НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ АТЛАСІВ НА ОСНОВІ ГІС-ТЕХНОЛОГІЙ (на прикладі атласу для 8-9 класів)

Краткое содержание

У вступі викладено обґрунтування теми дисертаційної роботи, її актуальність, наукову та практичну значимість.

У розділі І „теоретико-методичні основи навчальної картографії” проаналізовано систему викладання географії у школі та ступінь забезпечення навчальних дисциплін картографічними посібниками.

Географія є комплексною наукою, яка сприяє фор­муванню наукового світогляду, інтелектуального розвитку учнів, загальнолюдської культури. Основною метою вивчення географії є формування ро­зуміння розвитку суспільства на сучасному етапі, причинно-наслідкового характеру явищ і процесів. Географія закладає в учнів систему поглядів на світ, формує мислення, а отже, є світоглядно спрямованим предметом. Хоча шкільна географія у 2001/2002 навчальному році ще вивчатиметься за старими програмами, проте школа готується перейти на 12-річний термін навчання. Тому особлива увага має бути звернена на інтеграційні зв’язки всіх курсів географії між собою та з іншими предметами і на формування в учнів системи знань про явища та процеси, що відбуваються на Землі, починаючи від локального („Рідний край”, 5 клас), переходячи до регіонального („Географія материків і океанів”, 7 клас), („Географія України”, 8-9 класи) і завершуючи певними рівнями глобальних („Загальна географія”, 6 клас), („Географія материків і океанів”, 7 клас) та  („Економічна і соціальна географія світу”, 10-11 клас) масштабами. Система знань з географії дає змогу усвідомити роль людини у світі, її потенційні можливості та слабкості, аналізувати стан справ як у своїй країні, та і за її межами, стимулювати учнів до дій, спрямованих на поліпшення ситуації, що склалася в різних сферах життя суспільства.

Системне упорядкування картографічного забезпечення вивчення географії у школі ґрунтується на тому, що навчальні картографічні посібники, які представляють собою системи карт, одночасно є елементами загальної системи засобів навчання; зміст навчальних картографічних посібників визначається повнотою картографування системних об’єктів – геосистем; картографічне забезпечення є складовою частиною організації робіт і управління, а також  виробничо-технологічною системою.

На основі психолого-педагогічних досліджень встановлено, що процес навчання і виховання учнів проходить найбільш вдало з використанням не окремих засобів навчання, а їх комплексів (текстів підручників, атласів, окремих карт, глобусів). Ефективність навчання при роботі з таким комплексом зростає завдяки їх одночасному сприйняттю декількома аналізаторами (слуховими, зоровими та іншими). Тому покращення ефективності вивчення географії у школі залежить від наявності та якості картографічних посібників.

Методичну концепцію створення шкільних атласів складає такий комплекс принципів: адекватність і сучасна достовірність карти щодо реальної системи-оригіналу, чіткість рівня генералізації інформації про цю систему відповідно до віку учнів (класу); збалансованість тематики карт, їх змісту й навантаження; системна упорядкованість легенди кожної карти й узгодженість легенд усіх карт в атласі; чіткість пояснювальних підписів до позначень, доступність їх для розуміння учнями й гранична (найвища) наочність умовних знаків та їх територіальних угрупувань у картографічному зображенні.

Раніше, за радянської школи, всі навчальні посібники випускались централізовано, один підручник і один атлас для відповідного класу на всю країну. В цьому були свої переваги й вади. Вчителям і учням не потрібно було самим вибирати підручники, за них усе було вирішено. Зараз і у вчителів, і в учнів є вибір: за якою програмою, яким підручником і атласом їм вивчати предмет. Сучасний стан картографічно­го забезпечення навчального про­цесу в школах України визнача­ється в першу чергу становленням України як незалежної держави.

Створенням карт, у тому чис­лі й навчальних, у колишньому СРСР займалось виключно Головне управління геодезії та кар­тографії при Раді Міністрів СРСР (ГУГК СРСР). Освітянські видавництва готували лише тек­стові карти до підручників. На­уковим осередком, що розробляв навчальні географічні карти й атласи, був Центральний науко­во-дослідний інститут геодезії, аерофотозйомки та картографії ГУГК СРСР у Москві. Його до­слідження з методики створення навчальних загальногеографічних і загальноекономічних карт виз­начили до недавнього часу їх зміст. Поєднання інтересів школи та картографії, розробка картографічних творів за безпосе­редньою участю вчених географів і педагогів-методистів наукових інсти­тутів сприяли загаль­ному піднесенню навчальної картографії на початку 60-х рр.

Таким чином, розроблення й створення навчальних карт і ат­ласів було сконцентровано в Москві. У союзних республіках, де розміщувались картографічні підрозділи ГУГК, готувалися лише навчальні стінні загальногеографічні та економічні карти республік, об­ластей, а також обласні шкільно-краєзнавчі атласи. Ці посібники створювались відповідно до інструкцій, що були розроблені ГУГК СРСР, і затверджувались у Москві.  З іншого боку, поза увагою радянської шкільної картографії залишились досягнення зарубіжних учених у дослідженні проблем оформлен­ня та сприйняття карт, які спри­яли підвищенню інтересу до шкільної картографії за кордоном наприкінці 70-х  —  початку 80-х рр.

Отже, на початку 90-х рр. виникла необхідність удосконали­ти навчальні карти й атласи, змі­нити застарілі методичні підходи та наукові концепції, враховува­ти результати досліджень психо­логічних, навчально-психологіч­них і семантичних аспектів сприйняття змісту карт. Проголошення незалежності України ще більше загострило необхідніс­ть розроблення нових видів на­вчальних картографічних посіб­ників та подальшого удоскона­лення традиційних.

Загальна економічна криза в країні позначилася на забезпе­ченні школи картографічними матеріа­лами. Аналогічно в умовах інфляції перестала працювати і картографічна промисловість. Нині в Україні картографічне виробництво розвивається інтенсивно. Державні й приватні підприємства видають продукцію різноманітної тематики для численних споживачів. Але небагато підприємств розробляє, готує до друку саме шкільні картографічні твори, особливо географічні атласи, виготовлення яких потребує високого рівня матеріальної, технологічної та інтелектуальної бази. Навчальні атласи з географії та контурні карти видають в Україні такі підприємства: одне з найстаріших у галузі геодезії та картографії ДНВП “Картографія”, приватні “Мапа ЛТД”, “Крим-Крок”, “Світ”, “Ранок”, ЗАТ “Інститут передових технологій”, контурні карти видає “Абрис”.

Починаючи з 90-х років при розробці змісту, укладанні та наступній підготовці до друку  карт усе частіше стали використовувати досить потужні та багатофункціональні програмні засоби. Серед програмних засобів ГІС в Україні найбільшого поширення набули: ArcInfo, ArcView (Environmental System Research Inst. Inc. USA), MapInfo (MapInfo Inc. USA), AutoCAD Mар (Autodesk. USA), Microstation (USA) тощо.  Серед  видавничих програмних засобів найбільшого поширення набули: Adobe Illustrator, Adobe Photoshop, FreeHand, CorelDRAW, QuarkXPress.

Узагальнення досвіду шкільного картографування дозволило обґрунтувати шляхи та методи подальшого дослідження цього напряму з опорою на досягнення в галузі комп’ютерних  технологій та з урахуванням потреб практики.

У розділі 2 „нАУКОВО-ТЕХНІЧНА БАЗА ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СТВОРЕННІ КАРТ І АТЛАСІВ ДЛЯ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ” обґрунтовано використання сучасних програмних продуктів при створенні атласу „Географія України”.

Розробка будь-якого атласу починається з встановлення його призначення і змісту, опрацювання програми атласу (макету), потім вибору базової географічної основи для карт, а разом з нею – масштабу представлення інформації і відповідних картографічних проекцій. В той же час, початковим етапом комп¢ютерної підготовки картографічного твору до видання є технічне опрацювання вихідної інформації (рис.1).

Блок технічного  опрацювання  дозволяє  провести  сканування та оцифровку необхідних