Геосайти Луганської області: їх раціональне використання та охорона

Краткое содержание

У першому розділі „Методичні основи та історія вивчення геосайтів Луганської області” сформульовано термінологічно-понятійний апарат, розглянуто теоретико-методичні аспекти дослідження пам’яток природи як об’єктів наукового туризму. Проаналізовано методи, що використовуються при виборі й оцінюванні геосайтів, а також розглянуто критерії оцінки геологічних об’єктів, які визначають рейтинг пам’яток. Проаналізовано літературу, присвячену цій проблемі.

Геосайт – це геологічне або геоморфологічне місцезнаходження, територія чи ландшафт визначної цінності, що має важливе значення для розуміння геологічної історії країни, регіону, континенту або Землі в цілому. У різний час на міжнародному рівні застосовувались різноманітні методи вибору й оцінки геосайтів: метод швидкого відбору, апріорний, метод вибору геосайтів за „ярликами”, токенізму, метод системного огляду й порівняльної оцінки. Досліджуючи й виділяючи геологічні пам’ятки Луганської області, ми використовували останній. Метод системного огляду й порівняльної оцінки було запропоновано для проекту ГЕОСАЙТИ, він є найбільш об’єктивним при оцінці й виборі геологічних пам’яток. Використовуючи його, ми визначили кількість геологічних об’єктів, які розглядались відповідно до часово-просторових і тематичних класифікацій. Відбір і документація значної кількості пам’яток дозволили провести їх порівняння. Аналіз і оцінка геосайтів проводились за порівняльною територіально-тематичною матрицею. Порівняння їх здійснювалось з урахуванням таких критеріїв оцінки: репрезентативність, типовість, унікальність, можливість здійснення кореляцій, критерій детального різнобічного дослідження геосайту, критерій доступності, комплексності й георізноманітності. Використовуючи метод системного огляду й порівняльної оцінки геологічних об’єктів, ми склали реєстр геологічних пам’яток Луганської області, який нараховує 93 об’єкти. У ньому кожний із запропонованих об’єктів заслуговує природоохоронного статусу різного рангу. Деякі з них унікальні й можуть бути об’єктами міжнародних досліджень. Ці геосайти є цінним туристичним ресурсом, який може бути використаний для розвитку наукового туризму в Луганській області. Аналіз наукової літератури показав, що проблемою вивчення геології Донбасу займались відомі вчені протягом багатьох років. Але небагато дослідників розглядали геологічні об’єкти як геологічні пам’ятки. Питання раціонального використання й охорони геосайтів висвітлювались дуже слабко, хоча ця проблема завжди була гострою й актуальною. Вивченням геосайтів Луганщини займались: О.П.Фісуненко (1973, 1975, 1984, 1993, 1994, 2002), М.І.Удовиченко (1993, 2005), Б.В.Пічугін (1973), Л.І.Ільницький (1975, 1985), А.Н.Власовський (1973), О.А.Панкратьєв (1999), А.С.Івченко (2002), Г.О.Сорокіна (2002, 2004, 2005), Ю.Г.Ємельянов, Г.О.Сорокіна (2005). Світовий досвід з охорони й збереження геологічних пам’яток природи України узагальнили В.П.Гриценко (1995), В.А.П.Уїмблдон із співавторами (1999).

Аналіз літератури засвідчив, що цей регіон добре вивчений, його геологічним особливостям присвячено сотні робіт. Але разом з тим проблемам виділення геосайтів, установлення їх наукової цінності й повного опису приділялось дуже мало уваги.

У другому розділі „Сучасний стан та класифікація геологічних пам’яток Луганської області” подано узагальнені відомості про геосайти Луганської області, які мають офіційний природоохоронний статус на 01.01.2005 р., проаналізовано наявні класифікації геосайтів, запропоновані Н.Є.Коротенко із співавторами (1985), А.В.Макарихіним (1992), А.В.Лапо (1993), В.П.Гриценко (1995), В.А.П.Уїмблдоном та ін. (1999). На підставі аналізу наявних класифікацій розроблено деталізовану класифікацію геосайтів Луганської області з урахуванням її природних умов.

За даними Обласного управління екології й природних ресурсів на 01.01.2005 р. офіційний природоохоронний статус мають лише 15 об’єктів, усі вони стисло описані в літературі. У процесі польових досліджень ми інвентаризували 93 геосайти, серед яких представлено стратиграфічні, палеонтологічні, тектонічні, геоморфологічні, гідрогеологічні, мінералогічні, петрологічні та освоєння надр. Відповідно до геологічних умов Луганської області ми запропонували деталізовану класифікацію геосайтів, яку представлено на рис. 1.

У розділі 3 „Опис та визначення наукового значення найбільш важливих геосайтів Луганської області” подано опис 93 геологічних об’єктів різних типів, які заслуговують природоохоронного статусу різного рангу. Частина з них є комплексними геосайтами, тобто такими, що демонструють кілька геологічних аспектів. У процесі вивчення геологічних пам’яток Луганської області встановлено, що розподіл геосайтів на території нерівномірний. На платформній частині, яка належить до Південного схилу Воронезької антеклізи, розташована значно менша кількість геосайтів, ніж у межах Донецької складчастої споруди. Це пов’язано з тим, що Донбас відрізняється більш складною геологічною будовою.