ДИНАМИКА ЯЗЫКОВОЙ РЕПРЕЗЕНТАЦИИ ГЕНДЕРА В АНГЛИЙСКОМ ПУБЛИЦИСТИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ (вторая половина ХХ в. – начало ХХI в.)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ДИНАМИКА ЯЗЫКОВОЙ РЕПРЕЗЕНТАЦИИ ГЕНДЕРА В АНГЛИЙСКОМ ПУБЛИЦИСТИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ (вторая половина ХХ в. – начало ХХI в.)
Альтернативное Название: ДИНАМІКА МОВНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ГЕНДЕРА В АНГЛІЙСЬКОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ (друга половина ХХ ст. – початок ХХI ст.)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи аналізу мовних гендерних репрезентацій у публіцистичному дискурсі” визначено основні терміни та поняття, які використовуються  в роботі, обґрунтовано вибір об’єкта аналізу – мовних одиниць, що репрезентують гендерні відносини у сучасному англомовному соціумі. Контекстом для дослідження функціонування таких одиниць обрано публіцистичний дискурс. Під публіцистичним дискурсом розуміємо інституціоналізовану мовленнєвомисленнєву діяльність, яка здійснюється в межах друкованих засобів масової інформації та має два плани: лінгвальний та лінгвокогнітивний, які реалізуються в основній формі організації та продукті цієї діяльності – тексті. Ідеологічна спрямованість дозволяє розглядати публіцистичний дискурс як один з інституційних підвидів політичного дискурсу, який характеризується симбіозом ЗМІ та політики. Протягом останнього часу політичний дискурс викликає особливий інтерес як сфера маніпулювання масовою свідомістю. Найважливіша роль у цьому процесі належить мові, яка, сама не маючи влади, отримує її, коли регулярно використовується людьми, які входять до владних структур (А.Д. Бєлова). Політичні кола постійно ведуть боротьбу за владу над мовою, за можливість закріпити за тією чи іншою мовною одиницею певне поняття, ідею, відношення. Беручи до уваги роль мови в концептуалізації та класифікації людського досвіду  (О.С. Кубрякова), стає зрозумілим, що ті, хто створює символи та наділяє їх значенням, володіють великими перевагами та владою (Г.Г. Почепцов /мол.). Одним із політичних рухів, що методологічно базуються на теорії лінгвістичної відносності та ідеях постмодернізму і мають за мету підкорити  мову певним політичним цілям, є так званий рух мовної „політкоректності”, складовою частиною якого виступає феміністська критика мови. Результати діяльності феміністів не можуть не фіксуватися у публіцистичному дискурсі, що є проявом масової культури та відіграє вирішальну роль у відтворенні стереотипів масової свідомості, включаючи гендерні стереотипи. Головними комунікативними стратегіями, що зумовлюють вибір суспільно усвідомлюваних мовних засобів різних рівнів, характерних для публіцистичного дискурсу, є інформування та вплив. Реалізація цих стратегій обумовлює наявність однієї з головних ознак публіцистичного дискурсу –  регулярного чергування і контрастування стандартизованих та експресивних мовних засобів. Експресивність має за мету емоційний та естетичний вплив на адресата. Стандартизація, що ґрунтується на відтворенні мовних засобів, які денотативно співвідносяться з регулярно повторюваними фактами та явищами суспільно-культурного життя, є одним із засобів ідеологічного впливу, що нав’язує адресату певні стереотипи.


Публіцистичний дискурс, що відображає сучасний стан суспільства, є актуальним комунікативним контекстом для вивчення особливостей функціонування гендерних стереотипів. На когнітивному рівні гендерні стереотипи визначаються як найзагальніші уявлення про якості, атрибути, моделі поведінки та соціальні ролі, сумісні або несумісні з образом типового чоловіка або жінки у свідомості певного лінгвокультурного соціуму на конкретному історичному етапі його розвитку. На мовному рівні гендерні стереотипи розглядаються як системи знаків, що репрезентують етно- та соціокультурні уявлення про типового чоловіка або жінку за певної передбачуваності асоціативних зв’язків.


Мовна гендерна репрезентація відбивається на різних мовних рівнях та відображає статеву належність референта-особи, а також сукупність стереотипних етносоціокультурних асоціацій, пов’язаних із  певною статтю у конкретному лінгвокультурному соціумі на конкретному історичному етапі його розвитку.


За належністю означального МГР до певного рівня семантичного аналізу двосторонніх мовних одиниць досліджувані мовні гендерні репрезентації класифікуються як номінації морфо-семантичного, лексико-семантичного та граматико-семантичного рівнів.


Відповідно до  семантико-прагматичних властивостей означуваного МГР поділяються на дескриптивно та прагматично орієнтовані. Дескриптивно орієнтовані МГР базуються на референційному аспекті значення, який надає інформацію про найсуттєвіші ознаки представника (представниці) певної категорії осіб.


Прагматично орієнтовані МГР надають інформацію про відношення членів певного лінгвокультурного соціуму до референційного аспекту значення.


За своїми ідеографічними характеристиками дескриптивно та прагматично орієнтовані МГР поділяються на ідентифікуючі, що вказують на референта у категоріально-ознакових термінах: man, woman, boy, girl, male, female; рольові, що містять інформацію про численні сталі та змінні соціальні ролі, у яких діє референт: mother, father, farmer, farmerette; та  кваліфікативні, які передають властивості особи: hero-heroine, stud, doll, rogue і т.п.


У свою чергу рольові МГР можуть поділятися на:


-          реляційні, які вказують на характер родинного зв’язку означуваного референта  з іншими суб’єктами комунікативної ситуації: mother, brother, niece, husband, wife, hubby, daddy;


-          статусні, що позначають соціальний статус або ступінь соціальної значущості референта: maid, butler, cardinal, patriarch, prima donna;


-          професійні, що позначають професійну належність референта: ballerina, prostitute, seamstress, actress;


-          ситуативні, що позначають роль, у якій референт  діє  у конкретній ситуації: hosthostess.


Серед дескриптивно орієнтованих МГР переважають ідентифікуючі та усі типи рольових номінацій. Група прагматично орієнтованих номінацій складається переважно з кваліфікативних та реляційних МГР, які зазвичай амбівалентні та можуть змінювати характер оцінки на протилежний. Слід зазначити, що між дескриптивно та прагматично орієнтованими МГР не існує чіткої межі. Залежно від безпосереднього дискурсивного контексту (наприклад, при вживанні у переносному значенні) дескриптивно орієнтовані МГР можуть переходити до групи прагматично орієнтованих.            


У другому розділі „Семантико-прагматичні характеристики мовних гендерних репрезентацій у публіцистичному дискурсі” проаналізовано конотативний потенціал суфіксальних морфем, які маркують статеву належність референта; порівняно найтиповіші дискурсивні контексти дескриптивно орієнтованих МГР, що розрізняються за статтю референта; виявлено конотативний потенціал прагматично орієнтованих МГР, що позначають референтів чоловічої та жіночої статі; досліджено вплив семантики „гендерно невизначених” антецедентів на вибір займенника-анафора. Подані результати кількісного розподілу анафорів при антецедентах різних класифікаційних груп (ідентифікуючих, статусних, професійних, ситуативних) у сучасному англомовному публіцистичному дискурсі.


Результати семантико-прагматичного аналізу мовних одиниць, що репрезентують гендерні відносини у публіцистичному дискурсі трьох часових зрізів, дозволяють зробити висновок, що характер їхнього функціонування віддзеркалює концептуальну картину світу, властиву членам англомовного етнокультурного соціуму. Істотною частиною цієї картини світу є патріархатні гендерні стереотипи масової свідомості. Такі стереотипи реалізуються у семантико-прагматичному потенціалі мовних одиниць різних рівнів мови: морфо-семантичного, лексико-семантичного та граматико-семантичного.


На морфо-семантичному рівні стереотипні уявлення про гендерні відносини у суспільстві проявляються в утворенні номінацій референтів жіночої статі шляхом додавання морфемних маркерів (-ess, -trix, -ette, -euse, -ine, etc.) до загальнородових номінацій. Останні у спільнокореневих парах з номінаціями жіночого роду (напр.: doctor doctoress, masseur   masseuse, dominator dominatrix) реалізують додаткове значення чоловічого роду. Таким чином, „чоловіче” ототожнюється із загально- родовим, а „жіноче” набуває характеру виключення, відхилення від норми. Патріархатні уявлення  про жінку відображаються також у конотативному потенціалі суфіксів жіночого роду, сполучених із негативною оцінкою, головним чином, з конотаціями тривіальності та другорядності. Унаслідок, загальнородова форма виступає  більш бажаним варіантом референції осіб жіночої статі: 


§  We are farmers, not farmerettes,”told one of  the women interviewed (Newsweek, 1989)


На лексико-семантичному рівні гендерні стереотипи відображаються у характері функціонування дескриптивно та прагматично орієнтованих МГР. Результати аналізу дескриптивно орієнтованих МГР дозволяють зробити висновок, що, хоча конотативний комплекс не є їхньою системною характеристикою, в досліджуваних дискурсивних контекстах вони набувають стійких асоціацій, які віддзеркалюють патріархатні стереотипні уявлення про соціальні ролі, властивості та поведінкові характеристики жінок і чоловіків, притаманнi англомовному етнокультурному соціуму. Дискурсивні контексти чоловічих номінацій створюють стереотипний образ активного діяча, який має соціальну значущість, авторитет, владу, незалежність. Тим самим цим номінаціям надається позитивна оцінка. Дискурсивні контексти жіночих номінацій створюють стереотипний образ жінки, основним призначенням якої є забезпечення життєдіяльності чоловіка, а основними характеристиками – залежність, слабкість, неспроможність, тривіальність:


§  When men were men  and women were so subservient and obеdіent that they might as well have been mannequins...  (Gentlеmen’s Quarterly, 1997)


§  The clientele tends to be even more classic than the cuisine, with the men appearing to be   between their business appointments and the women between hairdressing appointments. (Gentlеmen’s Quarterly, 1997)


Патріархатні стереотипи проявляють себе також у використанні ідентифікуючих номінацій чоловічого роду однини і множини для вказівки на референтів жіночої статі. Найяскравішим прикладом є так званий generic man: використання іменника man, найбільш поширеним значенням якого є „представник чоловічої статі”,  в узагальненому значенні стосовно людства в цілому та окремих його представників, стать яких не зазначена в контексті. Така мовна практика, що виключає жінку зі сфери референції, закріплюючи домінування чоловіка у суспільстві, вважається яскравим проявом мовного сексизму:


§  the man blamed for the death of more than 1 million of his countrymen…(Time, 1998)


§  A lucky man might ea 4.000 dinars a month, the price of a kilo of meat. (Time, 1998)


§  a Scottish explorer led a 45-man expedition…(Economist, 2000)


Cлід зауважити, що навіть „гендерно невизначені” засоби референції у дискурсі можуть набувати сексистського змісту:


§  The Blair regime, packed with people who refuse to marry the mothers of their children… (Sunday Mail, 2002)


Аналіз прагматично орієнтованих МГР свідчить про те, що їхнє функціонування у дискурсі сполучається з цілою низкою амбівалентних асоціативних відтінків значення. Такі МГР можна класифікувати як експресивно-оцінні. Більшість з них мають кваліфікативну ідеографічну природу. Їхній метафоричний зміст віддзеркалює патріархатні стереотипні уявлення про типову жінку, основними якостями якої є слабкість, вередливість, відсутність розуму, безпорадність, сексуальна привабливість:


§  Sandra Bullock: American Sweetie Pie. (Соsmopolitan, 2000)


§  The waitresses bringing the beer were remotely accessible? But the babe behind the bar? Forget it.  (Gentlеmen’s Quarterly, 1997)


§  The girl looked like a Barbie doll…(Sunday Observer, 2002)


§  ...she teetered round the Eurotrash set, looking like a blow-up sex doll… (Соsmopolitan, 2000)


Патріархатні стереотипи проявляють себе також у семантичній асиметрії паралельних чоловічих та жіночих статусних номінацій (mastermistress, lord - lady) та переході останніх з категорії дескриптивно орієнтованих до негативних експресивно-оцінних:


§  I would not like to be asweet ladywho knows how to cook all sorts of delicious things. (Monitor World, 2002)


§  Do you think women are mistresses for the fun of it? (Gentlеmen’s Quarterly, 1997)


Стереотипні уявлення про соціальні ролі жінки відбиваються в існуванні групи негативних раціонально-оцінних номінацій жіночого роду:


§  For British men  abroad, its easier to go to an English-speaking prostitute. (Cosmopolitan, 2000)


§  Most of the women aren’t your typical streetwalkers – less than a quarter... are drug addicts (Cosmopolitan, 2000)


§  ... police arrested 120 men and a striptease dancer. (Daily Worker, 1960)


а також у метафоричному використанні останніх у відношенні до референта-чоловіка для його негативної характеристики:


§  A mercenary is like a prostitute who sells himself to other countries. (Newsweek, 1998)


Марковані МГР загалом належать до дескриптивно орієнтованих, оскільки маркування номінацій особи за статевою належністю референта обумовлено комунікативною необхідністю експлікувати стать референта, щоб запобігти комунікативної невдачi. Проте характер функціонування маркерів чоловічого (man, male) та жіночого (lady, woman, female) роду в дискурсі розрізняється.  Так, „чоловічі” маркери, як правило, не привносять додаткових конотацій, тоді як „жіночі” маркери подекуди додають загальнородовим номінаціям знижених, часто іронічних конотацій:


§  …unions at this time were mainly for skilled male workers (US News and World Report, 1991)


§  Our womens teams, it should be noted, are gallantly called the Lady Cavemen. (Gentlеmen’s Quarterly, 1997)


§  Australian singer Julie Anthony is occasionally much tootweeas the lady piano-tuner...        ( Monitor World, 2002)


На граматико-семантичному рівні гендерні стереотипи проявляються в характері розподілу альтернативних займенників-анафорів при загальнородових антецедентах, семантика яких припускає градацію за ступенем соціального престижу. Зокрема, стереотипні уявлення членів англомовного етнокультурного соціуму про соціальні ролі чоловіка та жінки реалізуються на мовному рівні у переважному використанні в якості загальнородового анафора займенника he, який прототипічно співвідноситься з референтом чоловічої статі, зі статусними та професійними антецедентами, що позначають престижні професії або високий соціальний статус.


§  If a chief wants election, he must abdicate (Sunday Mail, 2002) 


§  What kind of doctor sleeps with his patient? (Guardian Weekly, 2002)


Із ситуативними та ідентифікуючими антецедентами, які вказують на змінні, а не сталі характеристики референта, що не підлягають класифікації за ступенем соціального престижу, переважно використовуються займенники-анафори they та he or she. З антецедентами-займенниками та займенниковими сполуками переважно вживається анафоричний займенник they:


§  A computer would then alert the passenger that he or she was sitting with a poor posture... (Sunday Times, 2001)


§  In the last few years, the individual is worth a lot more than they were before... (Monitor World, 2002)


§  Who wants to deprive themselves of food?(Monitor World, 2002)


§  Any member should consider their own contribution…(Observer, 2003)


Має місце оказіональне вживання “загальнородового” she, що трактуємо або як пропагандистський захід, який використовується, щоб привернути увагу до проблеми мовного сексизму, або як засіб вказати на типового представника категорії, що складається з осіб жіночої статі.


§  When someone is pregnant, she should keep away from such things...(World Magazine, 1978)


Таким чином, МГР морфо-семантичного, лексико-семантичного та граматико-семантичного рівнів при функціонуванні в англомовному публіцистичному дискурсі демонструють семантичне розмежування, що відбиває патріархатні уявлення про суспільні ролі та поведінкові характеристики чоловіків та жінок.


У третьому розділі „Мікродіахронічний аспект функціонування мовних гендерних репрезентацій у публіцистичному дискурсі” описано результати мікродіахронічного аналізу функціонування гендерних репрезентацій у британському та американському публіцистичному дискурсі на трьох часових зрізах, які відповідають етапам розвитку феміністського руху: перший зріз – 60-і роки ХХ ст., другий зріз – 70 – 80-і роки ХХ ст. та третій – 90-і роки ХХ ст. – початок ХХІ ст. Результати мікродіахронічного аналізу дозволяють зробити висновок, що зміни у масовій свідомості  лінгвокультурного соціуму (в тому числі під впливом феміністської критики мови) здійснюють  вплив на вибір мовних одиниць лексико-семантичного та граматико-семантичного рівнів, семантиці яких притаманна соціальна значущість.


На лексико-семантичному рівні спостерігається суперечлива картина: поряд із тенденціями до використання „політично коректних” одиниць мають місце тенденції зворотнього напрямку, що виявляються у поширенні мовних засобів, які відносяться до „андроцентричних”. Ці різноспрямовані тенденції найвиразніше проявляються в американському публіцистичному дискурсі (АПД). Британський публіцистичний дискурс (БПД) відрізняється більшою консервативністю.


В обох досліджуваних національних дискурсах має місце зменшення частотності вживання „андроцентричної” номінації man у сфері референції як однини, так і множини на фоні зростання частотності використання її альтернативних „політично коректних” варіантів на другому й третьому часових  зрізах (див. графік 1).


Отримані результати пов'язуємо із впливом феміністської критики мови на свідомий вибір мовних засобів у дискурсивних практиках публіцистики

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины