ЕКОЛОГО – ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (на прикладі Луганської області)

Краткое содержание

У першому розділі „Теоретичні основи еколого-географічного аналізу та оцінювання території” запропонована концепція еколого-географічного підходу до вивчення та аналізу промислових територій, висвітлено загальні підходи до еколого-географічних досліджень, систематизовано результати досліджень природи та розвитку промисловості Луганської області; розкрито сутність оцінки природно-антропогенних систем області та визначено її еколого-географічний потенціал; висвітлено попередні здобутки науковців Луганщини з різних географічних напрямків: геології та тектоніки (П.І. Луцький, Ю.О. Мещеряков), походження та розвитку рельєфу (В.С. Преображенський, І.М. Рослий, І.Л. Соколовський та ін.), клімату, несприятливих фізико-географічних процесів та наслідків їх прояву (О.О. Кисельова, К.Д. Холуп’як, М.К. Шикула), ландшафтної структури (В.І. Жадан), районування території області за різними ознаками (В.Д. Симоненко, О.П. Фісуненко, Ю.О. Кисельов).

Теоретико-методологічною основою еколого-географічного аналізу (далі ЕГА) Луганської області (рис.1) виступає сукупність системного (вивчає інтегровані об’єкти й інтегральні залежності та взаємодії), екологічного (різновид системного, який вивчає зв’язки між живими організмами та навколишнім середовищем; географічного (різновид системного, який вивчає взаємозв’язки природних компонентів геосистем), ландшафтного (вивчається просторово-компонентна, морфологічна та часова перетвореність (зміненість)), ландшафтно-геофізичного (ґрунтується на теоретичній та методичній базі геофізики ландшафтів, ландшафтно-геохімічного (ступінь забрудненості території та її геохімічна перетвореність), біохімічного (реакція живих організмів на зміну стану довкілля, вплив хімічного складу неживої природи), медико-географічного (реакція людини на зміну стану навколишнього середовища), еколандшафтного (дослідження міжкомпонентних зв’язків організмів біоцентричного характеру в межах однієї ландшафтної одиниці, який увібрав „територіальність” ландшафтознавства     та     „функціоналізм”     екології)    підходів,     які    розкривають