НАЗЕМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАДІОГЕОГРАФІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ

Краткое содержание

У вступі наведена актуальність створення наземного забезпечення радіогеографічного моніторингу земної поверхні та необхідність його впровадження, сформульована мета дисертаційної роботи, показані наукова новизна і практична значимість отриманих результатів.

У першому розділі визначено, що радіогеографічний моніторинг земної поверхні є одним із перспективних видів дистанційного моніторингу і має ряд переваг, серед яких найголовнішою є можливість оперативного вивчення території незалежно від часу доби та погодних умов. Для функціонування радіогеографічного моніторингу земної поверхні запропоновано наступний алгоритм: 1) створення банку даних, який повинен включати результати багаторічних наземних спостережень за радіогеохарактеристиками радіогеосистем та інтенсивністю віддзеркаленого радіолокаційного сигналу, методики обробки результатів радіолокаційної зйомки та подальшої їх інтерпретації; 2) проведення радіолокаційної зйомки; 3) передача отриманої інформації на земну станцію; 4) дешифрування результатів радіолокаційної зйомки та визначення інтенсивності віддзеркаленого радіолокаційного сигналу; 5) встановлення відповідності фактично отриманих і теоретично розрахованих значень інтенсивності віддзеркаленого радіолокаційного сигналу (якщо необхідно, то проведення додаткових наземних спостережень); 6) визначення екологічного стану земних покривів для прийняття оперативних управлінських рішень. Впровадження в практику радіогеографічного моніторингу земної поверхні саме за таким алгоритмом дозволить, використавши результати даного дисертаційного дослідження, оперативно приймати управлінські рішення щодо функціонування природних радіогеосистем досліджуваної території.

Встановлено, що на сучасному етапі вже створено науково-теоретичну та методологічну базу проведення радіогеографічних досліджень, а саме: визначено єдині принципи виділення і картографування радіогеосистем; розроблено алгоритм опису радіогеосистем; виявлено географічну мінливість основних факторів і показників, які формують радіогеосистеми; виконано класифікацію радіогеосистем, їх основних властивостей; розроблено методи оцінки мозаїчності території; встановлено взаємозв'язок між окремими параметрами (радіогеохарактеристиками) з метою географічного прогнозування характеристик радіоформуючих об'ємів та структур; розроблено основи радіогеосистемного районування території та інше.

Однак, незважаючи на накопичений багатий фактичний матеріал і створену інформаційну базу радіогеохарактеристик, залишаються відкритими такі важливі питання, що потребують значного доопрацювання: 1) встановлення закономірностей динаміки інтенсивності реально віддзеркаленого радіолокаційного сигналу та його структурну обумовленість для різних типів радіогеосистем; 2) розробка методики і проведення співставлення параметрів радіолокаційного сигналу та радіогеохарактеристик в просторі і часі, що є одним із головних завдань наземного забезпечення радіогеографічного моніторингу земної поверхні, 3)  створення математичних моделей, за допомогою яких можливе вирішення прямої і зворотної задач під час проведення моніторингу.