ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТА ЕКОЛОГІЧНІ НОРМАТИВИ ЯКОСТІ ВОДИ РІЧОК РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Краткое содержание

У вступі обгрунтована актуальність теми дисертаційної роботи. Сформульована мета і завдання досліджень, наукова новизна і практична значимість одержаних результатів. Приводяться дані про публікації, апробацію і впровадження розробок та результатів дослідження.

У першому розділі дисертації проведений аналіз досліджень з питань оцінки систем класифікацій і нормативів якості поверхневих вод.

Встановлено, що існуючу систему класифікацій і нормативів оцінки  якості води уводних об'єктах України можна поділити на три основні групи: екологічні, санітарно-гігієнічні, народно-господарські, які розмежовані між собою та мають свої визначені характеристики. Основним водоохоронним документом сьогодення є система гранично-допустимих концентрацій (ГДК): санітарно-гігієнічні та рибогосподарські.

Багаторічна практика використання санітарно-гігієнічних та рибогосподарських ГДК свідчить про те, що на переважній кількості пунктів контролю за якістю поверхневих вод чинні ГДК порушуються, а їхня система  не забезпечує надійного захисту водних об'єктів.

Для вирішення багатьох водоохоронних завдань необхідна узагальнена інформація про стан водних об'єктів, яка комплексно змогла б оцінити як ступінь їх забрудненості, так і здатність до самоочищення та використання.

Міжнародне співробітництво та спроби оптимізації розробок в галузі охорони вод стимулювали розвиток інтегральних оцінок якості вод, в яких за сукупністю значень показників оцінкою є індекс.

В результаті для дослідження якості води в даній роботі була принята   “Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями” (1999), яка задовольняє вимоги сьогодення і розроблена фахівцями трьох інститутів: ІГБ НАН України, УкрНДІЕП, УНДІВЕП відповідно до природоохоронного законодавства України. Визначена необхідність розробки нових теоретичних підходів до методів оцінки, які реалізуються через екологічні нормативи.

У другому розділі наведена стисла фізико-географічна характеристика регіону, визначені особливості формування поверхневого стоку річок Рівненської області.

Відзначено, що особливості живлення водотоків у поліській і лісостеповій частинах області характеризують відміни у гідрологічному режимі річок Західнополіського та Волинського гідрологічних районів.

Живлення річок півночі області визначене як мішане з перевагою снігового, оскільки частина талих снігових вод становить 55-65% річного стоку. В лісостеповій (південній) частині області частка снігового живлення не перевищує 25-45% і часто зрівнюється або поступається підземному живленню. На Волинській височині його частка становить 35-45%, а для окремих річок піднімається до 64% (р.Іква). На Поліссі підземними водами формується лише 8-20% водного стоку. Приведені гідрографічні та гідрологічні характеристики досліджуваних річок області в рамках СЕМ "Полісся".

Доведена раціональна послідовність виконання робіт, вибір контрольних пунктів і років досліджень, визначені етапи виконання екологічної оцінки. Відзначено, що методики, згідно яких проводились гідрохімічні визначення відповідали регламентованим "Переліком допущених до використання  та атестованих методик визначення складу, властивостей та забруднюючих речовин проб природних та стічних вод" (1997).

 Обгрунтована достовірність та математична обробка вихідних гідрохімічних даних для розрахунку екологічної оцінки, яка виконана засобами комп'ютерного екологічного банку даних "Регіон" у програмному середовищі  MS Acces 97, створеного в держуправлінні екоресурсів за нашою участю. Операції обчислення розрахункових формул були автоматизовані із застосуванням функцій програмного пакету  MS Excel.

У третьому розділі визначена екологічна оцінка якості води річок Рівненської області в наближений до сучасного (1995р.) та сучасний періоди (2000р.) згідно "Методики екологічної оцінки якості води за відповідними категоріями". Приведена характеристика вихідної інформації, яка включає 51 контрольний пункт з обгрунтованою необхідністю гідроекологічних досліджень. Для обрахунків екологічної оцінки якості води було проаналізовано 19915 визначень в 1028 пробах поверхневої води.

На першому етапі визначення екологічної оцінки якості води була проведена систематизація численних розрізнених фондових гідрохімічних матеріалів. Важливим є пояснення, що середні та найгірші значення кожного показника в межах трьох блоків не є конкретними (елементарними) значеннями, що характеризують різні пори року. Це середньоарифметичні величини кількох таких конкретних значень кожного показника впродовж відповідного року досліджень.

Екологічна оцінка якості води була виконана  за даними  систематичних спостережень, які були згруповані в три блоки відповідно до "Методики…".  Розрахунок проведений в межах кожного з трьох блоків (І₁, І₂, І₃) та  визначена інтегральна характеристика (Іе).

Процедура визначення категорій якості води згідно екологічної класифікації для кожного гідрохімічного показника за середніми і найгіршими значеннями дозволила абсолютні кількісні їхні значення,  переводити в уніфіковані, інтегральні показники якості води (індекси, категорії, субкатегорії, класи), які відбивають суть процесу. Саме зміни умов формування якості води під впливом антропогенних чинників фіксуються індексами, а визначені межі коливань екологічних індексів водних об'єктів мають важливе значення для вирішення питань водогосподарської діяльності, реалізації природоохоронних і відновлювальних заходів, визначення приорітетності інвестицій.

Розраховані величини інтегральних екологічних індексів порівнювались згідно екологічної

класифікації з таким якісним станом води: еталон порівнянь -1,0-1,4, відмінний стан; 1,5-1,6 - перехідний від відмінного до доброго; добрий - 1,7-3,4; перехідний від доброго до задовільного - 3,5-3,6; задовіль-ний-3,7-5,4; перехідний від задовільного до поганого 5,5-5,6; поганий - 5,7-6,4; перехідний від поганого до дуже поганого 6,5-6,6; дуже поганий 6,7-7,0.

За допомогою значень індексів встановлено, що умови формування стоку у різних річок області неоднакові. Вода річкової мережі в межах області за 1995р. за середніми та найгіршими інтегральними значеннями показників в основному відповідає ІІ класу якості. Стан річок за класом "добрий", ступінь чистоти характеризує воду як "чисту". Винятком є р. Устя, в якій вода за найгіршими значеннями показників віднесена до ІІІ класу, стан за класом перехідний від "доброго" до "задовільного", ступінь чистоти є перехідною від "чистої" до "забрудненої".

Що ж стосується стану водних об'єктів Рівненської області в 2000 р., то зафіксована явна тенденція до покращення їхнього стану.