ПРОСТОРОВА МОДЕЛЬ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ ГІДРОГРАФІВ ПАВОДКОВОГО СТОКУ ВОДИ, ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН ТА НАНОСІВ З МАЛИХ ВОДОЗБОРІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Краткое содержание

У вступі розкривається стан наукової проблеми, обґрунтовується актуальність теми дисертаційної роботи, формулюються мета та задачі дослідження, наводиться наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Умови формування паводкового стоку води та хімічних речовин на малих водозборах Карпат» наведено короткий опис фізико-географічного положення і геологічної будови регіону, його кліматична і гідрохімічна характеристики, виконано короткий опис ґрунтового та рослинного покриву, наведено основні відомості про гідрологічну вивченість регіону та особливості його водного режиму, описано перелік робіт, що виконуються на Закарпатській воднобалансовій і Карпатській селестоковій станціях по збору гідрометеорологічної інформації. Ці відомості наведені для виявлення умов формування паводкового стоку води та хімічних речовин на даній території.

У другому розділі «Математичне моделювання процесів паводкового стоку води, змиву хімічних речовин та наносів» виконано короткий опис існуючих методів математичного моделювання процесів формування паводкового стоку води, змиву наносів, хімічних речовин, наведено загальні принципи побудови моделей різних класів.

У дисертаційній роботі для розрахунків стоку води, хімічних речовин та наносів використовується модель, що належить до групи фізико-математичних, класу динамічних з розподіленими параметрами, вона об’єднує у собі моделі формування паводкового стоку води, процесів змиву розчинених хімічних речовин та зважених наносів.

Проблему врахування просторової нерівномірності основних факторів стоку води, змиву хімічних речовин та наносів у моделі, що використовувалася для розрахунків, було вирішено шляхом застосування методики оптимальної дискретизації полів факторів стоку за окремими частковими площинами – квадратами.

Ця методика полягає в побудові системи еквідистант з відстанню, яка відповідає обраному розрахунковому інтервалу часу (рис. 1). Осереднення факторів стоку проводилося за ділянками уздовж виділених еквідистант. Відповідно до цієї схеми організується формування масивів вводу вхідної інформації за водозбором, тобто за кожним осередком вводиться вхідна інформація про середнє значення фактора стоку в межах поверхні осередку. Вхідна інформація за водозбором для кожного фактора подається низкою середніх для кожного квадрату значень показників місцевих характеристик поверхні водозбору (рис. 2).

Наведена методика дискретизації полів факторів стоку за стаціонарними квадратами визначає введення вхідних даних до розрахунків за моделлю. Управління розрахунками осереднення полів за квадратами для поточного інтервалу часу передбачене програмою обчислення схилового стоку за даними початкового поля.

Третій розділ «Аналіз полів факторів паводкового стоку води, хімічних речовин та наносів»  присвячений аналізу основних полів факторів стоку, засобам врахування їх просторово-часової нерівномірності і розрахунків у описуваній моделі.