НАУКОВІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ДЛЯ ПОТРЕБ ТУРИЗМУ (НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Краткое содержание

У вступі викладено обґрунтування теми дисертаційної роботи, її актуальність, наукову та практичну значимість.

У першому розділі “Картографічне забезпечення туризму” розглянуто сутність туризму, умов і факторів його розвитку, як об’єкта картографування; проаналізовано історію туристичного картографування в Україні та зокрема в Харківській області, виявлено потреби туристично-рекреаційної галузі в картографічних творах.

Стан забезпечення туристично-рекреаційної діяльності картографічною продукцією регіона-льного рівня заслуговує особливої уваги, бо подальший розвиток туризму має супроводжуватися розширенням інформаційної бази даних практично спрямованою картографічною інформацією про територію регіону, його історію, природу, населення, культуру, соціально-економічний розвиток, об’єкти туризму та туристичної інфраструктури, умови і фактори розвитку туризму тощо.

Розглядаючи поняття “туризм” в чотирьох аспектах (форма міграції населення, пов’язана з подоланням простору, який має певний набір туристично-рекреаційних ресурсів; вид пізнавальної діяльності; різновид рекреації та спосіб проведення вільного часу; суспільно-економічне явище), його функції, значення, потреби в картографічних творах та їх особливості з системних позицій запропоновано дещо удосконалену класифікацію туризму, зокрема за критеріями: віковий склад груп (дитячий, молодіжний, осіб середнього віку, осіб похилого віку), тип туристичної діяльності (екскурсія, похід, туристично-краєзнавча експедиція, навчально-тренувальний збір, спортивне орієнтування, мисливство, рибальство, збирання грибів, ягід тощо), засоби переміщення і види транспорту, які використовуються туристами (пішохідний, лижний, гірськолижний, судноплавний, кінний, велосипедний, мотоциклетний, автомобільний, автобусний, залізничний, авіаційний, комбінований), тип рекреаційних природних ресурсів та місцевості (рівнинний, гірський, водний, спелеологічний; міський, сільський).

Основними елементами тематичного змісту картографічних творів для потреб туризму є умови і фактори розвитку туризму, які визначають туристичний потенціал регіону, під яким розуміємо сукупність усіх наявних можливостей, які використані або які можуть бути використані для розвитку туризму в регіоні. Основними серед них є: природні (рельєф, краєвиди та мальовничі ландшафти, клімат, водні ресурси, рослинний та тваринний світ, об’єкти природно-заповідного фонду, унікальні природні об’єкти); біокультурні (дендропарки та лукопарки, сквери, пам’ятки са-дово-паркового мистецтва тощо); історико-культурні (пам’ятки матеріальної та духовної культури нації); соціально-економічні (об’єкти туристичної індустрії та частина матеріального виробництва, яка забезпечує потреби туризму та рекреації). Ступінь розвитку різних видів туризму, наявність певних ресурсів, унікальність туристичного потенціалу зумовлюють спрямованість картографічного забезпечення Карпатського, Полісько-Подільського, Київсько-Дніпровського, Донецько-Дніпровського, Причорноморського, Кримського рекреаційно-туристичних районів України, визначають обсяги видання карт та атласів, специфіку тематичного змісту картографічних творів.

У ході даного дослідження введено поняття “картографічний твір для потреб туризму”, під яким розуміємо просторову, образно-знакову модель дійсності, яка призначена для забезпечення пізнавальних та рекреаційних потреб населення, орієнтування на місцевості чи для організації туризму. Як різновид тематичних карт соціальної сфери розглядаються туристичні карти. Своєрідність цих картографічних творів визначається великою різноманітністю видів та форм туризму, багатоаспектністю їх проявів, особливостями розміщення об’єктів туризму та туристичної інфраструктури. З появою високих технологій, нових можливостей для розвитку внутрішнього та іноземного туризму, а відтак і вимог до його картографічного забезпечення, туристичні плани та карти можна класифікувати за масштабом (плани; велико-, середньо- та дрібномасштабні карти); територіальним охопленням (плани локальних територій, туристичні карти та плани міст, туристичні карти окремих регіонів, країн, континентів або їх великих частин, світу); рівнем синтезу змісту (аналітичні, комплексні, синтетичні); практичним спрямуванням (інвентаризаційні, оцінювальні, проблемні, рекомендаційні, прогнозні); мовою (україномовні, іншомовні, на декількох мовах); способом використання (стінні, настільні, складані, текстові); методом виготовлення (рукописні, поліграфічно видані, фотографічні, комп’ютерні, електронні, мультимедійні); функціональними можливостями карт (статичні, інтерактивні, динамічні); змістом (об’єктів туризму, суб’єктів туризму, взаємозв’язків суб’єктів та об’єктів туризму); широтою охоплення теми (оглядові, маршрутні, спортивні, галузеві); призначенням (практичні, службові, рекламні); категорією користувачів (для туристів, організаторів туризму; плани і карти для туризму: дитячого, молодіжного, осіб середнього віку, осіб похилого віку; плани і карти для несімейного, сімейного, сімейного з дітьми видів туризму); нахилом площини, на яку проектується зображення (планові, панорамні, перспективні); типом туристичної діяльності (плани і карти для кожного з видів активного та пасивного туризму, мисливства та рибальства, спортивного орієнтування, туристично-краєзнавчих експедицій, навчально-тренувальних зборів); носієм картографічної інформації (традиційні, електронні, інші).

Туристичний атлас – це систематизоване комплексне зібрання туристичних і інших карт та планів, що виконані за єдиною програмою та призначені для широкого кола туристів, подорожуючих, а також для організаторів туризму і екскурсій, науковців, які займаються дослідженнями в галузі туризму, працівників органів управління туристичною діяльністю. Туристичні атласи поділяються за територіальним охопленням (місто, регіон, країна, континенти або їх великі частини, світ); змістом (комплексні, галузеві); призначенням (довідкові, популярні, сувенірні); методом виготовлення (рукописні, поліграфічно видані, комп’ютерні, електронні, мультимедійні); функціональними можливостями карт (статичні, інтерактивні, динамічні); носієм картографічної інформації (традиційні, електронні); форматом і способом використання (настільні, книжкового формату, кишенькові); мовою (україномовні, іншомовні, на декількох мовах).

Представлені класифікації планів, карт і атласів сприятимуть вдосконаленню методики укладання і оформлення картографічних творів для потреб туризму, розробці системи умовних позначень, а також обґрунтуванню єдиного підходу до створення регіональної системи картографічних творів.

В історії туристичного картографування України виділено три етапи: середньовіччя, нові часи, новітні часи. Картографічні твори середньовіччя визначаються переважанням художнього зображення над картографічним. В нові часи створюються інформативні, добре ілюстровані картографічні твори у вигляді планового та перспективного зображення, започатковується атласне туристичне картографування. В новітні часи туристична картографія в Україні пройшла шлях від схематичних зображень з описом пам’яток до якісних туристичних планів, карт та атласів, з точною географічною основою карт, досить детальним тематичним змістом, сучасним дизайном та якісним поліграфічним відтворенням. Але забезпеченість туристів картами необхідного їм змісту та якості залишається невисокою.

Аналіз картографічних творів показав, що картографічні роботи з забезпечення туристичних потреб слід вести в наступних напрямках: формування системи картографічного забезпечення туризму; розширення тематики туристичних картографічних творів, створюючи туристичні плани і карти природних та історико-культурних пам’яток, для промислового, зеленого, сільського, дитячого та інших видів туризму, для організаторів туристичної діяльності; завершення переходу до укладання картографічних творів на точній топографічній основі; підвищення інформативності тематичного змісту шляхом включення нових елементів (міжнародні транспортні коридори, санаторії, дитячі бази відпочинку, кемпінги тощо) та розширення існуючих (музеї з поділом за напрямом діяльності; пам’ятки архітектури з поділом за часом спорудження, стилем, призначенням); розробка системи уніфікованих умовних позначень для туристичних карт різного призначення; доповнення картографічного зображення ілюстраціями та текстовими описами, впровадження матеріалів аерокосмічних зйомок у туристичну картографію; використання, крім державної, однієї або кількох іноземних мов; формування довідково-інформаційних картографічних баз та банків даних про об’єкти туризму і туристичного сервісу.

У другому розділі “Наукові основи системного картографування регіонів України для потреб туризму” визначено сутність, напрямки та особливості системного регіонального картографування для потреб туризму, структуру та принципи створення регіональної системи картографічних творів, розглянуто питання проектування картографічних творів та шляхи застосування сучасних технологій картографування.

Особливості туристичного картографування (міждисциплінарний підхід до картографування; визначення основних напрямків туристичного картографування у зв’язку з видами та формами регіонального туризму; представлення об’єкту картографування реальними об’єктивно існуючими територіальними туристично-рекреаційними системами; відповідність тематичної інформації точності, сучасності, повноті, системній пов'язаності елементів, виразності; необхідність використання натуралістичних та символічних картографічних значків; запровадження легенд нової структури, де спочатку відображається тематична частина, як найбільш цікава для туристів - об’єкти туризму, об’єкти туристичної інфраструктури, туристичні маршрути, туристично-рекреаційні зони, а потім загальногеографічна; нестандартність та оригінальність дизайну) визначили своєрідність регіонального системного картографування для потреб туризму, яке є практичним напрямком сучасного географічного картографування. Під регіональним системним картографуванням для потреб туризму ми розуміємо систему різних видів робіт з метою створення системи картографічних творів, які охоплюють систему туристично-рекреаційних комплексів елементарного, локального, муніципального та регіонального рівнів, що розробляються за єдиною методикою, яка передбачає системну характеристику всіх його елементів, уніфікацію структури і змісту картографічних творів, кожен з яких відповідно до свого призначення, масштабних можливостей, територіального охоплення являє собою систему наочної, просторової, взаємодоповнюючої та порівняльної інформації про розміщення, стан, особливості природних, біокультурних, історико-культурних та соціально-економічних туристичних ресурсів та призначений для використання всіма учасниками туристичної діяльності.