпірична основа значення – непрямий рух об'єкта, включаючи рух об'єкта з відхиленням від пункту призначення / у протилежному напрямку / всередині/всередину/з контейнера / проходження об'єкта над ціллю, скривлений об'єкт, перерваний ряд/послідовність об'єктів (swear that black is white, selective facts, to one side of the truth, walkover, bait and switch, jockey, chouse out of, etc.).
V. Прихована інформація (приховування / зміна/викривлення фактів / прикраса): емпірична основа значення – порушення видимості об'єкта в процесі його руху, замаскований об'єкт (under cover of, blow smoke, sell a pig in a poke, gild, dress up, sugar the pill, doctor, etc.).
Одним із важливих аспектів вивчення метафоричних номінацій є дослідження закономірностей їх дискурсивного функціонування (З.Д.Попова, І.А.Стернин; А.В.Рудакова; S.Glucksberg, M.S.McGlone). Звернення до дискурсивної реалізації МЛФНно дозволяє виявити конфігурації відповідних метафоричних концептів, а також їх контекстні модифікації, до яких відносимо:
1. Концептуальний перенос, який ґрунтується на актуалізації окремих елементів царини джерела
Номінація bait – наживка для того, кого обманюють – репрезентує лише один елемент царини джерела «полювання», у термінах якої концептуалізується неправда/обман.
Конвенційна частина концептуальної метафори «неправда/обман – бізнес (продаж)» одержує розвиток шляхом використання неконвенційної частини царини джерела даного метафоричного концепту (покупець, що купує той самий товар удруге).
2. Ускладнений концептуальний перенос, який ґрунтується на «дрібнозернистому» представленні царини джерела
Епітет flawless указує на те, що обман не розпізнаний пацієнсом, тобто з погляду досягнення своєї цілі є бездоганним.
Якості театральної гри в ситуації «неправда/обман – театр (кіно)» надається оцінна характеристика – одержання престижного призу; проте, ця нагорода не входить до прототипічного значення концепту «театр/кіно», а є можливою асоціацією.
Номінація fox з епітетом gallant актуалізує саме ті аспекти ролі агенса (Talleyrand role) у ситуації «неправда/обман – театр», що є значущими для концептуалізатора.
3. Поєднання декількох когнітивних основ
Явище неправди/обману концептуалізовано як маніпулювання істиною-об'єктом, при цьому два різних види маніпулювання (викривлення й прикраса) постають у цьому контексті як еквівалентні.
Два концептуальних переноси («неправда/обман – винахід», «неправда/обман – казка») вербалізовані в тісно переплетених між собою МЛФНно (making out і the story). Ситуація неправди/обману концептуалізується як створення казки.
Ситуація неправди/обману концептуалізується в термінах контейнера, при цьому «контейнер – їжа».
В наведеному прикладі реалізовані два прийоми: 1) використання одного елемента царини джерела концептуальної метафори (елемент наживка (bait) домену «полювання/риболовля»); 2) деталізація царини джерела епітетом (megabuck).
ВИСНОВКИ
Соціальна значущість явища неправди/обману зумовлює різноманітність і різносторонність засобів його вербалізації в лексиконі сучасної англійської мови, частиною якого є МЛФНно.
В основі запропонованого в роботі підходу до аналізу МЛФНно лежить принцип когнітивної обґрунтованості лексикону мови, послідовне застосування якого з урахуванням когнітивно-метафоричних процесів формування значення одиниць лексикону дозволило нам запропонувати класифікацію МЛФНно, відмінну від традиційної семантичної.
У семантиці МЛФНно виділяємо частиномовне, словотвірне й лексичне значення. Поглиблене дослідження цих значень з урахуванням когнітивних принципів, що лежать в їх основі, дозволило виявити закономірності концептуалізації явища неправди/обману в англійській мові. У роботі запропоновано рішення проблем, що стосуються: (1) виявлення особливостей частиномовного й словотвірного значень МЛФНно як відображення первинної категоризації явища неправди/обману; (2) установлення ступеня їх залежності від контексту; (3) визначення когнітивних процесів, що лежать в основі формування лексичного значення МЛФНно; (4) розробки семантичної класифікації МЛФНно з урахуванням особливостей об'єктивації феномена неправди/обману в мові; (5) виявлення типів дискурсивних конфігурацій концептуальних метафор, що лежать в основі значення МЛФНно.
Концептуальний комплекс неправди/обману, структурований на основі інформації, що міститься в лексичній, словотвірній, частиномовній і дискурсивній семантиці МЛФНно, являє собою складний багатогранний конструкт, глибинною сутністю якого є постійний процес, зміна в часі – цю інформацію дає частиномовне значення МЛФНно. Він характеризується значною кількістю ознак, певним чином пов'язаних із деяким відхиленням від еталонного уявлення носіїв мови про прототипічний об'єкт, – інформація отримана при аналізі когнітивних аспектів лексичного значення МЛФНно: ознаки об'єкта виявлені при аналізі метафоричного осмислення даного об'єкта, а відхилення від еталона – при аналізі фізичного досвіду людини, що лежить в основі виділення ознак об'єкта. Дослідження МЛФНно в художньому дискурсі дозволяє зробити висновок, що ознаки об'єкта можуть комбінуватися різним чином.
Отримані дані можуть бути основою для поглибленого дослідження властивості лабільності метафоризованих номінацій з урахуванням їх сполучуваності, лексичної семантики, а також для побудови на концептуальній основі відповідного лексико-фразеологічного поля. Запропонований підхід до дослідження МЛФНно є перспективним для подальшого дослідження як лексичних, так і фразеологічних метафоризованих номінацій стосовно комунікативного потенціалу сфери їх вжитку й уточнення словникових дефініцій МЛФНно. |
