СОЦІОФОНЕТИЧНА ВАРІАТИВНІСТЬ ГОЛОСНИХ СУЧАСНОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ (експериментальне дослідження на матеріалі швейцарського регіонального варіанта вимови) : Социофонетическая вариативность гласных современного французского языка (экспериментальное исследование на материале швейцарского регионального варианта произношения)

Краткое содержание

Розділ 1. “Норма вимови і фонетична варіативність французької мови”. На всіх етапах розвитку мови її систему зміцнює мовна норма. У сучасному мовознавстві розрізнюють два типи норм (Л.О.Вербицька): 1) реальну, внутрішньомовну, розглядувану як результат дії певних соціальних факторів, і 2) кодифіковану, що є результатом вибору однієї людини чи групи людей засобів мовного вираження як правильних, зразкових, рекомендованих до вживання. Ці норми фіксуються у словниках прескриптивного (Ж.Гугенхайм, А.Жвийо, П.Робер, Л.Варнан) та дискриптивного типу (А.Мартіне, Г.Вальтер). У свою чергу прескриптивна норма відбиває традиційну систему голосних та приголосних французької мови, а дескриптивна - повною мірою відображає тенденції розвитку фонологічної системи французької мови.

Кодификація в сфері літературної вимови (В.Гумбольт, Ф. де Соссюр, Ж.Балесм і А.Мартіне) є надзвичайно складною проблемою у зв’язку з нестабільністю орфоепічних норм не лише в перспективі історичного розвитку, а й на синхронному зрізі. Способом функціонування фонетичної системи мови вважається варіантність (Л.О.Вербицька), яка постає внаслідок варіативності норм вимови.

Варіативність виявляється на всіх рівнях онтології мови і відображується, зокрема, в явищі нейтралізації, що логічно зумовлює поняття варіанта (алофона) і передбачає відсутність опозиції. Проте, всупереч варіантам, за нейтралізації (Ю.С.Маслов) йдеться про зняття диференційної опозиції в будь-якому моменті мовленнєвої послідовності, яке стосується фонем з однією чи декількома тільки їм властивими загальними ознаками.

У дослідженні наведено результати експериментально-фонетичного аналізу трьох опозицій (/a/~/A/, /e/~/D/, /o/~/C/), які у сучасній французькій мові характеризуються нейтралізацією різного ступеня залежно від позиції фонеми в слові, географічного ареалу поширення, соціального статуса мовця. У зв’язку з цим орфоепічна норма сучасного стандарту французької мови ілюструє тенденцію до нейтралізації, що спричиняє не розрізнення диференційних ознак голосних відкритості/закритості та приналежності до ряду (передньоязиковий й задньоязиковий), а у вокалічній системі швейцарського регіонального варіанта вимови постулюється збереження опозицій.

Сучасна норма вимови (le français standartisé) узагальнює результати функціонування фонологічних одиниць у різних соціально-стилістичних сітуаціях мовлення не лише у центрі, а й на периферії (Ж.Дейхайм, П.Фуше,  О.Мета).

Романська Швейцарія має статус периферійного і міноритарного положення як до іншої території Швейцарії, так і до франкомовного ареалу, в якому домінує власне Франція. Таке положення сприяло тому, що французька мова в романській Швейцарії зазнала специфічного ставлення до регіонального варіанта як самих носіїв мови, так і лінгвістів.

Під регіональним варіантом французької мови (français régional) розуміється сукупність географічних її різновидів, вживаних не лише у Франції, а й поза її межами, які різняться багатьма параметрами щодо немаркованої географічної норми (français standart) (Р.Жоливе, Ж.-Ф.Боно). Регіональні варіанти щодо “основної” французької мови перебувають у відношенні підпорядкування як у лінгвістичному вимірі (їхня основна граматична, фонетична й лексична база є спільною), так і в соціолінгвістичному (жоден із варіантів не має такої популярності як паризький варіант) (Л.Вольф).

Вимова французької мови в романській Швейцарії, незважаючи на значний вплив сучасного стандарту, особливо через засоби масової комунікації зберігає свою специфіку на сегментному та супрасегментному рівнях. Проте, залежно від соціального, вікового, професійного або гендерного статусу носія швейцарського регіонального варіанта вимови оцінка його лінгвістичної самобутності до сучасного стандарту варіюється, що зумовлюється фактором мовної інсекурації (В.Лабов, П.Сенжи). Найвпливовішим чинником у варіюванні вимови є гендерний. Про це свідчать результати досліджень гендерної варіативності проведені на матеріалі швейцарського регіонального варіанта французької мови (Р.Жоливе, П.Сенжи) і зорієнтовані на вивчення лексичного аспекту чоловічого та жіночого мовлення. Зокрема відзначається, що почуття мовної інсекурації більш властиве жінкам. Властивість цього фактора для жінок виявляється в прагненні до більш престижних форм вимови, передусім варіантів вимови, що характеризують орфоепічну норму сучасного стандарту. Це можна пояснити самоутвердженням жінки в суспільстві завдяки високій комунікативній компетенції (О.М.Бакушева, Т.Б.Крючкова, А.М.Удебін, І.Сашико, П.Традгел).

Розділ 2. «Програма і методи експериментально-фонетичного дослідження». Проведений експеримент ґрунтується на системному підході до вивчення протипоставлених фонічних реалізацій голосних /e/~/D/, /a/~/A/, /C/~/o/ в однакових фонетичних умовах (на матеріалі двох послідовних прочитань груп мінімальних пар у тексті і списку слів). Для об'єктивного добору інформантів, було здійснено попереднє анкетування та відібрано тих інформантів, які мали гетерогенні показники за віком, регіоном проживання від дня народження (кантон Во), за освітою та працевлаштуванням. 

Методи і прийоми дослідження характеризуються двоїстістю: 1) експериментальне фонетичне дослідження (спектрограма) проводилося за допомогою програми для аналізу мовленнєвого сигналу PRAAT (розробленої Paul Boersma & David Weenick на кафедрі фонетичних досліджень Амстердамського університету) і 2) статистична обробка даних включала побудову теоретичних моделей, розрахунок імовірнісних розподілів, дисперсійний аналіз ANOVA, кластерний аналіз на базі програми МATLAB, 6 версія.

На першому етапі було проведено спектральний аналіз з використанням лінейного припущення до виміру кількісних показників перших двох формант досліджуваних звуків, здійснено сегментацію і класифікацію. Здобуті дані зафіксовано у таблицях програмним забезпеченням для аналізу звукового сигналу. Табличні показники статистично опрацьовувалися на персональному комп’ютері і інтерпретувалися автором дисертації.