| Краткое содержание: | У вступі обґрунтовується вибір теми та її актуальність, з’ясовується стан вивчення проблеми, формулюється мета, завдання, об’єкт, предмет і матеріал дослідження, визначаються методологічні основи та методи дослідження, розкривається його наукова новизна, теоретичне та практичне значення, подаються основні положення, що виносяться на захист, а також відомості про апробацію результатів роботи.
Розділ 1. „Проблема мовленнєвого жанру в Інтернет-комунікації”. Інтернет-комунікація являє собою певний синтез принципів оформлення інформації та реалізації комунікативних цілей традиційних форм, моделей і різновидів комунікації, що виникли в результаті залучення до комунікативного простору нових екстралінгвістичних факторів і реалій – комп'ютерів і комп'ютерних мереж.
Дослідження особливостей електронної комунікації являє собою одну з галузей сучасного дискурсивного аналізу, що активно розвивається і набуває все більшого поширення, особливо в американській і західноєвропейській лінгвістиці (M. Galvin, D. Boyd, J. Brewer, J. Yates, W.J. Orlikowski, K. Okamura, D.E. Murray, а останнім часом – і в українській та російській (С.С. Данилюк, О.М. Галічкіна).
Наявність специфічних ознак Інтернет-дискурсу та Інтернету як комунікативного середовища (обумовленість соціальними факторами, особлива відкритість, інтерактивність, процесуальність, розширення діапазонів каналів зв’язку й особлива їхня комплексна взаємодія) є базою для неодмінної трансформації в просторі Інтернету властивостей такого елемента комунікативного процесу, як текст. Ця трансформація виражається насамперед у тім, що, передана інформація, яка опосередкована комп'ютером, потрапляє в межі відмінних від традиційних комунікативно-мовленнєвих структур форм, що певним чином змінює і її змістовний план.
Зіставлення процесу спілкування в Інтернет-просторі із традиційною мовленнєвою комунікацією дозволяє виявити своєрідність Інтернет-комунікативної взаємодії, для якої надзвичайно актуальним є поняття «дискурс».
Певної специфіки набувають в Інтернет-комунікації й такі універсальні для процесу спілкування характеристики, як «простір» і «час»; комунікація в Інтернеті може здійснюватися в двох часових режимах: у режимі реального часу (чат) і в режимі, де реакція на висловлення з'являється через певний час (форум, гостьова книга, електронна пошта).
Дискурсивний аналіз досить широко використовує поняття мовленнєвого жанру й жанрової класифікації дискурсів. Основи теорії мовленнєвих жанрів були закладені М.М. Бахтіним. При цьому всі теорії мовленнєвих жанрів, що існували дотепер, ґрунтувалися на класифікаціях жанрів писемної й усної форм. Останні роки відзначились інтересом подібного роду досліджень до нових жанрів, переданих за допомогою Інтернету (Л.А. Капанадзе, О.М. Галічкіна).
Жанрове розшарування Інтернет-комунікації в її сучасному стані багатогранне й досить суперечливе. Аналітично об’єднавши матеріал основних з існуючих на сьогодні джерел названої проблеми, можна вибудувати таку систему основних Інтернет-комунікативних жанрів: сайт, електронна пошта, чат, телеконференція, форум, гостьова книга, дошка оголошень. Безумовно, цей перелік не можна сприймати як закритий.
Найменш вивченим, але при цьому одним з найбільш поширених жанрів, за допомогою яких здійснюється комунікація в Інтернеті, є сайт. Проведене дослідження дозволило запропонувати комунікативне тлумачення сайту: сайт – це гіпертекстове утворення електронної комунікативної діяльності (твір), що перебуває в постійній динаміці та є реалізованим в сукупності взаємозалежних (тематично, семантично, інтенціонально, фізично) веб-сторінок.
У розділі 2 „Жанроутворювальні параметри сайту” проведено аналіз одного з жанрових різновидів сайту – персонального сайту вченого, що став новою формою самопрезентації особистості.
Персональний сайт ученого перебуває на периферії наукової й особистісно-орієнтованої комунікації та презентує насамперед дослідницький потенціал особистості, рід діяльності, професійний досвід автора.
До числа основних композиційних елементів персонального сайту вченого, як свідчить проаналізований матеріал, належать сторінки, що містять інформацію про особистість ученого, його професійну, наукову діяльність, перелік публікацій, координати зв'язку, посилання на сайти інших учених або організацій. Заголовки таких сторінок, як правило, однотипні: вони носять характер, що констатує, є стилістично нейтральними, складаються із одного-двох слів і безпосередньо передають характер інформації, що розміщена на них. Подібні назви підкреслюють інформативний характер викладу інформації на відповідних сторінках: «Публикации» (сайти В.П. Даниленка, Р.С. Мотульського); «Наукові фахові статті», «Наукові статті», «Навчально-методичні матеріали» (Сайт С.В. Войтко); «Papers, Publications and Articles» (сайт Harold F. Schiffman), «Vollständige Publikationsliste» (сайт Be hard Greiner).
Цікавим з погляду способів введення адресата до особистісного простору автора є наявність на сайті сторінки з особистими, біографічними відомостями. Аналіз показав, що на сторінках, назва яких містить стилістично нейтральні одиниці та конструкції, характерні для офіційно-ділового стилю («Биография», «Загальні відомості», «CV», «Lebenslauf»), автори дотримуються офіційного стилю викладу – інформація, найчастіше, структурована за загальноприйнятими зразками оформлення автобіографії, резюме. Ті ж сторінки, що містять у своїх назвах стилістично марковані елементи («Пути и шествия», «Family, Friends and Fun Stuff») або особисті займенники («Моя жизнь», «Про себе», «My Way»), передають підкреслено особистісний початок інформації. Залучення подібних сторінок до тексту сайту, з одного боку, є своєрідною реалізацією певних психологічних потреб автора, а з іншого – веде до встановлення більш тісного контакту автора й адресата; візуалізація образу співрозмовника веде до встановлення більшої відкритості, дозволяє підвищити рівень довіри до поданої інформації.
Одним із невід'ємних компонентів змістоутворення та комунікативної повноти сайту наукової комунікації поряд з тематичною єдністю є організація гіпертексту, що забезпечує тематичне розгортання тексту сайту, надаючи можливість для більш повної комунікативної взаємодії автора з адресатом, що утворює зокрема й певну периферію сайту. Можна говорити про те, що, завдячуючи системі гіперпосилань, текст сайту є багатоаспектним в описі явища як такого і явища серед йому подібних, що веде до розгалуженості наукового змісту тексту сайту. Гіпертекстуальний характер сайту дозволяє зв'язати всі тексти та створити тим самим єдиний макротекст, при цьому читач, вибираючи напрям руху сайтом і системою гіперпосилань, створює свій власний текст.
Однією з найбільш характерних особливостей сучасного персонального сайту вченого є комунікативна спрямованість, що забезпечує певну трансформацію інформаційного простору до комунікативно-інформаційної системи. До структури сайту залучаються компоненти, що характеризуються очевидною комунікативною орієнтованістю. Усі форми комунікації на сайті (форум, чат, гостьова книга, електронне листування) забезпечують організацію спілкування на регулярній основі, надаючи відвідувачеві можливість вибору найбільш прийнятних і зручних форм спілкування.
Гостьова книга – розділ сайту, де користувач може залишити свої коментарі, пропозиції та зауваження. Гостьова книга є найбільш зручним способом організації зворотного зв'язку зі стороною, яка сприймає, оскільки фіксує пропозиції, зауваження, будь-які думки про сайт. Ведення автором гостьової книги найчастіше передбачає його публічні відповіді на запитання й репліки читачів. Стимулом для розгортання дискусії з автором сайту нерідко є наявність у повідомленнях відвідувачів комунікативно-означеної інформації, що містить у собі потенціал для дискусійності, обговорювання будь-якого питання.
У межах форуму всі учасники дотримуються певної тематики, що, найчастіше, відповідає основній тематичній спрямованості сайту. Список тем, що пропонуються для обговорення, звичайно міститься на головній сторінці форуму. Усі повідомлення зберігаються у вигляді розгалуженого дерева, аналіз якого дозволяє прослідкувати за ходом дискусії в міру її розгортання. Безсумнівно, форум вносить в Інтернет-спілкування додаткові відтінки. По-перше, на відміну від спілкування в реальному часі учасники форуму мають можливість обміркувати репліки співрозмовників, відповісти на них підготовленими висловлюваннями. По-друге, часова дистанційність відповіді від репліки, можливість її обмірковування дозволяє максимально наблизитися до теми всього форуму, що є неодмінною умовою участі в дискусії.
Чат – текстовий діалог у реальному часі, розмова в Інтернеті. Характерна риса чату в тім, що він за своїми ознаками нагадує полілог в реальному часі, дозволяючи спілкуватися декільком учасникам одночасно, як активним (таким, що безпосередньо беруть участь у бесіді), так і пасивним (які спостерігають за спілкуванням, не приєднуючись до нього). При цьому інформація, що вводиться кожним учасником, відображається одночасно на екранах усіх співрозмовників у реальному часовому режимі. Спілкування в чаті можливе й у формі діалогу – тоді воно проводиться в спеціально відведених місцях – «приватних кімнатах». Як різновид обміну непідготовленими, спонтанно створюваними писемними висловлюваннями, чат породжує нову форму мовленнєвої взаємодії – писемне розмовне мовлення (Г.Н. Трофімова).
Такий факультативний елемент сайту, як чат, чого й слід було очікувати, найбільш підлягає впливу розмовної мови: проведений аналіз показав близькість процесу спілкування в чаті до процесу спілкування в розмовному середовищі, що знаходить відбиття практично на всіх рівнях мови.
Так, аналіз фонетичного рівня показав, що серед найпоширеніших фонетичних особливостей мовлення чату можна виділити такі: редукція голосних, спрощення груп приголосних, втрата окремих звуків і сполучень звуків у найбільш частотних у вживанні одиницях (Чё, Здрасте), розтягнення голосних (Дааа, Иродыыы!), виділення наголошеного складу (мышцАми), виділення логічного наголосу (НИКОГДА не срывался) тощо.
На морфологічному рівні виявлене повсюдне вживання вигуків (хм, ага, угу).
На лексичному рівні прослідковується специфічне словесне наповнення цієї композиційної частини сайту. Основними показниками близькості до розмовного мовлення є, безумовно, стилістично марковані слова й вирази, наприклад: напряг (розм.), любо (розм.) тощо. Також виявлене частотне вживання фразеологічних одиниць: (под одну гребенку, хрен редьки не слаще).
Не менш показовим з погляду близькості до розмовного мовлення є синтаксис чату: використання інтонації незакінченості (Про себя-то я уже рассказал гораздо больше, чем нужно. И не только про продукты), еліптичних конструкцій (Поругаться пришел, quest незванный? - Очень хочется?), висловлень із корелятом (Обыватели они и с университетскими корочками были), вставних слів і словосполучень (похоже, наверное), повторів (Здравствуйте-здравствуйте, Ну да, да), перепитувань (А ты всегда такой агрессивный? - Я аггресивный?), конструкцій належності (Как там у Вас погода?), односкладних речень (В Белоруссии – фиг его знает. Выборы скоро. После них посмотрим), неповних речень (Филиппов мой бывший ректор - Это где же он преподавал? - Кафедра мат. анализа Университет Патриса Лумумбы - А как насчет Толстого?), прийому доповнення (Дочка теперь в деревне. И сын, и жена.), високої варіативності порядку слів (Интернет потому они и стараются взять под контроль как ТВ и радио) тощо.
Чат, на наш погляд, належить до тих компонентів персонального сайту вченого, де здебільше формуються тенденції, що згодом впливають на цей жанр, з одного боку, щодо посилення особистісних засад, з іншого – наближення сфери наукового спілкування до сфери спілкування розмовного.
Наведені спостереження дають підстави твердити про жанр сайту як про комунікативну мовленнєву структуру, що репрезентує цю особливість низкою специфічних ознак: наявність комунікативно-значущих композиційних елементів, звернення до різних інструментів, що забезпечують зворотний зв'язок автора з адресатом, наявність комунікативних відносин між різними сайтами.
До числа найбільш значимих індивідуально-стилістичних способів і прийомів організації персонального сайту вченого належать: заголовний комплекс (адреса сайту, заголовок, підзаголовок), вітання, епіграф, передмова. Усі ці компоненти містяться на головній сторінці сайту. Знайомство адресата з текстом сайту розпочинається з перегляду головної сторінки, цей фрагмент є відправною точкою входження й подальшого занурення адресата в інформаційний (і одночасно комунікативний) простір сайту й, відповідно, однією з найбільш сильних позицій тексту сайту.
Одним із комунікативно-значущих компонентів сайту, а також таким, з яким при сприйнятті сайту адресат знайомиться в першу чергу, є заголовок.
За результатами проведеного дослідження усі заголовки персональних сайтів учених можуть бути умовно поділені на дві групи: заголовки, що акцентують увагу на особистості вченого («Chuck Doswell's Home Page»), і заголовки, що передують інформації переважно про наукову діяльність автора («Мова і лінгвістика. Персональний сайт кандидата філологічних наук Ситар Ганни Василівни»). Заголовок сайту, фізично розташований на певній відстані від основного блоку інформації, є невід'ємною частиною останнього. Увібравши в себе в стислій формі зміст усього текстового простору сайту, заголовок виконує насамперед функцію інтеграції всіх сайтових фрагментів у єдину систему, визначаючи тим самим характер композиційного оформлення тексту сайту.
Заголовок сайту повинен розглядатися в нерозривному зв'язку з його адресою й підзаголовком, оскільки ці композиційні фрагменти формують єдиний текстовий блок, складне семантико-структурне утворення – заголовний комплекс.
Адреса сайту являє собою новий компонент тексту, що, на відміну від заголовка й підзаголовка, з'явився в Інтернеті й ще не був предметом аналізу та опису з лінгвістичних позицій.
Єдність заголовка й адреси є важливою композиційною характеристикою сайту, оскільки саме заголовний комплекс не тільки передує знайомству адресата зі змістом сайту, але й бере участь у формуванні певної настанови на сприйняття подальшого тексту сайту. Переважно назва асоціюється з адресою й пропонованою інформацією. Нерідко адреса містить ключові лексичні компоненти, що несуть у собі центральну ідею або основну тематичну спрямованість тексту сайту. Аналіз показує, що найчастіше назва сайту разом з його заголовком надає адресатові первісну інформацію про автора: його ім'я (Website von Klaus Meier; http://epopova.narod.ru), наукову галузь (Мова і лінгвістика. Персональний сайт кандидата філологічних наук Ситар Ганни Василівни; http://www.culture.hu-berlin.de/hb), науковий статус (Персональный сайт профессора Валерия Петровича Даниленко), місце роботи (http://www.ling.upenn.edu/~wlabov), місце проживання (http://shafer.pavlodar.com). Таким чином, в одній групі сайтів заголовний комплекс із самого початку націлює адресата на сприйняття інформації, пов'язаної з наукою; в іншій – більше акцентуються особистісні характеристики автора. Водночас із заголовком сайту функціонують також підзаголовки, які нерідко бувають більш інформативно насиченими, ніж заголовки: «Предубеждения и предупреждения профессора Вадима Ю. Царёва, представленные им самим», «Ältere deutsche Philologie».
Поряд із заголовним комплексом сильною позицією сайту є початкова частина власне тексту сайту – вітання, яке автор адресує відвідувачам. Вітання є тим компонентом сайту, що передусім надає авторові різноманітні можливості для втілення індивідуальної манери спілкування. Діапазон лінгвістичного оформлення вітання сайту є досить різноманітним: «Приветствую заглянувшего "на огонёк"! :-) Надеюсь, что найдете что-нибудь интересное и полезное для себя...» (сайт Г.І. Селюкова); «Ласкаво просимо! Запрошую до моєї нет-сторінки» (сайт А.М. Добровольського); «Hello, and Welcome!» (сайт Michael Franz); «Willkommen auf der Homepage von Prof. Dr. Hartmut Böhme» (сайт Hartmut Böhme)). Залучення до структури сайту вітання автора створює відчуття встановлення особистих комунікативних відносин адресата з автором сайту, що, безсумнівно, є стимулом й ініціюванням першого вербального контакту та подальшої комунікативної активності.
Одним із найбільш поширених засобів діалогізації є використання стилістичних прийомів, що актуалізують безпосереднє звернення автора до читачів і стимулюють їх до вступу в дискусію: («Інколи відвідувачі сайту вирішують щось запитати у мене таке, що не згадується на сайті. Чому у мене? Чому саме такі питання? Не знаю. Якщо і у Вас виникло таке бажання пишіть коментарем сюди. На деякі публичні тематичні питання можливо буде відповідь» (сайт Д. Тарасова); «Haben Sie Fragen? Ich freue mich auf Ihr Mail» (сайт Josef Herget)).
Одним із елементів сайту, що наділений широкими можливостями для втілення індивідуально-авторських стилістичних особливостей, є епіграф – як правило, у вигляді цитати або із чужого, або із власного тексту, що відкриває сайт. Як потенційно комунікативно навантажений елемент, епіграф реалізується як комунікативно значимий компонент лише в процесі функціонування, тобто в певному контекстному оточенні. Примітно, що у випадку залучення епіграфа до системи сайту призначення цього композиційно-структурного фрагмента збігається з функціональним навантаженням епіграфа в художньому тексті.
Нерідко до структури персонального сайту вченого залучається передмова, яка може пояснювати інтенції автора з ініціювання комунікації за допомогою сайту, актуалізувати у свідомості відвідувача ключові ідеї науки, пояснити причини зосередження на певних темах тощо. Із подібністю функцій щодо проаналізованих раніше композиційних частин сайту передмова є більш об'ємним структурним компонентом, який, відповідно, володіє й більшими можливостями для втілення індивідуально-авторської манери спілкування.
Сайт може бути віднесений безумовно до комунікативних утворень креолізованого характеру – тобто до текстів, що поєднують у собі вербальні та невербальні коди. З урахуванням характерних властивостей цього жанру Інтернет-комунікації паралінгвістичні засоби оформлення сайтового тексту можуть мати таку класифікацію: іконічні (фотографії, малюнки, схеми, таблиці, символи, формули); аудіальні (музичні, мовні фрагменти); мультимедійні (інтеграція графіки, звуку, динаміки).
Проведений аналіз свідчить, що персональний сайт як один із провідних жанрових різновидів сучасної Інтернет-комунікації відрізняється очевидним синкретизмом, що обумовлюється, з одного боку, переважним функціонуванням цієї жанрової форми в галузі наукового спілкування, а з іншого – первісним залученням сайту до системи Інтернет-простору, де комунікативна взаємодія регулюється цілою низкою специфічних закономірностей.
Синкретизм сайту, безумовно, впливає на формування норми названого жанру, насамперед визначаючи широкий діапазон її варіативності на різних рівнях комунікативно-мовленнєвого утворення, нерідко утрудняючи чітку кваліфікацію тих чи інших виявів.
ВИСНОВКИ
Проведений аналіз дав підставу для розуміння сайту як одного з втілень Інтернет-дискурсу, що характеризується соціокультурною своєрідністю, стилістичною специфікою, спільністю композиційних прийомів, характерними принципами використання мовних засобів тощо, та є організованим здебільшого відповідно до законів функціонування природної мови, однак орієнтованого на залучення більш широкого спектру способів і засобів міжособистісної комунікативної взаємодії (порівняно з традиційним уявленням про мовленнєву комунікацію в цьому різновиді Інтернет-дискурсу можна констатувати розширення діапазону каналів спілкування, певну трансформацію комунікантів – як адресанта, так і адресата тощо). Персональний сайт ученого, перебуваючи на етапі формування й розвитку, уже має певний комплекс стійких властивостей, що визначається насамперед тематикою та змістом самого сайту, а також переважною настановою на наукову комунікативну взаємодію (обмін науковою інформацією, апробацію дослідницьких гіпотез тощо).
Сучасний сайт являє собою сукупність веб-сторінок, розташованих у певному порядку, зміст яких оформлено у вигляді комбінації мовленнєвих творів (найбільш вагома частина сайтового простору), елементів графіки, відео, звуку, динамічного образу, мультиплікації тощо. Ця сукупність розуміється нами як динамічна єдність: основні функції кожного з її елементів різні, однак здебільшого підпорядковані загальній меті: передаванню поданої на сайті інформації з одночасною реалізацією авторських комунікативно-прагматичних настанов. Саме ця ознака насамперед дає змогу розглядати сайт як дискурс, у зв'язку із чим пропонується власне розуміння сайту як гіпертекстового утворення електронної комунікативної діяльності (твору), що перебуває в постійній динаміці та є реалізованим у сукупності взаємозалежних (тематично, семантично, інтенціонально, фізично) веб-сторінок. Електронне середовище функціонування за визначенням безперервно сприяє стимуляції динамічності сайту, що зумовлює його постійні трансформації в процесі осмислення ресурсу комунікантами, що, у свою чергу, надає нові можливості для формування та реалізації нових ознак такого дискурсу й трансформації комунікативного середовища.
Питання належності форм, за допомогою яких здійснюється комунікація в Інтернеті, до тих або інших жанрів комунікації сьогодні є однією з важливих проблем дослідження Інтернету. У сучасній системі жанрових форм Інтернет-комунікації, як свідчить проведене дослідження, сайту належить одне із провідних місць як жанровому феномена, що створюється на основі очевидного поєднання інформативної й комунікативної функцій, які реалізуються в спілкуванні у взаємодії та взаємовпливові.
Найбільш універсальними ознаками сайту, що дозволяють віднести його до того або іншого внутрішньожанрового різновиду, слід назвати: а) тематичну спрямованість (інформація наукового, особистого, рекламного та ін. характеру) і б) комунікативно-цільові настанови, що реалізуються (реклама, інформування, пропаганда, розвага тощо). Очевидно, що визначення комунікативних цілей автора, які прослідковуються при створенні й поданні сайту, а також прогнозування складу аудиторії, на яку орієнтований створюваний сайт, і очікуваного ефекту впливу від експлуатації сайту насамперед визначають позиціювання сайту в Інтернеті.
Як свідчить проаналізований матеріал, мовна особистість комуніканта-адресанта найбільш повно може бути реалізована в мережі саме за допомогою персональних сайтів, що створюються нею самою, оскільки цей різновид сайту як комплекс комунікативних виявів функціонує за законами, актуалізованими цією особистістю, у зв’язку з основною метою презентувати комуніканта в його різних комунікативно-мовленнєвих виявах.
Результати дослідження показали, що жанрово-стилістичні відмінності персонального сайту вченого як феномена наукової Інтернет-комунікації на сьогодні сформувалися досить виразно. Це насамперед певним чином структурований та при цьому досить поліфункціональний і розгалужений композиційний пристрій цієї жанрової форми, що відкрито стимулює розширення діапазону варіацій залучення її до наукового спілкування. Однак жанрові особливості сайту наукової спрямованості на сьогодні все ще залишаються недостатньо вивченими через відносну новизну цього жанру і в цілому Інтернет-комунікації, а також неможливості його повного ототожнення з яким-небудь із уже існуючих жанрів більш традиційного наукового спілкування.
Аналіз сукупності репрезентованих в Інтернеті зразків персональних сайтів учених-гуманітаріїв на основі використання для їх інтерпретації низки прийомів текстового аналізу дав змогу виявити деякі специфічні ознаки цієї жанрової структури Інтернет-комунікації, а саме: – єдність заголовного комплексу, наявність композиційно й семантично значимих елементів, що посилюють внутрішню єдність сайту (меню, карта сайту, гіпертекстовий пристрій тощо); – динамічний характер існування персонального сайту вченого. Усе викладене, як убачається, дає право говорити про персональний сайт ученого (як і про сайт взагалі) як про об'єкт, важливий для лінгвістичного вивчення, що вимагає глибокого та всебічного аналізу з позицій різних лінгвістичних дисциплін, зокрема функціонального плану.
Проведене дослідження переконливо свідчить, що персональний сайт ученого є комунікативно-вираженою мовленнєвою структурою, що має низку специфічних ознак: залучення до свого складу комунікативно-значущих композиційних елементів (форум, конференція, гостьова книга, чат, сторінка електронного листування); використання різноманітного інструментарію, що забезпечують зворотний зв'язок автора з адресатом; взаємозв’язок – наявність комунікативних зв’язків – між різними сайтами.
Аналіз персональних сайтів учених дає змогу стверджувати, що в умовах Інтернет-комунікації низка комунікативних явищ і процесів набуває якісно нового звучання. Так, зокрема, простір персональних сайтів дозволяє наочно продемонструвати, як набуває додаткових ознак принципово значимий для будь-якого комунікативного процесу рольовий поділ адресант-адресат: обидва комуніканти наділені рівноправністю в утворенні й використанні інформації, у результаті кожен із комунікантів виступає в двох іпостасях: автор стає не тільки творцем, але й читачем повідомлення; читач (адресат), відповідно, і автором, оскільки процес читання та написання тексту проходить одночасно.
Водночас із комунікативною взаємодією автора сайту з адресатами в Інтернет-просторі вибудовуються – за допомогою гіпертекстового зв'язку – і комунікативні відносини сайту з іншими сайтами. Безсумнівним є той факт, що формування та подальше утвердження в комунікативному процесі гіпертексту має суттєве значення не тільки для усвідомлення структури сайту, способів його створення тощо, але й для процесу сприйняття й осмислення цього феномена, оскільки зримо стимулює лінеарність сприйняття останнього.
Одним із актуальних питань дослідження персонального сайту, як і інших розповсюджених жанрів Інтернет-комунікації, залишається проблема вивчення тенденцій, що взаємодіють у процесі формування норми цієї жанрової форми. Убачається, що ця проблема може бути більш глибоко осмислена з позицій міждисциплінарної інтерпретації феномена сайту, а також з неодмінним урахуванням того, що сайт – живе явище, яке активно функціонує та, як наслідок, підлягає різного роду трансформаціям. |
