СУДОВИЙ ЗАХИСТ НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ :

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

 

Актуальність теми дослідження. Прийнявши Декларацію про державний суверенітет, Україна стала на шлях побудо­ви правової держави та створення демократичного суспільства, в якому чільне місце посідають загальнолюдські цінності. Необхідною умовою побудови демократичної правової держави є наділення її громадян широким комплексом прав і свобод, що створюють належні умови для повноцінного життя, а також визнання, дотримання та ефективний їх захист. Особливої турботи з боку держави потребують не­повнолітні громадяни через їх фізичну та розумову незрілість, що дає їм право на особливе піклування і допомогу, у тому числі і належний судовий захист. Згідно зі статтею 55 Конституції України правом на судовий захист наділений кожен громадянин нашої держави незалежно від віку. Конституційне право неповнолітніх громадян на судовий захист забезпечується цивільним процесуальним правом на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, передбаченим статтею 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

Проведення судово-правової реформи в Україні, оновлення матеріального законодавства, прийняття нового Цивільного процесуального кодексу вимагають науково-теоретичного аналізу існуючого процесуально-правового регулювання здійснення судочинства в цивільних справах за участю неповнолітніх осіб з метою підготовки рекомендацій, спрямованих на вдосконалення механізму захисту прав неповнолітніх осіб, який повинен враховувати також й особливості матеріально-правових способів захисту прав неповнолітніх, їх матеріально-правове становище в сім’ї та суспільстві, що врегульовано Сімейним кодексом України (далі –СК) та Законом України “Про охорону дитинства”.

Наявний в Україні та за її межами науковий доробок щодо права неповнолітніх осіб на судовий захист пов’язаний в основному з дослідженням науки сімейного права і відповідно з дос­лідженням сімейних прав дитини, визначенням змісту та суті особистих немайнових та майнових прав дитини в сім’ї. Щодо процесуальної форми захисту цих прав, процесуальних особливостей підготовки та розгляду справ по спорах, що виникають, зокрема, із сімейних відносин за участю неповнолітніх, ці аспекти проблеми в науці цивільного процесуального права в Україні залишилися поза увагою науковців. Саме це зумовило актуальність, науково-практичне значення дисертаційного дослідження та вибір даної теми. Наукове дослідження проблеми щодо права неповнолітніх на судовий захист дасть можливість виявити прогалини цивільного процесуального законодавства і запропонувати теоретично обґрунтовані ре­комендації до чинного Цивільного процесуального кодексу України.

У останні роки в Україні були захищені дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, в яких розглядались окремі питання стосовно захисту прав та інтересів неповнолітніх осіб: Л.А.Савченко „Особисті права та обов’язки батьків і дітей за сімейним законодавством України (1997 р.), Л.В.Сапейко „Правове регулювання аліментних обов’язків батьків та дітей” (2003 р.), В.Ю.Москалюк „Дитячий будинок сімейного типу як форма улаштування дітей, позбавлених батьківського піклування„ (2003 р.), О.О.Грабовською „Особливості судочинства в справах про усиновлення (удочеріння) іноземними громадянами дітей, які проживають на території України” (2005 р.) та ін. Не дивлячись на існування певного теоретичного доробку, ком­плексного дослідження проблеми права неповнолітніх осіб на судовий захист у справах, що виникають із сімейних право­відносин, в сучасній науковій літературі поки що не проводилося. Запропонована робота є першою спробою монографічного дослідження цієї проблеми.

Теоретичною базою дисертаційного дослідження та сформульованих висновків стали основні положення загальної теорії права, викладені у працях С.С.Алексєєва, М.Й.Байтіна, В.В.Лазарєва, М.С.Малеїна, Н.І.Матузова та інших..

Проблему захисту прав, свобод та законних інтересів осіб у порядку цивільного судочинства досліджували вчені-процесуалісти: М.Г.Авдюков, Й.Г.Богдан, О.Т.Боннер, Є.В.Васьковський, М.А.Вікут, М.А.Гурвич, О.В.Гетманцев, Є.В.Гусєв, А.О.Добровольський, О.Г.Дріжчана, П.П.Заворотько, С.О.Іванова, С.Ю.Кац, О.Д.Кейлін, Н.О.Кіреєва, О.П.Клейнман, В.В.Комаров, С.В.Курильов, П.В.Логінов, А.О.Мельников, В.К.Пучинський, Є.Г.Пушкар, М.К.Треушников, П.Я.Трубников, В.І.Тертишников, Г.П.Тимченко, В.Н.Черткова, Н.О.Чечина, Д.М.Чечот, М.С.Шакарян, М.Й.Штефан, Я.Л.Штутін, В.Н.Щеглов, С.Я.Фурса, К.С.Юдельсон, В.П. Юрасов, Б.М. Юрков та інші правознавці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України „Приватно-правові засади нового цивільного законодавства України” (державний реєстраційний номер РК 0101U007078).