ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ НА ТРАНСФОРМАЦИЮ ХОЗЯЙСТВА АВТОНОМНОЙ РЕСПУБЛИКИ КРЫМ

Краткое содержание

У першому розділі “Теоретичні основи економіко-географічного вивчення зовнішньоекономічних зв'язків” поглиблені теоретико-методологічні положення із вивчення зовнішньоекономічних зв'язків на мезорегіональному рівні. Охарактеризовано основні етапи історико-географічного вивчення зовнішньоекономічних зв'язків. Розкрито сутність територіальної системи зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону і виділені типи територій, на яких відбувається функціонування зовнішньоекономічних зв'язків. Узагальнено методи територіально-функціонального вивчення зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону і трансформацій, що відбуваються під їхнім впливом для кожного типу територій окремо.

Найбільший ступінь географічної виразності зовнішньоекономічні зв'язки отримують у межах мезорегіонального рівня господарської діяльності. Цей рівень дозволяє виявити характер формування зовнішньоекономічних зв'язків і простежити можливості управління ними. Для дослідження об'єкту розглянутого в дисертації, пропонується використовувати базисну модель територіальної системи зовнішньоекономічних зв'язків, що складається з трьох блоків: компонентного, територіального і блоку управління (рис.1). Компонентний блок представлено сукупністю господарських і соціальних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також розмаїтістю зв'язків між ними. Блок територіальних компонентів зовнішньоекономічних зв'язків дозволяє визначити їхній активний, територіально-перетворюючий характер. Він складається з компонентів зовнішніх і внутрішніх територій, що виникають у регіоні під впливом зовнішньоекономічних зв'язків. Блок управління ілюструє структуру суб'єктів впливу на зовнішньоекономічні зв'язки, представлену державними і регіональними підрозділами управління територією і зовнішньоекономічною діяльністю.

Зовнішньою територією здійснення зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону можна вважати таке умовне утворення, у межах якого локалізуються економічно доцільні для мезорегіону контакти. Це даність, що на мікрорівні збігається із поняттям внутрішньодержавна територія здійснення економічних зв'язків і представлена сукупністю адміністративних одиниць України, а на мезо- і макрорівнях – із поняттям закордонна територія вияву зовнішньоекономічних зв'язків із країнами пострадянського і поза пострадянським простором.

Внутрішня територія локалізації зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону – це даність, що є суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків і має досить складну внутрішню структуру. Її формування відбувається поетапно, у процесі історичного розвитку світового господарства та конкретного регіону. При цьому у внутрішній території мезорегіону під впливом зовнішньоекономічних зв'язків можуть відбуватися соціально-економічні зміни. Це

може виявлятися у вигляді поглиблення територіального поділу праці, формування нових мікрорегіональних господарських систем чи зміни існуючих, виникнення нових і зміни співвідношень між існуючими об'єктами і суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, що приводить до серйозних змін у територіальній стратегії розвитку господарства мезорегіону.

У другому розділі “Зовнішні терирорії здійснення економічних зв'язків Кримського мезорегіону (становлення і динаміка)” реалізована запропонована автором методика визначення трьох рівнів зовнішньої території здійснення економічних зв'язків, на прикладі Кримського мезорегіону. Виділено зовнішню внутрішньодержавну територію здійснення економічних зв'язків Кримського мезорегіону і дві зовнішні закордонні – із країнами пострадянського простору і поза пострадянським простором.

Методи, що пропонуються в сучасних роботах, дослідження зовнішньоекономічних зв'язків носять переважно разрахунково-галузевий характер, але для виявлення їхньої територіальної структури найбільш прийнятний метод графо-анаморфоз, що є оптимальним для визначення меж зовнішньої території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону. Показником пропонується вважати інтенсивність і розмаїтість торговельних зв'язків мезорегіону, відображених у динаміці, що дозволяє визначати еволюцію впливу зовнішньоекономічних зв'язків на територію; для прикладу наводиться одна з графо-анаморфоз, що знаходяться в роботі (рис.2).

За допомогою інтенсивності і розмаїтості торговельних зв'язків Кримського мезорегіону вдалося уточнити межу зовнішньої внутрішньодержавної території здійснення економічної активності Автономної Республіки Крим в Україні. Встановлено, що дана територія неоднорідна за критерієм інтенсивності зв'язків. Простір зовнішньої внутрішньодержавної території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону складає ніби мікротериторіальний рівень взаємодії господарства Автономної Республіки Крим із зовнішнім світом. До складу цього типу території економічних зв'язків увійшла практично вся адміністративно-територіальна розмаїтість української державної території: адміністративні області, райони і центри, у яких формуються потоки товарів і послуг для Криму. Внутрішньодержавна територія – найбільш стабільне і передбачуване формування. У ньому найбільш чітко простежується зональність економічних взаємодій із Кримським мезорегіоном, просторова виразність активності співробітництва автономії з іншою частиною країни. Ця активність визначається географічної зближеністю українських регіонів і Криму, а також традиціями в географічному поділі праці між ними. Так, цілком природно виглядає підвищена інтенсивність зовнішньоекономічних взаємодій Кримського мезорегіону з територіями півдня, сходу і почасти центра України. На ці взаємодії, звичайно,

вплинула ситуація загальнонаціональної кризи перехідного періоду. Однак і в даний час найбільшою розмаїтістю в галузевій структурі торгівлі товарами, послугами, інвестиційними вкладеннями в Кримське господарство відрізняються регіони Причорномор'я, Донбасу і Центрально-Південного Придніпров`я.

У межах зовнішньої закордонної території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону чітко простежується два рівні: мезорівень країн пострадянського простору і макрорівень країн поза пострадянським простором. Пострадянський простір здійснення зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону визначається в складі СНД та країн Балтії, будучи сформованим традиційними взаємодіями з кооперації виробництв колишніх союзних республік. Розрив цих зв'язків у 1991 році болісно вплинув на інтенсивність економічних взаємодій Кримського мезорегіону. У даний час зовнішньоекономічні зв'язки Автономної Республіки Крим із країнами пострадянського простору об'єктивно виглядають більш інтенсивними і різноманітними за характером, ніж із регіонами поза пострадянським простором. Безумовним лідером у відношенні обсягів і структури зовнішньоекономічних зв'язків з Автономною Республікою Крим є Росія, а в поза пострадянському просторі – Німеччина, Іспанія, Туреччина, США, що виглядають як ключові країни у формуванні потоку товарів, послуг і інвестицій для Кримського мезорегіону. Стосовно зв'язків із простором пострадянських держав можна вжити термін “стимулювання” економічного підйому за допомогою економічних взаємодій із Кримом. Для території поза пострадянським простором варто зазначити, що зовнішньоекономічні зв'язки з АРК “активізують” тут економічний розвиток, вносять у нього елемент географічної розмаїтості. Кримський мезорегіон зовсім недавно увійшов на правах суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків у поза пострадянський простір. Географічна структура цього типу території здійснення зовнішньоекономічних взаємодій виглядає, у більшості випадків, як набір випадкових регіонів, що не утворюють сталості у просторі, то звужуючи, то розширюючи межі зовнішньої закордонної території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону з іншими країнами світу.

У третьому розділі “Зміни у господарському комплексі АРК під впливом зовнішньоекономічних зв'язків” реалізована запропонована автором методика визначення галузевих та територіальних змін, що відбуваються під впливом зовнішньоекономічних зв'язків у господарстві мезорегіону, на прикладі АРК. Проведено типологію центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону, на основі якої проаналізовано їхній сучасний стан і визначені перспективи структурно-територіальних трансформацій у господарському комплексі АРК під впливом зовнішньоекономічних зв'язків.

Для визначення трансформацій, які відбуваються у внутрішній господарській структурі Кримського мезорегіону під впливом зовнішньоекономічних зв'язків використано метод типології явищ і процесів, що визначає їх найбільш істотні якісні відмінності на територіальному рівні. Останнє дозволяє застосовувати для розвитку окремих регіонів принципово різні методи і засоби вирішення проблем. Внутрішня територія локалізації зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону має чітко виражений опорний каркас, фокусами якого є міські поселення – центри зовнішньоекономічних зв'язків і території, що тяжіють до них, які формуються і змінюються під впливом історичних, економічних, природних та інших факторів. В основі типології центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону покладені ознаки, що розрізняють типи міст – центрів зовнішньоекономічних зв'язків:

-          за часом виникнення і (або) найбільшої активності функціонування (античні, середньовічні, періоду нової і новітньої історії);

-          за територіальним положенням (приморські, столичні, уздовж транспортної мережі);

-          за функціями (торгові, транзитні, торгово-промислові, транзитно-промислові, торгово-агропромислові, адміністративні, фінансові, туристські, науково-культурні тощо).

Виходячи з запропонованої типології центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків (ЗЕЗ) Криму, у роботі виділено сім типів міст – центрів ЗЕЗ.

I. Відносно нові приморські міста (що утворилися на місці старих) – центри ЗЕЗ, що виникли на перетині торгових шляхів як торгові і транзитні. Вони втратили свої основні функції у період реконструкції господарства у новий час, і відновили їх у сучасний період, набувши додатково функції торгово-промислових, транзитно-промислових, торгово-агропромислових центрів, а останнім часом і адміністративних, фінансових, туристських і науково-культурних (Севастополь).

II. Старі приморські міста – центри ЗЕЗ, що виникли на перетині торгових шляхів як торгові і транзитні. Вони зберегли свої основні функції у період реконструкції господарства у новий час, набувши при цьому додатково функції торгово-промислових, транзитно-промислових, торгово-агропромислових центрів (Керч, Феодосія).

III. Старі приморські міста – центри ЗЕЗ, що виникли на перетині торгових шляхів як торгові і транзитні. Вони змінили свої основні функції у період реконструкції господарства у новий час на торгово-агропромислові і туристські центри (Євпаторія, Судак).

IV. Старі столичні міста – центри ЗЕЗ, що виникли уздовж транспортної мережі на перетині торгових шляхів, як адміністративні, торгові і транзитні центри. Вони втратили у період реконструкції господарства в новий час свої основні функції (Бахчисарай, Старий Крим, Білогірськ).

V. Відносно нові столичні міста – центри ЗЕЗ, що виникли уздовж транспортної мережі на перетині торгових шляхів, як торгові і транзитні центри. Вони зберегли свої основні функції у період реконструкції господарства у новий час, набувши при цьому додатково функції торгово-промислових, транзитно-промислових, торгово-агропромислових, адміністративних, фінансових і науково-культурних (Сімферополь).

VI. Відносно нові міста – центри ЗЕЗ, що виникли як приморські туристські, торгові, торгово-агропромислові і науково-культурні центри. Вони зберегли й активізували свої основні функції в період реконструкції господарства у новий час, набувши при цьому додатково фінансових функцій (Ялта).

VII. Нові міста – центри ЗЕЗ, що виникли уздовж транспортної мережі на перетині торгових шляхів як транзитні, торгові, торгово-промислові і транзитно-промислові (Красноперекопськ, Армянськ, Джанкой).

Проведена типологія центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону зафіксувала дві основні риси цього виду господарського освоєння території: високий ступінь пластичності зовнішньоекономічної діяльності і поліцентризм її вияву. Пластичність зовнішньоекономічної діяльності була притаманна Криму історично і визначалася у легкості пристосування різних видів господарювання до необхідності вивозу їхніх результатів за межі півострова. Поліцентризм прояву зовнішньоекономічної діяльності у Криму визначався можливістю її здійснення, як у приморських, так і в глибинних центрах і районах. Радянський період розвитку зовнішньоекономічної діяльності у Криму сформував стратегію регламентованої еволюції її пластичності і поліцентризму. Найбільшим суб'єктом зовнішньоекономічної активності виступала сама держава, що самостійно вибирала форми і центри здійснення зовнішньоекономічних контактів.

Сучасний стан центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків АРК відображує процес зміни орієнтирів чи трансформації розвитку всього господарського комплексу мезорегіону (рис.3). У цій зміні чітко виділяються трансформаційні стратегії загальносистемного і спеціалізованого характеру. Трансформаційні стратегії загальносистемного характеру торкаються спеціалізації усього господарського комплексу Криму під впливом загальнодержавних пріоритетів. Серед здійснення цієї стратегії можна відзначити: демонополізацію ролі держави у господарстві Кримського мезорегіону й оформлення АРК як суб'єкта економічної активності. Трансформаційні стратегії спеціалізованого характеру виявляють свою дію на загальногосподарський розвиток

Кримського мезорегіону за наступними напрямками. Серед цих напрямків зовнішньоекономічна діяльність має свою специфіку.

- Зовнішньоекономічні зв'язки Криму набули у господарстві автономії системоутворюючий характер: вони самостійно формують потоки товарів, інвестицій, послуг, створюють сфери зайнятості.

- Зовнішньоекономічні зв'язки пластично вписалися та активізували ті сфери господарства Криму, що історично були пріоритетними для півострова: переробку сільгосппродукції, туризм, наземний і морський транспорт.

- Необхідність пошуку власної ніші у системі світогосподарських зв'язків стимулює в Криму розвиток тих сфер господарської діяльності, що у радянський період складали основу його бюджетонакопичення, але жорстко регламентувалися державними інтересами: точне й електронне машинобудування, основна хімія та хімія органічного синтезу.

Визначення механізму трансформаційного впливу зовнішньоекономічних зв'язків на господарський комплекс Кримського мезорегіону засновано на аналізі факторів їх локалізації.

Сучасний етап розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Криму трансформував значимість факторів територіальної локалізації цього виду господарської практики. У даний час фактор географічного положення центру і району локалізації зовнішньоекономічних зв'язків перестав бути самодостатнім для їхнього виникнення і розвитку. Істотне значення для появи різних форм зовнішньоекономічної активності, навіть у найвигідніших географічно розташованих територіях, стали відігравати інвестиції.

Під впливом сучасних зовнішньоекономічних зв'язків у Криму трансформувалися територіальні форми їхньої локалізації. Поряд із традиційними центрами локалізації зовнішньоекономічних зв'язків і районами тяжіння до них, на півострові сформувалися території пріоритетного розвитку і спеціальна економічна зона, що дозволили створити систему патронажу над процесами становлення зовнішньоекономічної активності у Криму.

Територіальна локалізація зовнішньоекономічної діяльності у сучасному Криму трансформувала традиційну ієрархію господарських центрів мезорегіону. Так найбільш великим центром у ієрархічній структурі здійснення зовнішньоекономічних операцій у Криму виявився не тільки Сімферополь, як адміністративний центр, але і курортна Ялта, що концентрує сьогодні основний потік туристських і фінансових переваг. Зовнішньоекономічна діяльність змінила пріоритети господарської спеціалізації у таких традиційно промислових центрах, як Керч і Феодосія. Тут поряд із промисловою функцією стала домінувати торгова і транзитна. Торгово-промисловою орієнтацією доповнений господарський комплекс Красноперекопська, Армянська, Бахчисарая, Білогірська, Сак, Джанкоя. Торгова і транзитна функції з'явилися у таких глибинних територіях Криму як Ленінський, Кіровський, Нижньогірський та Красногвардійський райони, куди направляються потоки інвестицій, в основному, в аграрне виробництво та харчову промисловість. У туристському бізнесі Криму істотний інвестиційний прорив намітився в Євпаторії, Судаку, Алушті.

Територіальні зміни в господарському комплексі АРК під впливом зовнішньоекономічних зв'язків можливі у напрямку підтримки найбільш перспективних центрів і районів зовнішньоекономічних зв'язків – Керчі та Ленінського району, Судака, а також смт Чорноморське, де передбачається створення нового територіально-промислового комплексу, орієнтованого на потреби таких центрів як Красноперекопськ, Армянськ і, почасти, Джанкой. Крім цього напрямку можна відзначити необхідність реанімації експортно-орієнтованих підприємств у таких традиційних центрах торгівлі, як Ялта, Сімферополь, Євпаторія і Феодосія із їхніми районами тяжіння. Ця реанімація може бути безболісною у змісті фінансових витрат: адже у зазначених центрах вже існують підприємства, зорієнтовані на зовнішню торгівлю. Мають потребу у переорієнтації господарських функцій такі історично значимі торгові міста Криму, як Бахчисарай, Білогірськ і Старий Крим. У даний час вони перетворилися у центри переробки місцевої сільськогосподарської сировини. Відродження у них традиційних ремесел кримських татар і інших народів Криму дозволить повернути їх у систему світогосподарських взаємодій.

Зовнішньоекономічні зв'язки АРК прискорюють процес сучасної трансформації його господарського комплексу. Це чітко демонструє еволюція територіальних форм зовнішньоекономічних зв'язків. Від розміщення у точкових об'єктах – міських поселеннях - зовнішньоекономічна активність виявляється у Криму і як площинне утворення на територіях відокремлених районів, на територіях пріоритетного розвитку та у спеціальній економічній зоні. Це дозволяє прогнозувати майбутнє господарської активності не тільки окремої сфери людської діяльності – зовнішньоекономічної, але і цілих регіонів у всьому різноманітті засобів їхнього освоєння.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження, присвяченого впливу зовнішньоекономічних зв'язків на трансформацію господарства мезорегіону, були отримані наступні висновки:

1. Зовнішньоекономічні зв'язки мають активний територіальноформуючий потенціал і результати їхнього впливу на територію найбільш виразно виявляються на мезорегіонольному рівні.

2. Територіальна система зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону складається з трьох блоків: компонентного, територіального і блоку управління. Зовнішньоекономічні зв'язки наділені територіальноутворюючою функцією, у зв'язку з чим, виділяються внутрірегіональна (внутрішня) і зовнішня території їхнього вияву.

3. Зовнішня територія здійснення зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону утворює триєдину структуру просторової побудови. Тут відокремлюються мікро-, мезо- і макрорівень здійснення економічних зв'язків.

4. Для визначення меж зовнішньої території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону найбільш прийнятий метод графо-анаморфоз. Показником виступає інтенсивність і розмаїтість торгових зв'язків території, відображених у динаміці, що дозволяє визначати еволюцію впливу зовнішньоекономічних зв'язків на територію.

5. Для визначення трансформацій, що відбуваються у внутрішній господарській структурі Кримського мезорегіону під впливом зовнішньоекономічних зв'язків, було використано метод типології явищ і процесів, що підкреслює їх найбільш істотні якісні відмінності на територіальному рівні і дозволяє застосовувати для розвитку окремих субрегіонів принципово різні методи та засоби вирішення проблем.

6. Зовнішньоекономічні зв'язки здатні трансформувати господарський комплекс АРК, надаючи розширювальну тенденцію його функціям у міжнародному поділі праці. Сучасний стан центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків АРК відображає процес зміни орієнтирів трансформації розвитку всього господарського комплексу мезорегіону. У цій зміні чітко виділяються трансформаційні стратегії загальносистемного і спеціалізованого характеру.

7. Феномен зовнішньоекономічних зв'язків, що досліджено на мезорегіональному рівні, дає чітке підтвердження припущенню про те, що цей вид господарського освоєння є перспективним для Криму. Зовнішньоекономічні зв'язки виступають каталізатором трансформації галузевої і територіальної структур Кримського мезорегіону. Вони поєднують у собі самодостатність географічного процесу і суб'єктність у здійсненні управлінських впливів на територію. У них рівноцінно сполучаються історизм і географічність у вивченні регіональної унікальності Криму.