СИНТАГМАТИЧНІ, ПАРАДИГМАТИЧНІ ТА ЕПІДИГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИКМЕТНИКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРУ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, вказано мету, основні завдання, репрезентовано основні положення, що виносяться на захист, охарактеризовано матеріал дослідження, основні методи, сформульовано наукову новизну, теоретичну та практичну цінність результатів дослідження.

У Розділі І – “Дослідження позначень кольору в лінгвістиці” –  розглядається природнича концепція кольору (підрозділ 1.1), на основі якої згодом проводиться розгляд процесів колірної категоризації та номінації колірного простору засобами мови. Історія вивчення колірної лексики засвідчила, що спершу дослідження ґрунтувалися здебільшого на антропологічних, фізіологічних та психологічних засадах і лише у ХХ столітті акцент змістився до суто лінгвоструктурних досліджень.

Так, послідовники відомої гіпотези Сепіра-Ворфа стверджують, що культурні моделі втілені в лінгвістичних символах (включаючи внутрішньомовні символи) і застовуються в організації та інтерпретації досвіду. Інші культури можуть використовувати відмінні моделі внутрішньомовних символів. Однак слід зауважити, що спроби навести експериментальні до­ка­зи гіпотези в цілому виявили свідчення, які насправді суперечать їй. Релятивісти (В. Браун, Е. Леннеберг, Дж. Робертс) вважають кількість ЛО в мові залежною від рівня культурного розвит­ку її носіїв, у той час як універсалісти (Б. Берлін, П. Кей, Ч. МакДеніел, А. Вєжбіцка) твердять про наявність певного набору семантичних універсалій, які для багатьох мов збігаються. Послідов­ники структуралізму (Дж.  Лайонз, А. Лерер) розглядають колірний лексикон у відповідності до суто фізичного спектра, в межах якого в різних мовах зафіксовано певну кількість позначень. Польовий підхід до вивчення лексики (Л. Вайсгербер) дав змогу надати множині кольороназв статус семантичного поля і виявити основні принципи колірної категоризації та номінації колірного простору.

Підрозділ 1.2 присвячено розгляду семантичної струк­ту­ри ко­льоро­назви, зокрема, з’ясуванню критеріїв розмежування типів лексичних мікросистем та визначенню типу лексичної мікросистеми, до якого належить колірна лексика. Це питання надзвичайно важливе для виконання інвентаризації лексичної мікросистеми позначень кольору на належному рівні, адже лексичне угруповання кольороназв інколи розлядається дослідниками як лексико-семантична група (далі – ЛСГ) (Т. Козак), семантичне поле (І. Чумак-Джунь, С. Кантемір та ін.), терміносистема (П. Кей, Г. Корбетт, А. Мосс та ін.). Для розрізнення типів лек­сич­них мікро­систем пропонуються такі основні критерії: 1) тип зумов­­леності зв’язків між членами лексичного угруповання (внутрішньомовні/позамовні зв’язки); 2) тип структурних відношень у межах лексичного угруповання (комутація в межах семантичного поля/субституція в синонімічному ряду); 3) локалізація й тип ідентифікатора угруповання (багатозначне слово-домінанта в межах ЛСГ, лексико-семантичні варіанти слова в складі синонімічного ряду та словосполучення поза межами семантичного поля). Виходячи з цих критеріїв, ми розглядаємо досліджувану лексико-семантичну мікросистему позначень кольору як таку, що за своєю структурою та типом відношень між її елементами відповідає моделі семантичного поля, оскільки ідентифікатор семантичного поля кольороназв розміщується за межами поля і являє собою словосполучення “слова, що позначають колір” (“позначення кольору”). Цей ідентифікатор визначає родове поняття, по відношенню до якого всі члени поля є видовими поняттями. Семантичне поле кольороназв піддається членуванню (варіант такого членування на лексико-семантичні мікрополя з домінантами-ОКП, виконаний нами на основі інвентаризації поля, репрезентовано в даній роботі), проте і такі сегменти семантичного поля кольору не можуть називатися ЛСГ, оскільки навіть дуже близькі до домінанти кожного із зазначених мікрополів ядерні лексеми, є, по суті, позначеннями різних відтінків одного кольору, тобто в основі зв’язку між цими ЛО лежать насамперед позамовні чинники.

Розділ ІІ – “Синтагматика та парадигматика прикметників на позначення основних кольорів англійської мови” – присвяче­но вивченню дистрибуційних властивостей ОКП англійської мови, їх лексичної (на рівні слова), семантичної (на рівні семантичного підкласу), синтаксичної сполучуваності та виявленню на основі цих досліджень синтагматичних зв’язків і парадигматичних відношень зазначених прикметників.

У підрозділі 2.1 проводиться інвентаризація семантичного поля позначень кольору з використанням загально прийнятих у сучасній лінгвістиці квантитативних і статистичних методів дослідження. Інвентаризація семантичного поля кольороназв проводилася нами в три етапи: 1) інвентаризація ОКП за частотністю їхнього вживання в текстах; 2) укладання переліку КП на основі вибірки з лексикографічних джерел; 3) розподіл КП на мікрополя з на основі статистичного аналізу вибірки (тобто розрахунків середньої ваги колірного компонента значення W в словникових тлумаченнях КП).

На першому етапі за показниками частоти (Ч) вживання в текстах виокремлено центральний склад семантичного поля КП, який містить 6 високочастотних ОКП (black/Ч=286; white/Ч=263; red/Ч=257; blue/Ч=161; yellow/Ч=132; green/Ч=106), та периферію, в складі якої 5 ОКП (grey/gray/Ч=93; brown/Ч=77; pink/Ч=48; orange/Ч=21; purple/Ч=19). Нами відзначено належність первинних ОКП до центрального складу і вторинних ОКП до периферії, а також значний “відрив” показників частоти вживання ОКП white, black та red від решти ядерних лексем, що є своєрідним підтвердженням припу­щення Б. Берліна–П. Кея про найранішу появу в колірних лексиконах саме цих трьох ОКП.

На другому етапі інвентаризації опрацьовано перелік КП, укладений в результаті вибірки з лексикографічних джерел. Початковий реєстр КП склав 176 ЛО, зміст яких у тлумачних словниках розкривається за допомогою ОКП. Під час опрацювання з цього переліку було вилучено ЛО з вузькою сферою застосування (blonde, brunette – колір волосся; liard – масть коней); ЛО, які позначають радше яскравість, ніж забарвлення (dark, light, dim, pale), однокорінні КП, які, власне, позначають один відтінок (наприклад, ochreish, ochreous, ochroleucous як варіації КП ochre), а також архаїзми. Наступним кроком було звуження корпусу ЛО на основі компонентного аналізу словникових дефініцій: з переліку вилучалися КП, які трапляються менше ніж у 4 словниках із 10. У результаті операцій, проведених у межах 2-го етапу інвентаризації, перелік досліджуваних КП склав 113 ЛО.

Аналіз вибірки дозволив визначити такі основні принципи утворення відтінкових КП в англійській мові:

1)   поєднання ОКП зі словами, які вказують на яскравість (світлість/тьмяність): pale-yellow, bright green, dim brown.

2)   метафоричне перенесення значення з відносних прикметників: назви об’єкта/речовини: sapphire, ruby, ivory, lilac; назва об’єкта/речовини+ОКП: cherry-red, chocolate-brown; описові КП: the colour of canary feathers, the colour of prawns, maize-coloured.

3)   утворення деривативів приєднанням суфіксів –y(ie); -ish, які позначають забарвлення меншої інтенсивності: red - reddish, ruddy; brown - brownie.

4)   злиття кількох КП (ОКП) для утворення позначень відтінків: blue-green, golden-brown, gold-and-rose, black-and-white.

5)   утворення насиченіших відтінків основних кольорів: ЛО підси­лення (вищий/найвищий ступені порівняння)+ОКП: very blue; redder, the greenest.

Метою третього етапу інвентаризації є повніша систематизація семантичного поля кольороназв шляхом розподілу КП, зафіксованих у переліку, на семантичні мікрополя. За результатами розрахунків середньої ваги колірного компонента W у словниковому тлумаченні КП, було визначено, що структура семантичного поля КП англійської мови являє собою перелік кольороназв, які групуються в 11 лексико-семантичних мікрополів з домінантами-ОКП. Виокремлені нами лексико-семантичні мікрополя характеризуються досить широким центральним складом та практичною відсутністю периферії. Найбільша кількість КП міститься в складі мікрополів із хроматичними домінан­тами RED, GREEN, BLUE, BROWN, які покривають широкий діапазон кольору; найменшу кількість КП зафіксовано в мікрополях із домінантами ORANGE, PINK. Невелика кількість відтінкових КП у мікрополях із домінантами WHITE та BLACK (незважаючи на високу загальну частотність їхнього уживання в текстах та значну кількість семем зареєстрованих у словниках) пояснюється, на нашу думку, їхньою ахроматичністю. Виокремлені нами лексико-семантичні мікрополя гра­фічно репрезентовані у вигляді діаграм. На рис. 1 подано приклад діагра­ми лексико-семантичного мікрополя з домінантою ОКП YELLOW.

У пізрозділах 2.2-2.4 розглядаються проблеми ролі контексту та сполучуваності в аналізі функціонування кольороназв, а також частотні характеристики та деякі кількісні параметри кольороназв, на які ми опиралися в даному дисертаційному дослідженні.

Підрозділ 2.5 присвячений аналізу синтагматичних зв’язків ОКП, які визначаються на основі вивчення їх сполучуваності з іменниками. Лексична сполучуваність англійських ОКП на рівні слова загалом виявилася підпорядкованою впливові колірної семантики іменника. Оскільки об’єкти дійсності мають досить чітко визначені колірні характеристики та іноді входять до складу асоціативних наборів на ідентифікацію того чи іншого кольору, вибір КП для їхнього опису в тексті зумовлений цими традиційними колірними ознаками. Тому саме в таких сполученнях зафіксовано найсильніші статистично значущі зв’язки між ЛО, що сполучаються. Так, наприклад, стандартні синтагматичні зв’язки зафіксовано в ОКП blue в сполученні з іменниками sky та sea (c² та К склали відповідно 20,19 / 0,23 та 15,73 / 0,2), в ОКП green – з іменником grass: c²=92,80; К=0,49.