ТУРИСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС КАРПАТСЬКОГО РЕҐІОНУ УКРАЇНИ: СТРУКТУРА ТА ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ : ТУРИСТИЧЕСКИЙ КОМПЛЕКС Карпатского региона УКРАИНЫ: СТРУКТУРА И ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ

Краткое содержание

У першому розділі дисертації “Теоретико-методологічні та методичні основи суспільно-географічного дослідження реґіонального туристичного комплексу” з методологічної позиції географії туризму розкрито основні поняття, категорії, концепції та підходи до вивчення проблематики геопросторової організації рекреаційно-туристичної сфери. Оскільки туризм у ХХІ ст. перетворився на глобальний, просторово континуальний аспект суспільної життєдіяльності, то до його аналізу доцільно підходити з позиції вчення про “міжгалузеві територіальні комплекси”. На сьогодні в Україні територіальна концентрація та обсяги реалізованих послуг турпосередницьких компаній, підприємств ресторанного, розважального і готельного бізнесу вищі, ніж кількість та валові обсяги збуту підприємств низки інших галузей національного господарства.

Міжгалузевий туристичний комплекс (ТК) структурно складається з самостійних, проте тісно пов’язаних галузей, що продукують товари та послуги, виробництво яких існує за рахунок туризму.  До складу ТК відносимо такі галузі: галузь туроперейтингу (2519 підприємств станом на 01.01.2005 р.), санаторно-курортна галузь (853 підприємства станом на 01.01.2005 р.), галузь закладів тимчасового проживання (готелі, мотелі, хостели, турбази, пансіонати відпочинку, гостьові котеджі, вілли та ін. – загалом понад 4000 підприємств станом на 01.01.2005 р.), галузь громадського харчування (27865 підприємств станом на 01.01.2005 р.), галузь розваг (казино, нічні клуби, диско-клуби, центри ігрових автоматів, аквапарки, SPA-центри тощо – загалом понад 800 підприємств станом на 01.01.2005 р.). Інтегрованими на субгалузевому рівні в національну індустрію туризму є: галузі пасажироперевезень, галузі АПК, галузь банківсько-страхових послуг, група виробництв товарів прямого туристичного споживання (поліграфічні матеріали для туристів, сувенірна продукція, спортивно-туристичний інвентар тощо), група виробництв засобів виробництва туристичних послуг (обладнання для видобутку і розливу мінвод, медапаратура для санаторних закладів, змінна білизна, засоби гігієни в готелях (з логотипами цих закладів) тощо), освітній комплекс (фахова освіта працівників туріндустрії), інформаційний комплекс (мас-медійний продукт для потенційних туристів, туристичні інтернет-комунікації), спеціалізовані органи управління.

У дисертації ми спробували узагальнити та розвинути концептуально-теоретичні наукові розробки з проблематики вивчення структури та територіальної організації сфери рекреації й туризму М. Крачила, О. Любіцевої, О. Бейдика, В. Кравціва, В. Мацоли, Н. Недашківської, О.˚Топчієва, О. Шаблія, Я. Олійника, І. Яковенка, С. Кузика, Н. Сажнєвої і інших географів, зблизити їх із концептуальними підходами провідних англомовних наукових шкіл (R. Burton, Ch. Goeldner, J. Ritchie, R. Mclntosh, D. Pearce, L. Lickorish) вивчення економічних і географічних аспектів розвитку індустрії туризму.

У другому розділі “Передумови та чинники формування і розвитку туристичного комплексу Карпатського реґіону” викладено авторське бачення ієрархії чинників формування, розвитку та конкурентоспроможного функціонування реґіонального ТК.

Винятково вагомою суспільно-географічною передумовою розвитку в межах КР транскордонного міжнародного туризму визнано його суспільно-географічне положення, що визначається сусідством з чотирма країнами ЄС (Польщею, Словаччиною, Угорщиною й Румунією), а також із Молдовою. Загальна довжина державного кордону України в межах КР становить 1050 км.

У дисертації обґрунтовано тезу про те, що історико-географічні особливості розвитку туризму в КР характеризуються спільними, та багатьма відмінними рисами. Спільні риси розвитку простежуються в характері селитебного й господарського освоєння Українських Карпат, в шляхах експлуатації його ресурсів (передусім рекреаційних), у підходах щодо функціональної організації туризму й рекреації в горах та передгір’ях. Натомість, існуючі відмінні риси в організації ТК кожної з досліджуваних областей зумовлені найперше різними історичними долями суспільного розвитку цих теренів.

В основу сучасної територіальної організації та функціональної спеціалізації ТК КР покладено природні рекреаційні ресурси КР. Проте не менш вагому роль у формуванні ТК реґіону відіграють його соціокультурні ресурси. Обидві названі ресурсні складові рекреа-ційного потенціалу реґіону ми кількісно проаналізували й загалом оцінили як сприятливі.

У третьому розділі “Компонентно-функціональна структура туристичного комплексу Карпатського реґіону” розглянуто сучасні процеси, тенденції та явища структурно-функціональної організації турпосередницької, готельної та рекреаційної галузей ТК реґіону.

Щороку на КР припадає в середньому 11 % сумарних турпотоків країни. За цим показником він поступається лише приморським областям. ТК реґіону вирізняє збалансованість потоків туристів: станом на 2004 р. на 51348 іноземних туристів, які відвідали реґіон, припадає 56932 туристів, які виїжджали з нього за кордон, при загальному домінуванні внутрішніх турпотоків на рівні 207407 осіб.