| Краткое содержание: | Розділ 1. “”. У розділі охарактеризовано основні питання дослідження закономірностей взаємодії просодичних засобів із засобами інших рівнів мови в забезпеченні зв’язності тексту. Визначено такі аспекти вивчення феномену зв’язності: актуальне членування тексту як семантико-синтаксичний засіб забезпечення його зв’язності (О.М.Мороховський, О.П.Воробйова, О.І.Москальська, О.Л.Каменська, В.В.Рекало, R.Fowler, M.Singer та ін.); стилістичні прийоми забезпечення зв’язності тексту (О.М.Мороховський, О.П.Воробйова, І.В.Арнольд, І.Р.Гальперін, D.Ponterotto та ін.), структура та композиція тексту як необхідні умови передачі його цілісності (І.Р.Гальперін, С.І.Гіндін, Н.Г.Коболєва, І.І.Ковтунова, З.Я.Тураєва, J.M.Sproule та ін.); забезпечення зв’язності тексту смисловими та формальними факторами (О.М.Гришаєва, В.Дресслер, М.А.Кобрін, О.І.Москальська, О.О.Романов, В.С.Страхова, М.О.Кронгауз, M.A.K.Halliday, R.Hasan, G.Brown, G.Yule, G.Cook, E.Hatch, A.Kehler та ін.); асоціативна співвіднесеність частин тексту як глибинна форма зв’язності (І.Р.Гальперін, Н.О.Змієвська, М.Г.Луннова, О.Б.Судомоїна та ін.).
Аналіз змісту досліджень зазначених аспектів та оцінка стану опрацювання проблеми зв’язності тексту і засобів її забезпечення показали, що ці засоби доцільно класифікувати на стилістичні, лексичні, граматичні й фонетичні та трактувати зв’язність як прагматично цілеспрямований процес досягнення цілісності змісту тексту (в неусвідомленому намірі мовця чи реальному акті декодування повідомлення слухачем), що реалізується на основі взаємодії засобів усіх рівнів мови.
Результати досліджень різних аспектів тексту прозової байки (Н.М.Аннєнкова, О.В.Падучева, Л.С.Піхтовнікова та ін.) дозволяють зробити висновок про те, що питання усної реалізації тексту англійської прозової байки як частина загальної проблеми актуалізації художнього тексту відрізняється рядом специфічних особливостей. Однією з цих особливостей є те, що байка як ефективний комунікативний та пізнавально-виховний засіб має історично зумовлену суто дидактичну спрямованість прагматичної функції. Байці притаманні такі жанрові особливості: лаконічність і логічність викладу етичної ідеї, відсутність надлишкової інформації, компактність стилістичних прийомів і виразових засобів, простота композиційної будови тощо. Завдяки цим ознакам вона віддзеркалює різноманітні явища й події навколишнього світу та виводить у формі моральних повчань певні закономірності щодо існування людини в суспільстві (В.А.Жуковский).
Іншою не менш важливою особливістю процесу актуалізації прозової байки є необхідність добору мовцем таких просодичних засобів, що, взаємодіючи з обмеженим колом лексико-граматичних елементів, уможливлюють забезпечення зв’язності тексту й викликають у слухача досить значні емоційні переживання, відсутність яких знижує ефект повчання та фіксації етичної ідеї байки у свідомості реципієнта (М.-Л.Франц).
На підставі зазначених особливостей функціонування англійської прозової байки в дисертації розроблено модель актуалізації прозової байки. Ця модель дозволяє розглядати процес реалізації просодичної зв’язності тексту англійської прозової байки як певну послідовність розумово-мовленнєвих процедур, здійснюваних комунікантами: сприйняття (декодування) інформації, її осмислення (опрацювання, запам’ятовування і т.п.) та відтворення (репродукування).
За результатами теоретичного розгляду досліджуваної проблеми здійснено класифікацію структурних і семантичних елементів озвученого тексту байки та поглиблений аналіз їхніх функціональних ознак (прагматична спрямованість, дидактичний зміст етичної ідеї, описувані чесноти й вади). Шляхом вивчення закономірностей реалізації прозової байки встановлено, що з функціональної точки зору найвагомішою ознакою, яка впливає на специфіку взаємодії просодичних засобів, є прагматична спрямованість її тексту: спонукання слухача до дії, застереження його від помилок, оцінка вчинків героїв байки. Систематизовані таким чином ознаки тексту байки дозволили під час проведення експериментально-фонетичного аналізу прослідкувати кореляцію між намірами мовця, його емоціями та просодичними засобами реалізації байки. У розділі здійснено також класифікацію байок за дидактичним змістом їхньої етичної ідеї: схвалення мудрості або заохочення розважливості, засудження чи висміювання порушень норм моралі й поведінки, осуд та огуда лихої вдачі. Конкретно описувані в байках чесноти й вади диференціюються як мудрість, працелюбність, правдивість, жадібність, марнославство, заздрість, егоїзм, необміркованість вчинків тощо.
Структурні й семантичні особливості тексту англійської прозової байки аналізовано, виходячи з того, що зміст тексту тісно пов’язаний з його композицією. Внаслідок цього визначено такі укрупнені функціонально-смислові блоки тексту байки: “Вступ та зав’язка”, “Розвиток дій і розв’язка”, “Мораль”. Зазначені блоки текстів поділено на відповідні фрагменти: “Вступ та зав’язка” (вступний, динаміко-подійний, конфлікто-визначальний фрагменти); “Розвиток дій і розв’язка” (конфліктотвірний, динаміко-подійний, кульмінаційно-визначальний); “Мораль” (заключно-настановчий, морально-повчальний).
На підставі аналізу особливостей взаємодії просодичних і лексико-граматичних засобів забезпечення зв’язності тексту висунуто припущення про те, що найважливішою ознакою механізму цієї взаємодії в процесі актуалізації байки є, насамперед, взаємодія логічного й емоційного в розумово-мовленнєвій діяльності мовця. Згідно з цим припущенням розроблено матрицю для моделювання взаємодії просодичних і лексико-граматичних засобів забезпечення зв’язності тексту байки та метод матричного аналізу, який надає можливість безпосереднього формалізованого опису результатів досліджуваної взаємодії в координатах “просодія – лексико-граматичні засоби”.
Проблема опису взаємодії просодичних засобів і фабули в процесі реалізації зв’язності байки вирішується в дисертації на підставі розуміння нами фабули як алгоритму подій, що формують сюжет, а сюжету – як способу викладу теми за певними елементами фабули. На цій підставі розроблено алгоритмічний метод аналізу фабули тексту, оснований на аналізі дидактичного змісту етичної ідеї та сюжету байки.
Абстрагування від конкретного опису подій дозволило сформувати узагальнені алгоритми фабульної побудови сюжетів байок з різнополярними етичними ідеями. Шляхом систематизації отриманих таким чином алгоритмів, обґрунтовано два інваріанти алгоритмічної моделі фабули, відповідно до яких актуалізуються байки з позитивними та негативними етичними ідеями. Зіставлення моделей свідчить, що під впливом зміни полярності етичної оцінки дій героїв у межах кожного структурного компонента сюжету байки (вихідна дія, розвиток дії, результат і мораль) відбувається відповідна за полярністю зміна емоційного стану мовця, внаслідок якої і породжується інтонація, яка забезпечує реалізацію зв’язності тексту байки.
Шляхом аналізу особливостей оформлення просодичної зв’язності тексту англійської прозової байки встановлено, що провідними ознаками інваріанта її інтонаційної моделі є відносні значення чи параметри інтонаційних підсистем з найхарактернішими їхніми проявами на рівні інтонаційних груп фрагментів і функціонально-смислових блоків байки та на їхніх відповідних стиках.
Розділ 2. “Програма й методика експериментально-фонетичного дослідження”. Експериментальне визначення основних закономірностей і специфіки взаємодії просодичних засобів у реалізації зв’язності текстів англійських прозових байок різної прагматичної спрямованості здійснювалося відповідно до комплексної програми й методики дослідження.
Програмою експериментального дослідження передбачено: підбір дикторів і запис експериментального матеріалу; аудитивний аналіз озвучених текстів англійських прозових байок аудиторами-інформантами; аудитивний аналіз перцептивних характеристик експериментальних реалізацій текстів байок аудиторами-фонетистами; акустичний аналіз просодичних (тональних, темпоральних, динамічних) параметрів текстів англійських прозових байок; лінгвістична інтерпретація й узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження.
У підрозділі “Методика експериментального дослідження” викладено послідовність формування корпусу експериментального матеріалу, порядок виконання етапів аудитивного аналізу англійських прозових байок, процедуру дослідження акустичних параметрів озвучених байок із застосуванням комп’ютерних програм SpectraLAB, WaveLAB, SFS/WASP, Cool Edit Pro, а також послідовність обчислення статистичних показників результатів експериментально-фонетичного дослідження.
Досліджувані експериментально тексти, незалежно від їх сюжету й фабули, було класифіковано на дві групи: байки, що передають позитивну етичну ідею, та байки, які передають негативну етичну ідею. Згідно з матрицями алгоритмічних моделей фабули байок до складу кожної з груп (позитивної й негативної етичної ідеї) входила їхня інваріантна модель та три її варіантні реалізації. Використані моделі дозволили розглянути специфіку взаємодії просодичних засобів вираження зв’язності в межах заданої полярності етичної ідеї байки як наслідок впливу зміни емоційного стану мовця під час її актуалізації. Тексти байок досліджувалися на основі ознак їх класифікації за прагматичною спрямованістю, дидактичним змістом етичної ідеї, описуваними чеснотами й вадами. За структурною і змістовою побудовою тексти аналізованих байок було поділено на функціонально-смислові блоки та фрагменти, з яких складаються ці блоки.
Розділ 3. “Результати експериментального дослідження просодичних засобів реалізації зв’язності тексту байки”. Аудитивний і акустичний аналіз усних реалізацій байок з позитивними й негативними етичними ідеями було спрямовано на встановлення якісних та кількісних ознак взаємодії просодичних засобів у забезпеченні зв’язності текстів.
Дослідження показало, що, незалежно від полярності етичної ідеї, зв’язність між суміжними інтоногрупами функціонально-смислових блоків і фрагментів англійської прозової байки досягається внаслідок комплексної взаємодії таких інтонаційних ознак та явищ:
1) поєднання висхідного або рівного ядерних тонів некінцевої синтагми та низького тонального рівня початку наступної (|One /day, | |four /boys Þ .went |out to |play .near a \pond ||; –So he de>cided Þ that he must en|tice them \out |somehow || (Handford);
2) асиміляція тону на стику суміжних інтонаційних груп (–He \lay |down in a /cave | –pre|tending to be \ill ||; |Strife and con\tention Þ are \ill |things, | which |end in /danger for \all |parties, | if |they have \not the |sense Þ to be \reconciled || (Handford);
3) хвилеподібний рух тону, який охоплює сусідні синтагми (|With his \stomach dis\tended | \he could |not get \out a|gain. || (Handford);
4) рівень тонального інтервалу завершення й початку інтоногруп (…that the |grapes were |really \very |nice. || –He just \said they were |sour |... (Handford);
5) паралелізм ритмічної структури інтоногруп (–They |wanted to \use it | to |make a .new \house || (Handford) та їхніх інтонаційних моделей (…being Êcaptured by \ hunters, | |he was \ tied Þ |by a \ rope Þ to a \ tree. || (Handford);
6) дзеркальна симетрія просодичної організації суміжних синтагм (-He just \said they were |sour | be|cause he could |not \reach them || (Handford);
7) протиставлення шляхом виділення особових займенників наголосом (You \wouldn’t |like to have |stones |thrown at \you | if \you were |frogs. || It |may be |fun for \you,| but it is |no |fun for \us! || (Handford) і таке інше.
При цьому результати аудитивного аналізу експериментального матеріалу дозволяють стверджувати, що до факторів забезпечення зв’язності тексту англійської прозової байки відносяться і засоби сегментного рівня, а саме звуковий паралелізм (алітерація, асонанс, повтор звукосполучень). Завдяки неодноразовій появі в байці співзвучних або ідентичних звуків і звукосполучень підсилюється семантична спаяність тексту, викликаючи в слухача певні асоціації, пов’язані із семантикою та/або загальною емоційною тональністю тексту. Ці асоціації об’єднують співзвучні слова байки в єдине тематичне поле, чи угрупування слів.
Установлено, що в межах текстів байок з негативною етичною ідеєю, дидактичний зміст яких спрямовано на висміювання порушень норм моралі та поведінки або на осуд і огуду лихої вдачі, асоціативному об’єднанню співзвучних слів у функціонально-смисловий блок сприяє повтор приголосного /r/ або звукосполучення /С + r/, а також спірантів /s/, /z/, /T/, /D/, /S/, /Z/ й африкат /tS/, /dZ/, які традиційно відносяться до немилозвучних і вважаються такими, що мають негативний естетичний вплив на слухача. У свою чергу, у байках, що виражають позитивну етичну ідею, дидактичний зміст яких схвалює мудрість чи заохочує розважливість, рекурентним засобом забезпечення зв’язності сегментного рівня є повтор сонантів та однорядних голосних у межах цілого тексту, його блоків чи фрагментів.
Крім того, особлива єднальна роль звукового паралелізму відзначалася аудиторами в тих випадках, коли слова, в яких актуалізуються звукові повтори, оформлювалися на надсегментному рівні ядерним тоном або висотнотональним максимумом, наприклад: An \ass | |crossing a \river Þ with a |load of \salt | |lost his \footing Þ and |slipped into the \water, | so that the \salt was dis \solved || (Handford). Відображена тут взаємодія засобів зв’язності сегментного та надсегментного рівнів має досить вагоме функціональне навантаження: вона, збігаючись із фразовим або ядерним наголосом, інтенсифікує смислові центри байки, підсилює її ритмічність, надає їй особливого експресивного забарвлення, а також акцентує увагу слухача на ключових словах байки, що сприймаються як співзвучні, та закріплює між ними логічні зв’язки, забезпечуючи цим певну завершеність і цілісність усього тексту.
Здійснене під час аудитивного аналізу вивчення участі просодичних і лексико-граматичних засобів у забезпеченні зв’язності фрагментів функціонально-смислових блоків тексту показало, що закономірності їхньої взаємодії є типовими і для байок, що передають позитивні етичні ідеї, і для байок, що передають негативні етичні ідеї.
Було встановлено також, що на фонетичному рівні частини складносурядного речення об’єднуються короткою паузою і нульовим тональним інтервалом на стику інтоногруп (He|came to a /river | –and |went .over the \ bridge || (Handford). Синтаксичний паралелізм супроводжується, як правило, паралелізмом одиниць надсегментного рівня (It |broke off a \leaf | and \dropped it, | –and the \fox Þ |darted \forwards |… (Handford). Повторам лексичних одиниць притаманний і паралелізм інтонаційних моделей, і хвилеподібний мелодійний контур (|After the \first /stone Þ the |water /rose a .little. || |Then she |put .in a\nother /stone Þ –and the |water |rose \more. || (Handford). Сполучниковий зв’язок оформлюється нульовим тональним інтервалом на стику інтонаційних груп, тобто асиміляцією тону на цій ділянці (Then the \water Þ –will |come .up to the \top.|| |After the \first /stone… (Handford). Зв’язок між складниками складнопідрядного речення досягається паралелізмом їхньої інтонаційної моделі (He had |lost his \own %bone,Þ \too,Å be%cause it \fell Þ as he |jumped \in.Ç (Handford). Уживання синонімів, антонімів, оцінних прикметників або прислівників у суміжних інтоногрупах позначається здебільшого хвилеподібним мелодійним контуром (|Look at \me, | I am \tall, Þ |strong, \gracelful | and \very |beautiful. || |What .good are \you? || You are \small, | \ugly Þ and un\tidy || (Handford).
Загальна просодична організація байок, що актуалізують позитивну етичну ідею, кваліфікувалася аудиторами як емоційно забарвлена, що передає позитивний оцінний характер усього тексту, породжуючи в слухача позитивні емоції й переживання та спонукаючи його лише до розсудливих вчинків. Позитивна тональність функціонально-смислових блоків байки досягається, за висновками аудиторів, за рахунок рівномірного розподілу в межах тексту наголосів сильного ступеня, частого вживання низхідної ступінчастої шкали з порушеною поступовістю, високого або середнього спадних тонів з малою швидкістю зміни напрямку руху, здебільшого помірних темпу й гучності, плавного регулярного ритму, чіткого виділення кінцевих слів, які привертають увагу слухача до термінальної частини кожного фрагмента чи цілого блока. Наприклад: –A ci\cada Þ .sat \chirping in a ↑tall \tree, | –and a |fox which |wanted to de\vour it | |thought out a \plan. || He |stood /facing it | and |spoke with ↑admi\ration | of its |beautiful \voice. || (Handford).
Байки, що виражають негативну етичну ідею, також характеризуються специфічними ознаками просодичного оформлення, зумовленого відповідними змінами емоційного стану мовця. Як наслідок таких змін, типовими ознаками просодичної організації цієї групи байок є: значна подрібненість їхніх функціонально-смислових блоків і фрагментів на інтоногрупи, варіативність інтонаційної моделі, зрізаність інтонаційного контуру та відхилення інтонаційних параметрів від їхніх середніх показників (–A \ fox | \ slipped Þ in |climbing a \ fence || To |save himself from \/falling | –he Êclutched at a \brier-bush ||; –A Ìspirit of \rivalry Þ will |often |make .men ↑disre|gard the ad\vice Þ of |wiser \heads | with |fatal re|sults for them \ selves || (Handford).
Перцептивними ознаками, які на рівні сприйняття дозволяють розрізняти байки за полярністю їхньої етичної ідеї, є: різниця тонального рівня спадного термінального тону блока “Розвиток дій та розв’язка”; тональний інтервал на стиках функціонально-смислових блоків, динаміко-подійного й конфлікто-визначального фрагментів блока “Вступ та зав’язка”, а також динаміко-подійного й кульмінаційно-визначального фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”; різниця в актуалізації темпу й гучності в межах фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”; рівень гучності початку всіх фрагментів блоків “Розвиток дій та розв’язка” й “Мораль”; наявність перепаду гучності на стику функціонально-смислових блоків; ритмічна організація морально-повчального фрагмента.
Результати акустичного аналізу англійських прозових байок з різнополярними етичними ідеями показали, що вони розрізняються за такими просодичними ознаками: локалізація максимуму частоти основного тону в межах динаміко-подійного фрагмента блока “Вступ та зав’язка”; висотнотональний рівень початку вступного, конфлікто-визначального, конфліктотвірного й динаміко-подійного фрагментів та рівень завершення кульмінаційно-визначального фрагмента; тональний діапазон актуалізації динаміко-подійного й конфлікто-визначального фрагментів блока “Вступ та зав’язка” й усіх фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”; інтервал тональних рівнів завершення й початку суміжних функціонально-смислових блоків, а також стику динаміко-подійного й кульмінаційно-визначального фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”; середньозвукова тривалість динаміко-подійного фрагмента блока “Вступ та зав’язка”; тривалість паузи на стику блоків “Вступ та зав’язка” й “Розвиток дій та розв’язка”; локалізація максимуму інтенсивності в межах кульмінаційно-визначального й обох динаміко-подійних фрагментів; діапазон інтенсивності динаміко-подійного й конфлікто-визначального фрагментів блока “Вступ та зав’язка”, конфліктотвірного й кульмінаційно-визначального фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”, а також фрагментів блока “Мораль”.
Спільними просодичними ознаками оформлення стиків функціонально-смислових блоків англійської прозової байки за даними акустичного аналізу є: звужений позитивний тональний інтервал на стиках фрагментів блока “Вступ та зав’язка”, а також середній інтервал оформлення стику конфліктотвірного й динаміко-подійного фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”; середня тривалість паузи на стиках фрагментів та довга – на стиках функціонально-смислових блоків.
Специфіка оформлення стиків функціонально-смислових блоків байок, що актуалізують позитивну етичну ідею, полягає в наближенні тональних рівнів завершення блока “Вступ та зав’язка” й початку “Розвиток дій та розв’язка” при наявності незначного перепаду гучності, а також у функціонуванні середнього тонального інтервалу на стику блоків “Розвиток дій та розв’язка” й “Мораль”. Байки, які виражають негативну етичну ідею, характеризуються актуалізацією середнього інтервалу на стику блоків “Вступ та зав’язка” й “Розвиток дій та розв’язка” й вузького – на стику блоків “Розвиток дій та розв’язка” й “Мораль”.
Лінгвістична інтерпретація даних перцептивного й акустичного аналізу закономірностей просодичного оформлення зв’язності текстів англійських прозових байок свідчить про їхню щільну кореляцію та дає підстави вважати можливим подальше використання результатів дослідження в лінгвістичній теорії та практиці.
ВИСНОВКИ
Теоретичне припущення про те, що специфіку просодичного забезпечення зв’язності тексту на стиках функціонально-смислових блоків байок з позитивними та негативними етичними ідеями раціонально описувати на основі інваріантних реалізацій матричних алгоритмічних моделей їх фабули, підтверджено результатами експериментального дослідження.
Аудитивний аналіз особливостей реалізації просодичної зв’язності англійських прозових байок показав, що вона маніфестується в окремих функціонально-смислових блоках, їхніх фрагментах і стиках зазначених компонентів структури тексту за рахунок взаємодії низки інваріантних параметрів.
Просодичне оформлення зв’язності різних за семантичною вагою фрагментів усіх функціонально-смислових блоків тексту байок забезпечується такими найчастотнішими просодичними засобами: спадний термінальний тон (низький у блоці “Вступ та зав’язка” й морально-повчальному фрагменті; високий у кульмінаційно-визначальному фрагменті блоку “Розвиток дій та розв’язка”); середній (морально-повчальний фрагмент) і розширений тональний діапазон (конфлікто-визначальний фрагмент блоку “Вступ та зав’язка”, блок “Розвиток дій та розв’язка”); середній підвищений рівень початку фрагмента (динаміко-подійний у блоці “Розвиток дій та розв’язка”, морально-повчальний у блоці “Мораль”) та екстранизька зона його завершення (морально-повчальний); помірна зона актуалізації темпу й гучності (блок “Вступ та зав’язка”, морально-повчальний фрагмент). Виявлення інваріантних засобів забезпечення просодичної зв’язності окремих функціонально-смислових блоків байок показало, що блок “Вступ та зав’язка” характеризується помірною гучністю початку всіх його фрагментів і простою ритмічною структурою інтонаційних груп вступного й динаміко-подійного фрагментів, а блок “Розвиток дій та розв’язка” – змішаним типом ритму.
Роль інваріантних просодичних засобів оформлення зв’язності стиків функціонально-смислових блоків англійських прозових байок і їхніх фрагментів відіграють паузи середньої тривалості між фрагментами та довгої – на стиках функціонально-смислових блоків; наближення тональних рівнів завершення вступного та початку динаміко-подійного фрагментів і середній тональний інтервал на стику конфліктотвірного й динаміко-подійного фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”, а також відсутність перепадів гучності при переході від вступного до динаміко-подійного та від заключно-настановчого до морально-повчального фрагментів.
Акустичний аналіз підтвердив надійність результатів аудитивного аналізу й дозволив визначити такі інваріантні ознаки забезпечення просодичної зв’язності англійських прозових байок: локалізація максимуму частоти основного тону (перша ритмогрупа ініціальної синтагми всіх досліджуваних фрагментів, ядерний склад першої інтоногрупи вступного фрагмента); рівень тонального максимуму (середній підвищений і високий у морально-повчальному фрагменті й екстрависокий у решті фрагментів функціонально-смислових блоків); тональний рівень початку фрагмента (середній знижений у динаміко-подійному, середній підвищений у кульмінаційно-визначальному й морально-повчальному фрагментах); тональний рівень завершення фрагмента (екстранизький у всіх досліджуваних фрагментах); тональний інтервал (звужений позитивний на стиках фрагментів блока “Вступ та зав’язка”, середній на стику конфліктотвірного й динаміко-подійного фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”); тональний діапазон (розширений у вступному фрагменті й середній у морально-повчальному); тривалість паузи (середня на стиках усіх досліджуваних фрагментів і максимальна при переході від блока “Розвиток дій та розв’язка” до блока “Мораль”); середньозвукова тривалість фрагмента (збільшена в конфлікто-визначальному й кульмінаційно-визначальному та максимальна в решті фрагментів); середня зона актуалізації рівня інтенсивності усіх фрагментів; середній діапазон інтенсивності вступного фрагмента з локалізацією її максимуму на першій ритмогрупі ініціальної синтагми.
До перспективних напрямів подальшого наукового пошуку в галузі дослідження просодичних засобів реалізації зв’язності тексту слід віднести вивчення питань, пов’язаних із виявленням спільних ознак у забезпеченні просодичної зв’язності текстів байок у різносистемних мовах; дослідження когнітивного аспекту функціонування засобів сегментного та надсегментного рівнів у передачі й сприйнятті смислу текстів як цілісних утворень; аналіз ролі просодичних засобів у забезпеченні зв’язності текстів різної жанрової належності й вираженні їхньої прагматичної спрямованості.
Основні теоретичні положення та експериментально встановлені результати можуть бути корисними для розробки посібників та інших навчально-методичних матеріалів, які сприятимуть підвищенню ефективності навчання коректного інтонаційного оформлення тексту взагалі, а також можуть застосовуватися в професійно орієнтованому викладанні фонетики англійської мови, зокрема в навчанні специфіки інтонування текстів малих форм різної жанрової належності. |
