ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГІПЕРТЕКСТУ ІНТЕРНЕТ-НОВИН (на матеріалі англійської мови) : Лингвистические особенности ОРГАНИЗАЦИИ Гипертекст ИНТЕРНЕТ-НОВОСТЕЙ (на материале английского языка)

Краткое содержание

У першому розділі дисертації “Інтернет-комунікація як нова комунікативна технологія” розглядається особлива роль та значення процесів масової комунікації, які стають оперативнішими у світі завдяки глобальній комп’ютерній мережі Інтернет і виконують як інформативну, так і прагматичну функцію, впливаючи на формування суспільної думки.

Визначені функціональні (оперативність, універсальність, масовість, необмежений доступ до повідомлень, періодичність оновлення інформації) та інформативні (гіпертекстовість, мультимедійність) характеристики інтернету, а також використання візуального й аудіального каналу, різних знакових систем кодування інформації спричинили активне використання інтернету в ролі ефективного засобу впровадження комунікативних технологій. Дискурсивне оформлення комунікативної технології реалізується шляхом модифікації інформації про події чи факти з використанням таких методичних прийомів: фабрикація фактів, пропаганда, створення паніки чи масового психозу, стереотипізація. Їх реалізація відбувається завдяки використанню мовних засобів, серед яких визначені номінація, спрощення, емфазування, ствердження та повторення, подрібнення та компресія інформації.

Дискурсивні версії дійсності, створені електронними ЗМК, формують чи відтворюють стереотипи та упередження. Стереотипізація базується на онтологічних чи аксіологічних моделях з основними опозиціями good :: bad, positive :: negative. Поряд із стереотипами з яскраво вираженою негативною оцінкою (TALIBAN – TERRORISM) формуються стереотипи з позитивною оцінкою (AMERICA – JUSTICE).

Встановлено, що інтернет як засіб масової комунікації надає користувачу необмежену свободу вибору теми, виду та джерела інформації, представляючи вагому альтернативу традиційним ЗМК. Відкритість та інтерактивність інтернету, яка дає змогу читачам розміщувати свою інформацію у вигляді коментарів на веб-сайтах офіційних служб новин, перетворює інтернет на глобальний засіб вертикальної та горизонтальної комунікації.

Характерною ознакою комунікації в інтернеті є відсутність географічних границь, анонімність, висока швидкість передачі повідомлень. Комп’ютерне спілкування має риси масової (спілкування зі світом), внутрішньо особистісної (спілкування між користувачем і комп’ютером)  і групової комунікації (спілкування в межах окремої групи). Зменшення значення соціальних і культурних бар'єрів та розвиток опосередкованих форм людського спілкування, припускають неоднозначну ідентифікацію особистості і дають користувачам необмежену свободу комунікативної поведінки.

Як окремий вид спілкування комунікацію на комунікативних сайтах інтернет-новин виділено на основі таких конститутивних ознак: електронний сигнал як канал спілкування – обмін інформацією відбувається через цифровий потік; опосередкованість – спілкування відбувається за допомогою технічного засобу; дистантність – учасники комп’ютерного спілкування віддалені  один від одного у просторі і часі; віртуальність – спілкування з уявними співрозмовниками; гіпертекстовість – гіпертекстовий  формат і система команд чи додатків до нього дають змогу виконувати низку операцій з використанням ідеограм, аудіо- і відеофрагментів; креолізованість – специфіка  електронних текстів полягає в тому, що вони включають також елементи креолізованих текстів (на даному етапі це переважно фото); егалітарність – для комунікації в інтернеті характерний стиль рівності; специфічна комп’ютерна етика.

У сучасному електронному середовищі відбувається взаємодія усного і письмового аспектів комунікації, результатом якої став інтернет-дискурс (електронний дискурс) з принципово новими структурними і риторичними особливостями. Інтернет-дискурс може бути статусно орієнтованим (спілкування на конференціях на різні теми: політика, спорт, медицина, наука та ін.), а також особистісно орієнтованим (електронна пошта з переходом на особисті теми). Результати аналізу складових інтернет-дискурсу узагальнені й представлені у таблиці 1.