Війська НКВС (МВС) в Україні (1939–1953 рр.): історико-правовий аспект :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміцнення національної безпеки, законності й правопорядку, посилення боротьби зі злочинністю тісно пов’язані з реформуванням державного виконавчого апарату, і зокрема правоохоронних органів та спеціальних військових формувань, насамперед у напрямі удосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності, форм та методів їх використання на основі пріоритетності прав і свобод людини, принципу верховенства права у суспільному житті.

Роль і значення спеціальних військових формувань у попередженні і припиненні правопорушень, як свідчить історичний досвід, зокрема новітнього періоду, зростає в екстремальних та надзвичайних умовах – війн та воєнних конфліктів, проявів тероризму, загострення етнонаціональних і міжнаціональних відносин, техногенних катастроф, виникнення епідемій, епізоотій, епіфітотій тощо.

Особлива роль у таких умовах належать внутрішнім військам МВС України та Державній прикордонній службі України, правовою основою діяльності яких є Конституція й Закони України. Виступаючи у ролі стабілізуючого фактора, поряд з іншими військовими формуваннями і органами охорони правопорядку, вони покликані протистояти кримінальним та екстремістським проявам у суспільстві, забезпечити недоторканність державного кордону України, охорону її суверенітету, прав і свобод громадян, їх безпеку.

У досліджуваний період внутрішні та прикордонні війська НКВС (МВС), як складова частина Збройних Сил СРСР, зробили важливий внесок у перемогу над ворогом, у підтримання і зміцнення правопорядку й законності. Водночас, в умовах тоталітарного режиму, на них, у першу чергу на внутрішні війська, у тому числі в Україні, нерідко покладались неправомірні, репресивно-каральні функції та завдання.

Тим самим історія діяльності спеціальних військових формувань, з одного боку, підтверджує їх важливу роль у збереженні й зміцненні суверенітету держави, правопорядку, боротьбі зі злочинністю, а з іншого – свідчить про недопустимість, навіть під гаслом захисту суспільно-державних інтересів, їх будівництва і діяльності на ідеологічно-класових та партійних засадах. Як й інші силові структури, вони мають діяти виключно у правовому полі.

Завдання забезпечення в сучасних умовах захисту суверенних прав України, зміцнення правоохоронної функції незалежної держави, запровадження європейських та міжнародних стандартів, форм і методів її діяльності, вимагають історично-правового осмислення всіх складових, які впливали на процес еволюції та діяльності військових формувань спеціального призначення в різні періоди, в тому числі й протягом того, який розглядається дисертантом. На основі історичного досвіду, а також наукових розвідок не менш важливо дослідити й розвинути основні засади, на яких мають розвиватися правоохоронні органи та їх військові підрозділи в умовах державного суверенітету і демократії.

Актуальність і важливість теми дисертації визначаються також недостатністю науково-дослідницьких праць з розглядуваної проблематики. Це зумовлює необхідність, в контексті сучасної державно-правової реформи, наукового осмислення шляхів удосконалення внутрішніх військ МВС і, певним чином, Державної прикордонної служби України, підвищення ефективності виконання ними своїх завдань, що, без сумніву, справить позитивний вплив на зміцнення законності та правопорядку в державі.

Тому об’єктивне наукове дослідження правових засад функціонування військ НКВС (МВС) в Україні у 1939–1953 рр., з’ясування принципів, форм, нормативно-правового забезпечення їх діяльності, організаційно-структурних змін, засобів виконання покладених на них функцій дозволить визначити місце і роль внутрішніх військ у сучасній системі державних інституцій, застерегти від помилок минулого у процесі державотворення, зокрема на шляху розбудови Збройних Сил, внутрішніх військ МВС та Державної прикордонної служби України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає завданням і вимогам Комплексної цільової програми “Актуальні проблеми історії Українського національного державотворення” (№ 0186.0.070872); Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни (наказ МВС України № 515 від 30.06.2001 р.); Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 рр. (Указ Президента України від 25.12.2000 р.); Програми формування позитивного іміджу міліції України на 2003–2007 рр. (рішення Колегії МВС України № 1 КМ/1 ДСК від 10.01.2003 р.); Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002–2005 рр. (наказ МВС України № 635 від 30.06.2002 р.); Концепції розвитку та реформування внутрішніх військ МВС України на період 2000–2005 рр. (наказ МВС України № 475 від 17.09.2000 р.). Праця безпосередньо пов’язана з основними напрямами наукового забезпечення реалізації Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України та включена до планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2003 рік (п. 2.5).