ТЕКСТОВІ КОНЦЕПТИ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ: КОГНІТИВНА ТА КОМУНІКАТИВНА ДИНАМІКА (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ РОМАНІСТИКИ СЕРЕДИНИ ХХ СТОРІЧЧЯ)

Краткое содержание

Розділ 1. “Імплікаційний та експлікаційний аспекти семантики художнього тексту в ракурсі сучасних лінгвістичних парадигм: проблематика текстових концептів”. Окреслення характерологічного поля текстових концептів художнього твору та побудова іхньої ієрархії здійснюються в реферованій дисертації шляхом виділення таких сутнісних ознак текстових концептів, як багатосмислова напруженість, надкатегоріальність, інтенціональність, питальність та еліптичність. У поданих характеристиках віддзеркалено імпліцитний характер текстових концептів, зумовлений знаковими властивостями тексту як імені, тобто його кодованим характером. Багатосмислова напруженість як прийом побудови художнього тексту означає конденсацію текстових елементів мовного та мовленнєвого рівнів, що коригує напрями проходження смислових ліній у семантичному просторі художнього твору. Відносна питальність текстових концептів пов’язана з тим, що всі можливі відповіді на запитання, поставлене концептом, представлено тільки як можливі, не прораховані заздалегідь (У.Еко). За своєю питально-відповідною сутністю текстові концепти створюють “еліпсис знання” (В.С.Біблер), що визначає їх еліптичну функцію, віддзеркалену в етимології (від лат. “conceptio”: система, сховище, зачаття, словесний вираз). У поясненні кодування як здатності знаків набувати додаткових значень зверх тих, які безпосередньо в них містяться (Ж.Рікарду), акціональний код як імплікований поведінковий результат стосується цілої низки властивих персонажам художнього твору інтерперсональних стосунків (Р.Барт).