Кримінальна відповідальність за контрабанду



Название:
Кримінальна відповідальність за контрабанду
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Недостатня захищеність легітимних економічних відносин стала визначальною причиною кримінальних процесів у сфері господарської діяльності, серед яких контрабанда набула значного поширення. 

За оцінкою Кабінету Міністрів України, контрабанда завдає суттєвої шкоди економічним відносинам у сфері господарської діяльності нашої держави. Збитків зазнають інтереси вітчизняного товаровиробника і порушується нормальний порядок товаровідносин на внутрішньому ринку України та у сфері зовнішньої торгівлі, що, у свою чергу, негативно позначається на розвитку економічних відносин між державами, гальмує входження України до загальносвітового економічного простору. Нелегальне ввезення іноземних товарів зменшує попит на вітчизняну продукцію. Порушується монополія держави на експорт та імпорт певних груп товарів, особливо на ті з них, що виключені із загального товарообігу. Крім того, результати такої злочинної діяльності негативно впливають на суспільні відносини у сфері захисту життя та здоров’я громадян (контрабанда зброї та боєприпасів, ядерних матеріалів та речовин), прав громадян у галузі користування культурними цінностями, культурним надбанням нашої держави, іншим інтересам особи. Незважаючи на зазначені загрози, контрабанда досі не дістала належної правової оцінки.

 Так, за даними Державної митної служби України, протягом 2002­ – 2004 рр. було порушено 1181 кримінальну справу за ознаками контрабанди, а розглянуто судами лише – 698, або половина від зареєстрованих випадків контрабанди. Ймовірно, це стало можливим унаслідок недоліків у діяльності правоохоронних органів, прогалин у чинному законодавстві, низького рівня правозастосовчої діяльності у справах про контрабанду, існуючих на цей час термінологічних розбіжностей в кримінальному та інших галузях права.

Наявна  конструкція ст. 201 Кримінального кодексу України (далі – КК України), на думку автора, є недосконалою. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки контрабанди  мають бути вивчені більш глибоко, що певною мірою сприятиме призначенню кримінального покарання залежно від ступеня суспільної небезпеки цього злочину та переміщуваних предметів контрабанди.

 Частину зазначених проблем намагався розв’язати Пленум Верховного Суду України постановою № 8 від 03 червня 2005 р. “Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил”, але, на думку автора, низка проблем все ж залишилася поза межами уваги вищої судової інстанції.

Дослідженню комплексу проблем, які пов’язані із удосконаленням кримінально-правових заходів охорони інтересів держави у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) від злочинних посягань, а також аналізу різноманітних аспектів кримінальної відповідальності за контрабанду присвячені роботи таких вітчизняних і зарубіжних авторів: П.П.Андрушка, О.Ф.Бантишева, Л.В.Багрій-Шахматова, О.І.Бойка, Б.В.Волженкіна, В.М.Володька, В.О.Владимирова, В.О.Глушкова, О.О.Дудорова, М.П.Карпушина, М.Й.Коржанського, М.А.Кочубея, О.О.Кравченко, В.І.Курляндського, П.С.Матишевського, П.П.Михайленка, М.І.Мельника, Ю.Б.Мельникова, А.А.Музики, В.О.Навроцького, С.І.Нікуліна, В.М.Поповича, Л.Ю.Родіної, М.С.Таганцева, Г.Б.Устинова, М.І.Хавронюка, П.С.Яні та ін.

Контрабанда як склад злочину розглядалась у дослідженнях           С.А.Гадойбоєва, Д.Д.Давітадзе, М.П.Вороніна, Н.В.Качева, В.М.Колдаєва, М.Б.Крупкіна, В.В.Лук’янова, О.М.Омельчука, Ю.І.Сучкова, Б.І.Тишкевича та ін.

Не заперечуючи вагомого внеску вищевказаних вчених, автор констатує, що чимало питань кримінально-правового характеру вирішуються у доктрині суперечливості, що, в свою чергу, гальмує як зовнішні, так і внутрішні економічні процеси, створює вагомі перешкоди входження нашої держави до загальносвітових економічних організацій.

Однак і зарубіжне законодавство має різні погляди на питання відповідальності за контрабанду.

Наприклад, кримінальне законодавство Іспанії не передбачає окремої норми, яка регламентує відповідальність за контрабанду, а норми за незаконне переміщення згідно з предметом злочину поміщено у відповідні глави КК цієї країни. Натомість у КК Болгарії, всі можливі злочинні дії з незаконного переміщення товарів, зброї, наркотичних речовин, їх аналогів та прекурсорів, сильнодіючих речовин та ін., а також усі кваліфікуючі ознаки контрабанди закріплено в одній статті, окрім ст. 242а “Псевдотранзит”. До речі дана норма в КК Болгарії є чи не єдиним прикладом прямо передбаченої кримінальної відповідальність за так званий “перерваний” транзит.

Усе-таки удосконалення національного законодавства має відбуватися не тільки шляхом прямого запозичення законодавства європейських та інших країн, але й з врахуванням власного досвіду.

Інтеграційні та демократичні процеси, що останнім часом відбуваються в нашій державі, об’єктивно не могли бути враховані в роботах вищевказаних науковців. Крім того, попередні дослідження порушували проблеми кваліфікації економічних злочинів у цілому, або, навпаки, автори ретельно розглядали окремі питання кваліфікації, як правило, не розглядаючи комплексно весь склад злочину та інші спірні позиції, які потребують більш детального дослідження.

Потрібно зазначити, що автор при розробці даної теми зосередив свою увагу на юридичному аналізі складу злочину та пошуках шляхів вдосконалення кримінального законодавства. Щодо ст. 201 КК України, вивченню якої присвячується дана робота, слід вказати на те, що ця стаття є бланкетною. Для розкриття її змісту та правильної кваліфікації дій осіб, що незаконно переміщують товари та інші предмети через митний кордон України, необхідно звернутися до низки інших нормативних актів, зокрема Митного кодексу України (далі − МК України). Зазначений кодекс містить низку нових і таких, які потребують поглибленого тлумачення понять, що, у свою чергу, впливає на застосування їх у кримінальному законодавстві та призводить до правових колізій.

Усе вищевикладене і важливість розв’язання проблеми соціально-економічних перетворень на загальнодержавному рівні, зміцнення внутрішнього ринку та ЗЕД, захист держави від злочинних посягань, а також нагальна потреба вдосконалити кримінальне законодавство й зумовили вибір теми роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження базується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001−2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. №1376/2000. Дисертація виконана відповідно до Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень МВС України, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС України, на період 2001−2009 рр.(наказ МВС України від 23 травня 2001р. №755-01).

 Дослідження узгоджується з постановами Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2002 р. № 1240 Про затвердження Програми протидії контрабанді та захисту внутрішнього ринку на 20022005 рр.”, та “Про доповнення Програми протидії контрабанді та захисту внутрішнього ринку на 20022005 рр.”, від 10 грудня 2003 р. № 1888.

Також робота відповідає постанові Кабінету Міністрів України від    01 квітня 2005 р. № 260, яка затверджує державну програму “Контрабанді – СТОП” на 20052006 рр. Проведення даного дослідження передбачено Планом НД та ДКР Національної академії внутрішніх справ України на 2001−2005 рр.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины