Территориальная организация продовольственного рынка Черкасской области
Тип:
Автореферат
Краткое содержание:
У першому розділі “Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження продовольчого ринку” поглиблено поняття “продовольчий ринок”, “територіальна організація ринку продовольства адміністративної області”, виявлено систему чинників формування продовольчого ринку, розроблено методичні основи аналізу ефективності його територіальної організації.
Під продовольчим ринком (ПР) слід розуміти територіальну соціально-економічну систему, що функціонує у сфері обігу продовольчих товарів на основі взаємодії попиту, пропозиції та ціни і розвивається за відповідними економічними й суспільно-географічними законами. До основних економічних законів, що визначають функціонування ринку продовольства відносяться закони вартості та конкуренції, до основних суспільно-географічних – закони територіальної спеціалізації, комплексності, пропорційності, раціоналізації зв’язків.
Регіональний ринок продовольства має такі рівні: зональний, обласний, районний, господарський (місцевий). Обласний продовольчий ринок (ОПР) є складним інтегрованим територіальним виробничо-споживчим утворенням, що забезпечує єдність території з точки зору організаційно - економічної цілісності розміщених на ній господарських суб'єктів, і дозволяє організувати раціональний принцип управління, за якого область виступає як самостійна, комплексно-пропорційна управлінська одиниця. На думку вчених, формування ПР в межах території області (обласного продовольчого ринку) потрібно розглядати, як тенденцію, що спричинена підвищенням в умовах розв'язання ринкових відносин, господарської самостійності адміністративних областей.
Основу формування продовольчого ринку становлять територіально опосередковані та поєднані процеси: виробництво сировини продовольчого призначення, переробка, зберігання, транспортування, реалізація та споживання продовольчої продукції.
Територіальна організація ОПР розглядається як система форм територіального зосередження взаємозв'язаних галузей сільського господарства, харчової промисловості, торгівлі продовольчими товарами, громадського харчування, продовольчої інфраструктури. Вона охоплює певний економічний простір, в якому на основі взаємозв'язків між попитом і пропозицією формуються ринкові відносини, розвиток яких спрямований на реалізацію регіональних інтересів у продовольчій сфері.
Вивчення ОПР, як суспільно-географічного об’єкта, передбачає аналіз компонентної, територіальної та управлінської структур.
Компонентна структура. Найбільш повною та адекватною ринковим умовам є восьмисферна структура ПР, яка входить до складу трьох великих блоків: виробничого, інфраструктурного та споживчого (рис.1). Перша сфера – сировинна, що охоплює сільське господарство та ряд продовольчих ресурсів: розливання мінеральних вод, збирання продовольчих "дарів" лісу (гриби, ягоди, горіхи тощо), виловлювання риби в морях та внутрішніх водоймищах; Друга сфера. - виробництво засобів виробництва для підприємств ОПР. Це сукупність галузей (підгалузей) промисловості, які забезпечують сільське господарство, харчову промисловість та систему заготівель засобами виробництва. До нього відносять сільськогосподарське і тракторне машинобудування, устаткування для підприємств харчової промисловості, виробництво спеціалізованого автотранспорту та ін. Третя сфера –це сукупність галузей, що забезпечують переробку сільськогосподарської сировини продовольчого призначення. Четверта сфера - виробнича інфраструктура. Вона включає галузі, які забезпечують виробниче обслуговування галузей матеріального виробництва продовольчого ринку. До її складу входять матеріально-технічне постачання галузей ПР; заготівля продовольчої продукції, зберігання продукції, тарне господарство, транспорт і шляхове господарство тощо. П'ята сфера - соціальна інфраструктура - споруди і підприємства, які забезпечують матеріальні й соціально-побутові умови для задоволення особистих потреб, життєдіяльності та інтелектуального розвитку працівників агропродовольчої сфери. Шоста сфера - ринкова інфраструктура - система державних, приватних і суспільних інститутів (організацій, установ), що обслуговують інтереси суб'єктів ринкових відносин і забезпечують їх ефективну взаємодію. Сьома сфера - наука і підготовка кадрів для потреб ПР. Восьма сфера включає реалізацію і споживання продуктів харчування, виходячи з потреб населення у продуктах харчування, раціональних та мінімальних фізіологічних норм споживання.
Територіальна структура ОПР характеризує територіальне відношення між процесами виробництва, промислової переробки продовольчої сировини, її реалізацією і споживанням, умовами їх розвитку в межах регіонів, тобто формами територіального зосередження агропромислового процесу. Найбільш поширеними елементами територіальної структури ОПР є агропродовольчі пункти, центри, кущі та вузли, які сформувавшись на значній, порівняно однорідній за природними умовами території формують агропромисловий район, що виділяється в межах агропромислової зони і може бути інтегральним чи спеціалізованим.
Під організаційно-управлінською структурою продовольчого ринку області слід розуміти сукупність організаційних форм та органів управління, які ієрархічно взаємопов’язані і забезпечують цілеспрямований і узгоджений розвиток усіх складових ПР відповідної території.
Вплив території на формування обласного продовольчого ринку найповніше проявляється в системі чинників та механізмі їх впливу. Всю сукупність чинників, що впливають на становлення ПР області, з позицій суспільної географії можна поділити на 4 основні групи: природно - географічні, суспільно - географічні, економічні та екологічні.
Групу природно – географічних чинників складають природні умови та різні види природних ресурсів. В умовах становлення ринкових відносин визначальний вплив на формування ПР області має група суспільно – географічних чинників. Основними складовими даної групи є суспільно-географічне положення території, форми організації виробництва, соціально-демографічні чинники, розміщення і спеціалізація переробних підприємств, інфраструктурне забезпечення продовольчого ринку області. До економічних чинників формування продовольчого ринку області слід віднести: економічну оцінку та ринок землі області, рівень інтенсивності виробництва та фінансові ресурси господарюючих суб’єктів Четверту групу складають чинники, що визначають екологічну ситуацію в області.
Методика суспільно - географічного дослідження процесів формування ПР області передбачає такі етапи аналізу: перший етап – визначення і розв’язання теоретичних аспектів становлення і розвитку ОПР, який включає визначення сутності обласного продовольчого ринку, його складу, принципів формування та основних завдань діяльності; другий етап - оцінка природно - географічних, суспільно-географічних, економічних та екологічних чинників становлення продовольчого ринку області; третій етап – суспільно-географічний аналіз аспектів функціональної структури ОПР – галузевого (компонентного), територіального та управлінського, виділених на основі системно – структурного аналізу; четвертий етап – обґрунтування основних напрямків вдосконалення територіальної організації ОПР та виявлення шляхів підвищення ефективності використання зовнішньоекономічного продовольчого потенціалу області.
