СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА ТА ПРАГМАТИКА ФРАНКОМОВНИХ ТЕКСТІВ-ПОПРАВОК (на матеріалі робочих документів Парламентської Асамблеї Ради Європи)



Название:
СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА ТА ПРАГМАТИКА ФРАНКОМОВНИХ ТЕКСТІВ-ПОПРАВОК (на матеріалі робочих документів Парламентської Асамблеї Ради Європи)
Альтернативное Название: Структура, семантика и ПРАГМАТИКА ФРАНКОЯЗЫЧНЫХ текстов-ПОПРАВОК (на материале рабочих документов Парламентской Ассамблеи Совета Европы)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У першому розділі «Теоретичні засади структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних  особливостей проектів офіційних документів ПАРЄ та текстів-поправок до них» викладені теоретичні засади структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей проектів офіційних документів Парламентської Асамблеї Ради Європи і текстів-поправок до них, а також розглянуто головні етапи становлення й розвитку досліджень у сфері лінгвістики тексту з кінця 40-х рр. ХХ ст. до наших днів.


За цей час багато вітчизняних і зарубіжних лінгвістів присвячували свої наукові праці дослідженню тексту.  Досить згадати наукові праці І. Р. Гальперіна, В. Дресслера, М. С. Поспєлова, Є. А. Реферовської, І. П. Сусова і багатьох інших.


Нові напрями в дослідженні тексту ґрунтуються на антропологічному й комунікативно-прагматичному підходах до тексту. Текст розглядається як мова в русі, пояснення закономірностей його організації - призначенням і функціонуванням його елементів в акті комунікації .


Об’єктом дослідження стає комунікативна модель (зовнішня організація тексту) та екстралінгвальні фактори. Основна увага приділяється комунікативній організації тексту, його прагматичним особливостям, комунікативним функціям, їхній залежності від екстралінгвальних факторів. Текст розглядається як об’єднана змістовим зв’язком послідовність знакових одиниць, головними властивостями якої є зв’язність і цілісність.


На сьогодні актуальним залишається звернення до тріади: мова (засіб комунікації), людина (носій мови – центр комунікації), умови комунікації (екстралінгвальні фактори). Без урахування всіх цих компонентів вивчення комунікації неможливе, бо первинною функцією тексту виступає соціальна функція, що ґрунтується на соціальній взаємодії людей за допомогою мовленнєвих засобів .


Однак, незважаючи на те, що інтенсивні дослідження лінгвістики тексту ведуться вже більше ніж півсторіччя, багато питань залишаються дискусійними. Мовознавці не мають єдиного погляду на примат письмового чи усного тексту, не мають відповіді на запитання, чи можна вважати текстом одне ізольоване висловлювання. Дискусійним залишається питання про межі лінгвістики тексту, а саме: чи включає в себе лінгвістика тексту прагматику, функціональну семантику і синтаксис, риторику, чи лише перехрещується з ними, як перехрещується з поетикою, психолінгвістикою і теорією комунікації, що є складовою частиною теорії тексту.


Це пояснюється тим, що завдання аналізу тексту є набагато ширшими, ніж завдання аналізу слів, речень, оскільки вони включають у себе вивчення всіх властивостей тексту, комунікативного процесу, комунікантів і, звичайно, умов комунікації. Вивчення структури, семантики і прагматики текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ дасть змогу певним чином зменшити кількість невідомих когнітивних проявів у дослідженні лінгвістики тексту.


Сучасні напрями дослідження тексту ґрунтуються на комунікативно-прагматичному підході до тексту, що є відмінною рисою останніх десятиріч. Дослідження з прагматики не тільки розширили теоретичні межі самої лінгвістики, але також збагатили новими підходами суміжні науки й дисципліни.


Текст є тією ланкою, що об’єднує комунікантів у процесі їхньої соціальної взаємодії. Як одиниці вищого мовного рівня тексту властива завершеність зовнішньої та внутрішньої організації, мовні засоби якої покликані передавати інформацію і впливати на адресата.


Засобами реалізації прагматичної настанови тексту можуть виступати одиниці всіх рівнів мови: морфеми, слова і фразеологізми, синтаксичні конструкції та синтаксичні прийоми. Комплекс впливових мовних засобів утворює прагматичний аспект тексту. Текст становить вищу одиницю комунікації та складається з окремих, пов’язаних між собою, частин, що беруть участь у реалізації комунікативних і прагматичних завдань. Тобто, якщо текст визначає вибір та інтерпретацію складових його конструкцій, то кожна з них, у свою чергу, формує текст і визначає його специфіку. У результаті декодування мовних одиниць, виявлення їхньої функції в комунікації та реалізації прагматичної мети тексту можна визначити, на наш погляд, прагматичну сутність цих одиниць.


У сучасних лінгвістичних дослідженнях велика увага приділяється вивченню тексту як основного засобу комунікації, проте франкомовні тексти документів міжнародних організацій (далі МО), що забезпечують процес комунікації між урядами і парламентами країн світового співтовариства, політичними рухами, міжнародними організаціями та іншими суб’єктами міжнародного права, є мало дослідженими, а тексти-поправки до франкомовних документів МО не досліджувалися взагалі.


Характерними ознаками цього виду текстів є певна організація мовного матеріалу, специфіка сфери спілкування, цільове використання засобів мови, особливий характер ситуації спілкування, що визначається сукупністю екстралінгвальних і лінгвальних умов. Документи МО належать до текстів масового впливу, оскільки регламентують діяльність значного переліку колективних адресатів і впливають не тільки на суспільне життя певної країни, але й на життя кожного окремого громадянина. Використовуючи комунікативно-прагматичний підхід, ми розглядаємо текст як систему актів мовленнєвої комунікації, модель комунікативної діяльності між адресантом і адресатом. Будь-який відносно самостійний комунікативно-орієнтований фрагмент тексту (текст) є тим або іншим мовленнєвим актом. Кожен мовленнєвий акт є не простим повідомленням інформації, а складним актом комунікації, що має певний набір фактів. Текст документа МО ми розглядаємо як соціально-детермінований, письмовий мовленнєвий акт, що має конкретну прагматичну настанову й характеризується потрібними властивостями комунікативного акту.


Тексти-поправки не функціонують у сфері масової комунікації. Тому їм не притаманне довільне поєднання мовних елементів, широке використання елементів різноманітних стилів і немовних засобів впливу. Саме через це комунікативно-прагматичне дослідження текстів-поправок, усіх мовних засобів, що несуть прагматичне навантаження, дозволяє виділити основні риси, властиві мові текстів-поправок.


Кінцевою метою процесу комунікації на рівні готування документів ПАРЄ є вплив на поведінку як «кінцевого», так і «проміжного» адресатів. Метою подання тексту-поправки на рівні «проміжного» адресата є спроба адресанта проінформувати присутніх на пленарному засіданні депутатів ПАРЄ про потребу внесення певних змін у проект окремого документа і спонукати зробити ці зміни, проголосувавши за прийняття запропонованого тексту-поправки. Метою подання тексту-поправки на рівні «кінцевого» адресата є прагнення адресанта повідомлення проінформувати його про додаткові факти, події чи ситуації, що будуть унесені в загальний зміст тексту проекту офіційного документа ПАРЄ і яких не було в ньому раніше, а також спонукати «кінцевого» адресата враховувати подану інформацію у своїй подальшій діяльності.


За допомогою цих документів створюється певна політична концепція, поширюються певні цінності, нова культура й нова етика. Прагнення РЄ поширити єдині європейські стандарти в законодавчій і правозастосовній сферах через створення нових законодавчих документів у країнах молодих демократій, до яких належить і Україна, здійснюється завдяки та згідно з вимогами і рекомендаціями РЄ та документами, що приймаються на пленарних засіданнях ПАРЄ – рекомендаціями, резолюціями і консультативними висновками. Не викликає сумніву, що тексти документів МО, а також і документи ПАРЄ, впливають на національні мови країн-членів РЄ, оскільки поширення електронних і друкованих ЗМІ, глобалізація світових процесів у сферах економіки, політики, культури сприяли «розширенню міжкультурної і міжмовної взаємодії, що мало наслідком створення спільних мовленнєвих стереотипів та їхнє закріплення в національних мовах».


У другому розділі «Структурно-семантичні особливості текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ» здійснено аналіз структурно-семантичних і формально-конструктивних особливостей текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ.


Основну функцію в композиційній будові цих офіційних документів виконує такий технічний прийом, як суворе членування – поділ тексту на параграфи й абзаци з відповідною нумерацією, рубрикацією і графічним розміщенням частин тексту.


Завдяки такому композиційному малюнку тексти проектів офіційних документів ПАРЄ мають прозорий і чіткий виклад матеріалу, що полегшує подальше його сприйняття адресатом.


З метою внести зміни в проекти офіційних документів ПАРЄ співробітники відповідних служб секретаріату РЄ готують послання (тексти-поправки), правильно оформлені з лексико-граматичного й стилістичного погляду. Ці тексти-поправки мають відповідну комунікативну настанову й прагматичну оцінку, у результаті чого їх належним чином зрозуміють усі учасники засідання асамблеї та нададуть кінцевим документам відповідного значення і бажаної силу впливу.


Структурна організація формального боку текстів-поправок значною мірою залежить від умов комунікації, комунікативно-прагматичних настанов, сфери й мети спілкування; вона має характер постійно вживаних формул і найповніше відповідає умовам автоматичного створення текстів-поправок, оскільки надає їм бажаної комунікативної спрямованості та відповідає основному критерію офіційно-ділової комунікації – комунікативній доцільності.


Названі чинники зумовили особливість конструктивної організації текстів-поправок, а саме те, що в ній за допомогою графічних засобів –двокрапок, лапок і відступу в один інтервал – виділено дві частини, де перша – слова авторів тексту-поправки з пропозицією зробити певні зміни в тексті проекту документа (замінити, додати, вилучити, вставити певне слово або будь-який інший фрагмент тексту, але не більший від параграфа) і друга, також підготовлена авторами тексту-поправки, частина – власне сам текст запропонованої зміни, що за умови її прийняття стане частиною остаточного варіанта документа.


Загалом тексти-поправки, що пропонують зробити зміни в окремому параграфі проекту офіційного документа ПАРЄ чи в проекті документа ПАРЄ в цілому, синтаксично оформлені простим односкладовим поширеним реченням з інфінітивом у функції присудка. Уживання у функції присудка інфінітивів дієслів remplacer, insérer, ajouter, supprimer відповідає умовам стандартизованого й автоматичного їхнього створення. Використання інфінітива у функції присудка дає також змогу автору надати текстові відповідної комунікативної спрямованості – повідомлення у вигляді інструкції про потребу зробити певні зміни в конкретній частині проекту офіційного документа. Крім цього, такі речення виражають спонукання до виконання певної дії.


Серед інших синтаксичних засобів створення текстів-поправок, що відповідають умовам стандартизованого й автоматичного вживання, потрібно виділити також обставини місця, що вживані на початку текстів-поправок і вказують адресату поправки на тип змінюваного проекту офіційного документа та на частину в окремому параграфі або всьому проекті документа, де треба ці зміни зробити.


Частина поправки, що відокремлена від інших членів речення двокрапкою, декількома інтервалами і взята в лапки, та в майбутньому, за умови її прийняття, увійде до остаточного варіанта проекту офіційного документа ПАРЄ, призначена для того, щоб уносити зміни в синтаксичну й семантичну структуру не лише мікротексту – окремих речень, абзаців і параграфів, але й макротексту – усього проекту офіційного документа.


Варто зауважити, що зміни, які застосовуються в проектах офіційних документів ПАРЄ завдяки текстам-поправкам, знаходять своє відображення передусім у формально-конструктивній організації синтаксичних одиниць, що їх утворюють. Однак зміни в синтаксичній структурі речення не завжди змінюють його семантичну структуру, оскільки одна й та ж змістова функція може реалізовуватися різними формально-синтаксичними засобами.


Речення як синтаксична одиниця є двосторонньою значущою одиницею, що об’єднує в собі план вираження і план змісту. У свою чергу, кожна з цих сторін має власну організацію, структуру і свої одиниці, співвіднесені в цих структурах.


Головними одиницями семантичної структури речень є аргументи і предикати. Крім цього, аргументи поділяються на компліменти і сирконстанти. Серед основних класів компліментів розрізняють передусім агента, об’єкт, інструмент, засіб, адресата, реципроканта тощо. Сирконстанти вказують на універсальні атрибути певних явищ (місце, час, умову, причину тощо). Така узагальнена схема відношень на рівні аргументів і предикатів відображає когнітивне значення синтаксичних одиниць і відповідає її глибинній структурі або пропозиції.


Виділені вище чотири типи текстів-поправок з ядерними інфінітивами remplacer, insérer, ajouter, supprimer по-різному вносять зміни до семантичної структури синтаксичних одиниць (речень), що становлять проекти офіційних документів ПАРЄ.


Тексти-поправки з дієсловом remplacer у ролі другого головного члена речення дозволяють їхньому адресанту змінювати проекти офіційних документів ПАРЄ як на рівні мікротексту окремого речення зі складу параграфа, так і на рівні макротексту цілого документа. В обох випадках, на обох рівнях тексти-поправки можуть робити як структурно рівноцінні, так і структурно нерівноцінні зміни в семантичній структурі проектів офіційних документів ПАРЄ.


Тексти-поправки з дієсловом remplacer у функції присудка, уносячи зміни до проектів офіційних документів ПАРЄ на рівні мікротексту, функціонують таким чином, що заміняють окремі лексико-граматичні одиниці (словоформи та / чи їхні поєднання) на інші, залишаючи їх на тих самих місцях як синтаксичної, так і семантичної структури змінюваних синтаксичних одиниць, відповідно передаючи їм у спадок виконання тих самих синтаксичних і семантичних функцій:


Dans le projet d’avis paragraphe 10.ii.a, remplacer les mots «territoires autonomes et leur garantissant une large autonomie» par:


«de l’Abkhasie, de l’Adjarie et de l’Ossetie du sud et leur garantissant des droit étendus.» [Doc. 8275 Amendement  12].


Здійснюючи рівноцінні заміни в проектах офіційних документів на рівні мікротексту, їхні автори використовують у текстах-поправках лексико-граматичні одиниці, що перебувають у гіпонімо-гіперонімічних стосунках з лексико-граматичними одиницями змінюваних синтаксичних одиниць і можуть виконувати ті самі аргументні (актантні) ролі. Такі ж поправки можуть робити в семантичній структурі синтаксичних одиниць нерівноцінні зміни в тому випадку, коли змінюють відношення між аргументами чи їхні якості через заміну окремих службових частини мови.


Тексти-поправки з дієсловом remplacer у функції присудка, як правило, не змінюють формальної структури проекту документа, якщо така поправка замінює один параграф на інший:


Dans le projet de recommandation, remplacer le paragraphe 6 par ce qui suit:


«L’Assemblée invite instamment les forces politiques albanaises au Kosovo à faire pression sur «ALK/UCK» pour que celle-ci se conforme aux demandes de la communauté inte ationale et coopère avec le MVK et les représentants des autres organismes inte ationaux sur le terrain.» [Doc. 8308 Amendement 6].


Проте в семантичній структурі на рівні макротексту можуть застосовуватись як рівноцінні, так і нерівноцінні зміни. Рівноцінні зміни відбуваються тоді, коли перелік співвіднесених з параграфом пропозицій не змінюється, і навпаки, зміни в переліку пропозицій, поєднаних у композиційній одиниці проекту офіційного документа, є заміною нерівноцінною. Зміна переліку пропозицій може відбуватися завдяки заміні окремого параграфа іншим параграфом, зі складу якого вилучено або навпаки до його складу додано окреме самостійне речення, підрядну частину складнопідрядного, одне або кілька сурядних.


Використання в текстах-поправках до проектів офіційних документів ПАРЄ дієслова insérer у функції присудка дозволяє їхнім авторам змінювати текст окремого параграфа тексту проекту офіційного документа, уставляючи до нього фрагменти тексту, що можуть дорівнювати одному слову чи цілому реченню, а також уставляти фрагменти тексту, що дорівнюють абзацу й навіть окремому параграфу, у будь-якій частині проекту – як у констатувальній, так і в приписувальній:


Dans le projet de résolution, paragraphe 7, après les mots «est née pour l’essentiel», insérer les mots suivants:


«du désintérêt pour le secteur foncier de l’économie et». [Doc. 8294 Amendement 5].


Параграфи, що вставляються в певному місці документа, не є розширенням інформації, що міститься в попередньому параграфі, та не вводять інформацію, яка має своє продовження в наступному параграфі. Такі параграфи вводять окрему інформацію, що розширює зміст проекту офіційного документа в горизонтальній площині, збільшуючи перелік фактів, що стосуються певних подій і ситуацій.


Запропоновані фрагменти вставляються в потрібному місці і розширюють семантичну структуру параграфа на рівні мікротексту завдяки збільшенню кількості аргументів певних відносин та елементів, що вказують на місце, час, умову, причину дії та інші універсальні атрибути певної дії. Змінюючи проект документа на рівні макротексту, такі тексти-поправки змінюють його внутрішню структуру, збільшуючи перелік пропозицій, співвіднесених у проекті документа. В обох випадках зміни, що відбуваються в семантичній структурі документа як на рівні мікротексту, так і на рівні макротексту, потрібно вважати нерівноцінними порівняно з його початковим станом.


Тексти-поправки з дієсловом ajouter у ролі присудка, що додають до проекту офіційного документа ПАРЄ фрагменти, менші від параграфа, змінюють його зовнішню структуру, доповнюючи окремими абзацами, реченнями, словосполученнями (фрагментами меншими від речення) й окремими словами:


Dans le projet de recommandation, à la fin du paragraphe 9.iv., ajouter les mots suivants:


«capable de sauvegarder les valeurs communes et les droits individuelles et collectifs» [Doc.8278 Amendement 2].


 Адресант текстів-поправок використовує їх з метою уточнення та доповнення певного поняття чи ситуації, що міститься в головному або підрядному реченні або уточнення певної якості чи ознаки певного предмета чи поняття.


Таким чином, тексти-поправки, що пропонують додати новий абзац, просте речення, сурядну або підрядну частину складного речення до тексту окремого параграфа, змінюють його формальну структуру й семантичне наповнення параграфа та проекту документа в цілому, оскільки розширюють перелік параграфів, що мають інформаційний характер або ж збільшують перелік параграфів приписувального характеру. Такі тексти-поправки змінюють також семантичну структуру проекту документа на рівні макротексту, оскільки збільшують перелік наявних пропозицій на кількість пропозицій, співвіднесених з доданим фрагментом. Тексти-поправки, що змінюють документ на рівні мікротексту, додаючи до його формальної структури речення, словосполучення й окремі слова, уносять також зміни до його семантичної структури, збільшуючи кількість аргументів певних відносин і елементів, що вказують на місце, час, умову, причину дії та на інші універсальні атрибути певної дії.


Тексти-поправки здійснюють нерівноцінні зміни в семантичній структурі проекту офіційного документа, а саме змінюють внутрішню структуру проектів офіційних документів через збільшення переліку пропозицій, які становлять їхню загальну кількість, а також змінюють перелік елементів, що утворюють внутрішню структуру кожної окремої синтаксичної одиниці.


Отже, тексти-поправки з дієсловом ajouter у ролі присудка розширюють як текст проекту документа, так і окремі параграфи у вертикальній площині, доповнюючи й уточнюючи окремі ситуації, події та факти.


Тексти-поправки з дієсловом supprimer у функції присудка покликані вилучати з проекту документа фрагменти тексту обсягом від одного слова чи словосполучення до цілого параграфа:


Dans le projet de recommandation, paragraphe 10.vi, supprimer les mots:


 «qui permettent de réduire la dépendance européenne des importations extérieures» [Doc.8453 Amendement 9].


Структурно змінюючи текст проекту офіційного документа ПАРЄ як на рівні мікротексту, так і на рівні макротексту, адресант поправки уточнює його зміст, розширюючи або звужуючи обсяг значень його змістотвірних одиниць.


Таким чином, тексти-поправки з дієсловом supprimer у ролі присудка, які змінюють зовнішню структуру документа на рівні макротексту, а саме вилучають фрагменти, що дорівнюють одному параграфу, абзацу, цілому реченню, підрядній чи сурядній частині складного речення, одночасно змінюють і його семантичну структуру, вилучаючи з переліку пропозицій, співвіднесених з цілим документом, кількість пропозицій, співвіднесених у кожній окремій конструктивній одиниці, запропонованій для виключення.


Тексти-поправки, що змінюють документ на рівні мікротексту, вилучаючи з його формальної структури словосполучення й окремі слова, одночасно вносять зміни до його семантичної структури, зменшуючи кількість аргументів певних відносин чи елементів, які вказують на універсальні атрибути певної дії, а саме місце, час, умову, причину тощо.


Такі тексти-поправки змінюють проекти документів ПАРЄ найрадикальнішим способом, звужуючи поняття та їхні якості і, таким чином, збільшуючи або зменшуючи інтенсивність впливу на адресата повідомлення.


Порівняльне дослідження змін, що відбуваються як у синтаксичній, так і в семантичній структурі змінюваних комунікативних одиниць, дозволяє виявити одиниці обох рівнів, а їхнє зіставлення доповнює можливі варіанти взаємовідповідності одиниць одного рівня з одиницями іншого рівня, одиниць синтаксичної структури з одиницями структури семантичної, а також дозволяє виявити особливості семантичної структури текстів офіційно-ділового стилю й особливості лексико-граматичних засобів, що використовуються в ролі того чи іншого елемента семантичної структури.


У третьому розділі «Комунікативно-прагматичні особливості  текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ» аналізуються тексти-поправки з погляду їхніх комунікативно-прагматичних характеристик.


Адресант поправки до проекту офіційного документа ПАРЄ, уступаючи в акт комунікації (подаючи поправку до відповідного проекту офіційного документа), стає співавтором проекту документа і, ураховуючи свої власні інтереси й об’єктивну реальність, за допомогою потрібних мовних засобів будує спілкування таким чином, щоб результатом колективної співпраці (текстами рекомендацій, резолюцій, висновків) якомога повніше й ефективніше вплинути як на «проміжного», так і на «кінцевого» адресатів.


Для текстів-поправок до проектів офіційних документів як текстів, що належать до категорії документів МО, характерне вживання лексичних одиниць, які дають змогу адресанту повідомлення побудувати комунікацію таким чином, щоб адресат міг ідентифікувати ці тексти як правові документи, відчути їхню прагматичність і комунікативну спрямованість. З цією метою передусім використовуються лексичні одиниці зі значенням  спонукання  до виконання певної дії: exiger, obliger, ordonner, recommander, inviter, appeler, engager, demander, estimer, préconiser, devoir, falloir, pouvoir.


Використання в текстах-поправках переліку дієслів із синонімічним значенням волевиявлення дозволяє їхньому адресанту градуювати ступінь спонукання до виконання певної дії.


Належність проектів офіційних документів ПАРЄ до правових документів зумовлює широке використання юридичних термінів, що позначають:


а) основні складові частини юридичної системи: droit, justice, loi, cas, Etat, gouve ement, condition, sanction, légitime, illégal, mesure, décision, Cour, code, législation, Charte;


б) основні юридичні операції та юридичні акти: contrat, convention, garantie, moratoire, annulation, suspension, collaboration, distinction, exécution, adhésion, abolition, résolution, recommandation, avis, directive, coordination;


в) юридичну процедуру: tribunal, enquête, procédure, débat, examen, étude, réglementation, contrôle, application, compétence.


Крім юридичних термінів, у текстах-поправках до проектів офіційних документів ПАРЄ знаходять своє місце терміни з інших сфер людської діяльності. Це пояснюється тим, що турбота ПАРЄ стосується багатьох фактів і подій з життя й діяльності як окремих країн, так і всієї світової спільноти. Отже, це можуть бути терміни зі сфери:


  сільського господарства: chaîne agro-alimentaire, système agro-industriel, élevage, nutrition animale, pratique d’élevage, cultures d’oléagineux, culture de substitution;


переробки і виробництва продуктів харчування: production alimentaire de masse, produit alimentaire, farine animale, graisse animale, aliment composé,  fabrication des produits alimentaires, ingrédient, des secteurs économiques conce és;


торгівлі: marché, circuit de production, distribution, diffusion, prix abordables, consommateur, importation extérieure, denrée alimentaire;


охорони здоровя і медицини: la santé, la santé publique, qualités nutritionnelles, qualités organoleptiques, qualité sanitaire, la qualité des produits alimentaires тощо.


Основою текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ є загальновживана лексика, що забезпечує їхню зрозумілість для комунікантів, які беруть участь у процесі вироблення й обговорення проектів офіційних документів ПАРЄ, а також «проміжних» і «кінцевих» адресатів. У структурі тексту-поправки вживаються лексеми на позначення:


властивостей, якостей та ознак предметів, фактів, дій: total, humanitaire, positif, similaire, civil, actuel, antérieur, distinct, grand;


понять, пов’язаних із суспільними відносинами, поведінкою людей, їхніми соціальними ролями: enfant, femme, dirigent, consommateur, donateur, représentant, vieillard, autorité, victime, réunion, massacre, violence, ministre, adhésion, voisin, engagement, accord;


процесів, дій: coopération, éducation, enquête, développer, charger, publier, promulguer, procéder, interdire, coopérer, signer, encourager, permettre;


чисел і хронологічних дат: le 18 mars 1998, en octobre 1998, Recommandation 1201 (1993), trois ans, douze ans, de juin 1999, le 17 décembre 1998, le 4 septembre 1998, en octobre 1999, un deuxième protocole, les six mois, à la veille du 50e anniversaire, doc. 8261, le 11 mars 1997, dans l’Avis n° 190 (1995) тощо.


Також використовуються  займенники й службові слова: elle, son, les, leur, ce, sur, des, en, de, par, pour, celui, aux, du, au тощо.


Прагматично забарвлені лексичні одиниці та лексичні одиниці, що набувають прагматичного забарвлення від взаємодії з контекстом і ситуацією спілкування, допомагають адресанту тексту-поправки виразити своє ставлення до фактів, подій і ситуацій, стосовно яких готується той чи інший проект документа, і вплинути певним чином на адресата. Серед них варто виділити:


дієслова: condamner, accuser, provoquer, bloquer, activer, soutenir, améliorer;


іменники: massacre, crime, obstruction, victime, escalade, conflit,  dégradation, pauvreté, modification, assistance;


прикметники: catastrophique, total, essentiel, brutal, difficile, systématique, grave, concret;


прислівники: instamment, particulièrement, positivement, pleinement;


словосполучення: être très préoccupé, être alarmé, vive préoccupation.


Використання в текстах-поправках до проектів офіційних документів ПАРЄ абстрактних іменників дозволяє їхнім авторам не тільки називати факти, події, явища та інші реалії з суспільного життя як окремої країни-члена РЄ, так і всієї світової спільноти, але й надавати їм певних субєктивно-емоційних оцінок:


Dans le projet de recommandation, à la fin du paragraphe 14.ii, insérer les mots:


«ainsi qu’aux violences et massacres perpétrés par les forces serbes contre la population civile du Kosovo»


[Doc. 8308 Amendement 2].


Властивість оцінних прикметників виступати в ролі означення іменника, наявність в їхній семантиці субєктивно-оцінних значень дозволяє конкретизувати, звузити значення іменника, виразити потрібні почуття. Ступені порівняння прикметників дозволяють підсилити емоційну оцінку певного факту, події чи ситуації:


Dans le projet de résolution, paragraphe 8, remplacer les mots «, ainsi que cela se produit avec le système de la «dedovchtina» en Russie. Elle » par le texte suivant:


«Le traitement cruel des nouveaux appelés par des militaires plus anciens, en violation des codes militaires, tels que les cas de la «dedovchtina» en Russie, pose également un grave problème[Doc. 7979 Amendement 6].


Dans le projet de recommandation, paragraphe 11.ii, remplacer les mots «une législation homogène et compatible sur tout le territoire  européen» par:


«une législation forte et compatible sur tout le territoire européen et à renforcer le droit d’adopter une législation nationale plus rigoureuse afin de protéger la santé du consommateur et à la sécurité alimentaire dans toute l’Europe.» [Doc. 8453 Amendement 10].


Характеризуючи ознаки перебігу процесу, дії чи стану, прислівники змінюють їхню інтенсивність і, таким чином, регулюють ступінь прагматичного впливу на адресата повідомлення. Ступені порівняння прислівників підсилюють характеристику процесу, дії чи стану, виражену прислівником:


Dans le projet de résolution, après le paragraphe 5, ajouter un nouveau paragraphe libellé comme suit:


 «L’Assemblée demande instamment aux Etats membres de mettre en oeuvre les mesures figurant dans le programme d’action adopté lors du Sommet de Copenhague sur le développement social de 1995, et de s’associer d’ores et déjà à la préparation du Sommet de suivi qui aura lieu en l’an 2000» [Doc.8281 Amendement 12].


Dans le projet d’avis, après le paragraphe 15.vi.c., ajouter un nouvel alinéa rédigé comme suit:


«associer plus étroitement les ONG aux activités  intergouve ementales, conformément aux recommandations formulées par les Sages dans leur rapport» [Doc. 8286 Amendement 17].


Використання в текстах-поправках до проектів офіційних документів ПАРЄ таких способів дії, як Indicatif, Conditionnel, Subjonctif дозволяє адресанту поправки за допомогою різних темпоральних форм дієслова підкреслити результат дії; указівкою на потребу виконання дії в майбутньому спонукати до дії; виділити необов’язковий, рекомендаційний характер офіційних документів ПАРЄ і, таким чином, повніше вплинути на адресата повідомлення.


Особливість комунікативної ситуації на рівні готування проектів документів ПАРЄ, великий обсяг інформації, що стосується найрізноманітніших сфер суспільної діяльності і яку варто подати якомога зрозуміліше й повніше, спонукає адресантів текстів-поправок використовувати прості поширені речення, складнопідрядні та складносурядні речення. Така структурна організація текстів поправок і власне самих текстів проектів офіційних документів дозволяє надати їм бажаної комунікативної настанови і потрібної прагматичної спрямованості.


Якщо комунікативно-прагматичне значення свідчить про суб’єктивне ставлення адресанта до певних подій чи фактів, то поправки, ураховуючи їхні комунікативно-прагматичні особливості, можна класифікувати як позитивні, негативні та нейтральні. Зауважимо, що поділ поправок на зазначені типи є умовним.


 


 


ВИСНОВКИ


 


У проведеному дослідженні були всебічно проаналізовані франкомовні тексти-поправки до проектів офіційних документів ПАРЄ (рекомендацій, резолюцій, консультативних висновків) з погляду структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей засобів французької мови, що використовуються у виробленні цих документів як одного з різновидів офіційно-ділових паперів.


Отже добір і використання в текстах-поправках відповідних мовних засобів, що застосовуються з урахуванням сфери, мети й умов комунікації, дозволяє авторам поправок побудувати спілкування таким чином, щоб надати рекомендаціям, резолюціям і консультативним висновкам потрібної комунікативної доцільності і прагматичної адекватності, а також семантичної точності і загальнозрозумілості.


Ці ж обставини зумовили й особливості формально-конструктивної організації текстів-поправок, а саме те, що в ній за допомогою графічних засобів – двокрапки, лапок і відступу в один інтервал – виділено дві частини, де перша – слова авторів тексту-поправки з пропозицією зробити певні зміни в тексті проекту документа і друга частина – власне сам текст запропонованої зміни.


Загалом перша частина текстів-поправок синтаксично оформлена простим односкладовим поширеним реченням з інфінітивами дієслів remplacer, ajouter, insérer, supprimer у функції присудка, що відповідає умовам стандартизованого й автоматичного їхнього створення та надає їм бажаної комунікативної спрямованості – повідомлення у вигляді інструкції про потребу зробити певні зміни в проекті офіційного документа, а також  спонукання до виконання дії.


Частина поправки, що відокремлена від інших членів речення двокрапкою, декількома інтервалами і взята в лапки, та в майбутньому, за умови її прийняття, увійде до остаточного варіанта проекту офіційного документа ПАРЄ, призначена для того, щоб уносити зміни в синтаксичну і семантичну структуру не лише мікротексту – окремих речень, абзаців і параграфів –, але і макротексту – цілого проекту офіційного документа.


Модифікуючи документ на рівні мікротексту, тексти-поправки залишають незмінною його семантичну структуру або ж змінюють її через зменшення чи збільшення числа / кількості аргументів певних відносин або елементів, що вказують на місце, час, умову та інші універсальні атрибути певної дії та здійснюють, таким чином, зміни, відповідно, рівноцінні чи нерівноцінні.


Зміни в семантичній структурі документа на рівні макротексту можна вважати рівноцінними тоді, коли перелік співвіднесених з параграфом пропозицій не змінюється. І навпаки, зміни в переліку пропозицій, поєднаних у композиційній одиниці проекту офіційного документа, є зміною нерівноцінною. Зміна переліку пропозицій може відбуватися завдяки заміні окремого параграфа іншим параграфом, зі складу  якого вилучено або навпаки до складу якого додано окреме самостійне речення, підрядну частину складнопідрядного речення, одне або кілька сурядних.


Для текстів-поправок до проектів офіційних документів як текстів, що належать до категорії документів МО, характерне вживання лексичних одиниць, які дають змогу адресанту повідомлення побудувати комунікацію таким чином, щоб адресат міг ідентифікувати ці тексти як правові документи, відчути їхню прагматичність і комунікативну спрямованість. З цією метою передусім використовуються лексичні одиниці зі значенням спонукання до виконання певної дії, юридичні терміни і терміни з інших сфер людської діяльності. Проте основою текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ є загальновживана лексика, що забезпечує їхню зрозумілість для комунікантів.


Використання в текстах-поправках прагматично забарвлених лексичних одиниць і лексичних одиниць, що набувають прагматичного забарвлення від взаємодії з контекстом і ситуацією спілкування та які належать до різних лексико-граматичних категорій, допомагають адресанту повідомлення виразити своє ставлення до фактів, подій і ситуацій, стосовно яких готується той чи інший проект документа, надати їм бажаних суб’єктивно-емоційних оцінок, підсилити емоційні оцінку певного факту, події чи ситуації та вплинути певним чином на адресата.


Абстрактні іменники, ужиті в текстах-поправках до проектів офіційних документів ПАРЄ, дають змогу їхнім авторам називати факти, події, явища та інші реалії із життя суспільства і надавати їм бажаних суб’єктивно-емоційних оцінок.


Наявність у семантиці прикметників суб’єктивно-оцінних значень та їхня властивість виступати в ролі означення іменника використовується авторами текстів-поправок з метою конкретизувати, звузити його значення, виразити бажані почуття. Ступені порівняння прикметників дозволяють підсилити емоційне навантаження факту, події чи стану.


З метою охарактеризувати ознаки перебігу процесу, дії чи стану автори текстів-поправок уживають прислівники, що змінюють їхню інтенсивність і, таким чином, регулюють прагматичний вплив на адресата повідомлення. Використання ступенів порівняння прислівників дозволяє підсилювати ступінь інтенсивності ознак, виражених прислівниками.


Для того, щоб повніше та дієвіше вплинути на адресата повідомлення, адресанти текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ використовують різноманітні темпоральні форми дієслів таких способів дії, як Indicatif, Conditionnel, Subjonctif, що відповідно дозволяє їм підкреслити результат дії, указівкою на потребу виконання дії в майбутньому спонукати до дії, виділити необов’язковий, рекомендаційний характер офіційних документів ПАРЄ.


Великий обсяг інформації, що стосується найрізноманітніших сфер суспільної діяльності і яку варто подати якомога зрозуміліше й повніше, комунікативна ситуація на рівні готування проектів документів ПАРЄ спонукають авторів текстів-поправок використовувати велику кількість складнопідрядних і складносурядних речень, обмежену кількість простих речень.


Урахування комунікативно-прагматичних особливостей текстів-поправок дозволяє поділити їх на позитивні, негативні та нейтральні (якщо комунікативно-прагматичне значення свідчить про суб’єктивне ставлення адресанта до певних подій чи фактів).


Предмет вивчення, що ми обрали, є достатньо широким і цікавим для дослідження. Проте багато питань виходять за межі дисертаційного дослідження. Деякі з них були розглянуті лише побіжно. Тому положення, висунуті в роботі, можуть знайти подальший розвиток у дослідженнях, пов’язаних з проблемою перекладу текстів-поправок до проектів офіційних документів ПАРЄ іншими офіційними мовами, у проведенні контрастивного аналізу текстів-поправок.


 








Васильев Ю.А. Синтез смысла при создании и понимании текста. К.: Наукова думка, 1988. С. 21.


 




Леонтьев А.А. Высказывание как предмет лингвистики, психолингвистики и теории коммуникации // Синтаксис текста: Сб. науч. тр. М.: МГУ, 1979. С. 32.


 




Чередниченко О.І. Фразеологія сучасного політичного дискурсу // Вісник: Іноземна філологія. 2001. Вип. 31. С. 5.


 



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины