НАЗВИ ОДЯГУ В УГОРСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт і пред­мет дослідження, сформульовано мету і завдання, охарактеризовано ме­то­ди, фактичний матеріал, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, те­ма­ми, розкрито новизну, теоретичне й практичне значення одер­жа­них результатів, їх апробацію, визначено особистий внесок здобувача. Дається також список населених пунктів, де збирався фактичний матеріал.

У першому розділі “Назви одягу в угорських говорах Закарпаття як предмет наукового дослідження” хара­к­теризується стан вивчення назв одя­гу в угорських говорах взагалі та на Закарпатті зокрема. Дослідники опи­су­вали назви одягу з етнографічної точки зору, подавали лише тематичну кла­си­фі­кацію і звертали увагу на функцію одягу, однак лексико–семантичний аналіз цих назв відсутній. А назви одягу в угорських говорах Закарпаття належать до тих тематичних груп лек­си­ки, у яких збереглася значна частина давніх, традиційних номенів і за­по­зи­чен­ня з інших слов’янських і неслов’янських мов. Ці запозичення становлять зна­ч­ний науковий інтерес для мовознавчої науки, тому докладне і ґрунтовне їх дослід­ження належить до пер­шо­чер­го­вих завдань угорської діа­лек­то­ло­гії.

У другому розділі “Тематична класифікація назв одягу в угор­ських говорах За­кар­паття” ви­діля­є­мо 10 тематичних груп, в яких подано близько 400 назв  реалій з їх фонетичними та морфологічними ва­ріан­та­ми: 1. Спільні назви чоловічого та жіночого одягу, 2. Назви чоловічого одягу, 3. Назви жіночого одягу, 4. Назви одягу дітей, 5. Назви одягу нареченої та нареченого, 6. Назви одягу померлих, 7. Назви дій, пов’язаних з одяганням,  8. Назви тканин, 9. Назви прикрас на одязі,
10. Назви кольорів тканин.

Третій розділ “Назви одягу в угорських говорах Закарпаття: хро­но­ло­гічна, ареальна частотна статиграфія”. Тут розглянуто най­більш поширені назви одягу в угорських говорах Закарпаття у трьох те­матичних групах; для прикладу наводимо опис деяких назв.

1.      Спільні назви чоловічого та жіночого одягу

Капелюх: kalap, k#l#p.

Назва поширена на всій території досліджуваних говорів Закарпаття. В угорських писемних пам’ятках фіксується з 1598 року і вважається угорським утворенням (TESz. II, 320). Назва поширена і в інших говорах (SzamSz. I, 444–445).

Слово колоп вважається угорським запозиченням в українських говорах Закарпаття (Лиз ІІ, 604, карти № 230, 355).

Загальна назва головних уборів: fejfedő, fejfedő™, fejrevaló, fejrevaló‘, tökfedő™.

Fejfedő, fejfedő™ – ‘головний убір, покривало голови’. Назва з фо­не­тич­ни­ми варіантами розповсюджена в угорських говорах Закарпаття. Лексема-композит fej ‘голова’ і fedő ‘кришка’ – похідне слово, утворене від дієслова fed ‘покривати’ (TESz. I, 158).

Fejrevaló, fejrevaló‘ – ‘хустка, шапка на голові’. Як загальна назва поширена на всій території досліджуваних говорів. Складне слово: fejre ‘на голові’, див.  fejfedő + való ‘придатний’ – угорська назва.

Іноді вживається у говорах лексема-композит tökfedő , де  tök ‘гарбуз, диня’, що є запозиченням із сл., див. болг. тиква, схв. tikva ‘тс’ (TESz. III, 957). В інших угорських говорах див. SzamSz. II, 400.

Святковий одяг: ünneplő ruha, ünneplő™ ruha, ünnepi ruha,  ünnepi ruh#, vasá ap­ló ruha, vasá apló‘  ruha, v#s#† #pló‘ ruh#,  vasá api ruha, kimenő ruha, kimenő™ ruha.

Ünneplő ruha, ünneplő™ ruha, ünnepi ruha, ünnepi ruh# – ‘святковий одяг’ – назва поширена і в інших угорських говорах (OrmSz. 570; MNyj. XIII, 151; SzamSz. II, 347) і в літературній мові. Слово ünneplő фіксується в угорських пи­сем­них пам’ятках з 1456 р., похідне від іменника ünnep ’свято’, яке у свою чергу є по­хід­ним; слово ф.–у. періоду; ф.–у. основа * id ‘святий’ – прикметник + nap ‘день’ – іменник + суф. –ő (TESz. III, 1053).

Vasá apló ruha, vasá apló‘ ruha, v#s#† #pló‘ ruh#, vasá api ruha – назва скла­даєть­ся з означення vasár­napló, яке утворено від слова vasá ap ’неділя’, фік­су­єть­ся в писемних пам’ятках з 1405 р. – лексема-композит; іменник vásár ‘базар’ + nap ‘день’ + суф. –l + суф. –ó (TESz. III, 1096). В інших угорських говорах на території Угорщини див. SzamSz. II, 443.; MNyj. XIII, 151.

Kimenő ruha, kimenő™ ruha – до складу найменування входять озна­чен­ня kimenő – складне слово; ki – угорське слово, але відноситься до уг. пе­ріо­ду; уг. основа * ki,* kü (TESz. II, 480) +  menő — похідне слово, утворене від діє­сло­ва megy ‘іде’, що відноситься до уральского періоду; основа *mene (TESz. ІI, 877) + суф. –ő-.

Ці назви широко вживані в угорських говорах Закарпаття, при цьому сло­ва vasá apló ruha i ünneplő ruha частіше зустрічаються у мові старших жи­те­лів, а назва kimenő ruha – частіша у вжитку молоді, подекуди зу­стрі­чає­мо навіть назву alkalmi ruha, felkapó ruha ’принагідний одяг’.

2. Назви чоловічого одягу

Берет: cserkészsapka, cserkéssipka, rádiósapka, rádijó‘sapka, r#†dijó‘­s#pk#,  barett, beretka, baretka, svájcisapka, jambó, jambó‘, j#mbó‘, jambósapka. (Див карту 1.)

Cserkészsapka, cserkéssipka – назва cser­kész­sap­ka вживається частіше в Берегівському і  Тячівському районах. Лексема cser­kész ‘шукач’ фіксується писемними пам’ятками з 1763 р. (TESz. I, 511–512).

Rádiósapka, rádijó‘sapka~sipka, r#†dijó‘sipk# – назва поширена на всій те­ри­торії Закарпаття. Це складна назва, де  rádió ‘радіо’ – європеїзм (TESz. III, 328) + sapkа – фіксується з 1469 року, як слов’янське запозичення (TESz. III, 487). У н. пп. 35 вживається в формі  rá­di­jо­ka.

В українських говорах Закарпаття радійовка вважається угорським запозиченням (Лиз ІІ, 93).

Вarett, baretka, beretka –  етимологічним словником не фіксується. Нове сло­во, див. рос. берет. На Ужгородщині поширене у формі barett, baretka.

Svájcisapka~svájcisipka – ‘швейцарський головний убір’ – назва по­ши­ре­на в н. пп. 2, 5, 15. Є складним словом: svájci ‘швейцарський’ + sapka.

Jambó, jambó‘, j#mbó‘, jambósapka – назви вживаються часто і давно в угорських го­во­рах Закарпаття. Назва  jambó запозичена з італійської мови (ÉКsz. 614; Bakos, IdKSz. 392).

Штани–галіфе: bricsesznadrág, briccses­­nad­rág, priccses­nadrág, priccsesn#dr#†g, pricsesnadrág, spicsesnadrág, csizmanadrág, csiz­sma­nad­rág, csizs­­m#­n#d­r#†g.

Bricsesznadrág, briccses­­nad­rág, priccses­nadrág, priccsesn#dr#†g, pricsesnadrág, spicsesnadrág, – ’штани–галіфе’.

Назва поширена на всій дос­лід­жу­ва­ній території. У побут ця назва увій­шла на початку ХХ ст. З цим пред­ме­том одягу чоловіче населення познайомилось під час про­ход­жен­ня служби в ар­мії, а згодом цей вид штанів почав поширюватися в побуті. Наз­ва являє со­бою складну лексему, де компонент bricsesz фіксується в угорсь­ких пи­сем­них пам`ятках з 1905р. і вважається запозиченням з англійської мо­ви, пор. англ. breеches ‘галіфе’ (TESz. I. 368). Можливо, в угор­ській мові воно поширювалося завдяки посередництву ні­мець­кої мови. В українських говорах За­карпаття див. (Лиз ІІ, карта 191).

Сsizmanadrág, csizsmanadrág, csizm#n#dr#†g – ‘штани для чобіт (штани під чоботи)’. Склад­на назва, де csizma, csiz­ma фіксується з 1492 р. і вважається запозиченням з схв. мови; див. схв. čiz­ma ’тc.’ (TESz. I, 545).  Назва nadrág вважається слов’янським запозиченням (TESz. II, 992).

 У н. п. 35 ця назва побутує у фор­­мі spicsesnadrág.

Підтяжки для чоловічих брюк: hózentráger, hó‘zentráger, hú­zon­tró­ger, hózen­tróger, hozentró‘ger, hózentrág, hó‘zentrág, huzentrág, hosz­un­tró­ger, tróger, lóger, ló‘ger, nadrágtartó, nadráktartó, nadráktartó‘, n#dr#†kt#rtó‘, nadráktarto, nad­rákfogó‘, átal­vető™, #†t#lvető™. (Див.
карту 2.)

Hózentráger, hó‘zentráger, húzontróger, hózentróger, hozentró‘ger, hó­­zen­t­rág, hó‘­zen­trág, huzentrág, hoszuntróger –  ’підтяжка’. Лексема та її варіанти по­ши­ре­ні по всій те­ри­то­рії Закарпаття. Назва запозичена з німецької мови (ÉKsz. 363.; Атлас І, карта 151).

Lóger,  ló‘ger, ló‘gèr, tróger – ’підтяжка’. У н. пп. 7, 8 назва lóuger зустрі­чаєть­ся зде­біль­шого у мові людей старшого віку (Лиз ІІ, карта 379, Атлас І, 151).

Nadrágtartó, nadráktartó‘, n#dr#†kt#rtó‘, nadráktarto – ’підтяжки для штанів’. Лексеми широко відомі в обстежуваних говорах як синоніми до  hó­zen­trágеr, вживаються в основному у мові людей середнього віку та молоді.

Складна назва: nadrág ’штани’ див.  csizmanadrág; tartó від дієслова tart ’три­ма­ти’ + суф. – ó. У н. п. 15 зафіксована назва  nadrákfogó‘ –  ’під­тяж­ки для брюк’, а у н. п. 11  #†t#lvető™ – ’перемітка через плечі’.

Пасочок, який підтримує штани (спортивні) внизу – talpaló, tàl­pal­ló‘, t#l­p#lló‘, talpalo, talpalló‘pánt, talppánt, talpánt, szárerő™sítő™.

Talpaló, tàlpalló‘, t#lp#lló‘, talpalo – ’пасочок, який підтримує спор­тив­­ні штани внизу’. Лексема з фонетичними варіантами доволі поширена в угор­ських говорах Закарпаття, переважно у мові старшого покоління. Склад­­не слово: talp ’підошва’ +  al ’низ’, ’нижня частина’ + суф.  – ó, де talp фік­суєть­ся з 1329 р. як невизначений елемент за походженням, можливо, це за­по­зи­чення з німецької мови (TESz. III. 831). У н. п. 22 вживається у формі talp­alló‘pánt, де pánt означає ’стрічка’, запозичення з б.–а., див. pand  (TESz. III. 85). Лек­се­ма відома і в інших угорських говорах (OrmSz, 368).

 Talppánt, talpánt – назва поширена у н. пп. 20-21. Складне слово talp ’під­ошва’ +  pánt  ’стрічка’ . У н. п. 31 поряд з названими лексемами ін­фор­ма­то­ри згадали також  szárerő™sítő™ ’укріпл­ювач халяв’.

3.      Назви жіночого одягу

Хустка: kendő, kendő™, kendö, keszkenő, keszkenő™, keszkenö, fej­ken­dő, fejkendő™, fűken­dő, fejkendö, fejrevaló, fejrevaló kendő, fejrevaló‘ kendő™, fű­re­va­ló‘, fejkötő™, fűkötő™.

Kendő, kendő™, kendö – лексема kendő з її фонетичними варіантами ken­­dő™, kendö є за­галь­но­вжи­ваною назвою на позначення хустки. Назва фік­­суєть­ся у письмових пам’ятках з 1495 р. Паралельно  з назвою kendő вжи­­ва­єть­ся і keszkenő, яка з 1395 р. зустрічається у письмових пам’ятках. Наз­ва keszkenő використовується у мові старшого покоління, нею названо хус­т­ки біль­шо­го розміру. Лексема kendő здебільшого зустрічається у мові мо­ло­ді. Лек­се­ми kendő і keszkenő поширені і на території Угорщини (OrmSz. 290;  MTsz. I, 1117).

Назва kendő утворена від основи дієслова ken ‘мастити’ – фін­но-угорсь­ко­го походження (TESz. II. 448) 

Слово, крім цього, означає і ‘рушник’.

Назва keszkenő складне слово: kéz ’рука’ +  ken ’мастити’ (TESz. II. 471). В інших угорських говорах див. SzamSz. I, 473, 485.

Fejkendő, fejkendő™, fűkendő, fejkendö – ’головна хустка’ (хустка для го­­ло­ви). Поряд з цією однокoреневою назвою kendő використовується також і лек­­се­ма-композит fejkendő ‘хустка для голови’, яка утворена від слова fej ‘го­­ло­ва’ і kendő ‘хустка’ (TESz. I. 862.). Див. Атлас І, 133.

Fejrevaló kendő, fejrevaló‘ kendő™, fűrevaló‘ – ‘головна хустка’ з ії фонетичними ва­ріан­­та­ми також використовується паралельно з іншими назвами. Це сло­во­­спо­лу­чен­ня утворене від іменника fej ‘голова’ з відмінком –re і діє­при­к­мет­ника való ‘призначений’ – дослiвно ’хустка для голови’.

Fűkötő™ – ‘пов’язка для голови’, зафіксована у н.пп.8, де fű (fej) ‘го­ло­ва’ + kötő ‘пов’язка’.

У мові молодшого покоління вживана і назва plátok, що з рос. пла­ток ’тc.’

Спідниця (загальна назва): szoknya, szokny#, kabát, k#b#†t, rokolya, ro­koja, pendely, pen­dèj, kantus, k#ntus.

Szoknya, szokny# – в угорських говорах Закарпаття поширена назва szok­­nya ’спідниця’, хоча інформатори вважають, що це порівняно нова лек­сема. Фік­сується вона в угорських писемних пам’ятках з 1372 року і вва­жається слов’янсь­ким запозиченням; див. схв. suknja ’спідниця’,  ’ниж­ня спідниця’ (TESz. III, 777.).

Вживається  як компонент складних назв alsószoknya ’нижня спід­ниця’,  szűk­szok­nya ’вузька спідниця’, ráncosszoknya ’широка спідниця’,  r­a­kott­szok­nya ’спідниця в складку’. В українських говорах Закарпаття в формі сок­н’а, сукн’а вважається гунґаризмом (Лиз ІІ, карти 223–225).

Kabát, k#b#†t – ’пальто’. В н. пп. 7, 8, 11, 14, 20 слово вжи­ваєть­ся у значенні ’спідниця’ в мові старшого покоління.

Rokolya, rokoja –  ’спідниця’. Фіксується у н.п. 4, але сприймається вже як архаїзм. В угорських писемних пам’ятках фіксується з 1348 р. і вва­жається за­по­зи­чен­ням з німецької мови; див. нім. Rock ’спідниця’, ’вер­хній одяг’ (TESz. II, 433). Лексема rokolya поширена і на території Угор­щини, де також вва­жа­єть­ся архаїзмом (SzamSz. II, 275)

Pendely, pendej –  ’спідниця’ – архаїзм, але люди старшого віку зна­ють  слово у цьому значенні майже по всій території Закарпаття, роз­різ­няючи верх­ній і нижній різновиди. Такі спідниці раніше жінки самі шили, фа­р­­бу­ва­ли, серед різновидів була й широка спідниця.

Лексема  pendely фіксується з ХV ст., вважається  німецьким за­по­зи­чен­ням, див. нім. bendel ’фартух’ (TESz. III. 152). В інших угорських говорах див. MNyj. ХIII, 149.

У н. пп. 17, 18 інформаторам знайома назва kantus ’сукня’. В угор­ських пи­сем­них пам’ятках слово фіксується з 1705 року як запозичення з б.–а., див. kontuch, kantusch ’верхній одяг’ (TESz. II. 351.).

Ареали лексеми   сокн’а в українських говорах Закарпаття див. Лиз ІІ, кар­ти 223, 225, 226. В інших угорських говорах див. MNyj. ХIII, 149.

   Сарафан: szarafán, sz#r#f#†n, szerafán, szerofán, celafán, calafán, ce­lo­fán­szok­nya, hátas­szoknya, h#†t#sszokny#, vállszoknya, válszoknya.

Szarafán, sz#r#f#†n, szerafán, szerofán, celafán, calafán – ’сарафан’. Це но­ва назва, що входить у побут після 1945 р.

Szarafán – ’сарафан’ – сукня без рукавів з широкими плечиками. За­­по­­зи­че­но з російської мови: рос. сарафан ’тc.’ Представники старшого по­­ко­лін­ня замість szerafán за народною ети­мо­логією говорять celofán, ce­lo­fán­szok­nya.

Паралельно з лексемою szarafán поширена лексема hátasszoknya, vál­lszok­nya ’спідниця з шлейками’ (Атлас І, карта 164).

Четвертий розділ “Назви одягу в угорських говорах Закарпаття з по­гляду їх походження та творення” складається із окремих підрозділів у яких роз­глядаються походження та творення лексем. Спочатку даються власне угорські назви, способи їх творення: bőr<* perз ’шкіра’; aj <* ala ’нижня час­тина’, akasztó ’вішалка’, kötény ’фартух’, ka­lap ’капелюх’.

У підрозділі  іншомовні слова  розглядаються запозичення:

·      з німецької: gallér ’комір’, zokni, fuszekli ’шкарпетки’;

·      із тюркських мов: bársony ’бархат’, zseb ’карман’;

·      із французької мови: blúz ’блузка’, mandzsetta ’манжета’;

·      із словянських: ruha ’одяг’, posztó ’сукно’;

·      із італійської: jambó ’берет’;

·      із англійської: szvetter ’кофта’,  dzseki ’курт­ка’;

·      із латинської: kaláris ’намисто’, kurta ’короткий’;

·      із румунської: katrinca ’фартух’;

·      серед запозичень з інших мов є номени, утворені від влас­них назв лю­дей та від географічних назв: muszlin ’муслін’, sál ’шарф’, da­maszt’дамаск’, pepita ’картатий’, garbó ’гольф’, batiszt ’батист’ та інші.

В п’ятому розділі “Явище синонімії в системі назв одягу угор­ських говорів Закарпаття” серед синонiмів виявляємо 3 основних типи:

І. Синонімiчні пари, компоненти яких є словами угорського по­ход­жен­ня. Тут необхідно зазначити, що угорськими ми вважаємо і ті слова, які ма­ють чужомовний компонент, але утворені на угорськомовному ґру­н­ті. kelme – anyag ’матеріал, тканина’, bélésanyag – bélésnekvaló ’підкладка’, alsó­szoknya –  alsókabát ’нижня спідниця’.

ІІ. Лексичні паралелізми, які складаються з угорського та за­по­зи­че­но­го  слів: ba­bos – pettyes – pontos ’в горошок’, öv – pánt ’пояс’, folt – pe­csét ’пляма’, gatya – lábravaló  ’підштанки’.

ІІІ. Лексичні паралелі, у яких усі слова іншомовного походження: ha­­ris­nya – strimfli ’панчохи’, zokni – fuszekli – noszki ’шкарпетки’,  szvetter – kar­di­gán ’кофта’, májka – trikó ’майка’.

У зібраному діалектному матеріалі ми зафіксували 130 си­но­ні­міч­них рядів, що пов’язані з найменуванням одягу та одяганням взагалі.

У “Висновках” відзначається, що дослідження лексики угорських го­во­рів Закарпаття є дуже актуальним, о­скіль­ки назви одягу зазнають впливу лі­те­ра­тур­ної мови, у результаті чого відбувається ні­веля­ція діалектних осо­б­ли­вос­тей, у тому числі і на рівні лексики. Як за­свід­чує наукова література, те­ма­тична група назв одягу дуже слабо опрацьована як в українському, так і в угорському мовознавстві.

В результаті аналізу діалектного ма­те­ріа­лу ми прийшли до таких вис­нов­ків:

Основу назв одягу становлять номени, що є загальнонародними і нор­ма­тив­ни­ми в угорській літературній мові та її го­во­рах: harisnya ’пан­чо­хи’, kabát ’паль­то’, szoknya ’спідниця’, kalap ’капелюх’, kö­tény, kötő ’фартух’.

У досліджуваній нами лексиці немало регіоналізмів, що в інших угор­сь­ких діалектах на території Угорщини відсутні, наприклад: fufájka, ku­fáj­ka ’фуфайка’, usánka ’ушанка’, májka ’майка’, kurtka ’куртка’, suba ’шуба’, pláscs ’плащ’, hálát ’халат’, plávki ’плавки’. Ці назви за­по­зи­че­ні з російської або з української мов після 1945 року і поширені в угорських го­во­рах Закарпаття, здебільшого у мові молодшого покоління.

Ба­га­то назв уже архаїзувалися, наприклад: viganó ’плаття (сукня)’, slafrok, slafrog ’спідниця, плаття (сукня); шлаф­рок’, kantus ’плаття (сукня)’, pendely ’широка спідниця’, fuszekli ’шкар­пет­ки’, strompádli ’гумки на панчохи’, strimfli  ’панчохи’, rokolya ’спід­ниця’, cilinder ’циліндр’, priccsesnadrág ’штани-галіфе’, lóger, hó­zen­trá­ger ’підтяжки’, guba ’вовняна накидка-пальто’, szerofán ’сарафан’, an­cug ’чоловічий костюм’, surc ’фартух темного кольору’, kondorkendő, bon­gyor­kendő, bincsóskendő, túrоskendő ’наплечна ворсиста чорна хустка’, hásnyik, szattying ’тасьма для кальсон’, pruszlik ’приталений жи­лет в національному костюмі, жилет’, katrinca ’фартух, який на­дяга­ють при розкачуванні тіста’.

Досліджувана нами лексика неоднорідна за походженням. За цим кри­те­рієм ми виділили такі групи:

а) Власне угорські назви. До цієї групи належать назви уральського періоду та фінно–угорські номени: köt ’в’я­же’, öv ’пасок’, szíj ’ремінь’.

б) Назви, які утворені на угорськомовному ґрунті за допомогою власних сло­во­твор­чих засобів. Основна частина дериватів виникає суфіксальним спо­со­бом, поповнюються назви також значною кількістю складних та скла­де­них назв. Подекуди діалектна назва переходить у літературну мову: kel­me ’тканина’. Скорочення köpenу від köpönyeg  ’плащ’,  bugyogó, bugyi ’тру­си’ від  bugyogónadrág.

в) Іншомовні елементи. У їх складі виділяємо запозичення:

·  із слов’янських мов: szoknya ’спідниця’, kabát ’пальто, спідниця’, nadrág ’штани’;

·  з німецької мови: gallér ’комір’, zokni, fuszekli ’шкарпетки’, zakó ’під­жак’, áncug ’костюм’, simléder ’козирок’, kapucni ’капюшон’, ballon ’балон’, kantus ’спідниця (сукня)’, lajbi ’жилет’, pruszlik ’жилет’ та інші;

·  із тюркських мов: bársony ’бархат’, zseb ’карман’, bő ’широкий’, köpönyeg ’плащ’, csuha ’ряса’, gyűrű ’обручка’, ködmön ’півпальто’ та інші;

·  із французької мови: blúz ’блузка’, mandzsetta ’манжета’, azsúr ’ажур’, pelerin ’пелерина’, trikó  ’майка’, delin ’легка барвиста хустка’ та інші;

·  із італійської: jambó ’берет’, rece ’філе’, te ó(kendő) ’хустка’, maskara ’маскарадний костюм, неестетичний одяг’;

·  із англійської: szvetter ’кофта’, dressz ’купальник; майка’, dzseki ’курт­ка’, lemberdzsek ’коротка куртка під пасок’, kardigán ’кардиган’ та інші;

·  із латинської: kaláris ’намисто’, kurta ’короткий’, szilon ’силон’, gumi ’ґумка’, reverenda ’ряса, сутана’ та інші;

·  із румунської: katrinca ’фартух’;

·  серед запозичень з інших мов є номени, утворені від власних назв лю­дей та від географічних назв: muszlin ’муслін’, sál ’шарф’, da­maszk ’дамаск’, pepita ’картатий’, garbó ’гольф’, batiszt ’батист’ і т.д.

Назви одягу в угорських говорах Закарпаття неоднорідні за струк­ту­рою, їх поділяємо на три групи: прості,  складні та складені:

1.    Прості назви у свою чергу поділяються на прості непохідні та прості похідні.

а)  Прості непохідні номени неоднорідні, серед них виділяємо

–     слова з ураль­ського та фінно–угорського періоду: fon ’прясти’, ujj (ruhaujj) ’рукав’.

–     угорські назви: kalap ’капелюх’, gomb ’ґудзик’, ránc ’склад­ка; змор­ш­ка’

–     запозичення: sapka ’шапка’, slájer ’фата’, karton ’си­тець’.

б)  Прості похідні лексеми складаються з таких номенів:

–     утворені на базі угорської твірної основи з додаванням відповідних суфіксів: ken+d+ő ’хустка’, mell+ény ’жилет’, csík+(o)s ’смугастий’;

–     утворені на базі іншомовної твірної основи з додаванням відповідних суфіксів: kapucni (із нім.)+ s ’з капюшоном’, pánt (із нім.)+(o)s ’з тасьмою’, kocká (із сл.) + s ’кліт­час­тий’;

–     утворені з  кореня-основи за допомогою різних су­фік­сів: köt+ő – köt+ény ’фартух’. Такі номени роз­різ­ня­ють­ся що­до семантики або стосовно частоти їх вживання у різних  вер­с­т­вах на­се­лен­ня. Так, лексема kötő з фонетичними варіантами (kötő™, kötő) вжи­ваєть­ся частіше, а назва kötény спостерігається рідко, в ос­нов­но­му у мові молодшого покоління та інтелігенції. У парі назв hajt + ás та hajt + óka лек­сема  hajtóka більш конкретна, означає ’ман­же­ти на шта­нах’, а слово hajtás має значення ’на спідниці, сук­ні’ та ін. 

2.    Складні назви становять значну за кількістю групу, і серед них виділяємо такі підгрупи:

а)  назви, де обидва компоненти — угорські назви: kézelő (kéz ’рука’+ elő ’пе­ред’) ’манжета’,  fejkendő (fej ’голова’+ kendő ’хустка’) ’хустка на го­ло­ву’, bélésanyag (bélés ’підкладка’+ anyag ’тканина’) ’тканина для підкладки’.

б) назви, де один компонент – угорська назва, а другий – запозичення: alsókabát (alsó ’спід­ній’ – (угор.)+ kabát ’пальто, спідниця’ (із сл.)); harisnyatartó (harisnya ’панчохи’ – (із укр.)+ tartó ’держати’ (із угор.));

в) назви, де обидва компоненти – іншомовні номени: fufájkalajbi (fufájka ’фуфайка’ – (із рос.) + lajbi ’жилет’ – (із нім.)), kulikabát (kuli ’кулі’ – (із нім.)+ kabát ’паль­то’ – (із сл.)).

У складних та складених назвах перший і другий компоненти можуть бути їх складовими елементами: fejrevaló ken­dő ’хустка’, díszzsebkendő ’хусточка, що прикрашає нагрудну кишеньку’, fennálló­nyak ’стоячий комір’.

Частинами складних назв бувають: 

а) прості слова: csizmanadrág ’галіфе’ –  (csizma + nadrág); micisapka ’шапка з ко­зир­ком’ –  mici + sapka, cájgruha ’робочий одяг’ –  cájg + ruha;

б) похідні слова: hálórekli ’нічна сорочка’ –  hál – суф. -ó + rekli, alsókabát  ’ниж­ня спідниця’ –  al – суф. -só + kabát, nadrágtartó ’підтяжки’ –  nadrág + tart суф. –ó.

У назвах одягу переважають складні назви, утворені на базі сло­вос­по­лу­чень з підрядним зв’язком, наприклад selyemruha ’шовкове плаття (сукня)’, ут­во­рень на базі словосполучень із сурядними зв’язком небагато, наприклад:  ott­hon­ka ’халат без рукавів’.

3.    Складені назви, найчастіше двокомпоненті, у яких означуваний ком­по­нент – іменник, а означення виражається прикметником (часто діє­прик­мет­ни­ко­во­го походження): hétköznapló ruha ’одяг для по­всяк­ден­но­го вжитку’, ünneplő ruha, vasá apló ruha ’святковий одяг (сукня)’.

Частина назв виникла в результаті переосмислення, шляхом метонімії: наз­ва тканини, з якої виготовлений одяг, перейшла на одяг: kartonruha ’плаття (сукня) із ситцю’, bársonyruha ’бархатне плаття (сукня), одяг’, flaneling ’фланелева сорочка’.

В угорських говорах Закарпаття велике значення має ко­лір одя­гу. Крім основних кольорів,  поширені й такі: céklavö­rös ’буряковий’,  füstszín ’колір диму’,  barackvirágszín ’аб­ри­ко­со­вий’ та ін.

Люди старшого покоління носять здебільшого одяг чорного кольору, та­кий одяг переважає у повсякденному житті і під час жалоби. Люди се­ред­нь­ого віку ходять переважно в одязі темніших кольорів: ba a ’коричневий’, kék ’синій’, szürke ’сірий’ та ін.

Помітним явищем у досліджуваних назвах є синонімія. В угорських го­во­рах Закарпаття для одного і того ж поняття нерідко  використовується кіль­ка назв, які утворюють си­но­ні­міч­ний ряд. Наявність значної кількості назв для одного і того ж поняття пояснюється у першу чергу лексичними за­по­зи­ченнями.

У складі назв одягу виділяємо синонімічні ряди. За ха­рак­те­ром компонентів цих рядів виділяємо: 

1)   синонімічні пари, компоненти яких є словами угорського походження: éle – vasalása ’складка’, fejfedő – fejrevaló – tökfedő ’головний убір’;

2)   лексичні дублети, які складаються з угорського та запозиченого слів: pongyola – hálát – (із рос.)’халат’, köpeny – pláscs (із рос.) ’плащ’ , mellény – lajbi (із нім.)’жилет’;

3) синонімічні ряди, у яких компоненти іншомовного  походження: strimfli (із нім.) – harisnya (із укр.) ’панчохи’; zokni (із нім.) – fuszekli (із нім.)  ’шкар­петки’ та ін.

На основі спостережень за кількісним складом синонімічних рядів ми вста­но­ви­ли, що тут переважають двокомпонентні ряди. Синонімічних ря­дів з трьома і більше компонентами небагато, наприклад: kurtka – dzseki – ano­rák ’куртка’, sálkendő – kiskeszkenő – nyakbavaló kendő – kisnyakbavaló ’хуст­ка, частіше картата, що носили на шиї’ і т. д.

Лексичні паралелі у назвах одягу здебільшого не є абсолютними синонімами, во­ни відображають певний відтінок у семантиці позначуваних понять або мають неоднакову частоту вживання.  Отже, у складі синонімів дослід­жу­ва­них назв переважають лексико–семантичні,  лексико–сти­ліс­тич­ні синоніми. Багато назв із цих синонімів вже архаїзувалися і майже не вживаються в угорських говорах Закарпаття:  slájer ’фата’, kantus ’сукня’, ro­ko­lya ’спід­ниця’ та ін.

Лексика, пов’язана з одягом, в угорських говорах Закарпаття багата й різ­но­ма­нітна. Вона поповнюється трьома основними шляхами: у результаті мор­фо­ло­гіч­ного словотворення, пе­ре­ос­мис­лення слів, чи семантичної де­ри­ва­ції,  і запозичення назв з ін­ших мов. Велика кількість за­по­зи­чень у цій лек­си­чній групі пояс­нюється тим, що розповсюдженям моди у світі пе­ре­дають­ся і її ін­шомовні назви. У складі цієї лексики значну кількість скла­да­ють інтернаціоналізми. Наприклад, угор. zsabó, англ. jabot, нім. Ja­bot, фр. jabot, рос. жабо, укр. жабо; угор. kuli, англ.  coolie, нім. Ku­li, фр. cooli ’кулі’; угор. musz­lin, англ. muslin, нім. Musselin, фр.  mousse­lin, рос. муслин, укр. муслін.

Для досліджуваної лексики характерний не тільки процес поповнення но­ви­ми номі­на­тив­ни­ми одиницями, але тут спостерігається і зворотний процес — ста­рін­ня певної частини лексики у зв’яз­ку з виходом з ужитку деяких видів одя­гу або появи нової назви на позначення якогось виду одягу. Наприклад, gu­ba ’вовняна накидка - пальто, pendely ’широка спідниця’ – вийшли з мо­ди, для позначення шкарпеток поряд з лексемою  fuszekli вживається і но­ва назва  zoknі.

З розвитком науки і техніки, суспільних та міжнародно–економічних від­но­син роз­ви­вають­ся й нові технології, змінюється  мода, з’являються й но­ві тканини. Якщо раніше одяг вироблявся зде­більшого із сукна та до­мот­ка­но­го полотна, то сьогодні вибір тканини для пошиття модного і су­­час­ного одягу набагато ширший та різноманітніший: до натуральних тканини долучилася ве­ли­ка кількість штучних тканин, видів хутра, шкіри тощо.

Кож­на нація, народність має свій специфічний одяг, свої особливості одягу, що пов’язані з куль­турою та тра­ди­ція­ми певного народу, однак угорці, проживаючи на території За­кар­паття і тісно контактуючи з населенням різних національностей — україн­цями, словаками, румунами та ін., запозичивши деякі елементи одягу, ут­во­ри­ли свій, особливий колорит, який вартий дос­лі­дження.       

Як відомо, одяг у всіх народів відіграє величезнy роль, адже ж з ста­ро­дав­ніх часів й по сьо­годні він уособлює народну культуру. Одяг — невід’єм­на складова частина життя кожної людини. Ось чому ми й обрали те­мою свого дослідження назви одягу, що використовуються угорським на­се­­ленням Закарпаття.