Німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини

Краткое содержание

Розділ 1. Фразеологічні одиниці з компонентом на позначення фізичного стану людини як ускладнені мовні знаки у складі фразеології сучасної німецької мови. Загальномовна характеристика

Друга половина XX століття була для фразеології періодом надзвичайно інтенсивного розвитку, що дало їй можливість виокремитися в самостійну лінгвістичну дисципліну, характерною рисою якої є істотне розширення фразеологічної проблематики. Незважаючи на значні досягнення теоретичних досліджень у галузі фразеології [Авксентьєв Л.Г., Алефіренко М.Ф., Баран Я.А., Гамзюк М.Г., Денисенко С.Н., Жуков В.П., Зорівчак Р.П., Кунін О.В., Петрова Н.Д., Пророченко О.П., Райхштейн О.Д., Скрипник Л.С., Телія В.М., Удовиченко Г.М., Чернишова І.І., Fleischer W., Schippan Th., Palm Ch., Burger H.], деякі питання все ще залишаються недостатньо вивченими.

У процесі дослідження ФО, які концептуалізують різний зміст у предметній сфері “медицина”, ми керувалися загальноприйнятою дефініцією цієї ускладненої мовної одиниці, під якою розуміємо самостійну одиницю мови, лексико-граматичну єдність двох і більше нарізнооформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, що мають певне значення, характеризуються специфічним поєднанням компонентів та повною або частковою семантичною модифікацією. ФО мають окреме значення, набуте здебільшого внаслідок метафоричного переосмислення вільного словосполучення і постійний, відтворюваний за традицією склад компонентів.

Семіотична природа ФО має бінарну спрямованість. З одного боку, вони посідають певне місце в мовній системі, вступають у системні зв’язки з іншими номінативними одиницями як особливий рівень мови, з іншого – ФО функціонують у комунікативному просторі інтенційно вилучаючись зі свідомості носіїв мови.

Аналіз денотативної співвіднесеності значення ФО на позначення фізичного стану людини зі значенням компонентів засвідчує, що ця фразеотематична група є досить продуктивним пластом, активно вживаних мовних одиниць, які допомагають носіям мови вербалізувати предмети і явища оточуючої їх реальної дійсності у даній концептосфері.

Вивчення системних зв’язків і відношень у сфері досліджуваної фразеотематичної групи дає право констатувати, що вони мають власну парадигматику та синтагматику. Доведено, що синонімічні і антонімічні стосунки у досліджуваній мікросистемі є найхарактернішою їх властивістю, яка притаманна також ФО інших мов [див. у працях Баран Я.А., Чернишової І.І. та ін.].

Співвіднесеність, яка існує між загальним значенням ФО та семантичними компонентами, а також базуючись на тому, що домінуючий компонент, як складова ФО, є семантично-модифікованим словом, дозволило нам виявити такі розряди ФО:

·         фразеологічні зрощення (26,6%): nicht/ganz auf der Höhe sein – бути хворим, auf den letzten Füssen gehen – бути смертельно хворим;

·         фразеологічні єдності (56,6%): blass wie eine wandelnde Leiche – блідий як труп, da liegen wie ein geprellter Frosch – лежати крижнем;

·         фразеологічні вирази (16,6%): gesundes Blut macht guten Mut – у здоровому тілі – здоровий дух, Salz und Brot macht die Wangen rot – хліб і вода – здорова їда.

За структурою та узагальнено-цілісною семантикою в досліджуваній фразеологічній мікросистемі нами виокремлено такі групи мовних знаків:

·         ФО, організовані за моделями речення: j-s Tage/ Stunde/ Minuten sind gezählt – комусь залишилось недовго жити, der Tod hat ihn ereilt – він відчув подих смерті;

·         ФО, які за своєю будовою співвіднесені зі словосполученнями: die schwere Not – епілепсія, das gelbe Fieber – жовта лихоманка, der schwarze Tod – чума.

Систематизація досліджуваних ускладнених мовних знаків за функціональною ознакою та врахуванням їх сфери функціонування, а також аналіз фразеографічних джерел і вивчення різних стилістичних класифікацій ФО уможливлюють виділення таких груп ФО:

І. Розмовні ФО, що виконують комунікативну функцію і вживаються, передусім, в усному мовленні і яким притаманне “знижене” експресивно-стилістичне забарвлення: 1) повсякденно-побутові: das Bewusstsein verlieren – втратити свідомість, in Ohnmacht fallen – знепритомніти; 2) розмовно-фамільярні ФО: in keiner guten Haut stecken – бути хворим; 3) просторічні ФО: einen dicken Bauch haben – бути вагітною.

ІІ. Книжні ФО, які вживаються, в основному, у писемній мові і характеризуються “підвищеним” експресивно-стилістичним забарвленням: книжність, святковість, урочистість, патетичність, поетичність тощо: die Zeit des grossen Sterbens – час великого мору (епідемія чуми в середньовічній Німеччині).

ІІІ. Міжстильові ФО, які експресивно не забарвлені, загальновживані, функціонують у всіх стилях мови й умовно поділяються на дві підгрупи:

До І підгрупи належать:

·         субстантивні ФО (3,3%), der grüne Star – глаукома;

·         дієслівні ФО (43,3%), які охоплюють абстрактний іменник і повнозначне чи допоміжне дієслово: sich fühlen wie ein Fisch im Wasser – почувати себе так добре, як риба у воді;

·         ад’єктивні ФО (16%), які дають якісну характеристику предмету або особі: schlecht zu Fuss sein – бути хворим, ледве стояти на ногах , bei guter Gesundheit sein – добре почувати себе;

·         адвербіальні ФО (20%), які за семантичною ознакою подібні до ад'єктивних, характеризують якість дії або вказують на ступінь якісної характеристики особи, предмета. У реченні ці ФО виконують роль обставин. Характерною рисою цих ФО є стабільний характер розміщення компонентів і неможливість будь-яких перестановок.

·         ganz auf der Höhe sein ·         wieder auf dem Damm sein ·         in guter Verfassung sein ·         immer auf dem Posten sein

бути здоровим, добре почуватися

До ІІ підгрупи належать: ідіоми, парні зрощення, прислів’я, приказки, крилаті вирази:

·         den Kopf hält kühl, die Füsse warm, das macht den besten Doktor arm – людині, яка веде здоровий спосіб життя, не потрібен лікар.

Функціонально-стилістична маркованість ФО корелює емоційно-оцінне ставлення та ціннісну орієнтацію зі змістом мовного знака.

Розділ 2. Фразеологічні одиниці з компонентом на позначення фізичного стану людини як одиниці вторинної номінації та його роль у фомуванні фразеологічного значення

З огляду на дискусійність питання щодо семантики стрижневого компонента ФО, а також розмаїття його змістовних і формальних властивостей дотримуємося у запропонованій роботі думки, що тематичний індикатор як елемент лексико-семантичної системи мови є мовним знаком, основне призначення якого полягає у номінації суттєвих у житті носіїв мови явищ і предметів з компонентом, що позначає “фізичний стан людини”. Семантична оцінність тематичного індикатора у досліджуваних ФО, який корелює з іншими компонентами, визначається також конкретними фрагментами позамовної дійсності. Цілісне значення цих одиниць формується на основі домінуючого компонента, який зберігає або репродукує семантику окремих індикаторів, характеризується певною рухомістю, що є закономірним явищем і необхідним супутником еволюції мови взагалі.

Сутність стрижневого компонента досліджуваних мовних одиниць набуває особливого значення, уможливлює перехід від прямого значення компонента до образного, який є важливим етапом процесу фразеологізації, в якому компонент зазнає семантичного зрушення та подальшої динаміки у структурному і семантичному відношеннях.

Основними та продуктивними семантичними перетвореннями у ФО є:

·         метафоричне переосмислення найменування, яке сприяє семантичному оновленню компонентів ФО, появі нового знання про світ та мотивації цього знання: dem Tode noch einmal von der Schaufel/Schippe springen – ще раз уникнути смерті, видряпатися (про важкохворого), einen Frosch im Halse haben – захрипнути, втратити голос;

·         метонімічне переосмислення найменування, яке здійснюється на основі логічних зв’язків: причинно-наслідкових, просторових, локальних тощо: keinen Mumm in den Knochen haben – слабшати, mit einem Bein im Grabe stehen – бути однією ногою в могилі, помирати, Mumm/Schwung in den Knochen haben – бути міцним, здоровим;

·         порівняння як показник фразеологічності, що базується на змістовому відношенні подібності/розбіжності між денотатами певних мовних одиниць, специфіка якого полягає в його семантиці й образно-відображувальній функції: wie eine wandelnde Leiche auf Urlaub aussehen – бути блідим як смерть, j-d sieht aus wie das blühende Leben – розцвітати.

В основі багатьох видів вторинної номінації лежить асоціативний характер людського мислення, оскільки не існує нічого більш фундаментального для мислення і мови, як відчуття подібності. Асоціації як найпотужніша рушійна сила механізму мислення беруть участь у формуванні нових понять і значень досліджуваних ФО, оскільки вони пов’язують уже звичні уявлення про позамовні сутності з тими  властивостями, які виникають у відповідному ракурсі їх відображень. Наприклад:

·         ФО einen Sparren zuviel/zuwenig haben має у своєму складі компонент Sparren – кроква. Крокви майструвалися з суворим дотриманням правил будівництва, якщо крокви не вистачає, або вона зайва, то будівля має незавершений вигляд. Тут чітко виникає асоціація стосовно людини: бути не при своєму розумі, бути несповна розуму.

·         ФО seine Uhr ist abgelaufen виникла у ті часи, коли широко застосовували годинники з піском та водою. Якщо пісок (або вода) повністю пересипався (стікала) в іншу частину годинника, це означало, що час вичерпано. Асоціативно сьогодні цей вираз означає: прийшов його час, йому вже недовго жити, йому вже “недовго ряст топтати”. Отже, конотативні ознаки, які супроводжують значення компонентів ФО, мають асоціативну природу і специфічне значення, яке полягає в тому, що воно взаємодіє з позначуваним явищем, мережею асоціацій за допомогою складних семантичних механізмів.

Сучасні дослідники [Баран Я.А., Пророченко О.П., Денисенко С.Н., Телія В.Н.] зазначають, що асоціації – це сутності універсальні, вони завжди супроводжують процеси вербального мислення, що здатні актуалізувати їх багатогранний характер.

У зв’язку з проблемою щодо ролі компонента у формуванні цілісного фразеологічного значення ми розглянули питання образності та її роль у творенні експресивності ФО, оскільки вона базується на певному образі як ключовому понятті когнітивних процесів і який відтворює об’єкт реальної дійсності в його цілісності. Образність є формою існування фразеологічного значення і належить до семантики ФО як внутрішня форма, якій притаманна двопланова семантична структура і яка є єдиним джерелом утворення ФО. Образність розглядається в нашій роботі як здатність ФО мати семантичну структуру, мотивуючий її значення образ, наочно-чуттєві уявлення про предмети та явища об`єктивної дійсності. Образність відноситься нині до засобів художнього відображення етнографічних і культурологічних реалій, уявлень і асоціацій, пов`язаних саме з національно-культурними особливостями носіїв німецької мови.

Як засвідчують наведені нами факти мови, мовні чинники переплітаються у фразотворенні найчастіше з етнокультурними та національно-ментальними, що особливо чітко виявляється в образних конкретизаторах. Образна природа досліджуваних ФО може розглядатися як сигнально-інформаційна, оскільки вони є мовними пам`ятками суспільної думки, історичною пам'яттю носіїв німецької мови.

Розділ 3. Модифікаційні властивості німецьких фразеологічних одиниць на позначення фізичного стану людини

Функціональний підхід у сучасній мовознавчій науці – один із пріоритетних напрямків у лінгвістичних дослідженнях, адже функціональність – один із найвагоміших чинників будь-якого мовного явища. Функції мови є проявом її онтологічної сутності, її призначення, її характеристиками, без них вона не може бути засобом спілкування.

Розглянуті модифікації – цілеспрямовані зміни структури і семантики традиційних (базових) фразеологізмів, свідчать про реалізацію потенційних можливостей ФО і відображають закономірний процес розвитку та збагачення фразеологічного фонду мови. У функціонуванні досліджуваних ускладнених мовних знаків найвиразніше простежуються ті активні процеси, які можуть актуалізуватися у безперервному оновленні змісту, модифікації форми, є свідченням їх постійного розвитку та збагачення фразеологічного складу мови.

Специфіка досліджуваних мовних одиниць характеризується значною проникливістю структури та передбачає широкі можливості різних структурно-семантичних і семантичних модифікацій не лише шляхом створення нових відношень, зв’язків з іншими мовними одиницями, а і шляхом широких видозмін їх форм.

Користуючись терміном “структурно-семантичні модифікації”, вважаємо основною ознакою для виокремлення різновидів модифікацій ФО – збереження або зміну кількості компонентів усталеної мовної одиниці. Це передбачає різні видозміни: заміну окремих компонентів ФО словами вільного вжитку, розширення чи скорочення компонентного складу ФО тощо. Виявлено такі найпоширеніші різновиди структурно-семантичних модифікацій у досліджуваній фразеотематичній групі:

І. Лексичні модифікації, серед яких найуживаніші такі розряди:

1) розширення компонентного складу ФО (mit j-m ist es nicht richtig/mit j-m ist es nicht ganz richtig – бути несповна розуму, obenauf sein/wieder obenauf sein – одужати, очуняти після хвороби), яке не вносить якісних змін у компонентний склад базової структурно-семантичної моделі, наслідком чого є створення додаткових відтінків фразеологічного значення і розширення базової структурно-семантичної моделі;

2) заміна (субституція) компонентів ФО (j-s Auge ist erloschen/j-s Augen sind erloschen – заплющити очі навіки, померти, j-s Augen sind erloschen/j-s Auge bricht/j-s Augen brechen – чиї-небудь очі згасають, настає смерть) словами вільного вжитку, яка передбачає цілеспрямовану заміну одного, кількох чи усіх її компонентів функціонально подібними елементами. У дослідженні виявлені такі найпродуктивніші розряди зазначеного різновиду лексичних модифікацій: заміна вербального компонента синонімічним дієсловом, іменного компонента – синонімічним іменником, прикметникового або прислівникового компонента – синонімічним прикметником чи прислівником, прийменників – іншими прийменниками у прийменникових конструкціях, іменникового компонента – синонімічним компонентом з демінутивним суфіксом;

3) скорочення (еліпс) компонентного складу ФО (Mamsell an Büfett + kaltes Büffet = eine kalte Mamsell), яке передбачає звуження рамок ФО, усунення окремих її компонентів зумовлене прагненням до економії мовних засобів, лаконізації мовлення. Цей різновид лексичних модифікацій засвідчує втрату зв'язків компонентів ФО з їх генетичними прототипами;

4) фразеологічна контамінація (von Gott verlassen sein + von allen guten Geiste verlassen sein = von Gott und allen gutten Geiste verlassen sein – з’їхати з глузду), або схрещування, в одному усталеному виразі двох чи кількох фразеологізмів, яке здійснюється на основі близькості значень ФО. Це явище не є регулярним у нашому випадку дослідження.

ІІ. Семантичні модифікації спричинені актуалізацією ФО в особливих контекстуальних умовах, внаслідок чого узуальне фразеологічне значення набуває додаткових відтінків. Виявлено власне семантичні модифікації (es rappelt bei j-m im Oberstübchen) – синтаксична структура даного фразеологізму розширилася шляхом вклинювання компонентів “ist es wohl nicht richtig”, завдяки чому ФО зазнала підсилення значення. Це можна побачити у такому фразеологічному звороті: es ist wohl bei ihm nicht richtig im Oberstübchen – у нього не всі дома, він несповна розуму. Як підвид семантичної модифікації розглянуто явище подвійної актуалізації:

·         ans Bett gefesselt sein: 1) бути прикутим до ліжка (про арештанта) – пряме значення; 2) бути прикутим до ліжка (про важкохворого) – фразеологічне значення;

·         j-m tut kein Zahn mehr weh: 1) у кого-небудь уже не болить зуб – пряме значення; 2) хто-небудь відмучився (помер), хто-небудь уже своє віджив – фразеологічне значення.

Подвійна актуалізація можлива у досліджуваних ФО тільки у випадках наявності вільного словосполучення, яке є генетичним прототипом фразеологізму. Інакше кажучи, подвійної актуалізації зазнають лише двопланові словосполучення, оскільки у мові існують аналогічні вільні словосполучення.

Аналіз структурно-семантичних модифікацій ФО дає можливість стверджувати, що їх різноманітні способи охоплюють: структурно-семантичні та семантичні групи, що приводять до якісних змін структури та семантики. Вони засвідчують динаміку ФО, яка зумовлена специфікою її семантики.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результати дослідження, присвяченого комплексному аналізу німецьких фразеологічних одиниць з компонентом на позначення фізичного стану людини, підтверджують положення, які виносяться на захист, і дозволяють дійти таких загальних висновків:

1. Системний підхід до досліджуваної проблематики, комплексний аналіз конкретної фразеотематичної групи, об’єднаної спільним тематичним індикатором, дав можливість установити, що вона є адаптивною фразеогрупою, яка не втрачає своєї комунікативної цінності, здатності до саморегуляції та пристосування до умов функціонування, які можуть змінюватися і розвиватися під впливом як мовних, так і позамовних чинників.

2. Складність семантики ФО та специфіка фразеологічного значення пов'язані через значення вже існуючих у мові фразеологічних одиниць і своєрідний характер позначення дійсності, який полягає в тому, що ФО передає те чи інше поняття через конкретний образ за допомогою семантичних механізмів переосмислення, через метафору, метонімію та порівняння тощо.

Серед компонентів з прямою позамовною співвіднесеністю у досліджуваному корпусі ФО нами зафіксовано мовні одиниці інших концептосфер, які виконують роль домінуючого компонента й актуалізуються внаслідок семантичних зрушень і втрати своєї співвіднесеності з основною предметною сферою, формуючи фразеологічне значення, співвіднесене зі значенням "фізичний стан людини":

·         соматизми: der Arm, die Hand, der Hals тощо;

·         анімалізми: der Bär, das Кalb тощо;

·         фітоніми: der Baum, das Gras, die Eiche та ін.;

·         метали: das Eisen, der Stahl, das Blei та ін.;

·         артифакти національної культури: die Folterbank, das Lot, die Latsche, der Balg та ін.;

·         назви абстрактних понять: der Verstand, die Zeit, der Geist, die Seele, das Elend та ін.;

·         міфічні істоти: der Engel, die Hölle, der Teufel, der Gott та ін.;

·         власні імена: Matthäi, Christi, Neptun, Basel та ін.;

·         діалектизми та слова повсякденного вжитку: die Plauze, die Puste, der Yapser, der Mumm, die Pantine та ін.;

·         назви конкретних предметів: das Rad, der Löffel, der Kuffer, die Kugel, der Haufen, das Haus, das Zimmer, die Schraube, das Bett та ін.

3.   Співвіднесеність, яка існує між загальним значенням ФО і тематичним індикатором, а також базуючись на тому, що модифіковане слово є головним семантичним центром у складі досліджуваних одиниць, дозволило нам виявити такі розряди: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення та фразеологічні вирази,  елементи яких ієрархічно пов’язані між собою, і перебувають у синонімічних і антонімічних стосунках. Певні закономірності системних відношень спостерігаються також у внутрішніх зв’язках між значеннями полісемантичних мовних одиниць.

4.   Функціонально-стилістична специфіка досліджуваних мовних знаків полягає у наявності трьох груп ФО: розмовні, книжні та міжстильові, комунікативна функція яких перебуває у прямій залежності від характеру експресивної функції, від емоційної спрямованості, співвіднесення яких у різних фразеологізмів різне.

5.   Враховуючи відомий постулат сучасної лінгвістики про те, що в основі всіх видів номінацій знаходиться асоціативний характер людського мислення, а також визнання того, що конотативні ознаки супроводжують імена непредметних сутностей, які називають константи психіки та їх прояви, елементи сфери мислення, абстрактні поняття тощо, доведено асоціативну природу конотативних ознак та їх роль у формуванні фразеологічного значення, що дало нам можливість констатувати участь асоціацій у формуванні фразеологічного значення, а отже, формування нових смислів, нових концептів.

6.   Сутність образності досліджуваних ФО зумовлюється їх структурно-семантичною двоплановістю, яка виникає внаслідок об’єктивного бачення двох картин світу і породжує яскравий та експресивний образ, що відтворює картину світу, збагачену новими почуттями суб’єкта, його ставленням до навколишньої дійсності і підвищує семантичну інформативність і функціональну активність досліджуваних мовних знаків. Отже, носій мови співвідносить власне емоційно-оцінне ставлення та цілісне значення зі змістом мовної одиниці, а образний зміст ФО – з еталоном і стереотипами культурно-національного світобачення та світосприйняття.

7.   Вивчення семантичної сутності домінуючого компонента і різних форм його семантичних зрушень засвідчує такі основні форми семантичного переосмислення:

а) метафоричне переосмислення найменування, яке сприяє семантичному оновленню компонентного складу ФО і появі нового знання про світ та “зумовлення” його значення;

б) метонімічне переосмислення, яке здійснюється на основі логічних стосунків: причинно-наслідкових, просторових, локальних та інших;

в) порівняння як показник фразеологічності, суть якого полягає у зіставленні предметів, явищ з метою виявлення рис подібності або розбіжності між ними.

8.   Аналіз функціональних властивостей досліджуваних ФО виявляє специфіку їх мовленнєвої поведінки, а також розмаїття структурно-семантичних і семантичних складників.

Отже, досліджувані німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини як номінативні одиниці мови є продуктом культурно-гноселогічної здатності німецького етносу, які фіксують стереотипне власне антропометричне ставлення до мовної картини світу, яке представлене в його культурі, традиціях, звичаях і вербалізованій фразеосистемі.