НАЗВИ ОДЯГУ В УГОРСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ




  • скачать файл:
Название:
НАЗВИ ОДЯГУ В УГОРСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ
Альтернативное Название: НАЗВАНИЯ одежды В ВЕНГЕРСКИХ говоров ЗАКАРПАТЬЯ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено обєкт і пред­мет дослідження, сформульовано мету і завдання, охарактеризовано ме­то­ди, фактичний матеріал, звязок роботи з науковими програмами, планами, те­ма­ми, розкрито новизну, теоретичне й практичне значення одер­жа­них результатів, їх апробацію, визначено особистий внесок здобувача. Дається також список населених пунктів, де збирався фактичний матеріал.


У першому розділі “Назви одягу в угорських говорах Закарпаття як предмет наукового дослідження” хара­к­теризується стан вивчення назв одя­гу в угорських говорах взагалі та на Закарпатті зокрема. Дослідники опи­су­вали назви одягу з етнографічної точки зору, подавали лише тематичну кла­си­фі­кацію і звертали увагу на функцію одягу, однак лексико–семантичний аналіз цих назв відсутній. А назви одягу в угорських говорах Закарпаття належать до тих тематичних груп лек­си­ки, у яких збереглася значна частина давніх, традиційних номенів і за­по­зи­чен­ня з інших словянських і несловянських мов. Ці запозичення становлять зна­ч­ний науковий інтерес для мовознавчої науки, тому докладне і ґрунтовне їх дослід­ження належить до пер­шо­чер­го­вих завдань угорської діа­лек­то­ло­гії.


У другому розділі “Тематична класифікація назв одягу в угор­ських говорах За­кар­паття” ви­діля­є­мо 10 тематичних груп, в яких подано близько 400 назв  реалій з їх фонетичними та морфологічними ва­ріан­та­ми: 1. Спільні назви чоловічого та жіночого одягу, 2. Назви чоловічого одягу, 3. Назви жіночого одягу, 4. Назви одягу дітей, 5. Назви одягу нареченої та нареченого, 6. Назви одягу померлих, 7. Назви дій, пов’язаних з одяганням,  8. Назви тканин, 9. Назви прикрас на одязі,
10.
Назви кольорів тканин.


Третій розділНазви одягу в угорських говорах Закарпаття: хро­но­ло­гічна, ареальна частотна статиграфія”. Тут розглянуто най­більш поширені назви одягу в угорських говорах Закарпаття у трьох те­матичних групах; для прикладу наводимо опис деяких назв.


1.      Спільні назви чоловічого та жіночого одягу


Капелюх: kalap, k#l#p.


Назва поширена на всій території досліджуваних говорів Закарпаття. В угорських писемних памятках фіксується з 1598 року і вважається угорським утворенням (TESz. II, 320). Назва поширена і в інших говорах (SzamSz. I, 444–445).


Слово колоп вважається угорським запозиченням в українських говорах Закарпаття (Лиз ІІ, 604, карти № 230, 355).


Загальна назва головних уборів: fejfedő, fejfedő, fejrevaló, fejrevaló, tökfedő™.


Fejfedő, fejfedő – ‘головний убір, покривало голови’. Назва з фо­не­тич­ни­ми варіантами розповсюджена в угорських говорах Закарпаття. Лексема-композит fej ‘голова’ і fedő ‘кришка’ – похідне слово, утворене від дієслова fed ‘покривати’ (TESz. I, 158).


Fejrevaló, fejrevaló ‘хустка, шапка на голові’. Як загальна назва поширена на всій території досліджуваних говорів. Складне слово: fejre ‘на голові’, див.  fejfedő + való ‘придатний’ – угорська назва.


Іноді вживається у говорах лексема-композит tökfedő , де  tök ‘гарбуз, диня’, що є запозиченням із сл., див. болг. тиква, схв. tikva ‘тс’ (TESz. III, 957). В інших угорських говорах див. SzamSz. II, 400.


Святковий одяг: ünneplő ruha, ünneplő ruha, ünnepi ruha,  ünnepi ruh#, vasá ap­ló ruha, vasá apló  ruha, v#s#† #pló ruh#,  vasá api ruha, kimenő ruha, kimenő ruha.


Ünneplő ruha, ünneplő ruha, ünnepi ruha, ünnepi ruh# – ‘святковий одяг’ – назва поширена і в інших угорських говорах (OrmSz. 570; MNyj. XIII, 151; SzamSz. II, 347) і в літературній мові. Слово ünneplő фіксується в угорських пи­сем­них памятках з 1456 р., похідне від іменника ünnep ’свято, яке у свою чергу є по­хід­ним; слово ф.–у. періоду; ф.–у. основа * id ‘святий’ – прикметник + nap ‘день’ – іменник + суф. –ő (TESz. III, 1053).


Vasá apló ruha, vasá apló ruha, v#s#† #pló ruh#, vasá api ruha – назва скла­даєть­ся з означення vasár­napló, яке утворено від слова vasá apнеділя, фік­су­єть­ся в писемних памятках з 1405 р. – лексема-композит; іменник vásár ‘базар’ + nap ‘день + суф. –l + суф. –ó (TESz. III, 1096). В інших угорських говорах на території Угорщини див. SzamSz. II, 443.; MNyj. XIII, 151.


Kimenő ruha, kimenő ruha – до складу найменування входять озна­чен­ня kimenő – складне слово; ki – угорське слово, але відноситься до уг. пе­ріо­ду; уг. основа * ki,* (TESz. II, 480) +  menő похідне слово, утворене від діє­сло­ва megy ‘іде, що відноситься до уральского періоду; основа *mene (TESz. ІI, 877) + суф. –ő-.


Ці назви широко вживані в угорських говорах Закарпаття, при цьому сло­ва vasá apló ruha i ünneplő ruha частіше зустрічаються у мові старших жи­те­лів, а назва kimenő ruha – частіша у вжитку молоді, подекуди зу­стрі­чає­мо навіть назву alkalmi ruha, felkapó ruhaпринагідний одяг.


 


2. Назви чоловічого одягу


Берет: cserkészsapka, cserkéssipka, rádiósapka, rádijósapka, r#†dijó‘­s#pk#,  barett, beretka, baretka, svájcisapka, jambó, jambó, j#mbó, jambósapka. (Див карту 1.)


Cserkészsapka, cserkéssipka назва cser­kész­sap­ka вживається частіше в Берегівському і  Тячівському районах. Лексема cser­kész шукач фіксується писемними памятками з 1763 р. (TESz. I, 511–512).


Rádiósapka, rádijósapka~sipka, r#†dijósipk# – назва поширена на всій те­ри­торії Закарпаття. Це складна назва, де  rádió радіо– європеїзм (TESz. III, 328) + sapkа – фіксується з 1469 року, як словянське запозичення (TESz. III, 487). У н. пп. 35 вживається в формі  rá­di­jо­ka.


В українських говорах Закарпаття радійовка вважається угорським запозиченням (Лиз ІІ, 93).


Вarett, baretka, beretka  етимологічним словником не фіксується. Нове сло­во, див. рос. берет. На Ужгородщині поширене у формі barett, baretka.


Svájcisapka~svájcisipka ‘швейцарський головний убір’ – назва по­ши­ре­на в н. пп. 2, 5, 15. Є складним словом: svájci ‘швейцарський’ + sapka.


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


Jambó, jambó, j#mbó‘, jambósapka – назви вживаються часто і давно в угорських го­во­рах Закарпаття. Назва  jambó запозичена з італійської мови (ÉКsz. 614; Bakos, IdKSz. 392).


Штани–галіфе: bricsesznadrág, briccses­­nad­rág, priccses­nadrág, priccsesn#dr#†g, pricsesnadrág, spicsesnadrág, csizmanadrág, csiz­sma­nad­rág, csizs­­mn#d­r#†g.


Bricsesznadrág, briccses­­nad­rág, priccses­nadrág, priccsesn#dr#†g, pricsesnadrág, spicsesnadrág, – ’штани–галіфе.


Назва поширена на всій дос­лід­жу­ва­ній території. У побут ця назва увій­шла на початку ХХ ст. З цим пред­ме­том одягу чоловіче населення познайомилось під час про­ход­жен­ня служби в ар­мії, а згодом цей вид штанів почав поширюватися в побуті. Наз­ва являє со­бою складну лексему, де компонент bricsesz фіксується в угорсь­ких пи­сем­них пам`ятках з 1905р. і вважається запозиченням з англійської мо­ви, пор. англ. breеches ‘галіфе’ (TESz. I. 368). Можливо, в угор­ській мові воно поширювалося завдяки посередництву ні­мець­кої мови. В українських говорах За­карпаття див. (Лиз ІІ, карта 191).


Сsizmanadrág, csizsmanadrág, csizm#n#dr#†g‘штани для чобіт (штани під чоботи). Склад­на назва, де csizma, csiz­ma фіксується з 1492 р. і вважається запозиченням з схв. мови; див. схв. čiz­ma ’тc.’ (TESz. I, 545).  Назва nadrág вважається слов’янським запозиченням (TESz. II, 992).


 У н. п. 35 ця назва побутує у фор­­мі spicsesnadrág.


Підтяжки для чоловічих брюк: hózentráger, hózentráger, hú­zon­tró­ger, hózen­tróger, hozentróger, hózentrág, hózentrág, huzentrág, hosz­un­tró­ger, tróger, lóger, lóger, nadrágtartó, nadráktartó, nadráktartó, n#dr#†kt#rtó, nadráktarto, nad­rákfogó, átal­vető, #†t#lvető. (Див.
карту 2.)


Hózentráger, hózentráger, húzontróger, hózentróger, hozentróger, hó­­zen­t­rág, hó­zen­trág, huzentrág, hoszuntróger –  підтяжка. Лексема та її варіанти по­ши­ре­ні по всій те­ри­то­рії Закарпаття. Назва запозичена з німецької мови (ÉKsz. 363.; Атлас І, карта 151).


Lóger,  lóger, lógèr, tróger – підтяжка. У н. пп. 7, 8 назва lóuger зустрі­чаєть­ся зде­біль­шого у мові людей старшого віку (Лиз ІІ, карта 379, Атлас І, 151).


Nadrágtartó, nadráktartó, n#dr#†kt#rtó, nadráktarto – підтяжки для штанів’. Лексеми широко відомі в обстежуваних говорах як синоніми до  hó­zen­trágеr, вживаються в основному у мові людей середнього віку та молоді.


Складна назва: nadrág штани див.  csizmanadrág; tartó від дієслова tart три­ма­ти + суф. – ó. У н. п. 15 зафіксована назва  nadrákfogó –  під­тяж­ки для брюк, а у н. п. 11  #†t#lvető перемітка через плечі.


Пасочок, який підтримує штани (спортивні) внизуtalpaló, tàl­pal­ló, t#l­p#lló, talpalo, talpallópánt, talppánt, talpánt, szárerősítő.


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


Talpaló, tàlpalló, t#lp#lló, talpalo – ’пасочок, який підтримує спор­тив­­ні штани внизу. Лексема з фонетичними варіантами доволі поширена в угор­ських говорах Закарпаття, переважно у мові старшого покоління. Склад­­не слово: talp підошва +  al низ, нижня частина + суф.  – ó, де talp фік­суєть­ся з 1329 р. як невизначений елемент за походженням, можливо, це за­по­зи­чення з німецької мови (TESz. III. 831). У н. п. 22 вживається у формі talp­allópánt, де pánt означає стрічка, запозичення з б.–а., див. pand  (TESz. III. 85). Лек­се­ма відома і в інших угорських говорах (OrmSz, 368).


 Talppánt, talpánt – назва поширена у н. пп. 20-21. Складне слово talp під­ошва +  pánt  стрічка . У н. п. 31 поряд з названими лексемами ін­фор­ма­то­ри згадали також  szárerősítő укріпл­ювач халяв.


 


3.      Назви жіночого одягу


Хустка: kendő, kendő, kendö, keszkenő, keszkenő, keszkenö, fej­ken­dő, fejkendő, fűken­dő, fejkendö, fejrevaló, fejrevaló kendő, fejrevaló‘ kendő, fű­re­va­ló, fejkötő, fűkötő.


Kendő, kendő, kendöлексема kendő з її фонетичними варіантами ken­­dő, kendö є за­галь­но­вжи­ваною назвою на позначення хустки. Назва фік­­суєть­ся у письмових памятках з 1495 р. Паралельно  з назвою kendő вжи­­ва­єть­ся і keszkenő, яка з 1395 р. зустрічається у письмових пам’ятках. Наз­ва keszkenő використовується у мові старшого покоління, нею названо хус­т­ки біль­шо­го розміру. Лексема kendő здебільшого зустрічається у мові мо­ло­ді. Лек­се­ми kendő і keszkenő поширені і на території Угорщини (OrmSz. 290;  MTsz. I, 1117).


Назва kendő утворена від основи дієслова ken ‘мастити’ – фін­но-угорсь­ко­го походження (TESz. II. 448) 


Слово, крім цього, означає і ‘рушник’.


Назва keszkenő складне слово: kéz рука +  ken мастити (TESz. II. 471). В інших угорських говорах див. SzamSz. I, 473, 485.


Fejkendő, fejkendő, fűkendő, fejkendö головна хустка’ (хустка для го­­ло­ви). Поряд з цією однокoреневою назвою kendő використовується також і лек­­се­ма-композит fejkendő ‘хустка для голови’, яка утворена від слова fej ‘го­­ло­ва’ і kendő ‘хустка’ (TESz. I. 862.). Див. Атлас І, 133.


Fejrevaló kendő, fejrevaló kendő, fűrevaló – ‘головна хустка’ з ії фонетичними ва­ріан­­та­ми також використовується паралельно з іншими назвами. Це сло­во­­спо­лу­чен­ня утворене від іменника fej ‘голова’ з відмінком –re і діє­при­к­мет­ника való ‘призначений’ – дослiвнохустка для голови.


Fűkötő ‘пов’язка для голови’, зафіксована у н.пп.8, де fű (fej) ‘го­ло­ва’ + kötő ‘пов’язка’.


У мові молодшого покоління вживана і назва plátok, що з рос. пла­ток тc.


Спідниця (загальна назва): szoknya, szokny#, kabát, k#b#†t, rokolya, ro­koja, pendely, pen­dèj, kantus, k#ntus.


Szoknya, szokny#в угорських говорах Закарпаття поширена назва szok­­nyaспідниця, хоча інформатори вважають, що це порівняно нова лек­сема. Фік­сується вона в угорських писемних памятках з 1372 року і вва­жається словянсь­ким запозиченням; див. схв. suknja спідниця,  ’ниж­ня спідниця’ (TESz. III, 777.).


Вживається  як компонент складних назв alsószoknya нижня спід­ниця,  szűk­szok­nyaвузька спідниця, ráncosszoknyaширока спідниця,  r­a­kott­szok­nya спідниця в складку. В українських говорах Закарпаття в формі сок­на, сукна вважається гунґаризмом (Лиз ІІ, карти 223–225).


Kabát, k#b#†t – ’пальто. В н. пп. 7, 8, 11, 14, 20 слово вжи­ваєть­ся у значенні спідниця в мові старшого покоління.


Rokolya, rokoja спідниця. Фіксується у н.п. 4, але сприймається вже як архаїзм. В угорських писемних памятках фіксується з 1348 р. і вва­жається за­по­зи­чен­ням з німецької мови; див. нім. Rock спідниця,вер­хній одяг’ (TESz. II, 433). Лексема rokolya поширена і на території Угор­щини, де також вва­жа­єть­ся архаїзмом (SzamSz. II, 275)


Pendely, pendej спідниця – архаїзм, але люди старшого віку зна­ють  слово у цьому значенні майже по всій території Закарпаття, роз­різ­няючи верх­ній і нижній різновиди. Такі спідниці раніше жінки самі шили, фа­р­­бу­ва­ли, серед різновидів була й широка спідниця.


Лексема  pendely фіксується з ХV ст., вважається  німецьким за­по­зи­чен­ням, див. нім. bendel фартух’ (TESz. III. 152). В інших угорських говорах див. MNyj. ХIII, 149.


У н. пп. 17, 18 інформаторам знайома назва kantus сукня. В угор­ських пи­сем­них памятках слово фіксується з 1705 року як запозичення з б.–а., див. kontuch, kantusch верхній одяг’ (TESz. II. 351.).


Ареали лексеми   сокна в українських говорах Закарпаття див. Лиз ІІ, кар­ти 223, 225, 226. В інших угорських говорах див. MNyj. ХIII, 149.


   Сарафан: szarafán, sz#r#f#†n, szerafán, szerofán, celafán, calafán, ce­lo­fán­szok­nya, hátas­szoknya, h#†t#sszokny#, vállszoknya, válszoknya.


Szarafán, sz#r#f#†n, szerafán, szerofán, celafán, calafán – ’сарафан. Це но­ва назва, що входить у побут після 1945 р.


Szarafán – сарафан – сукня без рукавів з широкими плечиками. За­­по­­зи­че­но з російської мови: рос. сарафан ’тc.’ Представники старшого по­­ко­лін­ня замість szerafán за народною ети­мо­логією говорять celofán, ce­lo­fán­szok­nya.


Паралельно з лексемою szarafán поширена лексема hátasszoknya, vál­lszok­nya спідниця з шлейками (Атлас І, карта 164).


Четвертий розділ “Назви одягу в угорських говорах Закарпаття з по­гляду їх походження та творення” складається із окремих підрозділів у яких роз­глядаються походження та творення лексем. Спочатку даються власне угорські назви, способи їх творення: bőr<* perз шкіра; aj <* ala нижня час­тина, akasztó вішалка, kötény фартух, ka­lap капелюх.


У підрозділі  іншомовні слова  розглядаються запозичення:


·      з німецької: gallérкомір’, zokni, fuszekliшкарпетки;


·      із тюркських мов: bársonyбархат’, zseb карман;


·      із французької мови: blúz блузка’, mandzsettaманжета;


·      із словянських: ruha одяг, posztó сукно;


·      із італійської: jambó берет’;


·      із англійської: szvetter кофта’,  dzseki курт­ка;


·      із латинської: kalárisнамисто’, kurta короткий;


·      із румунської: katrincaфартух’;


·      серед запозичень з інших мов є номени, утворені від влас­них назв лю­дей та від географічних назв: muszlinмуслін’, sálшарф’, da­masztдамаск’, pepitaкартатий’, garbóгольф’, batiszt батист та інші.


В пятому розділі “Явище синонімії в системі назв одягу угор­ських говорів Закарпаття” серед синонiмів виявляємо 3 основних типи:


І. Синонімiчні пари, компоненти яких є словами угорського по­ход­жен­ня. Тут необхідно зазначити, що угорськими ми вважаємо і ті слова, які ма­ють чужомовний компонент, але утворені на угорськомовному ґру­н­ті. kelme – anyagматеріал, тканина, bélésanyag – bélésnekvaló підкладка, alsó­szoknya alsókabát нижня спідниця.


ІІ. Лексичні паралелізми, які складаються з угорського та за­по­зи­че­но­го  слів: ba­bos – pettyes – pontos в горошок, öv – pánt пояс, folt – pe­csét пляма, gatya – lábravaló  ’підштанки.


ІІІ. Лексичні паралелі, у яких усі слова іншомовного походження: ha­­ris­nya – strimfliпанчохи, zokni – fuszekli – noszkiшкарпетки,  szvetter – kar­di­gán кофта, májka – trikó майка.


У зібраному діалектному матеріалі ми зафіксували 130 си­но­ні­міч­них рядів, що повязані з найменуванням одягу та одяганням взагалі.


У “Висновках” відзначається, що дослідження лексики угорських го­во­рів Закарпаття є дуже актуальним, о­скіль­ки назви одягу зазнають впливу лі­те­ра­тур­ної мови, у результаті чого відбувається ні­веля­ція діалектних осо­б­ли­вос­тей, у тому числі і на рівні лексики. Як за­свід­чує наукова література, те­ма­тична група назв одягу дуже слабо опрацьована як в українському, так і в угорському мовознавстві.


В результаті аналізу діалектного ма­те­ріа­лу ми прийшли до таких вис­нов­ків:


Основу назв одягу становлять номени, що є загальнонародними і нор­ма­тив­ни­ми в угорській літературній мові та її го­во­рах: harisnya пан­чо­хи’, kabát паль­то’, szoknya спідниця’, kalap капелюх’, kö­tény, kötő фартух’.


У досліджуваній нами лексиці немало регіоналізмів, що в інших угор­сь­ких діалектах на території Угорщини відсутні, наприклад: fufájka, ku­fáj­ka фуфайка’, usánka ушанка’, májka майка’, kurtka куртка’, suba шуба’, pláscs плащ’, hálát халат’, plávki плавки’. Ці назви за­по­зи­че­ні з російської або з української мов після 1945 року і поширені в угорських го­во­рах Закарпаття, здебільшого у мові молодшого покоління.


Ба­га­то назв уже архаїзувалися, наприклад: viganó ’плаття (сукня)’, slafrok, slafrog спідниця, плаття (сукня); шлаф­рок’, kantusплаття (сукня)’, pendelyширока спідниця’, fuszekli шкар­пет­ки’, strompádli ’гумки на панчохи’, strimfli  ’панчохи’, rokolyaспід­ниця’, cilinderциліндр’, priccsesnadrág ’штани-галіфе’, lóger, hó­zen­trá­gerпідтяжки’, gubaвовняна накидка-пальто’, szerofánсарафан’, an­cugчоловічий костюм’, surcфартух темного кольору, kondorkendő, bon­gyor­kendő, bincsóskendő, túrоskendőнаплечна ворсиста чорна хустка’, hásnyik, szattyingтасьма для кальсон’, pruszlik приталений жи­лет в національному костюмі, жилет’, katrincaфартух, який на­дяга­ють при розкачуванні тіста’.


Досліджувана нами лексика неоднорідна за походженням. За цим кри­те­рієм ми виділили такі групи:


а) Власне угорські назви. До цієї групи належать назви уральського періоду та фінно–угорські номени: köt вя­же’, öv пасок’, szíj ремінь’.


б) Назви, які утворені на угорськомовному ґрунті за допомогою власних сло­во­твор­чих засобів. Основна частина дериватів виникає суфіксальним спо­со­бом, поповнюються назви також значною кількістю складних та скла­де­них назв. Подекуди діалектна назва переходить у літературну мову: kel­meтканина’. Скорочення köpenу від köpönyeg  ’плащ’,  bugyogó, bugyiтру­си від  bugyogónadrág.


в) Іншомовні елементи. У їх складі виділяємо запозичення:


·  із словянських мов: szoknyaспідниця’, kabátпальто, спідниця’, nadrágштани;


·  з німецької мови: gallérкомір’, zokni, fuszekliшкарпетки’, zakóпід­жак’, áncug костюм’, simléder ’козирок’, kapucni капюшон’, ballon ’балон’, kantus спідниця (сукня)’, lajbi жилет’, pruszlik жилет’ та інші;


·  із тюркських мов: bársonyбархат’, zseb карман’, ’широкий’, köpönyeg ’плащ’, csuha ряса’, gyűrű обручка’, ködmön півпальто та інші;


·  із французької мови: blúz блузка’, mandzsettaманжета’, azsúrажур’, pelerin ’пелерина’, trikó  ’майка’, delin легка барвиста хустка’ та інші;


·  із італійської: jambó берет’, rece ’філе’, te ó(kendő) хустка’, maskara маскарадний костюм, неестетичний одяг;


·  із англійської: szvetter кофта’, dresszкупальник; майка’, dzseki курт­ка’, lemberdzsek ’коротка куртка під пасок’, kardigán ’кардиган’ та інші;


·  із латинської: kalárisнамисто’, kurta короткий’, szilon ’силон’, gumi ґумка’, reverenda ряса, сутана’ та інші;


·  із румунської: katrincaфартух’;


·  серед запозичень з інших мов є номени, утворені від власних назв лю­дей та від географічних назв: muszlinмуслін’, sálшарф’, da­maszkдамаск’, pepitaкартатий’, garbóгольф’, batiszt батист і т.д.


Назви одягу в угорських говорах Закарпаття неоднорідні за струк­ту­рою, їх поділяємо на три групи: прості,  складні та складені:


1.    Прості назви у свою чергу поділяються на прості непохідні та прості похідні.


а)  Прості непохідні номени неоднорідні, серед них виділяємо


     слова з ураль­ського та фінно–угорського періоду: fon ’прясти’, ujj (ruhaujj)рукав.


     угорські назви: kalap капелюх’, gombґудзик’, ránc склад­ка; змор­ш­ка


     запозичення: sapkaшапка’, slájerфата’, kartonси­тець.


б)  Прості похідні лексеми складаються з таких номенів:


     утворені на базі угорської твірної основи з додаванням відповідних суфіксів: ken+d+őхустка’, mell+ény жилет’, csík+(o)s смугастий;


     утворені на базі іншомовної твірної основи з додаванням відповідних суфіксів: kapucni (із нім.)+ s з капюшоном’, pánt (із нім.)+(o)s з тасьмою’, kocká (із сл.) + sкліт­час­тий;


     утворені з  кореня-основи за допомогою різних су­фік­сів: köt+ő – köt+ényфартух. Такі номени роз­різ­ня­ють­ся що­до семантики або стосовно частоти їх вживання у різних  вер­с­т­вах на­се­лен­ня. Так, лексема kötő з фонетичними варіантами (kötő, kötő) вжи­ваєть­ся частіше, а назва kötény спостерігається рідко, в ос­нов­но­му у мові молодшого покоління та інтелігенції. У парі назв hajt + ás та hajt + óka лек­сема  hajtóka більш конкретна, означає ман­же­ти на шта­нах, а слово hajtás має значення на спідниці, сук­ні та ін. 


2.    Складні назви становять значну за кількістю групу, і серед них виділяємо такі підгрупи:


а)  назви, де обидва компоненти — угорські назви: kézelő (kézрука+ elő пе­ред)манжета’,  fejkendő (fej голова+ kendő хустка)хустка на го­ло­ву’, bélésanyag (bélés підкладка+ anyag тканина) ’тканина для підкладки’.


б) назви, де один компонент – угорська назва, а другий – запозичення: alsókabát (alsó ’спід­ній’ – (угор.)+ kabát ’пальто, спідниця’ (із сл.)); harisnyatartó (harisnya ’панчохи’ – (із укр.)+ tartó ’держати’ (із угор.));


в) назви, де обидва компоненти – іншомовні номени: fufájkalajbi (fufájka фуфайка – (із рос.) + lajbi жилет – (із нім.)), kulikabát (kuli кулі – (із нім.)+ kabát паль­то – (із сл.)).


У складних та складених назвах перший і другий компоненти можуть бути їх складовими елементами: fejrevaló ken­dőхустка, díszzsebkendő хусточка, що прикрашає нагрудну кишеньку’, fennálló­nyak стоячий комір.


Частинами складних назв бувають: 


а) прості слова: csizmanadrág галіфе’ –  (csizma + nadrág); micisapka шапка з ко­зир­ком mici + sapka, cájgruha робочий одяг cájg + ruha;


б) похідні слова: hálórekli нічна сорочка hál – суф. -ó + rekli, alsókabát  ниж­ня спідниця al – суф. -só + kabát, nadrágtartó підтяжки nadrág + tart суф. –ó.


У назвах одягу переважають складні назви, утворені на базі сло­вос­по­лу­чень з підрядним звязком, наприклад selyemruha шовкове плаття (сукня), ут­во­рень на базі словосполучень із сурядними звязком небагато, наприклад:  ott­hon­ka халат без рукавів.


3.    Складені назви, найчастіше двокомпоненті, у яких означуваний ком­по­нент – іменник, а означення виражається прикметником (часто діє­прик­мет­ни­ко­во­го походження): hétköznapló ruha ’одяг для по­всяк­ден­но­го вжитку’, ünneplő ruha, vasá apló ruha ’святковий одяг (сукня)’.


Частина назв виникла в результаті переосмислення, шляхом метонімії: наз­ва тканини, з якої виготовлений одяг, перейшла на одяг: kartonruha ’плаття (сукня) із ситцю’, bársonyruha ’бархатне плаття (сукня), одяг’, flaneling ’фланелева сорочка’.


В угорських говорах Закарпаття велике значення має ко­лір одя­гу. Крім основних кольорів,  поширені й такі: céklavö­rös ’буряковий’,  füstszín ’колір диму’,  barackvirágszín ’аб­ри­ко­со­вий’ та ін.


Люди старшого покоління носять здебільшого одяг чорного кольору, та­кий одяг переважає у повсякденному житті і під час жалоби. Люди се­ред­нь­ого віку ходять переважно в одязі темніших кольорів: ba a ’коричневий’, kék ’синій’, szürke ’сірий’ та ін.


Помітним явищем у досліджуваних назвах є синонімія. В угорських го­во­рах Закарпаття для одного і того ж поняття нерідко  використовується кіль­ка назв, які утворюють си­но­ні­міч­ний ряд. Наявність значної кількості назв для одного і того ж поняття пояснюється у першу чергу лексичними за­по­зи­ченнями.


У складі назв одягу виділяємо синонімічні ряди. За ха­рак­те­ром компонентів цих рядів виділяємо: 


1)   синонімічні пари, компоненти яких є словами угорського походження: éle – vasalása ’складка’, fejfedő – fejrevaló – tökfedő ’головний убір’;


2)   лексичні дублети, які складаються з угорського та запозиченого слів: pongyola – hálát – (із рос.)’халат’, köpeny – pláscs (із рос.) ’плащ’ , mellény – lajbi (із нім.)’жилет’;


3) синонімічні ряди, у яких компоненти іншомовного  походження: strimfli (із нім.) – harisnya (із укр.) ’панчохи’; zokni (із нім.) – fuszekli (із нім.)  ’шкар­петки’ та ін.


На основі спостережень за кількісним складом синонімічних рядів ми вста­но­ви­ли, що тут переважають двокомпонентні ряди. Синонімічних ря­дів з трьома і більше компонентами небагато, наприклад: kurtka – dzseki – ano­rák ’куртка’, sálkendő – kiskeszkenő – nyakbavaló kendő – kisnyakbavaló ’хуст­ка, частіше картата, що носили на шиї’ і т. д.


Лексичні паралелі у назвах одягу здебільшого не є абсолютними синонімами, во­ни відображають певний відтінок у семантиці позначуваних понять або мають неоднакову частоту вживання.  Отже, у складі синонімів дослід­жу­ва­них назв переважають лексико–семантичні,  лексико–сти­ліс­тич­ні синоніми. Багато назв із цих синонімів вже архаїзувалися і майже не вживаються в угорських говорах Закарпаття:  slájer ’фата’, kantus ’сукня’, ro­ko­lya ’спід­ниця’ та ін.


Лексика, пов’язана з одягом, в угорських говорах Закарпаття багата й різ­но­ма­нітна. Вона поповнюється трьома основними шляхами: у результаті мор­фо­ло­гіч­ного словотворення, пе­ре­ос­мис­лення слів, чи семантичної де­ри­ва­ції,  і запозичення назв з ін­ших мов. Велика кількість за­по­зи­чень у цій лек­си­чній групі пояс­нюється тим, що розповсюдженям моди у світі пе­ре­дають­ся і її ін­шомовні назви. У складі цієї лексики значну кількість скла­да­ють інтернаціоналізми. Наприклад, угор. zsabó, англ. jabot, нім. Ja­bot, фр. jabot, рос. жабо, укр. жабо; угор. kuli, англ.  coolie, нім. Ku­li, фр. cooli ’кулі’; угор. musz­lin, англ. muslin, нім. Musselin, фр.  mousse­lin, рос. муслин, укр. муслін.


Для досліджуваної лексики характерний не тільки процес поповнення но­ви­ми номі­на­тив­ни­ми одиницями, але тут спостерігається і зворотний процес — ста­рін­ня певної частини лексики у зв’яз­ку з виходом з ужитку деяких видів одя­гу або появи нової назви на позначення якогось виду одягу. Наприклад, gu­ba ’вовняна накидка - пальто, pendely ’широка спідниця’ – вийшли з мо­ди, для позначення шкарпеток поряд з лексемою  fuszekli вживається і но­ва назва  zoknі.


З розвитком науки і техніки, суспільних та міжнародно–економічних від­но­син роз­ви­вають­ся й нові технології, змінюється  мода, з’являються й но­ві тканини. Якщо раніше одяг вироблявся зде­більшого із сукна та до­мот­ка­но­го полотна, то сьогодні вибір тканини для пошиття модного і су­­час­ного одягу набагато ширший та різноманітніший: до натуральних тканини долучилася ве­ли­ка кількість штучних тканин, видів хутра, шкіри тощо.


Кож­на нація, народність має свій специфічний одяг, свої особливості одягу, що пов’язані з куль­турою та тра­ди­ція­ми певного народу, однак угорці, проживаючи на території За­кар­паття і тісно контактуючи з населенням різних національностей — україн­цями, словаками, румунами та ін., запозичивши деякі елементи одягу, ут­во­ри­ли свій, особливий колорит, який вартий дос­лі­дження.       


 


Як відомо, одяг у всіх народів відіграє величезнy роль, адже ж з ста­ро­дав­ніх часів й по сьо­годні він уособлює народну культуру. Одяг — невід’єм­на складова частина життя кожної людини. Ось чому ми й обрали те­мою свого дослідження назви одягу, що використовуються угорським на­се­­ленням Закарпаття.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)