РЕЛІГІЙНА ТЕРМІНОЛОГІЯ СУЧАСНОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ: ГЕНЕЗА, СЕМАНТИКА, ФУНКЦІОНУВАННЯ : РЕЛИГИОЗНАЯ Терминология СОВРЕМЕННОГО ФРАНЦУЗСКОГО ЯЗЫКА: ГЕНЕЗА, СЕМАНТИКА, ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, мета і завдання, методи наукового пошуку, визначається новизна, теоретичне і практичне значення роботи, формулюються положення, що виносяться на захист; представлено матеріал дослідження, його структуру, апробацію основних положень дисертації.

Перший розділ “Теоретичні засади сучасного термінознавства і проблеми періодизації історії французької релігійної термінології” присвячено аналізові найзагальніших проблем сучасного термінознавства. У ньому подано необхідні теоретичні передумови та понятійний апарат дослідження: визначаються поняття “термінологія”, “терміносистема” і “номенклатура”, схарактеризовано термін як мовну одиницю і релігійний термін як специфічну одиницю мови, обгрунтовано необхідність системного дослідження РТСФМ і подано короткий нарис історії і методики аналізу релігійної термінології в українському та зарубіжному мовознавстві.

Релігійна термінологічна одиниця визначається як слово або словесний комплекс, що співвідноситься з поняттям будь-якої релігії або релігієзнавчої науки. Вона вступає у системні відношення з іншими подібними словами або словесними комплексами й утворює з ними замкнену систему, що характеризується, як правило, високою інформативністю, точністю та нейтральною експресивністю. Як відкрита терміносистема, що відображає соціальне явище, релігійна термінологія допускає для деяких термінів полісемію, синонімію, антонімію, емоційний та переносний зміст.

У сучасному термінознавстві найбільш поширеним є системний і функціональний підхід до вивчення термінів. Необхідно чітко розрізняти систему мовних одиниць в цілому і їх функціонування зокрема (О.І. Чередниченко), тому в роботі досліджуються спочатку терміносистема релігії (тобто системні характеристики її елементів), а потім її функціональні особливості в межах семантичного поля сакральності.

Об’єктом дослідження є також процес взаємодії релігійного розвитку французького суспільства зі становленням словникового складу релігійної термінології. Встановлено, що періодизація історії французької мови й історичних етапів формування РТСФМ не збігаються, тому що релігійна термінологія формувалась залежно від відповідних соціально-релігійних чинників.

Початковим періодом історії формування РТСФМ варто вважати ІХ-ХІІ ст. В ньому зафіксовано 459 (29,01%) РТО (до Х і в Х ст. – 81 (5,12%) РТО: absoudre, adorer, aumone, cène, charité, chrétien, clerc, communier, confession, croire, croix, damné, damner, diable, dieu, don, enfer, esprit, evêché, évêque, fidèle n., fin, frère, hosanna, incrédulité, juif n., adj., langue, loi, louer, messe, mort, mortel n., adj.; в ХІ ст. – 66 (4,17%) РТО: abbé, bénir, céleste, chair. espérence, foi, gloire, glorieux, heure, innocent n., jugement, justice, marraine, martyr n., adj., matines, maudire, miracle, moine, offrande, oraison, ordre, pape, parole, patriarche, pécher, pénitence, perdition, régénérer, religion, relique, repentir n., v.; у ХІІ ст. – 312 (19,72%) РТО: abbesse, alléluia, amen, baptismal, disciple, pasteur, pèlerinage, personne, pharisien, révélation, révéler, schismatique, shisme, spirituellement, tabe acle, testament, tierce, toussaint, tunique, unité, vendredi, vénération, verset, vicaire, vigile, vocation, voeu, vouer. Формальною часовою віхою його початку треба вважати дату появи першого тексту давньофранцузькою мовою – “Les Serments de Strasbourg,” 842 рік після Христа, а його завершення – появу перших перекладів Святого Письма давньофранцузькою мовою (рукописи Біблії у перекладі П’єра де Во, близько 1160 р. та книги Псалмів (Psautier de Cambridge, початок ХІІ ст. і Psautier d“Oxford, біля 1120 р.) і перших теологічних досліджень П. Абеляра (1079-1142) – доктрина “антиреалізму”, Бернара де Клерво (1099-1153) – праця “Містична теологія”, Жільбера де ла Пуаре (1075-1154) – перші коментарі до книги Псалмів і послань апостола Павла. У мовному відношенні цей факт відмічений початком запозичення так званих “mots savants” латинського походження й утворенням власне французьких релігійних термінів різними словотворчими методами. У роботі цей етап названий періодом виникнення РТСФМ.

Другий період охоплює ХІІ-ХVІІІ ст., коли словниковий склад РТСФМ поповнився новими 869 (54,93%) РТО. В історичному плані цей період має два етапи.

Перший з них включає ХІІ-ХV ст. і  формальними часовими подіями його початку є поява перших рукописів перекладу Святого Письма (ХІІ ст.), а завершення – перших друкованих видань перекладів Біблії (переклади Гіяра де Мулена, 1488 і Робера Оліветана, 1535) і теологічних праць Ж. Кальвіна (1509-1564). Ці праці засвідчили не тільки початок розбудови французької теологічної науки із власною термінологією, але й зовсім новий напрям у релігійному житті Франції – протестантизм. На цьому етапі зафіксовано: у ХІІІ ст. – 173 (10,94%) РТО: adorable, azyme, catholique; у ХІV ст. – 138 (8,72%) РТО: absoute, béatification, cathéchiste; у ХV ст. – 89 (5,63%) РТО: abjuration, béatifier, cléricature.

Другий етап включає ХVІ-ХVІІ ст. і починається із зародження протестантизму як релігійного руху не тільки у Франції (Ж. Кальвін, 1509-1564), але й в інших країнах Європи (Німеччині – Мартін Лютер 1483-1546, Чехії – Ян Гус 1371-1415). Ці зміни дають значний поштовх для розвитку теологічної термінології у наступні два століття. Тільки на початку ХІХ ст., після французької революції 1789 року, змінюється соціальний статус релігії у французькому суспільстві внаслідок демократизації усього суспільного життя. У ньому зафіксовано: у ХVІ ст. – 207 (13,08%) РТО: anabaptisme, baptistaire, calvinisme; у ХVІІ ст. – 165 (10,43%) РТО: adamite, cathare, cathédrale, chiite, imamat, in petto, islam, islamisme, jansénisme, quadragésime, quaker, quakerisme, quiétisme, quiétiste, rabbinsme, théocentrisme, théocratie, thuriféraire, trappe, trirègne, unitaire; у ХVІІІ ст. – 97 (6,13%) РТО: ablégat, augustinien, baptiste, cathéchisation. Цей період названо в роботі періодом становлення і теологічного нормування РТСФМ.

Останній, третій період охоплює ХІХ-ХХ ст. і характеризується підвищеним інтересом суспільства до різних релігійних течій нехристиянського походження, які внаслідок демократизації і глобалізації суспільного життя Європи і Франції стають помітними соціальними явищами із відповідним відображенням у мові, зокрема в РТСФМ. В цей час терміносистема поповнилась 254 (16,06%) новими термінами: у ХІХ ст. – 200 (12,64%) РТО: adoptianisme, augustinisme, bahaisme, bonzerie, bouddhisme; у ХХ ст. – 54 (3,42%) РТО: angélisme, anticléricalisme, areligieux, assomptionniste, bibliquement, catharisme, charia, charismatique, désacraliser, ecclésiologie, gospel, réinca er, ritualiser, sacral, sacralisation. Цей час названо в роботі періодом розширення і глобалізації лексики РТСФМ.

Таким чином, можна виділити період становлення і нормування РТСФМ (ХІІ-ХVІІІ ст.) в історії французького суспільства, культури і мови, коли внаслідок підвищення суспільно-культурної і конфесіональної ролі релігії різко зростає і кількість релігійних термінів. Водночас, протягом інших двох періодів в релігійних стосунках спостерігалась певна стагнація, і це, відповідно, вплинуло на кількість релігійних термінів, що входили до лексичної системи французької мови.

У другому розділі “Генетичний та лексичний склад релігійної термінології французької мови” подається кількісна та якісна характеристика усієї системи РТСФМ, яка налічує 1582 термінологічні одиниці.

Стосовно генетичного складу відомо, що французька мова є результатом природного розвитку латинської мови. Проте, крім латинського страту, в античну епоху існували і взаємодіяли з ним кельтський субстрат та германський суперстрат. Після ІХ-ХІ ст. словниковий склад французької мови збагачувався або за рахунок слів власне французького утворення, які складають фонд власне французької лексики, або запозиченнями з інших мов, у першу чергу з класичних мов, – латини і давньогрецької.

У генетичному відношенні релігійні терміни латинського походження складають найбільшу частину РТО – 880 (55,63%) одиниць. Серед них виділяються: 1) РТО питомої латинської лексики 508 (32,11%) одиниць, а саме: власне латинізми, які мають у словниках етимологічні позначки: латинізми (lat). – 395 (24,97%) одиниць: abjurer, absolution, autel; латинізовані еллінізми (lat.<gr.) – 36 (2,28%): judaiser, justifier, latrie, liturgie, macération, macérer, malédiction, sacramental, sacramentel, sacrificateur; пізні латинізми (bas lat.) – 44 (2,78%) одиниці: consistoire, contrition, donatiste; народна латинь (lat. pop) – 11 (0,7%) одиниць: parrain, renier, Sire; 2) РТО запозиченої латинської лексики – 372 (23,51%) одиниці, а саме: латинізми, які мають етимологічні позначки: християнська латинь (lat. chrét.) – 130 (8,22%): crucifix, épiscopat, excommunier; церковна латинь (lat. eccl.) – 63 (3,98%) одиниці:  disciple, éparchie, judaisme; середньовічна латинь (lat. médiév.) – 68 (4,3%) одиниць: franciscain, monahisme, ortodoxe та інші.

Терміни, які утворились на власне французькому ґрунті внаслідок внутрішньомовних процесів термінотворення, складають 498 (31,48%) одиниць від усієї кількості даної терміносистеми. Дослідження цих 498 термінів у плані їх словотворчої будови проводилось на основі класифікації афіксального і безафіксного словотворення. 386 (77,05%) одиниць утворені способом суфіксації, префіксації та парасинтезом, що кількісно виражається таким чином:

1) суфіксальним способом, який характерний для всіх частин мови, утворено 368 (77,51%) одиниць: évangélisme (<évangile +-isme) – іменники, évangélisateur (<évangéliser+-ateur) – прикметники, sacraliser (<sacral+-iser) – дієслова, bibliquement (<biblique+-ment) – дієприкметники;

2) префіксальний спосіб – 13 (2,61%) одиниць, характерний для іменників (anticléricalisme<anti-+cléricalisme), прикметників (incroyant<in-+croyant) і дієслів (rechristianiser<re-+ christianiser);

3) префіксально-суфіксальний спосіб, або парасинтез – 5 одиниць (1,00%), характерний тільки для дієслів (désacraliser< dé-+sacral+-iser ).

Описано також і безафіксне словотворення, за кількома типами якого утворено 112 (22,49%) одиниць, а саме:

 1) усічення (регресивна деривація) – спосіб утворення нових термінологічних одиниць шляхом відкидання частини твірної основи; цим способом утворено 12 (2,41%) термінів і він характерний тільки для іменників: confesse<confesser, réforme< réformer, suspense< suspenser та інші;

2) словоскладання, яким утворено 30 (6,02%) одиниць всіх РТО французького утворення; цей різновид словотвору є характерним тільки для іменників і прикметників, наприклад: Fête-Dieu<fête+Dieu, christologie<Christ+logos, bienheureux<bien+heureux та ін.;

3) морфолого-синтаксичний спосіб термінотворення (конверсія або непряма деривація), суть якого полягає у виникненні нового слова внаслідок переходу слова чи певної його форми з однієї частини мови в іншу (субстантивація, адвербіалізація, ад’єктивація тощо); цим способом утворено 64 (12,86%) одиниці як іменників, так і прикметників: croyant – part. рrés. від croire, crucifié – part. passé від crucifier, consacrant – part. рrés. від consacrer, élu – part. passé від élire та ін.;

4) синтаксичний спосіб, за яким утворено 79 (4,99%) іменних і дієслівних словосполучень, які відрізняються від однослівних термінів тим, що репрезентують складні поняття і явища відокремлено, за допомогою двох чи більше слів, з’єднаних синтаксично-семантичним зв’язком: ange gardien, chapelle ardente, renouveau charismatique, entrer dans les ordres.

З цих даних видно, що основою формування РТСФМ стала релігійна лексика латинської мови разом з термінами французького утворення – усього 1378 (87,11%) РТО.

Запозичені терміни складають 204 (12,89%) одиниці. У складі РТСФМ виявлено, за класифікацією Д.С. Лотте, три типи запозичень: терміни, утворені із запозичених елементів: doxologie, théophilantrope, polythéistе; терміни – власне запозичення: adventiste, bairam, bonze, brahmane; терміни–кальки іншомовних термінів: libre-penseur. Серед запозичених з інших мов РТО (крім латинських “книжних” слів) виділяються такі групи: а) запозичення з античних мов – усього 91 (5,81%) РТО: з давньогрецької – 47 (2,97%): apocryphe, apologie, apostasie, apostat n., adj., apostolat, apostolique, apôtre, archange, archangélique, archeveque, archimandrite, archipretre, ascète, athée, baptême, basilique, bible; давньоєврейської – 21 (1,33%): alléluia n., interj., cabale, ébionite, éden, goy n., adj., hanoukka, hassidim, kabbale, kacher,  karaite, kippa, massore, nabi, schéol, taleth, targum, tephillim, tohu-bohu; санскриту – 19 (1,20%): avatar, bouddha, bouddhique, bouddhisme, bouddhiste n., adj., brahmane, brahmanique, brahmanisme, hinayana, jain n., adj., karma, linga, mahayana, mandala, nirvana, sati, sikh; б) запозичення з романських мов – усього 13 (0,82%) РТО: capucin, crédence, in petto, olivetain, pieta, tavaiolle, trirègne.; в) запозичення з германських мов – усього 38 (2,4%) РТО: méthodisme, non-conformiste n., adj., pauliste, presbytérianisme, presbytérien n., adj., puritain n., adj., puritanisme, quaker, revival; г) запозичення з арабської мови – усього 26 (1,77%) РТО: babisme, charia, chiisme, chiite n., adj., coran, coranique, djihad, fakir, hadith, halal, hégire, imam, islam, kharidjisme, mahdi, ramadan, roumi, sabéen, sunna, zawiya; д) запозичення з інших мов – усього 36 (2,21%) РТО, напр.: китайської: tao, yin; монгольської: dalai-lama; персидської: derviche, mazdéen та інших.

На морфологічному рівні (за частинами мови) у складі РТСФМ встановлено такий кількісний розподіл одиниць: іменники – 1160 (73,32%): abbaye, Dieu, darbisme; прикметники – 304 (19,22%): cultuel, pastoral, pascal; дієслова – 100 (6,32%): croire, prier, émaner; прислівники – 15 (0,95%): bibliquement, dogmatiquement, hiérarchiquement; вигуки – 3 (0,18%): alléluia, amen, Jésus. У структурному відношенні у складі РТСФМ наявні: 1) терміни – прості слова: adamisme, basilique, canoniser; 2) терміни-композити: Ave Maria, judéo-chrétien, prie-Dieu; 3) терміни-словосполучення: théologie dogmatique, signe de la croix.

За семантичною структурою всі 1582 РТО з 2498 значеннями поділяються на: 1) релігійні терміни з гомогенною семантичною структурою – 1045 (66,06%) одиниць, 1275 (51,04%) значень; для них релігійні значення є єдиними в семантиці (напр.: abbatial adj. relig. абатський; absoute subst. 1. сath. відпущення гріхів; 2. сath. молитва); 2) релігійні терміни з гетерогенною семантичною структурою – 537 (33,94%) одиниць, 1223 (48,96%) значень (напр.: immortel subst. 1. relig. Бог; 2. gén. член академії; 3. bot. рослина). У цих РТО на основі релігійних значень (всього 669, 26,78% значень) розвинулись певні нерелігійні значення термінологічного або загальномовного характеру (всього 554, 22,18% значень), які в роботі не аналізуються.

На лексико-семантичному рівні РТСФМ 1944 (77,82%) значення є релігійними із певною номінативною функцію позначення таких тематичних груп (далі – ТГ) термінів: 1) ТГ релігієзнавчих термінів з позначкою relig. – 1583 (63,37%) одиниць: christianisme, Bouddha, Dieu; 2) ТГ теологічних термінів з позначкою teol. – 98 (3,92%) одиниць: damnée, damnation; 3) ТГ літургійних термінів з позначкою liturg. – 82 (3,29%) одиниць: аnamnèse, aspergès; 4) ТГ термінів, що називають специфічні явища католицизму з позначкою cath. – 136 (5,44%) одиниць: béatification, chandelleur; 5) ТГ термінів на позначення канонічного права з позначкою dr. сanon. – 23 (0,92%) одиниць: fulmination, indult; 6) ТГ термінів окультних знань з позначкою occult. – 22 (0,88%) одиниці: аstrologique, devin, magie та ін. Решта 554 (22,18%) значень є загальномовними (з позначкою gén.): abysse, adorer, consacrer або термінологічними з інших галузей знань: (з позначками: dr. – absolution; bot. – alléluia, hist. –  autodafé та інші).

У третьому розділі “Функціональні особливості релігійної термінології сучасної французької мови в тексті” аналізуються деякі аспекти функціонування РТО у двох різновидах текстів сакрального стилю: тексти книг Нового Заповіту і тексти навчально-богословських і науково-теологічних праць. Укладений частотний словник РТСФМ на основі загального тексту обсягом 223989 слововживань, з яких кількість релігійних терміновживань становить 16860 (17,5%) одиниць. Установлено, що в тексті загальна кількість РТО збільшилось на 192 (12,13%) одиниці у порівнянні з кількістю 1582 одиниці на рівні системи мови (словника). Збільшення відбулось за рахунок вузькоспеціальних термінів: asebeia, décrétiste, dharme, origénisme, parabasia, paraptoma, ponéria, upanishad, samkhya, і нових термінологічних словосполучень: collège d’anciens, assemblées synodales, regime presbytérien, pouvoir sacré, école monastique, grand vehicule mushotocu.

Релігійні терміни разом з іншими мовними засобами утворюють у тексті систему номінації сакральних явищ і дій, тому для аналізу вводиться поняття “функціонально-семантичне поле сакральності” (далі – ФСПС). На основі аналізу універсальності вживання РТО в названих типах текстів і частотності  їх функціонування встановлено, що ядро ФСПС складають біблеїзми (найбільш універсальні РТО, що функціонують як у Святому Письмі, так і в усіх інших текстах). Проте на рівні системи їх кількість складає лише 292 (16,46%) РТО: ange, autel, bénir, chair, ciel, coeur, croire, dieu, esprit, foi, grâce, intelligence, jugement, juste, justice, loi, monde, mort, péché, pécher, père, prêtre, prophète, puissance, sagesse, saint, salut, sauver, seigneur. На функціональному рівні вони реалізують 14981 терміновживань у тексті, або 88,85% усіх одиниць тексту.

Центр ФСПС становлять християнізми – терміни, що виражають різні християнські поняття, але які не зустрічаються у словниковому складі Біблії. Таких одиниць у словнику є 1298 (73,16%). Вони передають поняття різних галузей християнства (канонічного права, теології, католицизму) на окремих етапах його поширення: abbesse, béatification, oratoire. Сюди входять 192 нові терміни, що були виявлені в процесі аналізу всіх текстів. На функціональному рівні християнізми покривають 1481 (8,78%) терміновживань у тексті.

Периферію ФСПС, 184 (10,38%) одиниці, складають релігієзнавчі терміни нехристиянських релігій: bonze, islam; терміни окультних наук та вірувань: astrologie, conjurer; філософсько-релігійні терміни атеїстичного світогляду: athée, irreligion. Встановлено, що в тексті частотність функціонування термінів нехристиянських релігій складає 2,37% (398 вживань).

У синтагматичному аспекті частотний аналіз функціонування генетичних пластів РТО в тексті виявив перевагу РТО латинського і власне французького походження (16600 або 98,45% усіх слововживань у тексті). Функціональною особливістю цих пластів є те, що значна частина з них належить до термінів-інтернаціоналізмів – 477 (30,15%) одиниць у системі, що покривають 3058 (11,84%) слововживань у тексті. Критерієм їх виділення є схожість за формою і змістом у більшості мов, зокрема в слов’янських, романських і германських мовах. Найчисленнішу групу інтернаціональних одиниць становлять терміни, які утворені на лексичній основі латинської та грецької мов або за допомогою греко-латинських елементів як: baptisme, orthodoxe, monothéїsme. Тенденція інтенсивного використання інтернаціоналізмів у французькій термінології виявилась у період ХІХ-ХХ ст.

На лексико-семантичному рівні встановлено, що в тексті частка вживання іменників зростає на 8,3% за рахунок оказіональних термінів (авторських неологізмів і запозичень), що підтверджує переважання поняття сутності над поняттями ознак і дій. Однією з основних ознак терміна на цьому рівні є його моносемічність, яка в роботі розглядається як наявність лише одного релігійного значення безвідносно до кількості інших нерелігійних значень РТО. Моносемічні термінологічні значення можуть проявлятися в тексті таким чином: 1) як однозначні РТО з гомогенною семантичною структурою (abbesse, acolytat, adamisme) – 859 (54,3%) одиниць, 859 (34,39%) значень; 2) як однозначні РТО з гетерогенною семантичною структурою – 437 (27,62%) одиниць, 437 (17,49%) значень: Таким чином, однозначні РТ складають разом в РТСФМ 1296 (81,92%) одиниць з 1296 (51,88%) релігійними значеннями. У тексті однозначні РТО кількістю 410 (46,01%) одиниць покривають 5979 (35,84%) терміновживань.

При функціонуванні в аналізованому текстовому матеріалі проявляється багатозначність РТО, під якою розуміємо наявність двох і більше релігійних значень, незалежно від кількості інших, нерелігійних значень у семантичній структурі даної РТО. Полісемічні релігійні терміни мають такі семантичні структури: 1) полісемічні РТО з гомогенною семантичною структурою – 186 (11,76%) одиниць, 416 (16,65%) значень; 2) полісемічні РТ з гетерогенною семантичною структурою – 100 (6,32%) одиниць, 232 (9,29) значень. Таким чином, багатозначні РТО складають разом 286 (18,08%) одиниць і 648 (25,94%) усіх значень РТСФМ. У тексті виявлено 481 (53,99%) полісемічну РТО. Вони покривають 10881 (64,16%) терміновживань.

З явищем полісемії в релігійній термінології тісно пов’язана лексична омонімія. У межах РТСФМ виділяється: власне внутрішньосистемна омонімія: baptistaire – baptistère, ordinand – ordinant; міжгалузева омонімія, коли релігійний термін співпадає з однозвучним терміном інших галузей наук: adamite (relig.) – adamite (géol.); функціонально-стильова омонімія, коли омонімами виступають релігійний термін і однозвучне слово загальновживаної лексики: abbé – abée.

Розвиток внутрішньосистемної полісемії відбувається: через: метонімію – catholicité, église, évangile; метафору – mystique, navette, baptême de l’esprit; розширення значення – pénitence, а міжсистемної – через розширення значення: révélation; переносне вживання релігійних значень: démon, purgatoire.

На базі певних семантичних змін в окремих загальновживаних словах виникають нові термінологічні значення, наприклад, найменування близьких родичів, зокрема frère, soeur, mère, père у текстах Нового Заповіту поряд із загальновживаним значенням отримують нові семи на позначення духовного зв’язку між людьми, який в очах Бога є вагомішим ніж кровна близькість. Термін croix завдяки мотиваційним смисловим імпульсам Нового Заповіту доповнюється широкою палітрою інших, які трансформують його в місткий багатоплановий символ. Нові значення цього слова пов’язані з тією роллю в духовному світі, яку відіграє поняття хреста як знаряддя страти Божого Сина. Набір сем, які становлять у різних контекстах основні компоненти символічного значення слова croix утворюють досить довгий ряд: символ християнської релігії, хресне знамення, тяжкі випробування тощо. У тексті Нового Заповіту функціонують ще такі значення цього терміна: примирення людей із Богом, викуп людства від гріхів, звільнення від спокус світу.

Семантика релігійних термінів, на базі яких утворюються загальновживані фразеологізми зазнає образного та емоційного переосмислення: dire amen à tout, discuter du sexe des anges, dresser des autels à qn, prêcher dans le désert.

Аналіз фактичного текстового матеріалу дає підставу зауважити, що явище синонімії та антонімії є характерною ознакою релігійної термінології. І це пояснюється тим, що релігія є поширеним соціальним явищем із відповідною мовою, а не вузькоспеціальною наукою, у якій термін може бути не тільки однозначним. У дослідженні синонімії в складі РТСФМ дотримуємось думки, що в термінології можна говорити про дублетність термінів (О.С. Ахманова, В.П. Даниленко, А.П. Коваль). Зі 179 (11,31%) РТО, що утворюють синонімічні пари, або ряди, 43 (2,71%) є дублетами: areligieux – irreligieux, confesse – confession, diviniser – déifier, don – charisme, foi – croyace, homélie – prêche.

Антонімія в складі РТСФМ заздалегідь запрограмована іманентними властивостями релігії і віри, які побудовані на протиставленні Бога як втілення добра і Його ворога, Сатани як втілення зла: ange - démon, ciel – enfer. У складі РТСФМ для 211 (13,34%) РТО засвідчуємо антонімічні відношення. У 46 (2,91%) з них вони є внутрішньосистемними: apostasie – conversion, apocryphe – canonique, baptiser – débaptiser, anticléricale – cléricale, monothéisme – polythéisme, infidèle – fidèle, chrétien – paїen, в інших 165 (10,43%) – міжсистемними з відносним протиставленням: adoration – haine, âme – corps, bienheureux – malheureux, mortel – éte el, impérissable, hiérarchique – anarchique, apologétique – critique. Більшість антонімічних пар твориться на рівні видових назв, що доповнюють родові релігійні терміни.

ВИСНОВКИ

Релігійна термінологія відображає систему понять у релігійній світоглядній концепції. Процес формування РТСФМ пройшов через три історичні періоди, з яких визначальним став період становлення і нормування РТСФМ (ХІІ-ХVІІІ ст., 869 або 54,93% нових РТО). У генетичному відношенні переважну більшість одиниць РТСФМ складають РТО латинського походження і власне французького утворення, кількість яких дорівнює 1378 (87,11%) одиниць. Кількість запозичень з інших мов становить 204 (12,89%) РТО. На сучасному етапі значну роль відіграє інтернаціоналізація релігійних термінів (особливо на основі одиниць грецького і латинського походження). Їх число в РТСФМ складає 477, або 30,15% всіх РТО сучасної французької мови.

На функціональному рівні термінологічні одиниці латинського походження та французького утворення покривають у тексті 16600 (98,45%) терміновживань, а запозичені з інших мов РТО – 260 (1,55%) терміновживань. Терміни-інтернаціоналізми реалізують у тексті 3058 (11,84%) терміновживань.

На лексико-семантичному рівні для системи РТСФМ характерна термінологічна гомогенність семантичної структури значної частини ТО: 66,06% одиниць у словнику, 66,99% терміновживань у тексті. Релігійні терміни з гетерогенною семантичною структурою складають 33,94% одиниці у словнику і 33,01 % у тексті. На граматичному рівні встановлено, що і в системі РТСФМ, і в її функціонуванні поняття предметності переважає над поняттями ознаки і дії, тому кількість іменників є значно вищою і в словнику (73,32%), і в терміновживаннях у тексті (81,62%).

Під час функціонування в тексті релігійна термінологія підтверджує більшість процесів, які характерні для всієї лексичної системи загальнолітературної мови. Водночас, для РТСФМ властиві деякі специфічні риси, що є свідченням відносної самостійності релігійної термінології як підсистеми загальнолітературної мови. Цими специфічними рисами є:

 1. У тематичному й функціональному відношеннях у межах РТСФМ виділяються тематичні групи РТО, які формують функціонально-семантичне поле сакральності. Склад тематичних груп визначається належністю терміна до певного базового концепту, що відображено відповідною позначкою у словниках, а структура ФСПС – універсальністю вживання РТО у різних типах сакральних текстів;

2. Розвиток термінологічної багатозначності є одним із важливих засобів оновлення словника релігії. Поширеною у складі релігійної термінології є внутрішньосистемна і міжсистемна полісемія ( внаслідок розширення значення, метонімізації).

3. Синонімічні відношення проявляються у складі РТФСМ у вигляді дублетності (лексичні одиниці співвідносяться з одним і тим же поняттям і характеризують різні його властивості).

4. Антонімічні відношення зумовлені іманентними властивостями релігії. Значна частина антонімічних пар твориться на рівні видових назв, що доповнюють родові терміни, тобто у ФРТ переважає комплементарна антонімія.

Загалом, РТСФМ є впорядкованою галузевою терміносистемою, що відповідає нормам міжнародних стандартів, вимогам наукового спілкування. Перспективою подальшої розробки може бути залучення матеріалу інших романських мов для виявлення загальнороманської типології у релігійній термінології і для вивчення національних особливостей розвитку цієї частини словникового складу кожної окремої мови, залучення матеріалів інших мов (слов’янських, германських тощо), для вивчення загальних закономірностей спілкування у духовній сфері буття.