| Краткое содержание: | У Вступі обґрунтовано вибір теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність дослідження.
У першому розділі "Сучасний американський військовий сленг у перекладознавчому аспекті" робиться огляд літератури з метою конкретизації завдань дослідження, аналізується історія формування американського військового сленгу, досліджуються функціонально-стилістичні, лексико-семантичні та структурно-морфологічні особливості американських військових сленгізмів.
У підрозділі 1.1. на підставі аналізу літератури, пов'язаної з існуючою науковою проблематикою в галузі сленгу (п.1.1.1. Поняття сленгу в лінгвістиці, п.1.1.2. Склад та види сленгу, п.1.1.3. Проблема розмежування сленгу та інших типів нелітературного мовлення, п.1.1.4. Питання перекладу сленгу в сучасній лінгвістиці) робиться висновок про те, що питання перекладу сленгу взагалі та американського військового сленгу зокрема розкриті частково й вимагають окремого дослідження.
Історія формування й розвитку АВС (підрозділ 1.2.) показує, що у складі сленгу існують сленгізми, відомі як усім американським військовослужбовцям, так і багатьом цивільним особам. З цього випливає, що найбільш поширені американські військові сленгізми мають бути активно засвоєні військовими перекладачами разом з іншими обов'язковими мінімумами загальної, суспільно-політичної, науково-технічної, військової лексики та обов’язковим мінімумом лінгвокраїнознавчих і культурних знань, що є однією з передумов формування мінімального рівня професійної компетенції військового перекладача.
У підрозділі 1.3. наводиться загальна функціонально-стилістична характеристика та визначення АВС. Американський військовий сленг (АВС) – це ненормативна, неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена мова американських військовослужбовців, що використовується з метою здійснення комунікативної, регулятивної, емоційно-експресивної та корпоративної мовленнєвих функцій і складається з одиниць – військових сленгізмів, що мають різну лексикографічну маркованість. Загальними функціонально-стилістичними рисами АВС є перевага конотації над денотацією; дещо негативна й пейоративна спрямованість оціночної семантики окремих сленгізмів; прагнення до лаконічності та семантичної насиченості; розгалужена внутрішня синонімія; багатозначність. Проведене дослідження дає можливість згрупувати одиниці АВС за такими стилістичними ознаками: 1. подібність за зовнішнім виглядом чи формою: fish – торпеда (зовнішній вигляд торпеди нагадує рибу); 2. подібність за властивостями і функціями: Starlifter – "зорехід", вантажний військово-транспортний літак С -141 (назва говорить про величину та потужність літака, вказуючи на його здатність піднятися до зірок); rocking chair job –"тепленьке місце", тилова посада (назва вказує на властивість роботи, порівнюючи її з сидінням у кріслі-качалці; 3. асоціації з відомими людьми чи героями мультфільмів: snoopey’s cap – "вушанка", зимова шапка (назва виникла на основі асоціації з героєм мультфільму – собакою із довгими вухами, що нагадують "вуха" зимової шапки; 4. ставлення мовця до тих предметів та явищ, що позначаються сленгізмами.
Крім того, всі одиниці АВС можна розділити на: а) негативно-оцінні: Abdul – "абдул", "чурка", араб; camel meat – "полова", неапетитна, несмачна їжа; monkey clothes –"маскарадний костюм", "парадка", парадна форма одягу; Puzzle Palace – "Палац ребусів" (Пентагон) 2) позитивно-оцінні: the Old Man – "батько", командир частини; freedom bird –"пташка свободи"; літак, яким доставлялися американські солдати додому із В’єтнаму; 3) нейтрально-оцінні: block – казарма; infant – піхота; fruit salad – "фруктовий салат", орденські стрічки; light colonel – підполковник, "пόдпол".
Сучасний АВС поєднує різні категорії лексики (підрозділ 1.4.): 1. просторіччя: fizzog – "торець", пика; ball game – маневри; ash and trash – тиловики (букв.: сміття); back yard – глибокий тил; 2. військово-професійні жаргонізми (ненормативні або напівофіційні лексико-фразеологічні одиниці термінологічного характеру, що вживаються вузьким колом фахівців переважно у розмовній мові та мають просторічну конотацію): leg – "нога" (стійка шасі, <авіац.); cannibalize – "драконити", "обдирати" (розукомплектовувати, <техн.); ree – пайка, порція (<загальновійск.); deck – "палуба" (підлога у казарменому приміщенні морських піхотинців, <ВМС); cheater bar – "плече", важіль (<техн.). У складі військово-професійних жаргонізмів ми змогли виділити загальновійськові, військово-морські, авіаційні, військово-медичні, автобронетанкові та інші фахові військові жаргонізми; 3. групові та соціальні жаргонізми (жаргон студентів, наркоманів, байкерів, представників неформальних груп тощо): dorm – "гуртак"; downer – наркотик-депресант; bad – "прикольний", "кльовий"; 4. сленгізми-скорочення (абревіатури й акроніми, що є ненормативними, несуть додаткові конотації та створюють бар'єр двомовної комунікації для військового перекладача): AA – Almost Airbo e (< All American) – "МДД – майже десантна дивізія" (знев. табу. образлива назва 82-ї повітряно-десантної дивізії США); LPC (leather personnel carrier <play on APC - armored personnel carrier) – "ЧТР" ("черевикотранспортер"), "прогари", "берци", черевики. 5. кодові найменування (нормативні та оказіональні кодові слова, призначені для прихованого управління військами в умовах, коли з тих чи інших причин небажано чи неможливо використовувати звичайні слова й терміни, або, що вживаються з метою мовної економії при неформальному спілкуванні): Little friend – "маленький друг", свій винищувач; Roger – "окей", "прийнято", гаразд; bandit – "бандит", літак противника; wilco – "зрозумів, виконую"; 6. військову сленгову фразеологію (військові фразеологізми, крилаті вислови, прислів'я, приказки, афоризми, ідіоматичні сполучення, усталені вирази, що мають притаманні сленгізмам функціонально-стилістичні конотації): to have half a bubble off – не мати клепки, мати незначні розумові вади (< арт.); on a blanket drill – "давити на масу", спати; to get a blue ticket – "бортанути", звільнити зі ЗС за непридатністю; 7. арготизми (одиниці арго злочинного світу): brig – "губа", "тюряга"; to bump off – "замочити", вбити; рiece – "ствол", "волина", "бадюка" (вогнепальна зброя); 8. вульгаризми (слова й вирази з грубим, пейоративним, лайливим значенням, обсценізми, що використовуються американськими військовослужбовцями, передусім, для негативної характеристики окремих предметів та явищ): sh*t detail – наряд по туалету; beans and m*therf**kers –"сухпай", сухий пайок (квасоля з шинкою); FIGMO attitude – "пофігістичний настрій", байдуже ставлення; 9. евфемізми (слова й вирази, що замінюють нецензурні, вульгарні, грубі, непристойні слова й вирази): to liberate – "стирити", вкрасти (дослівно: "звільнити від чогось"); bovine scatology (<BS) – нонсенс, дурниці; 10. чужомовні запозичення (утворилися під час військових кампаній США на заморських територіях або завдяки військовим контактам): blitz – 1. бомбардування літаками; 2. стрімкий наступ (<нім.); hootch – невелике укриття (<в'єтн.); honcho – "шишка", командир (<япон.); kapusta – "бабки", гроші, "капуста" (<укр.); 11. неологізми: Power Point rangers – "комп'ютерні рейнжери" (іронічне прізвисько військовослужбовців, що готують слайди для презентацій командування з використанням програми "Microsoft Power Point"); scudded – "під мухою", напідпитку (<SCUD missile); 12. історизми: Alamo scout – військовослужбовець-резервіст з Техасу; draft dodger – "зашарщик", "косар", той, хто ухиляється від призову.
Склад АВС постійно змінюється й поповнюється зі стандартних і субстандартних мовних систем. У процесі поповнення складу АВС головну роль відіграють словотвір, чужомовні запозичення та індивідуальна словотворчість. Компонентний аналіз корпусу АВС показав, що нові сленгізми переважно утворюються шляхом словотвору – морфологічних, морфолого-синтаксичних, лексико-семантичних та лексико-синтаксичних перетворень (87,5% від загальної кількості військових сленгізмів).
Другий розділ "АВС" присвячено визначенню шляхів подолання лінгвокультурного бар'єра двомовної комунікації, що виникає при використанні АВС, стратегії й тактиці операційних дій перекладача при передачі семантичного значення, конкретним способам і прийомам перекладу сленгізмів, аналізу типових помилок, що виникають при перекладі військового сленгу, аналізу лексикографії з питань АВС.
Визначено причинно-наслідковий зв’язок труднощів при перекладі АВС (підрозділ 2.1.): відсутність досліджень сучасного АВС → відсутність методики перекладу АВС → відсутність англо-українських словників сучасного АВС → обмеженість, застарілість або недоступність першоджерел АВС для курсанта-військового перекладача → причина; відсутність готових перекладацьких відповідників для АВС в активному репродуктивному запасі перекладача → незнання семантики навіть загальнопоширених американських військових сленгізмів → невміння розпізнати незнайомі військові сленгізми, що створені за типовими словотворчими моделями → відсутність навичок перекладацьких трансформацій щодо одиниць АВС → зрив мовної комунікації при використанні АВС у вихідній мові → наслідок.
У підрозділі 2.1. АВС розглядається як лінгвокультурний бар'єр двомовної комунікації. Стверджується, що АВС стає бар'єром двомовної комунікації через поєднання мовних (лексико-семантичних, структурно-морфологічних, функціонально-стилістичних) та позамовних (культурних, історичних, країнознавчих, соціальних, політико-актуальних) особливостей військових сленгізмів, що детально розглядаються на прикладах. Труднощі у розумінні й трансляції лексичного значення одиниць АВС пов'язані зі ступенем поширеності й частотності військового сленгу; недостатньо ясною або прихованою вмотивованістю багатьох сленгізмів; ступенем вжитку й сферою використання сленгу; чинником актуальності; специфічністю лексико-морфологічного складу; системними, нормативними, узуальними й стилістичними ресурсами мови перекладу за умов відсутності англо-українських словників військового сленгу.
Вперше досліджено український військовий сленг як можливий відповідник АВС (підрозділ 2.2.). Під українським військовим сленгом (УВС) розуміємо ненормативну, неформальну, стилістично знижену, функціонально обмежену, розмовну мову військовослужбовців та працівників Збройних Сил України. УВС притаманні просторічність, ненормативність (сленг чітко усвідомлюється військовослужбовцями як "неформальний", "неправильний", "нелітературний" тип мовлення), стилістична зниженість, функціональна обмеженість (сленг використовується здебільшого в повсякденно-побутовому спілкуванні), загальнопоширеність (у межах Збройних Сил України).
З лексикографічної точки зору у складі УВС можна виділити елементи загальновідомого (невійськового) просторіччя: "глина" – безвихідне становище; "тачка" – легковий автомобіль/таксі; військово-професійні жаргонізми : "ріжок" – магазин ріжкового типу; "баночка" – стілець (ВМС); "скат" – покришка, колесо (автобронетанкова служба); групові та соціальні жаргонізми: "гуртак" – гуртожиток; "жаба", "курка" – неприваблива дівчина; "кльово"; "крутий"; "прикольний"; "драп" – маріхуана; арготизми: "шпалер", "волина" – пістолет; "бабло" – гроші; скорочення (абревіатури й акроніми, що практично не розшифровуються в усному, а іноді навіть і в письмовому мовленні, фактично набувають сленгового значення під час спілкування і створюють бар'єр мовної комунікації для сторонніх): внз – військовий навчальний заклад; "НП" – надзвичайна подія; "КЕЧ" – квартирно-експлуатаційна частина; військову сленгову фразеологію: "командир завжди правий"; "клеїти горбатого" – неякісно виконувати завдання; "переключати тумблер у нижнє положення" – думати не головою, а іншим місцем; вульгаризми: "козел"; "тупорилий"; запозичення (внутрішні та зовнішні): "чіф" – начальник (<англ. chief), "кул" – крутий, прикольний (<англ. cool до молодіжного жаргону, а потім до військового), "клава" – клавіатура; "топтати клаву" – працювати на клавіатурі; "вінт" – вінчестер, жорсткий диск (<комп. жарг.) тощо.
Встановлено, що сучасний УВС зазнає впливу так званого явища українсько-російського військового "суржику", що є "формою просторіччя в ситуації двомовності", яка має місце у військовому середовищі: "зальот" - порушення дисципліни, "подмєнка" - змінний робочий одяг. У межах УВС можна виділити певні тематичні групи й синонімічні ряди. Наприклад, зафіксовано 19 сленгізмів на позначення солдата строкової служби: з них 14 – для солдата першого півроку служби: дух, душара, жовторотий, запах, зелений, молодий, підгузник, салабон, салага, самець, синок, торчок, удав, шлунок. Головну роль у створенні військових сленгізмів відіграють соціолінгвістичні чинники, пов'язані з реалізацією зазначених вище мовленнєвих функцій УВС, а також універсальний принцип мовної економії під час неформального спілкування. Наголошується, що нові українські сленгізми об’єктивно виникатимуть лише за умов поширення української мови на сферу неформального спілкування військовослужбовців, у разі використання української (а не російської) на побутовому рівні. Зроблено висновок, що УВС може слугувати перекладацьким відповідником для АВС завдяки багатьом спільним рисам: подібність за складом, мовленнєвими функціями, потенціалом вираження емоційних відтінків, способом утворення, сферою функціонування тощо. (Глосарій українських військових сленгізмів подано у додатку Б дисертації).
У підрозділі 2.3. обґрунтовується стратегія перекладу АВС, яка полягає у передачі лексичного значення конкретного сленгізму, а саме: трансляції денотативного (знак ↔ номінативний/когнітивний компонент змісту, що є абстрагованим від стилістичних конотацій), сигніфікативного (знак ↔ актуалізований конотативний компонент змісту), інтерпретативного (знак ↔ суб'єктивний інтерпретатор) та внутрішньомовного (знак ↔ знак) значень на підставі: а) використання ресурсів цільової мови, б) урахування позамовних чинників (особливостей комунікативної ситуації, обмежень і табу, що існують в традиціях, звичаях, поведінці, культурі етносу, соціуму, колективу, особи), в) нейтралізації розбіжностей у фонових знаннях комунікантів та запропонуванні оптимального перекладацького відповідника. Стратегія перекладу реалізується в тактиці та технології перекладу.
У підрозділі 2.4. уточнюються поняття загальної теорії перекладу "спосіб", "метод" і "прийом" перекладу. Услід за Р.К. Міньяр-Бєлоручєвим вважаємо, що метод і прийом мають розглядатись в перекладознавстві як явища, похідні від способів перекладу — закономірно існуючих основних правил процесу перекладу. Способи, прийоми й методи перекладу обираються перекладачем залежно від його кваліфікації, а також від виду й одиниці перекладу. Серед цих трьох понять (спосіб, прийом і метод перекладу) тільки спосіб може розглядатися як одна з основних категорій перекладу, що класифікує, тому що тільки спосіб перекладу існує як об'єктивна закономірність. Прийом, як правило, вирішує часткове завдання, допомагає перебороти труднощі, що виникають в цілеспрямованій діяльності перекладача. Метод – це система прийомів.
Визначення тактики перекладу АВС наводиться у підрозділі 2.5. Під тактикою перекладу розуміємо конкретизацію стратегії перекладу на підставі врахування виду перекладу та умов діяльності перекладача. На відміну від стратегії, тактика не може бути ідентичною для різних видів перекладу – усного й письмового, військового й художнього. Якщо стратегію перекладу можна апріорі визначити як загальну мету, надзадачу, завдання-максимум перекладацької діяльності, то тактика завжди конкретна. Наприклад, тактика перекладу АВС для військового усного перекладу полягає в трансляції денотативного та сигніфікативного значень сленгізму шляхом запропонування оптимального відповідника з активного репродуктивного запасу перекладача. Оптимальним відповідником вважаємо лексико-фразеологічну одиницю, що має для перекладача чітке співвідношення з номінативним, когнітивним або репрезентативним компонентом смислу вихідної одиниці і традиційно закріпленою за цим компонентом конотацією, яка репродукується автоматично, на рівні простої підстановки. Отже, тактика усного перекладу АВС завжди передбачає мінімально необхідну передачу семантичного значення сленгізму.
Прагматичне значення сленгізму виникає лише в актуалізованому мовленні. Воно пов'язано саме з суб'єктивними інтерпретаціями традиційних конотацій даного сленгізму з боку мовця, що знаходять свій прояв у натяках, алюзіях, недомовках (знак ↔ суб'єктивний інтерпретатор) та/або неочікуваним використанням внутрішньої форми або зовнішньої оболонки сленгізму, проникненням у глибини синтактики, що знаходять свій прояв у каламбурах, грі слів, неочікуваних жартах тощо (знак ↔ знак). Успішна передача прагматичного значення в усному перекладі є завжди "щасливою випадковістю" для військового перекладача, адже вона є більше результатом об'єктивного "збігу обставин", ніж суб'єктивних зусиль перекладача (наприклад, випадковий збіг зовнішньої форми одиниць вихідної та цільової мов, що дасть змогу перекладачеві миттєво й адекватно зреагувати на каламбурне обігравання сленгізму).
У підрозділі 2.6. розглядаємо технологію перекладу – вибір та застосування оптимальних способів, методів і прийомів перекладу, спрямованих на реалізацію стратегії й тактики перекладу. Головними принципами реалізації технології перекладу АВС слід вважати: обов'язкову передачу денотативного значення сленгізму; трансляцію хоча б одної конотації сигніфікативного компонента лексичного значення сленгізму; збереження загальної функціонально-стилістичної відповідності. На наш погляд, загальний алгоритм операційної діяльності перекладача виглядає так: стратегія перекладу → тактика перекладу → технологія перекладу → спосіб перекладу → метод перекладу → прийом перекладу → оптимальний відповідник. Варіанти типового вирішення завдань операційної діяльності перекладача щодо перекладу АВС продемонстровано за допомогою способів перекладу (підстановка – п.2.6.1. і трансформація – п.2.6.2.), методу комбінованого перекладу (п.2.6.3.) та прийомів простої (пп.2.6.1.1.), вибіркової (пп.2.6.1.2), контекстуально-ситуативної (пп.2.6.1.3.), узуальної (пп.2.6.1.4.), гіперонімічної (пп.2.6.1.5.), гіпонімічної (пп.2.6.1.6.) підстановок, антонімічного перекладу (пп.2.6.2.1.), описового перекладу (пп.2.6.2.2.), калькування (пп.2.6.2.3.), елімінації національно-культурної специфіки (пп.2.6.2.4.).
Визначено склад та особливості перекладу військових сленгізмів-скорочень – переважно розмовних скорочень, що є ненормативними, несуть додаткові сленгові конотації та є бар'єром двомовної комунікації (п.2.6.4.). Виділяємо лексичні та графічні, загальнопоширені й оказіональні/локальні (поширені у межах підрозділу, військової частини, театру військових дій) сленгізми-скорочення: BMO (<black moving object) – "чорний мобільний об'єкт" (саудівська жінка у традиційному чорному вбранні); PONTI (<person of no tactical importance) – "некомбатант", "писака" (знев. призвісько для журналістів та ін. цивільних осіб, що присутні в районі бойових дій); COW (<commanding officer's wife) – табу. "командирша", "шефиня", дружина командира. Визначено такі особливості перекладу сленгізмів-скорочень: повне запозичення американського військового сленгізму-скорочення у латинських літерах недоцільне; небажаним є прийом транслітерації (передача американського військового сленгізму-скорочення українськими літерами); описовий та комбінований переклад є найбільш поширеними (ops – "оператор" (офіцер оперативного відділу штабу); C-med – медрота; to DX – "замочити", "кокнути", вбити; FAG – груб. "пушкар", артилерист; LT – "летьоха", лейтенант; FIGMO – "по барабану", "пофігу", байдуже; heli – борт); бажаним є прийом "відтворення експресивного скорочення" – переклад повної форми та створення на його основі українського скорочення, напр., AA (Almoast Airbo e) Division – МДД (майже десантна дивізія); LPC (leather personnel carrier) – ЧТР (черевикотранспортер) тощо.
Склад та особливості перекладу військової сленгової фразеології наведено у п.2.6.6. У дослідженні питання складу військової сленгової фразеології спираємося на погляди російських і українських вчених О.В. Куніна, К.Т. Баранцева, Р.П. Зорівчак, Н.Я. Грипас, І.Б. Голуб, Я.А. Баран, Б.М. Ажнюка, А.І. Альохіної, В.П. Жукова, В.В. Акуленко. До військової сленгової фразеології відносимо військові сленгові фразеологізми, крилаті вислови, прислів'я, приказки, афоризми, ідіоматичні та сталі сполучення, що мають притаманні сленгізмам функціонально-стилістичні властивості. Під військовим сленговим фразеологізмом розуміємо одиницю, що визначається як лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично оформлених за моделлю словосполучення чи речення, що відтворюється в мові за традицією, автоматично, вживається переважно у військовому середовищі та має у плані змісту сленгові конотації – додаткові семантичні або стилістичні відтінки: ненормативність, неформальність, функціональна обмеженість, фамільярність, пейоративність тощо. Військовий сленговий фразеологізм, як правило, не конструюється щоразу в процесі мовлення, а відтворюється як готова значеннєва одиниця, має стійку структуру, входить у синонімічні зв'язки зі словами, виконує певні стилістичні функції – експресивну, оціночну, евфемістичну тощо: on a blanket drill – "давити на масу", спати; to get a blue ticket – "бортанути"; звільнити з лав ЗС (через непридатність).
У питаннях перекладу фразеологізмів за основу взято погляди відомих перекладознавців О.В. Куніна, Я.Й. Рецкера, А.В. Фьодорова, О.Д. Швейцера, В.Н. Комісарова, Л.С. Бархударова, С. Влахова і С. Флоріна, В.М. Крупнова, Р.П. Зорівчак, О.І. Чередниченка, І.В. Корунця. Прийоми перекладу фразеологізмів об'єднуємо у два способи – фразеологічний та нефразеологічний переклад: "The commander is always righ"t – "Командир завжди правий"; "high speed, low drag" – "як по маслу"; "love boat" – "човен амура" (бойовий корабель, на якому багато військовослужбовців-жінок списують на берег через вагітність); "Teamwork is essential. It gives the enemy other people to shoot at" – "Злагодженість підрозділу на полі бою конче необхідна. Це дає противнику можливість стріляти в когось іншого"; "Friendly fire isn't." – "І від вогню своїх краще сховатися"; "jeep on steroids" – "джип на стероїдах" (назва армійської моделі джипу "Хамер"); "dance of whales" – "танок китів" (маневр нафтових танкерів для формування коновою); "Recoilless rifles aren't." – "Безвідкатні гармати відкочуються".
Зроблено висновок, що перекладач (особливо письмовий) має ставити завдання-максимум – прагнути створити власний фразеологізм-аналог або пристосувати до контексту вже існуючий фразеологізм шляхом зміни структури, додавання нових компонентів, комбінування з двох одиниць однієї – тобто намагатись відтворити семантичне значення вихідної сленгової фразеологічної одиниці засобами саме фразеологічного перекладу: "Cuff'em and stuff'em" – "Трамбуй – вивозь!" (Забирай усіх, а потім розберемося); "Dear John letter" – "Геть з очей і з серця киш!"; "Saddam happens" – "У сім'ї не без Саддама", тощо.
У п.2.6.6. дисертації розглядаються типові помилки при перекладі військових сленгізмів. Такими помилками визнано: неврахування "часового фактора" при перекладі сленгізму (пп.2.6.6.1.); використання національно-специфічних відповідників (пп.2.6.6.2.); використання маловідомих відповідників для перекладу АВС (пп.2.6.6.3.); змішування американського й британського варіантів сленгу (пп.2.6.6.4.); "пастка внутрішньої форми" (пп.2.6.6.5.); підбір більш "сильного" за емоційним впливом відповідника (пп.2.6.6.6.); повне нівелювання емоційно-експресивного навантаження сленгізму при перекладі (пп.2.6.6.7.); невідповідність перекладацького рішення стилю оригіналу або нормам цільової мови (культури) (пп.2.6.6.8.).
У підрозділі 2.7. АВС розглянуто як об'єкт двомовної лексикографії. Констатується відсутність англо-українських словників сленгу та інших типів нелітературного мовлення, що ускладнює вирішення проблеми перекладу сленгізмів. Проте, навіть існуючі двомовні (здебільшого англо-російські) словники американського сленгу мало допомагають при перекладі АВС з ряду причин: словники майже не містять військових сленгізмів і жаргонізмів; дають дуже мало готових перекладацьких відповідників – еквівалентів та аналогів; нюанси при тлумаченні не роз'яснюються; словники сленгу швидко застарівають. Так, лексикографічний аналіз і лінгвістичні експерименти за участю американських військовослужбовців показали, що з 173 американських військових сленгізмів англо-російського словника військового сленгу Г.О. Судзіловського 1973 року сучасними є тільки 51, тобто корпус американських сленгізмів словника оновився на 71%.
Можна констатувати, що існують сленгізми, відомі всім американським військовослужбовцям і тому мають бути активно засвоєні військовими перекладачами разом з іншими обов'язковими мінімумами загальної, суспільно-політичної, науково-технічної, військової лексики та обов’язковим мінімумом лінгвокраїнознавчих і культурних знань, що є однією з передумов формування мінімального рівня професійної компетенції військового перекладача. Готові перекладацькі рішення запропоновані в англо-українському словнику-мінімумі американського військового сленгу (Додаток А).
Висновки
Американський військовий сленг (АВС) як ненормативна, неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена мова американських військовослужбовців, що використовується з метою здійснення певних мовленнєвих функцій, поєднує різні категорії лексики: просторіччя, військово-професійні жаргонізми, групові та соціальні жаргонізми, сленгізми-скорочення, кодові найменування, військову сленгову фразеологію, арготизми, вульгаризми, евфемізми, чужомовні запозичення, неологізми, історизми тощо. Склад АВС постійно змінюється і поповнюється із стандартних і субстандартних мовних систем. У процесі поповнення складу АВС головну роль відіграє словотвір (87,5%).
АВС є бар'єром двомовної комунікації навіть для досвідченого перекладача через поєднання мовних (лексико-семантичних, структурно-морфологічних, функціонально-стилістичних) та позамовних (культурних, історичних, країнознавчих, соціальних, політико-актуальних, психологічних) чинників утворення військового сленгу.
Український військовий сленг як ненормативна, неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена, переважно розмовна мова військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, може слугувати перекладацьким відповідником АВС завдяки подібності за складом, мовленнєвими функціями, потенціалом вираження стилістичних конотацій, способами утворення, сферою функціонування тощо.
Головною умовою оптимального перекладу АВС є глибоке розуміння стратегії перекладу, яка полягає у передаванні лексичного значення конкретного сленгізму на підставі використання ресурсів цільової мови; урахування особливостей комунікативної ситуації, обмежень і табу, що існують у традиціях, звичаях, поведінці, культурі етносу, соціуму, колективу, особи; нейтралізації розбіжностей у фонових знаннях комунікантів і запропонуванні оптимального перекладацького відповідника. Стратегія перекладу реалізується в тактиці й технології перекладу.
Тактика перекладу АВС для військового усного перекладу полягає в трансляції денотативного та сигніфікативного значень сленгізму шляхом запропонування оптимального відповідника з активного репродуктивного запасу перекладача. Оптимальним відповідником вважаємо лексико-фразеологічну одиницю, що має для перекладача чітке співвідношення з номінативним, когнітивним або репрезентативним компонентом смислу вихідної одиниці і традиційно закріпленою за цим компонентом конотацією, яка репродукується автоматично, на рівні простої підстановки.
Технологія перекладу полягає у виборі та застосуванні оптимальних способів, методів і прийомів перекладу, спрямованих на реалізацію стратегії й тактики перекладу. Головними принципами реалізації технології перекладу АВС слід вважати обов'язкову передачу денотативного значення сленгізму, трансляцію хоча б одної конотації сигніфікативного компонента лексичного значення сленгізму, збереження загальної функціонально-стилістичної відповідності.
Запорукою впевненого подолання лінгвокультурного бар'єра при використанні АВС є формування достатнього рівня фахової (мовної, культуро-країнознавчої, комунікативної) компетенції військового перекладача.
Перспективи дослідження полягають у подальшому теоретичному та експериментальному вивченні таких аспектів перекладознавства, лексикології, лексикографії та лінгводидактики: прагматичне значення одиниць АВС; переклад військової сленгової фразеології; розмежування сленгу та інших типів нелітературного мовлення; подальше вивчення УВС; створення лексикографічної бази субстандартних одиниць різних мов; теорія та практика формування перекладацької компетенції; систематизація типових помилок при перекладі текстів різних жанрів; обґрунтування й відбір лексико-фразеологічних мінімумів для обов'язкового активного засвоєння перекладачами.
Труб В.М. Явище "суржику" як форма просторіччя в ситуації двомовності // Мовознавство. - 2000. - №1. - С. 46.
|
