ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА АВТОРСЬКИХ ПРАВ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

            Актуальність теми. Сучасний світ переживає фундаментальні й динамічні зміни, пов’язані з бурхливим розвитком новітніх інформаційних технологій. В економіках розвинених держав світу з кожним роком збільшується питома вага галузей виробництва інтелектуальних продуктів, зокрема об’єктів авторського права. В Україні на державному рівні проголошено стратегічний курс на формування інтелектуально орієнтованої економіки, зокрема збільшення обсягів надання високотехнологічних послуг. Це підвищує роль авторського права як галузі, що забезпечує правову охорону результатів творчої діяльності. Разом з тим, стрімкий розвиток інформаційних технологій у світі загострив існуючі та виявив нові проблеми в авторському праві - проблеми правового статусу нових об’єктів авторського права, охорони авторських прав у цифрових мережах, недопущення обходу технічних засобів захисту авторського права, які вимагають негайного вирішення.

Процес удосконалення цивільного законодавства, який відбувається в нашій державі, підвищує актуальність охорони авторських прав в умовах розвитку інформаційних технологій. Новий Цивільний кодекс потребує удосконалення та усунення суперечностей з нормами інших законодавчих актів, зокрема Закону України “Про авторське право і суміжні права”, а також з положеннями міжнародних договорів у сфері авторського права, до яких приєдналася Україна.

            Теоретичну базу дослідження склали праці дореволюційних російських цивілістів Г.Ф.Шершеневича та Я.О. Канторовича; радянських цивілістів І.Я. Хейфеца, М.В. Гордона, В.І.Серебровського, О.С. Іоффе, В.Я. Іонаса, І.В. Савельєвої, М.І. Нікітіної, В.Ф. Яковлєва та інших; вітчизняних вчених-юристів Ю.С. Шемшученко, Я.М. Шевченко, Ю.Л. Бошицького, О.А.Підопригори, М.І. Штефана, О.В. Дзери, З.В. Ромовської; російських дослідників – В.А.Дозорцева, Е.П. Гаврилова, А.П. Сєргеєва, М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, Н.М.Малеїної, В.М. Ведяхіна, В.О. Калятіна, Н.В. Макагонової та інших, а також вчених інших країн – Д. Ліпцик, Р. Дюма, Б. Едельмана, А. Люка, С. Дюсольє, А. Керевера, П. Сірінеллі, І.Пульє, М. Бюйдена, А. Лепаж, Е.-П. Рокічіолі, Г. Пфенніга, Т. Рамсауера, І. Гобіа та інших.

У вітчизняній юридичній науці проблеми, пов’язані з охороною авторського права в умовах розвитку інформаційних технологій досліджені фрагментарно. Більшість авторів у своїх роботах розглядають лише окремі аспекти цих проблем; таких як загальні проблеми охорони авторських прав за чинним законодавством України, захист окремих об’єктів авторського права, зокрема творів науки та комп’ютерних програм, особливості реалізації та захисту авторських прав у мережі Інтернет, особливості укладення видавничих договорів, зокрема у нових технологічних умовах. Також досліджувались питання правового  статусу веб-сайту,  можливості розповсюдження правових норм, що регулюють діяльність засобів масової інформації, на

2

інформаційні ресурси й об’єкти авторського права, що розміщені в загальнодоступних інформаційних мережах. Однак праці щодо впливу інформаційних технологій на сучасне авторське право носять постановочний характер, лише констатують наявність тих чи інших правових проблем і вказуючи на неможливість використання тих чи інших норм чинного законодавства та необхідність внесення до нього змін тощо. Комплексні дослідження проблем охорони авторського права в умовах розвитку інформаційних технологій відсутні.

Стан сучасного авторського законодавства України відображає відсутність системного підходу до регулювання авторсько-правових відносин в умовах цифрової епохи, що проявляється у нечіткості правової термінології, двоякому тлумаченні та наявності суперечностей між нормами нового Цивільного кодексу України і Закону України “Про авторське право і суміжні права” та власне нормами цих законодавчих актів між собою, прогалинами у законодавстві в питаннях, які стосуються визначення правового статусу нових об’єктів авторського права, зокрема мультимедійних творів, технічних засобів захисту авторського права. Не завжди чітко переносяться положення міжнародних договорів у сфері авторського права, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в процесі їх імплементації.

Крім того, в Україні відсутня правова база, яка б належно забезпечувала регулювання відносин, що виникають у зв’язку з використанням об’єктів авторського права у цифрових мережах. Не створено ефективного механізму реалізації та охорони авторських прав у цифровому середовищі.

Наявність соціально-економічної потреби в підвищенні рівня охорони авторських прав у сфері інформаційних технологій, реформування авторського законодавства та загалом цивільного законодавства, яке сьогодні відбувається в нашій державі, а також відсутність комплексних досліджень, присвячених вирішенню актуальних проблем авторського права у сфері інформаційних технологій, зумовлюють актуальність теми даної роботи.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до комплексної теми відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України “Проблеми удосконалення національного законодавства у галузі інтелектуальної власності в умовах інтеграції України до Європейського Союзу”.