Восстановление водно-болотных угодий на одамбованных территориях (на примере польдера, расположенного между р. Дунай и оз. Кугурлуй)

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність теми, сформульовано мету і задачі дослідження, наукова новизна і практична значущість одержаних результатів і положень, що виносяться на захист.

У першому розділі «Теоретичні основи відновлення водно-болотних угідь» розглянуто понятійний апарат, перспективи та необхідність відновлення ВБУ у зв’язку з підвищенням інтенсивності повеней, кліматичними змінами і у якості компенсації за знищення подібних угідь в результаті індустрійно-промислового розвитку (будівництво портових споруд та ін.). Наведена класифікація, роль та екологічні функції водно-болотних екосистем, визначено основні фактори та стадії, які є значущими при відновленні ВБУ, запропоновано новий підхід до проектування гідротехнічних споруд при відтворенні цих угідь та принципи виділення суміжних до об'єкту відновлення територій.

Відновлення ВБУ – відносно новий складний мультидисциплійний науково-технічний напрямок, у якому дотепер відсутня чіткість у термінології. В англомовній науковій літературі поняття «відновлення» представлено термінами, що відбивають різні його сторони: реставрацію, відтворення й реабілітацію

В роботі під цими термінами пропонується розуміти:

Реставрація – найбільш повне відновлення абіотичних умов, що включає повернення ключових абіотичних компонентів і процесів.

Відтворення – повернення тільки ключових абіотичних процесів. Наприклад, при неможливості відновлення рельєфу ми відтворюємо тільки гідрологічний режим (періодичне затоплення).

Реабілітація – повернення лише ключових біотичних компонентів, які визначають функції ВБУ та полягають у підтримці біологічного різноманіття, продуктивності і стійкості. Реабілітація може йти за реставрацією чи відтворенням, але може проводитися і незалежно.

В більшості випадків відновити природні функції в повному обсязі неможливо, тому найчастіше мова йде про відтворення, а не про реставрацію ВБУ.