ПРАВОВИЙ ЗВИЧАЙ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ЯК ДЖЕРЕЛО МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Міжнародний комерційний оборот є складною системою суспільних відносин, яка не може бути упорядкована виключно за допомогою правових норм, що виходять від держав. Важливу регулятивну функцію виконують правила поведінки, які складаються у ході здійснення міжнародної комерційної діяльності, тобто звичаї міжнародної торгівлі.

У радянській юридичній науці в цілому переважало негативне ставлення до звичаю як джерела права, внаслідок чого недостатньо розроблені загальнотеоретичні питання звичаєвого права. У той період міжнародне приватне право (далі – МПрП) було однією з небагатьох галузей національного права, в яких звичай визнавався формою вираження правових норм. Однак і в науці МПрП звичаю міжнародної торгівлі не приділено належної уваги. Єдиним монографічним дослідженням, спеціально присвяченим звичаям у зовнішній торгівлі, до цього часу залишалася праця І.С. Зикіна «Обычаи и обыкновения в международной торговле», 1983 р.

Після скасування державної монополії на зовнішню торгівлю і розширення у зв’язку з цим кола вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також приєднання України до Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р. питання застосування звичаїв міжнародної торгівлі набули більшої актуальності. Вітчизняне законодавство, яке визначає місце звичаю міжнародної торгівлі у системі джерел правового регулювання міжнародних комерційних відносин, характеризується непослідовністю, що свідчить про недостатній рівень його наукового вивчення. Зокрема, додаткового дослідження та вирішення потребують проблеми визначення правової природи та поняття правового звичаю міжнародної торгівлі, співвідношення правового звичаю та узвичаєності міжнародної торгівлі, державного санкціонування звичаїв міжнародної торгівлі. У сучасних умовах законодавцю необхідно визначити правову політику держави стосовно звичаїв міжнародної торгівлі та внести відповідні зміни у чинні нормативно-правові акти.

До питань звичаєво-правового регулювання цивільних і міжнародних комерційних відносин у різний час зверталися такі російські та українські вчені: С.В. Бахін, М.М. Брагінський, С.І. Вільнянський, Н.Г. Вилкова, І.С. Зикін, Р.-М.З. Зумбулідзе, В.М. Корецький, Л.А. Лунц, О.О. Мережко, І.Б. Новицький, А.І. Поротиков, О.К. Порфир’єва, Д.Ф. Рамзайцев, Г.Ф. Шершеневич. Дисертаційне дослідження засноване на роботах теоретиків, філософів права, учених-цивілістів: С.С. Алексєєва, А.С. Довгерта, В.І. Кисіля, В.М. Коссака,  С.І. Максимова, М.Н. Марченко, В.Л. Мусіяки, В.С. Нерсесянца, О.А. Титарчука, М.В. Цвіка, Я.М. Шевченко. У дисертації використані роботи закордонних учених, де піднімалися питання звичаїв міжнародної торгівлі, а саме: С. Бейнбриджа, А. Голдстейна, К. Драхозала, Е. Кастелі, Б. Кремадеса,  С. Плен та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри господарського права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в рамках державної цільової комплексної програми «Удосконалення правового механізму державного впливу на ринкові відносини (публічно-правові та приватноправові аспекти)» № 0186.0.070869.