Еволюція змісту та пізнавальних функцій поняття “соціальний престиж” у соціології : Эволюция содержания и познавательных функций понятие \"социальный престиж\" в социологии

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, висвітлено наукове опрацювання теми, визначено його мету та завдання, окреслено об’єкт і предмет, основні методи дослідження, а також наукову новизну його результатів. Також зазначені можливості практичного застосування результатів дисертаційної праці та перебіг їх апробацій.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування поняття “соціальний престиж” у соціології” узагальнено розвиток концептуальних уявлень про соціальний престиж у соціології. Можемо сказати, що хоч поняття “соціальний престиж” виникло на початку ХХ століття, однак до цього воно існувало у неявній формі – замінювалось іншими поняттями  (“слава” Аристотеля, критерії “ідеальної держави” Платона та “честь” Монтеск’є тощо).

Зазначено, що проблематизується власне поняття “соціальний престиж”. Це пов’язано з тим, що існують численні форми престижу: політичний, моральний, державний, регіональний і т.п. Розрізняють ще й такі поняття, як “особистий престиж” (який є об’єктом соціально-психологічних досліджень), “корпоративний престиж” (Ч.Р.Міллс), що характеризує явища соціального впливу та поваги до якісно нових соціальних утворень – корпорацій, а також загальне поняття «престиж», яке може розглядатися у кожному з цих аспектів. Поняття “соціальний престиж” нами свідомо обрано як таке, що є об’єктом вивчення у соціології, як  родове поняття, яке передбачає поділ на інші форми престижу як видові, зокрема суспільний престиж, політичний престиж, особистий престиж і т.д. і т.п.

Зміст поняття “соціальний престиж” зазнав еволюції услід за розвитком соціології. З’явившись як певний вимір професій і занять, об’єктивний аналог даного поняття поступово розширювався. Можемо констатувати, що поняття “соціальний престиж” у середині XX століття позначало явище, яке стало об’єктом дослідження в економічній соціології, соціології освіти, соціології праці, соціології споживання, соціології особистості тощо. Таким чином, це поняття почало вживатися на рівні теорій середнього рівня.